Ухвала

від 12.07.2024 по справі 761/25379/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25379/24

Провадження № 1-кс/761/16365/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 005 59 від 19.06.2024, у якому

гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Октябрське Кіровського району Південно-Казахстанської області Республіки Казахстан, громадянин України, осетин, з вищою освітою, генеральний директор ТОВ «ВК «Росса», перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що громадянин України ОСОБА_4 є директором та співзасновником (49 % статутного капіталу) українського ТОВ «ВК «Росса» (ЄДРПОУ 22699070), зареєстрованого за адресою - м. Харків, проспект Героїв Харкова буд. 269-б. Основними видами діяльності українського підприємства ТОВ «ВК «Росса» є виробництво легких металевих пакувань, а також виробництво тари з пластмас та неспеціалізована оптова торгівля.

ОСОБА_4 , який є кінцевим бенефіціаром та керівником цього підприємства, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, відповідно до своєї посади виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто є службовою особою суб`єкта господарювання, зареєстрованого з метою здійснення господарської діяльності у сфері суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції. З огляду на вищевикладене ОСОБА_4 здійснює контроль та організацію діяльності українського підприємства ТОВ «ВК «Росса».

Встановлено, що контрагентом та отримувачем продукції українського виробництва є російське підприємство ТОВ «РОССА» (рос. - ООО «РОССА», ОГРН 1053107124608, РФ, Білгородська область, м. Білгород, вул. Мічуріна, буд. 56, офіс 323), основним видом діяльності якого є оптова та роздрібна торгівля товарами у тому числі продукцією виробництва українського підприємства ТОВ «ВК «Росса».

ОСОБА_4 , будучи директором та співзасновником українського підприємства ТОВ «ВК «Росса», здійснює фактичний контроль за веденням фінансово-господарської діяльності російського підприємства ТОВ «РОССА».

Директором російського ТОВ «РОССА» є громадянка України ОСОБА_7 , а єдиним засновником громадянин України ОСОБА_8 , які підконтрольні та підзвітні ОСОБА_4 .

Так, громадянин України ОСОБА_4 , не будучи службовою особою суб`єкта господарювання, здійснює вирішальний вплив на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «РОССА» шляхом надання вказівок службовим особам та працівникам з проведення господарських операцій, виплат заробітної плати, прийняття управлінських рішень, здійснення контролю щодо руху коштів підконтрольного йому підприємства ТОВ «РОССА», розрахунків з контрагентами - підприємствами, зареєстрованими на території РФ, використовуючи при цьому у тому числі засоби мобільного зв`язку, електронного та поштового листування.

Після початку збройної агресії РФ проти України Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», якою фактично накладено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є РФ та кола визначених осіб (пов`язаних з РФ), що фактично унеможливило подальшу спільну безпосередню господарську діяльність ТОВ «ВК «Росса» із російським підприємством ТОВ «РОССА».

Так, ОСОБА_4 після 14.04.2022, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, виходячи з геополітичних інтересів РФ, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни та проведення у зв`язку з цим підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди Україні, за власної ініціативи, вчинив умисні дії з пособництва державі-агресору - РФ.

Зокрема, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підготовку та передачу представникам держави-агресора матеріальних ресурсів, будучи обізнаним про набрання чинності Законом України від 14.04.2022 № 2198-ІХ, яким встановлено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки й передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, з метою здійснення експортних операцій з України на територію держави-агресора, використав виробничі потужності підконтрольного йому російського товариства ТОВ «РОССА», службові особи якого йому підзвітні та підконтрольні, щодо проведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, у тому числі з представниками державного сектору економіки РФ.

Не пізніше 24.06.2022, до своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 залучив громадянку України ОСОБА_9 , фінансового директора ТОВ «ВК «Росса».

Згідно з розробленим ОСОБА_4 злочинним планом, на який ОСОБА_9 добровільно погодилася, на неї покладався контроль за фінансовою діяльність ТОВ «РОССА», зокрема, перерахування коштів за поставлений товар від контрагентів, у тому числі з державного сектору економіки РФ, формування фінансових звітів, контроль заборгованості за укладеними договорами, сплати податкових та митних платежів до бюджету держави-агресора, контроль за поставками продукції, виробленої ТОВ «ВК «Росса», на територію держави-агресора в обхід існуючих заборон.

Установлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , після 14.04.2022, перебуваючи на території України, контролюючи діяльність товариства, зареєстрованого на території РФ, усвідомлюючи свої протиправні дії, забезпечили збір, підготовку та передачу матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме: постачання виробів із легких металевих пакувань, а також тари з пластмас на користь підприємств державного сектору РФ, а також перерахування грошових коштів до бюджету держави-агресора.

Так, 09.12.2022 російське ТОВ «РОССА» переказало кошти на рахунок АТ «Сибірський ЛВЗ» (рос - АО «Сибирский ЛВЗ») на суму понад 150 тис. рос. руб. (керуючою компанією АТ «Сибірський ЛВЗ» є АТ «Руст Росія», держателем реєстру акціонерів якого є АТ «Незалежна регісторська компанія Р.О.С.Т.», що входить до державного сектору РФ).

Крім того, 03.06.2022 ТОВ «РОССА» здійснило розрахунок за продукцію на суму 1 299 674 рос. руб. з ТОВ «Об`єднані Пензенські ЛВЗ», що входить до групи компаній «Пензаспиртпром», одного із найбільших бюджетоутворюючих підприємств з державним капіталом.

Поряд з цим, у період з 22.06.2022 по 31.08.2022, підконтрольне ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ТОВ «РОССА» перерахувало за комплектуючі 122 790 665 рос. руб. ТОВ «Стандарт Якості» (рос. - ООО «Стандарт Качества»), яке є учасником системи державних закупівель РФ.

Установлено, що упродовж 2022 року ТОВ «РОССА», контроль за діяльністю якого здійснює ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , перерахувало Федеральній митній службі Росії 37 712 924 рублів.

Крім ттого, у період з 14.04.2022 по 29.12.2022 ТОВ «РОССА» здійснило платежі на рахунки Управління федерального казначейства по Білгородській області Державного підприємства «Білгородське регіональне відділення фонду соціального страхування Російської Федерації», Управління федеральної податкової служби Росії по Білгородській області.

З урахуванням викладеного, російське підприємство ТОВ «РОССА», виконуючи договірні зобов`язання укладені із низкою контрагентів, перерахованих вище, здійснило наповнення місцевих бюджетів, кошти з яких у подальшому спрямовуються на посилення оборонного потенціалу РФ.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які завдають шкоди основам національної безпеки України, після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, з метою продовження здійснення фінансово-господарської діяльності, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, використовуючи підприємство ТОО «Grand Royal Bottlers» (ТОВ «Гранд Роял Боттлерс», БІН 140340021942), зареєстроване на території Казахстану (м. Кокшетау), відповідно до раніше укладеного договору №0108/22 від 01.08.2022 між ТОВ «ВК «Росса» в особі ОСОБА_4 та ТОО «Grand Royal Bottlers» в особі директора ОСОБА_10 , для документального приховування фактичного отримувача товару протягом 2022 року, всупереч існуючій забороні, здійснили поставки товару українського виробництва на адресу суб`єктів підприємницької діяльності держави - агресора, які у свою чергу пов`язані з державним сектором економіки РФ.

Так, з метою продовження проведення фінансово-господарської діяльності між ТОВ «ВК «Росса» та російським ТОВ «РОССА», всупереч вимогам постанови від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», та з метою реалізації злочинного механізму, розробленого ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , щодо експорту товарно-матеріальних цінностей українського виробництва, а саме легких металевих пакувань, тар з пластмаси з території України до РФ, а також з метою прикриття фактичної фінансово-господарською діяльності між вказаними вище підприємствами, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 налагодили механізм перерахування грошових коштів, що здобуті у тому числі внаслідок поставки товарів до підприємств державного сектору РФ, через іноземні банківські установи.

Упродовж 2022 року, а саме: 09.06.2022, 15.06.2022, 16.06.2022, 17.06.2022, 23.06.2022, 24.06.2022, 27.06.2022, 28.06.2022, 04.07.2022, 08.07.2022, 12.07.2022, 13.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022, 18.07.2022, 20.07.2022, 21.07.2022, 22.07.2022, 01.09.2022 російське ТОВ «РОССА» за вказівкою ОСОБА_4 , на підставі розробленого ОСОБА_9 механізму, здійснило перекази коштів на адресу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 , Tbilisi, Georgia, к/с НОМЕР_2» за оплату товарно-матеріальних цінностей українського виробництва - легких металевих пакувань, тар з пластмаси, відповідно до укладеного раніше контракту на загальну суму понад 150 млн. руб. на розрахунковий рахунок українського ТОВ «ВК «Росса» (рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», Одеса).

Також встановлено, що 22.06.2022 ОСОБА_4 (зі сторони ТОВ «ВК «Росса»), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , підписав з директором ТОВ «РОССА» ОСОБА_7 договір № 220622 уступки права вимоги боргу у сумі 107 894 079, 95 рос. руб. від ТОВ «ВК «РОССА» (першочерговий кредитор) на користь компанії «АККОЛЬ ЛИМИТЕД» (м. Гонконг) (новий кредитор з відкритим банківським рахунком у Республіці Білорусь) з боржника ТОВ «РОССА», що підтверджує факт виведення грошових активів з російського підприємства.

Умисні дії ОСОБА_4 , вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_9 , які полягають у організації виготовлення та постачання продукції на територію держави-агресора, призводять до формування товаро-матеріальних цінностей, подальшого використання їх у господарській діяльності, сталого функціонування економіки та об`єктів інфраструктури РФ, що укріплює військово-промисловий комплекс РФ та забезпечує нарощування її військового потенціалу проти України та як наслідок завдає шкоди Україні.

ОСОБА_4 12.07.2024 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на відсутності вказаних стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не повинен ставити під сумнів надані органом досудового розслідування докази та пред`являти до них таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення, однак, зобов`язаний їх дослідити та оцінити.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 , усвідомивши тяжкість вчиненого, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкримінований йому злочин, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, не виключено, що ОСОБА_4 матиме змогу виїхати за межі України, враховуючи його тісні зв`язки з особами, які мешкають, зокрема, у Російській Федерації.

Інші ризики, які б свідчили про можливу непроцесуальну поведінку ОСОБА_4 стороною обвинувачення не наведені.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов`язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Враховуючи перелічене вище, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов`язки:

-цілодобово не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 ;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи (в залежності від стадії кримінального провадження);

-утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Строк дії цієї ухвали встановити по 12 вересня 2024 року включно.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1