Ухвала

від 25.07.2024 по справі 600/3254/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

25 липня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/3254/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімов О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Товариство з обмеженою відповідальністю Рома (далі позивач) просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 073241 від 11.06.2024 Державної Служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА у сумі 17 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 № 073241 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. про застосування до ТОВ РОМА адміністративно- господарського штрафу у сумі 17000 грн.;

- заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 № 073241 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. про застосування до ТОВ РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

В обґрунтування вказаної заяви заявник вказує, що з огляду на факт того, що подання адміністративного позовну не зупиняє дію постанови про застосування штрафу, а також того, що зазначена постанова є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання після їх оскарження в судовому порядку, є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у випадку пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання, на рахунки позивача буде накладено арешт та стягнуто виконавчий збір. Додатково, відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови позбавить позивача його права на добровільну сплату суми адміністративно-господарського штрафу протягом 15 днів після набрання законної сили рішенням суду у справі, якщо зазначеним рішенням буде відмовлено у задоволенні позову. Вказане призведе до додаткових витрат з боку позивача, пов`язаних з відкриттям та здійсненням виконавчого провадження.

За таких обставин, просить суд вжити заходів забезпечення поданого позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно пунктів 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як наведено вище судом, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки у випадку пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання, на рахунки позивача буде накладено арешт та стягнуто виконавчий збір.

Заявником обрано спосіб забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 № 073241 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. про застосування до ТОВ РОМА адміністративно- господарського штрафу у сумі 17000 грн.;

- заборони Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.06.2024 № 073241 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. про застосування до ТОВ РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що реалізація оскаржуваної вимоги не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновлення порушених прав та інтересів позивача буде ускладненим. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.

При прийнятті цього рішення суд виходь із балансу інтересів сторін у справі та критерію необхідності в демократичному суспільстві.

Суд бере до уваги доводи заявника про те, що пред`явлення до виконання оскаржуваної постанови до органів виконавчої служби, матиме негативний вплив на підприємство позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді блокування рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників.

Водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскарженої постанови відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи.

На переконання суду, обрання заявником вищевказаного способу забезпечення позову є логічним, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Згідно частин 1 і 2 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті від 11.06.2024 року №073241 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

3. Заборонити Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання постанови від 11.06.2024 року №073241 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

4. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов