Рішення

від 25.07.2024 по справі 400/4114/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 р. № 400/4114/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " ГРЕЙТКАР ", вул. Потьомкінська, 13/5, оф. 6/1, м. Миколаїв, 54030, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним та скасування рішення від 26.01.2022 року № 57933; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 26.01.2022 р. № 57933 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" (код ЄДРПОУ 42619596) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.01.2022 року у відношенні позивача було прийняте Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №57933 про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Так, у рішенні від 26.01.2022 року №57933 зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості, зокрема п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, оскаржуване рішення, на думку позивача, не містять жодної конкретної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до вказаного пункту 8, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 12.09.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/88/4114/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії з віднесення платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "ГРЕЙТКАР" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Позивач є платником податку на додану вартість.

Основним видом економічної діяльності згідно установчих документів є: неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

26.01.2022 р. у відношенні позивача було прийняте рішення Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №57933 про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування прийнятого рішення №57933 від 26.01.2022 р. (в його резолютивній частині в графі «підстава») було зазначене наступне: «пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку». У графі «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» було зазначено наступне: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій.

Не погоджуючись із рішенням від 26.01.2022 року №57933 про відповідність ТОВ "ГРЕЙТКАР" критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України ).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до п.6 Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, ухвалюється лише під час вирішення питання при реєстрації податкової накладної, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, та реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування була зупинена.

У цьому випадку, ТОВ "ГРЕЙТКАР" не подавало на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування, а рішення про відповідність платника податку критеріям ризикованості, було ухвалено за межами процедури передбаченої Порядком.

При цьому, з оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що воно було прийнято не у зв`язку з перевіркою наданої на реєстрацію податкової накладної, а лише у зв`язку з наявною податкової інформацією, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Ані ПК України, ані Порядок, не надають повноважень контролюючому органу, за межами процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, приймати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, суд дійшов висновки про протиправність рішення контролюючого органу, та необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2481,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Разом з тим, суд зауважує, що при поданні позову позивач сплатив 4962,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2022 року №114.

У постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов`язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.

Ураховуючи, що тільки визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 57933 від 26.01.2022 року саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ "ГРЕЙТКАР" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов`язані. За таких обставин, позивач надмірно сплатив 2481,00 грн. судового збору.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" (вул. Потьомкінська, 13/5, оф. 6/1, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 42619596) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.01.2022 р. № 57933 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" (код ЄДРПОУ 42619596) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТКАР" (вул. Потьомкінська, 13/5, оф. 6/1, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 42619596) судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко