Ухвала

від 25.07.2024 по справі 320/15212/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 липня 2024 року Справа № 320/15212/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., отримавши та розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідачів про залишення без розгляду позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТ ПРАЙМ АММУНІШН СОЛУШН"

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПТ ПРАЙМ АММУНІШН СОЛУШН" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.01.2024 № 10353106/35632325.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.11.2023 № 1, у день її подання на реєстрацію.

13.04.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.04.2024 представником відповідачів ГУ ДПС у Київській області та ДПС України подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, яке обґрунтоване покликанням на ст.ст. 55, 57, ч. 4 ст. 59 КАС України, ст.ст. 2, 26, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ вказуючи, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону №5076-VІ, та правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06.11.2019 у справі №817/66/16, відповідно вказуючи про те, що звернення до судку з використанням правничої допомоги передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії та охопленням такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Вказуючи також на висновки Ради адвокатів України від 02.08.2022 №62 відповідач зазначає, що повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов`язок адвоката щодо укладення договору з клієнтом.

Представник відповідачів вважає, що наявні в наявні в матеріалах справи ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не дають можливості вважати, що адвокат Лосік Ю.В. в момент звернення до суду наділений повноваженнями щодо підписання позовної заяви та здійснення представництва ТОВ «СПТ ПРАЙМ АС» в суді.

Стверджує, що до позову не надано будь-якого документу, який би підтверджував рішення ТОВ «СПТ ПРАЙМ АС» реалізувати своє право на звернення до суду щодо оскарження рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області не самостійно, а через представника.

06.05.2024 представником позивача подано до суду заперечення щодо клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду, в якому представник вказує на його безпідставність та таке, що позбавляє на реалізацію права позивача на звернення до суду.

Вказуючи на положення ч. 4, ч. 7 ст. 59 КАС України, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ, зазначає, що документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги можуть бути, зокрема, ордер.

До позовної заяви представником ТОВ «СПТ ПРАЙМ АММУНІШН СОЛУШН» Лосік Ю.В. додано ордер на підтвердження повноважень представника позивача та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що повністю підтверджує наявність повноважень на подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду.

Посилання представника відповідачів на подання до позовної заяви договору про надання правової допомоги, та на висновки Верховного Суду вважає безпідставним та необґрунтованим враховуючи сторін правовідносин що виникли, застосування правих норм є різним, не є подібними до даної справи.

Представник, вказуючи серед іншого на практику ЄСПЛ, посилається також на висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані у постанові від 01.07.2020 у справі №320/5420/18, від 05.12.2018 у справі №9901/736/18, зауважує, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, оформлення самого ордеру передбачає за собою укладення договору.

Представник вважає, що відповідачами не доведено наявність підстав для залишення позову без розгляду, натомість позивачем підтверджено наявність повноважень на подання позовної заяви до суду, просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини восьмої статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VІ (далі Закон 5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у ч. 2 ст. 26 Закону № 5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення №41).

Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як передбачено ч. 1 ст. 26 Закону 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

29.04.2022 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

Дана позовна заява подана представником позивача адвокатом Лосік Ю.В. через систему Електронний суд, додавши до позову копії Ордеру від 04.04.2024 Серії ВВ №1038948 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ЛГ № 000366 від 21.08.2020.

Спірним в даній справі відповідачами не заявлено щодо ідентифікації ордеру на дійсність даного документу вимогам пункту 12 вказаного Положення.

Суд зазначає, що у суду під час перевірки позовної заяви на відповідність вимогам ст.160, 161 КАС України, також не виникло підстав щодо сумнівів у недотриманні адвокатом під час оформлення Ордеру вказаного Положення.

Представник відповідачів наполягає на тому, що до Ордеру адвокатом мало бути долучення Договір про надання правничої допомоги на підтвердження права на звернення до суду в інтересах позивача.

Суд зазначає, що згідно наданого до позову Ордеру від 04.04.2024 Серії ВВ №1038948 вбачається, що у вказаному Ордері представник зазначив дату договору про надання правової допомоги 29.09.2024 та №29/09-23.

Суд зауважує, що саме суд здійснює перевірку відповідності позовної заяви та доданих до неї документів на відповідність вимогам процесуального закону.

У зв`язку з тим, що на момент відкриття провадження у адміністративній справі був Ордер, який оформлений відповідно до вимог Положення №41 та який належним чином посвідчував (та посвідчує) повноваження представника позивача, судом відповідно ухвалено 13.04.2024 відкрити провадження у справі.

Суд відповідно враховує та зазначає наступні правові висновки, які сформовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №320/5420/18 «Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права й висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката, як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копи або витягу разом із ордером чинна на час подання апеляційної скарги редакція КАС не вимагала».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №9901/736/18 зазначено наступне: "виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України)."

Згідно висновків за постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №9901/736/18 зазначено, що положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі- Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у й права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА З у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги)."

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі № 320/5420/18 на підставі аналізу положень Закону № 5076-І, Положення про ордер та КАСУ зазначено наступне: «надана адвокатом належним чином завірена копія ордеру є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги, оскільки копія ордера містила відмітки про п посвідчення, а саме: слова «з оригіналом згідно», особистий підпис адвоката, який засвідчив копію, його ініціали та прізвище, а також дату засвідчення копії».

Суд зауважує представнику відповідачів, що під час подання позовної заяви до суду право на подання позову підтверджено долученим належним чином оформленим та складеним Ордером, який є самостійним документом на підтвердження наданих повноважень адвокату. Долучення Договору на даній стаді не є обов`язковим, але такий Договір є безпосередньо першочерговим документом, який укладається та підписується сторонами щодо надання правничої допомоги.

Посилання представника відповідачів на правові висновки Верховного Суду не є такі, що обов`язково підлягають врахуванню судом, враховуючи зміст правовідносин, а саме спору, що виник у справі №817/66/16 постанові від 06.11.2019, такий стосувався порушення адвокатом адвокатської етики під час представництва інтересів юридичної особи, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення поданого клопотання представника відповідачів.

Керуючись статтями 2, 5, 55, 57, 59, 160, 241, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду за п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І.І.