Рішення

від 01.11.2010 по справі 2-9174/2010

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-9174/2010

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ

01 листопада  2010 року Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Склярова В.В., при секретарі Садовій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1,  розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду звернулася ОСОБА_1  з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і суду показала, що згідно зі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим їй повинні з 1 січня 2005 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Просить суд визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську в частині не нарахування їй грошового підвищення до пенсії з 1 січня 2007 року за нормами, встановленими для дітей війни, зобов’язати нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії за період з 01.01.2007 р. по 31.05.2010 р. з урахуванням виплачених сум, з подальшими щомісячними виплатами . Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську у  судове  засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час розгляду справи був належним чином повідомлений. Повідомлень про причини відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ст. 224 ЦПК України суд на підставі наявних в справі доказів вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Вислухав пояснення позивача, проаналізував зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно  до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 зупинено на 2006 рік згідно ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.2005 року (із змінами, внесеними 19.01.2006 року).

Відповідно  до  ст.  71  Закону України  «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»  №489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний  Суд  України   визначив,  що  положення  Закону  України  «Про  державний бюджет  України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таким чином, право вимоги у позивача щодо проведення йому нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни за 2007рік виникло з 09.07.2007р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується надбавка у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не  відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу I пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону  України  «Про  державний  бюджет  України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в п. 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону  України  «Про  державний  бюджет  України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з  прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а на підставі рішення  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

Таким чином, право вимоги у позивача щодо проведення йому нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни за 2008 рік виникло з 22.05.2008р.

Стосовно вимог за 2009р. та 2010р. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Проте, на виконання вищезазначеної норми КМУ не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови  КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни  (крім тих, на яких  поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 22 травня – 48.1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 01 жовтня – 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009-2010 р.р. в вищезазначену постанову не вносилося.

    Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по даний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Відповідно до ст. 257 ЦК України передбачено трирічний строк позовної давності. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 17 серпня  2010 року, тому зобов’язувати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних сум повинно з 17 серпня  2007 року.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, оскільки наявні всі підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за наступні періоди: з 17 серпня  2007 р. по 31 грудня 2007 р.; з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.; з 01 січня 2009 р. по 31 травня 2010 р.

На підставі ст.88 ЦПК України, ст.3 Декрету КМУ «Про Державне мито», Постанови КМУ «Про  затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» за рахунок Державного бюджету України позивачу слід відшкодувати частково понесені ним судові витрати, а саме: суму судового збору в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача й надалі проводити виплату належної йому пенсії відповідно до вимог закону, оскільки суд розглядає конкретні спірні питання між сторонами, спір на майбутнє вирішений бути не може.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 212-215, 224  ЦПК України, ст.. 257 ЦК України, Законами України «Про державні бюджети на відповідні роки», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд, –

ВИРІШИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни, задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління неправомірною, зобов`язати Управління  Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з урахуванням фактично здійснених виплат за наступні періоди: з 17 серпня  2007 р. по 31 грудня 2007 р.; з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.; з 01 січня 2009 р. по 31 травня 2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8,50 грн. (р/р № 31411537700059, отримувач – місцевий бюджет м. Краматорська, ЄДРПОУ 34686652, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області), та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 37 грн. (р/р № 31216259700059, отримувач Державний бюджет м. Краматорська, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686652, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення  може бути переглянуто судом, що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву  про перегляд заочного  судового рішення  може  бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст.294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя