Рішення

від 23.07.2024 по справі 380/1251/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 рокусправа № 380/1251/24м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка пекарських центрів" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка пекарських центрів" звернулася в суд з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 №UA209000/2023/901336/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004153;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 UA209000/2023/901387/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004324.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 №UA209000/2023/901336/1, від 19.12.2023 UA209000/2023/901387/1 та складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004153, № UA209170/2023/004324 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ "Спілка пекарських центрів" для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (за ціною договору) надало митному органу повний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі МК України). Надані документи повною мірою підтверджують задекларовану позивачем митну вартість імпортованих товарів. Зауваження відповідача, які наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, позаяк не можуть бути підставою для невизнання чи коригування митної вартості товарів, яка заявлена позивачем.

Позивач зазначає, що митний орган не зазначив жодних конкретних обставин, які викликали сумніви до поданих документів, а також не вказав причин неможливості їх перевірки, не відзначив, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому зі змісту поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Отже, митний орган витребував додаткові документи без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити.

Позивач також звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не можу бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за основним методом.

У зв`язку з наведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 16.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Між «Calconut Sb> (Іспанія) (Продавець) та ТОВ «Спілка Пекарських Центрів» (Україна) (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 24.05.2021 р. №24-05-21 ES (далі - «Контракт»),

Відповідно до п. 1.1. Контракту, погоджено, що Продавець продає, а Покупець купує продукцію в асортименті, по цінах та технічних умовах, вказаних у окремих проформа фактурах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту, Товар поставляється на умовах - вказаних у фактурі.

Згідно з п. 3.1. Контракту, доставка товару здійснюється відповідно до фактури.

Відповідно до п. 5.2. Контракту, передплата в розмірі 10% здійснюється відповідно до наданої проформи фактури та 90% протягом 7 днів з моменту надання копії' коносаменту, але не пізніше ніж за 5 робочих днів до прибуття Товару до порту призначення, якщо інше не зазначено в Додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 6.1. Контракту, Покупець зобов`язаний прийняти товар протягом 10 днів за кількістю і 30 днів за якістю після одержання вантажу від перевізника на складі Покупця в Україні.

1. «Calconut SL» виставило рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2023 р. №А23/202304527 на суму 57 155, 40 доларів США (п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят п`ять доларів США сорок центів). У даному рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено, що поставка буде здійснюватися на умовах FCA Alicante (duty unpaid), тобто Покупець повинен забрати товар зі складу Продавця в Аліканте, Іспанія, товар очищений від митних платежів. Товар - мигдаль бланшований (12 060 кг).

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 10% вартості партії товару, а саме 5715,54 доларів США (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять доларів США 54 центи), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 20.09.2023 №1278.

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 90% вартості партії товару, а саме 51439,86 доларів США (п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять дев`ять доларів США вісімдесят шість центів), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 30.10.2023 №1300.

Отже, ТОВ «Спілка пекарських центрів» перерахувало на рахунок «Calconut SL» 57 155, 40 доларів США (п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят п`ять доларів США сорок центів) згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 09.11.2023 р. №А23/202304527 і таким чином повністю сплатило передоплату, про яку домовилися Сторони.

Для здійснення перевезення товару зі складу Продавця (Аліканте, Іспанія) до м. Львів між ТОВ «Спілка пекарських центрів» (Замовник) та ТОВ «Юком Логістікс» (Перевізник) укладено договір перевезення, що підтверджується Договором-заявкою від 13.11.2023. Згідно з даним договором, вантажем є 13 000 кг мигдалю, а вартість перевезення становить 147 136 (сто сорок сім тисяч сто тридцять шість) гривень. Дані обставини підтверджуються довідкою транспортних витрат.

Як слідує з експертного висновку №19-09/1324 від 30.11.2023 р., складеного на замовлення ТОВ «Спілка пекарських центрів» Львівською торгово-промисловою палатою, ймовірне значення вартості товару (слайси Бланшованого Мигдалю, товщиною нарізки 0,4 - 0,6 мм та 0,7 - 0,9 мм, упаковані в коробки по 10 кг нетто та/або коробки, які містять по 10 шт. 1 кг пакетів), що постачається відповідно до договору №24-05-21 ES від 24.05.2021 на кордоні України без сплати обов`язкових митних платежів та ПДВ може складати 21 498,57 доларів США (двадцять одну тисячу чотириста дев`яносто вісім доларів США п`ятдесят сім центів) з урахуванням ваги 5,19 доларів США за кілограм.

З метою митного оформлення придбаного товару декларант позивача 01.12.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170100059U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (горіхи сушені, очищені від шкарлупи:бланшовані слайси мигдалю товщииною 0,4 0,6 мм; 0,7-0,9 мм у картонних коробках по 10 кг. Не смажені не консервовані у солі або цукрі, без додавання прянощів та ароматичних речовин).

Одночасно декларант до митного контролю разом з митною декларацією № №23UA209170100059U2, як підставу для застосування основного методу, надав такі документи (зазначені в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004153): сертифікат якості б/н від 13.11.2023; рахунок-фактура (Commercial invoice) №А23/202304527 від 09.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №8684-1 від 15.11.2023; фітосанітарний сертифікат (Phitosanitary certificate) №UE ES/00275763C від 16.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №F1563627 T від 16.11.2023;рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги) №15081/1 від 23.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.08.2021;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №25-05-21 ES; договір про надання послуг митного брокера №1/09/22 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення б/н від 13.11.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ визначається ідентиіфікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10779920; митна декларація за якою відмовлено у випуску товарів.

За результатами розгляду митної декларації від 30.11.2023 року № №23UA209170100059U2 та доданих документів Львівська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року № UA209000/2023/901336/1, в якому вартість імпортованих позивачем товарів визначено за шостим (резервним) методом, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 року № UA209170/2023/004153.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року № UA209000/2023/301936/1 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості митний орган зазначив, зокрема про таке:

«- у гр.16 та гр.23 CMR № 8684-1 від 15.11.2023 наявні штампи перевізника «Titan Trans sp. z о.о», натомість рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 15081/1 від 23.11.2023 р. виставлений ТзОВ «Юком Логістікс», договір-заявка від 13.11.2023 також (писаний з ТзОВ «Юком Логістікс». Документи, що визначають договірні відносини з «Titan Trans sp. z о.о», відсутні;

- до митного оформлення декларантом надано платіжні інструкції № 1278 від 20.08.2023 р. та № 1300 від 30.10.2023 р. У вищевказаних платіжних інструкціях, а саме у гр.70 «Призначення платежу» зазначено що платежі здійснено відповідно до контракту № 24-05-21 ES від 24.05.2021 р., без вказання конкретних товаросупровідних документів (фактура, проформа, тощо) згідно яких здійснювались платежі».

Отже, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. …

… На вимогу декларант надав пакувальний лист, банківські платіжні інструкції, прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт, додаткова угода, договір на перевезення, копія експортної декларації, висновок експертної організації, видаткова накладна, договори на постачання. Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності. Отже, митниця встановила розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є відповідно до частини шостої статті 54 МК України підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала на товар №2МД № UA 100350/2023/446300 від 30.10.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

2. «Calconut SL» виставило рахунок-фактуру (інвойс) від 11/12/2023 № А23/202304943 на суму 91 978, 20 доларів США (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім доларів США двадцять центів). У даному рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено, що поставка буде здійснюватися на умовах FCA Alicante (еи duty unpaid), тобто Покупець повинен забрати товар зі складу Продавця в Аліканте, Іспанія, товар очищений від митних платежів. Товар - мигдаль бланшований (18, 270 кг).

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL) в розмірі 10% вартості партії товару, а саме 9197,82 доларів США (дев`ять тисяч дев`яносто сім доларів США 82 центи), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.11.2023 р. № 1310.

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 90% вартості партії товару, а саме 82780, 38 доларів США (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят доларів США 38 центів), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 08.12.2023 р. №1328.

Отже, ТОВ «Спілка пекарських центрів» перерахувало на рахунок «Calconut SL» 91 978, 20 доларів США (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім доларів США двадцять центів) згідно рахунку- фактури (інвойсу) від 11/12/2023 № А23/202304943 і таким чином повністю сплатило передоплату, про яку домовилися Сторони.

Для здійснення перевезення товару зі складу Продавця (Аліканте, Іспанія) до м. Львів між ТОВ «Спілка пекарських центрів» (Замовник) та ТОВ «Юком Логістікс» (Перевізник) укладено договір перевезення, що підтверджується Договором-заявкою від 08.12.2023 р. Згідно з даним договором, вантажем є 22 500 кг мигдалю, а вартість перевезення становить 323 366 гривень (триста двадцять три тисячі триста шістдесят шість гривень).

Як слідує з експертного висновку №19-09/1387 від 19.12.2023 р, складеного на замовлення ТОВ «Спілка пекарських центрів» Львівською торгово-промисловою палатою, ймовірне значення вартості товару (слайси Бланшованого Мигдалю, товщиною нарізки 0,4 - 0,6 мм та 0,7 - 0,9 мм, упаковані в коробки по 10 кг нетто та/або коробки, які містять по 10 шт. 1 кг пакетів), що постачається згідно договору №24-05-21 ES від 24.05.2021 на кордоні України без сплати обов`язкових митних платежів та ПДВ може складати 30874,74 доларів США (тридцять тисяч вісімсот сімдесят чотири долари США сімдесят чотири центи) з урахування ваги 5,445 доларів США/кг без ПДВ.

З метою митного оформлення придбаного товару декларант позивача 19.12.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170105990U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (горіхи сушені, очищені від шкарлупи:бланшовані слайси мигдалю товщииною 0,4 0,6 мм; 0,7-0,9 мм у картонних коробках по 10 кг. Не смажені не консервовані у солі або цукрі, без додавання прянощів та ароматичних речовин).

Одночасно декларант позивача до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209170105990U2, як підставу для застосування основного методу, надав такі документи (зазначені в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004324): сертифікат якості б/н від 11.12.2023; Пакувальний лист (Packing list) PL 11.12.2023;Рахунок - проформа (Proforma invoice) №CAL230-21590 від 11.12.2023;Автотранспортна накладна (Road consignment note) №9127-1 від 14.11.2023;фітосанітарний сертифікат (Phitosanitary certificate) №UE ES/00320994С від 14.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №А1563674 Т від 13.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 03.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 08.12.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №1310 від 03.11.2023;платіжний документ, що підтверджує вартість товару №1328 від 08.12.2023;рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги) №15193 від 14.12.2023; прейскурант (прайс лист) виробника товару б/н від 11.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.08.2021;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №25-05-21 ES; договір про надання послуг митного брокера №1/09/22 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення б/н від 08.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ визначається ідентиіфікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10858594; копія митної декларації країни відправлення №23ES0003111AFHDPB3 від 12.12.2023; митна декларація за якою відмовлено у випуску товарів.

За результатами розгляду митної декларації від 30.11.2023 року № №23UA209170105990U2 та доданих документів Львівська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 року № UA209000/2023/901387/1, в якому вартість імпортованих позивачем товарів визначено за шостим (резервним) методом, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2023 року № UA209170/2023/004324.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 року № UA209000/2023/901387/1 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості митний орган зазначив, зокрема про таке:

«- у гр.16 та гр.23 CMR N 9127-1 б/дати наявні штампи перевізника «Tulchynske ATP 10557», натомість рахунок на оплату транспортно - експедиційних послуг № 15193 від 14.12.2023 р. виставлений ТзОВ «Юком Логістікс», договір-заявка від 08.12.2023 р. також підписаний з ТзОВ «Оком Логістікс». Будь-які документи, що визначають договірні відносини з «Tulchynske ATP 10557» відсутні;

- до митного оформлення декларантом надано платіжні інструкції № 1328 від 08.12.2023 р. та Ns 1310 від 03.11.2023 р. У вищевказаних платіжних інструкціях, а саме у гр.70 «Призначення платежу» зазначено що платежі здійснено відповідно до контракту № 24-05-21 ES від 24.05.2021 без вказання конкретних товаросупровідних документів (фактура, проформа, тощо) згідно яких здійснювались платежі.».

Отже, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. …

… На вимогу декларант надав рахунок-проформу, висновок експертної організації, договори купівлі-продажу, видаткові накладні, експортну декларацію країни відправлення. Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності. Отже, митниця встановила розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є відповідно до частини шостої статті 54 МК України підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала на товар №2МД № UA 100350/2023/446300 від 30.10.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, уважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність прийнятих Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 року № UA209000/2023/901336/1, від 19.12.2023 року № UA209000/2023/901387/1 та складених карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004153 та № UA209170/2023/004324.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною першою статті 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки: основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу; митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості та причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів. Водночас посадова особа митного органу повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів. Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Одночасно з цим, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товарів за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товарів за жодним із методів, що передують резервному.

1. Щодо рішення митного органу від 01.12.2023 р. №UA209000/2023/901336/1, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору, а саме 21498,57 доларів США).

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів декларант позивача надав митному органу разом з митною декларацією, а надалі на письмову вимогу митного органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: сертифікат якості б/н від 13.11.2023; рахунок-фактура (Commercial invoice) №А23/202304527 від 09.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №8684-1 від 15.11.2023; фітосанітарний сертифікат (Phitosanitary certificate) №UE ES/00275763C від 16.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №F1563627 T від 16.11.2023;рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги) №15081/1 від 23.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.08.2021;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №25-05-21 ES; договір про надання послуг митного брокера №1/09/22 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення б/н від 13.11.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ визначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10779920; митна декларація за якою відмовлено у випуску товарів; пакувальний лист, банківські платіжні інструкції, прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт, додаткова угода, договір на перевезення, копія експортної декларації, висновок експертної організації, видаткова накладна, договори на постачання.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, навівши відповідні аргументи, що дали йому підстави дійти таких висновків.

Оцінюючи аргументи митного органу, зазначені в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

Стосовно аргументу митного органу про те, що «у гр.16 та гр.23 CMR № 8684-1 від 15.11.2023 р. наявні штампи перевізника «Titan Trans sp. z о.о», натомість рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 15081/1 від 23.11.2023 р. виставлений ТзОВ «Юком Логістікс», договір-заявка від 13.11.2023 р. також підписаний з ТзОВ «Юком Логістікс». Документи, що визначають договірні відносини з «Titan Trans sp. z о.о», відсутні», суд зазначає таке.

Для здійснення перевезення товару зі складу Продавця (Аліканте, Іспанія) до міста Львів між ТОВ «Спілка пекарських центрів» (Замовник) та ТОВ «Юком Логістікс» (Перевізник) укладено договір перевезення, що підтверджується Договором-заявкою від 13.11.2023.

Між ТОВ «Юком Логістікс» (Експедитор) та ТзОВ «Мебель-Сервіс» (Перевізник (Виконавець)) укладено Договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №15081 від 07.11.2023 Ns15081, копія якого додається до позовної заяви. За умовами даного договору ТзОВ «Мебель-Сервіс» взяло на себе зобов`язання надавати ТОВ «Юком Логістікс)» послуги з перевезення товарів, серед яких є перевезення мигдалю з міста Аліканте, Іспанія до міста Львів, Україна.

Між ТзОВ «Мебель-Сервіс» (Експедитор) та польським підприємством «Titan Trans sp. z о.о» (Перевізник) було укладено Договір на транспортне обслуговування і міжнародні перевезення вантажів від 17.12.2021 р. №241221/Е, копія якого додається до позовної заяви. За даним Договором польське підприємство «Titan Trans sp. z о.о» взяло на себе зобов`язання здійснювати перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Вказані обставини пояснюють наявність штампів перевізника «Titan Trans sp. z о.о» у гр.16 та гр.23 CMR №8684-1 від 15.11.2023.

Стосовно аргументу митного органу про те, що «До митного оформлення декларантом надано платіжні інструкції № 1278 від 20.08.2023 р. та № 1300 від 30.10.2023. У вищевказаних платіжних інструкціях, а саме у гр.70 «Призначення платежу» зазначено що платежі здійснено відповідно до контракту № 24-05-21 ES від 24.05.2021, без вказання конкретних товаросупровідних документів (фактура, проформа, тощо) згідно яких здійснювались платежі» суд зазначає таке.

«Calconut SL» виставило рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2023 р. №А23/202304527 на суму 57155,40 доларів США.

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 10% вартості партії товару, а саме 5715,54 доларів США (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять доларів США 54 центи), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 20.09.2023 р. №1278.

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь Calconut SL в розмірі 90% вартості партії товару, а саме 51439,86 доларів США (п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять дев`ять доларів США вісімдесят шість центів), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 30.10.2023 №1300.

ТОВ «Спілка пекарських центрів» перерахувало на рахунок «Calconut SL» 57155,40 доларів США (п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят п`ять доларів США сорок центів) згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 09.11.2023 №А23/202304527 і таким чином повністю сплатило передоплату, про яку домовилися Сторони.

Сума оплати повністю співпадає з сумою, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.11.2023 р. №А23/202304527, що свідчить про реальність операції та безпідставність зауважень митного органу.

2. Щодо рішення митного органу від 19.12.2023 р. №UА209000/2023/901387/1, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору, а саме 30874,99 доларів США).

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів декларант позивача надав митному органу разом з митною декларацією, а надалі на письмову вимогу митного органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: сертифікат якості б/н від 11.12.2023; Пакувальний лист (Packing list) PL 11.12.2023;Рахунок - проформа (Proforma invoice) №CAL230-21590 від 11.12.2023;Автотранспортна накладна (Road consignment note) №9127-1 від 14.11.2023;фітосанітарний сертифікат (Phitosanitary certificate) №UE ES/00320994С від 14.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №А1563674 Т від 13.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 03.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 08.12.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №1310 від 03.11.2023;платіжний документ, що підтверджує вартість товару №1328 від 08.12.2023;рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги) №15193 від 14.12.2023; прейскурант (прайс лист) виробника товару б/н від 11.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.08.2021;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №25-05-21 ES; договір про надання послуг митного брокера №1/09/22 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення б/н від 08.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ визначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10858594; копія митної декларації країни відправлення №23ES0003111AFHDPB3 від 12.12.2023; митна декларація за якою відмовлено у випуску товарів; рахунок-проформу, висновок експертної організації, договори купівлі-продажу, видаткові накладні, експортну декларацію країни відправлення.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, навівши відповідні аргументи, що дали йому підстави дійти таких висновків.

Оцінюючи аргументи митного органу, зазначені в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

Для здійснення перевезення товару зі складу Продавця (Аліканте, Іспанія) до м. Львів між ТОВ «Спілка пекарських центрів» (Замовник) та ТОВ «Юком Логістікс» (Перевізник) укладено договір перевезення, що підтверджується Договором-заявкою від 08.12.2023. Згідно з даним договором, вантажем є 22 500 кг мигдалю, а вартість перевезення становить 323 366 гривень (триста двадцять три тисячі триста шістдесят шість гривень).

Між ТОВ «Юком Логістікс» (Експедитор) та ПрАТ «Тульчинське АТП 10557» (Перевізник (Виконавець)) укладено Договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 08.12.2023 №15193, копія якого додається до позовної заяви. За умовами даного договору ПрАТ «Тульчинське АТП 10557» взяло на себе зобов`язання здійснити перевезення 22 500 кг мигдалю з міста Аліканте, Іспанія до міста Львів, Україна.

Отже, дані обставини пояснюють наявність штампів перевізника ПрАТ «Тульчинське АТП 10557» у гр.16 та гр.23 CMR № 9127-1 б/дати.

Стосовно аргументу митного органу про те, що «до митного оформлення декларантом надано платіжні інструкції № 1328 від 08.12.2023 р. та № 1310 від 03.11.2023 р. У вищевказаних платіжних інструкціях, а саме у гр.70 «Призначення платежу» зазначено що платежі здійснено відповідно до контракту № 24-05-21 ES від 24.05.2021 р., без вказання конкретних товаросупровідних документів (фактура, проформа, тощо) згідно яких здійснювались платежі», суд зазначає таке.

«Calconut SL» виставило рахунок-фактуру (інвойс) від 11/12/2023 № А23/202304943 на суму 91978, 20 доларів США (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім доларів США двадцять центів).

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 10% вартості партії товару, а саме 9197, 82 доларів США (дев`ять тисяч дев`яносто сім доларів США 82 центи), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.11.2023 р. №1310.

Діючи у відповідності до п. 5.2. Контракту, ТОВ «Спілка пекарських центрів» здійснило передплату на користь «Calconut SL» в розмірі 90% вартості партії товару, а саме 82780,38 доларів США (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят доларів США 38 центів), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 08.12.2023 р. №1328.

ТОВ «Спілка пекарських центрів» перерахувало на рахунок «Calconut SL» 91978,20 доларів США (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім доларів США двадцять центів) відповідно до рахунку- фактури (Інвойсу) від 11/12/2023 № А23/202304943 і таким чином повністю сплатило передоплату, про яку домовилися Сторони.

Сума оплати повністю співпадає з сумою, зазначеною у рахунку-фактурі (ІнвойсІ) від 11/12/2023 N° А23/202304943, що свідчить про реальність операції та безпідставність висновків митного органу.

Суд наголошує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Своєю чергою надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту другого частини шостої статті 54, частини другої статті 256 МК України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Однак з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Тому спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митній декларації вартістю.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд уважає, що позивач до митного оформлення надав усі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, та давали відповідачу підстави для прийняття рішення щодо визнання заявленої митної вартості таких товарів.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товарів в частині, що стосується визначення митної вартості товарів за резервним методом, суд ураховує таке.

Як передбачено пунктами першим, другим, четвертим частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 Верховний Суд зазначив таке: У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Однак оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Також у постанові від 25.09.2020 у справі № 810/2520/16 Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Суд ураховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм код УКТЗЕД всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо.

Тому зазначення в оскаржуваному рішенні лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів та свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів їх правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому такі рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Вирішуючи позовну вимогу про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 № UA209170/2023/004153 та від 19.12.2023 № UA209170/2023/004324 суд наводить такі мотиви.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд установив, що підставою для складення відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 № UA209170/2023/004153 та від 19.12.2023 № UA209170/2023/004324 слугували коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митних деклараціях від 01.12.2023 №23UA209170100059U2 та від 19.12.2023 №23UA209170105990U2.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду цієї справи суд встановив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 № UA209000/2023/901336/1 та від 19.12.2023 UA209000/2023/901387/1 є протиправним та підлягає скасуванню, тож складені на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 № UA209170/2023/004153 та від 19.12.2023 № UA209170/2023/004324 є неправомірними, а тому їх належить визнати протиправною та скасувати, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень, суд висновує, що відповідач не дотримав наведених приписів частини другої статті 2 КАС України, а тому прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 № UA209000/2023/901336/1 та від 19.12.2023 UA209000/2023/901387/1 та складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2023 № UA209170/2023/004153 та від 19.12.2023 № UA209170/2023/004324 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першого, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 6056,00 грн сплаченого судового збору.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка пекарських центрів" (адреса: вул. Львівська бічна, 4, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, 81130; ЄДРПОУ 35620325) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішень та карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 №UA209000/2023/901336/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004153.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 UA209000/2023/901387/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004324.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка пекарських центрів" (ЄДРПОУ 35620325) 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна