Рішення

від 25.12.2024 по справі 600/3254/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3254/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМА» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 073241 від 11.06.2024 Державної Служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» у сумі 17 000,00 грн.

1.2. Ухвалою суду від 25.07.2024 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. Ухвалою суду від 25.07.2024 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» про забезпечення позову; зупинено дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті від 11.06.2024 року №073241 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.; заборонено Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання постанови від 11.06.2024 року №073241 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМА адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно заяв по суті справи, представник позивача зазначає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 073241 від 11.06.2024. Вказана постанова була винесена у зв`язку з тим, що в ході рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено, що транспортний засіб з повною масою 7,250 т не обладнаний тахографом, у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автотранспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.2. З оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її протиправною, адже належний позивачеві транспортний засіб не обладнаний тахографом, оскільки це не передбачено заводом виробником. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що у водія на момент проведення перевірки була наявна індивідуальна контрольна картка і надавалась інспекторам в ході проведення перевірки, проте, її не було взято до уваги.

Позиція відповідача

2.3. До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.

2.4. Так зазначає, що в ході проведення рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 - був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

2.5. Постанова № 073241 від 11.06.2024 року прийнята на основі акту № 029163 від 18.04.2024 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області зазначене і конкретизоване порушення товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА».

2.6. Таким чином представник відповідача вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність «РОМА» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа. Основний вид економічної діяльності оптова торгівля напоями.

3.2. 18.04.2024 року представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, направлення на рейдову перевірку перевірено транспортний засіб марки ТАТА LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортний засіб використовує в своїй діяльності ТОВ «РОМА».

3.3. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було складено Акт від 18.04.2024 року № 029163 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У вказаному акті визначено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №РН-01647685 від 18.04.2024. Під час проведення перевірки встановлено: транспортний засіб з повною масою 7,250 т не обладнаний тахографом, у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автотранспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В акті наявний запис про те, що водій транспортного засобу з актом ознайомився та зазначив про те, що згідно п. 6.3. Положення №340 ним ведеться індивідуальна книжка водія.

3.4. 28.05.2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті оформлено повідомлення №46270/42/24-24, згідно якого ТОВ «РОМА» запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 11.06.2024 року.

3.5. 11.06.2024 року В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання ТОВ «РОМА», прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №073241, відповідно до якої за порушення вимог статей 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, постановлено стягнути з ТОВ «РОМА» адміністративно-господарський штраф на загальну суму 17000,00 грн.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

4.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).

4.4. Згідно пункту 4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

4.5. Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №072410 від 05.03.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.6. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

4.7. Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення перевірки транспортного засобу позивача).

4.8. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.9. Згідно приписів статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

4.10. На виконання зазначеної вище статті Кабінетом Міністрів України 08.11.2006 прийнято постанову №1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», якою затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок №1567, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 79 від 02.02.2022 та зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України №457 від 09.05.2023, чинній на час проведення перевірки транспортного засобу позивача).

4.11. Відповідно до пункту 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

4.12. Згідно з пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

4.13. Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

4.14. Згідно пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

4.15. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку №1567).

4.16. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункту 14 Порядку №1567).

4.17. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

4.18. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку №156).

4.19. Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

4.20. Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

4.21. У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №156).

4.22. Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

4.23. Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

4.24. Отже, аналіз наведених пунктів Порядку №1567 дає підстави для висновку, що адміністративний розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу відбувається у відповідному органі державного контролю із обов`язковим належним повідомленням (рекомендованим повідомленням чи під розписку) суб`єкта господарювання.

4.25. Крім цього, із зазначених пунктів Порядку №1567 можна дійти висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься керівником органу державного контролю або його заступником за наявності достатніх підстав, встановлених під час адміністративного розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.26. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанов) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.27. Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

4.28. 18.04.2024 року представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, направлення на рейдову перевірку перевірено транспортний засіб марки ТАТА LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортний засіб використовує в своїй діяльності ТОВ «РОМА».

4.29. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було складено Акт від 18.04.2024 року № 029163 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У вказаному акті визначено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №РН-01647685 від 18.04.2024. Під час проведення перевірки встановлено: транспортний засіб з повною масою 7,250 т не обладнаний тахографом, у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автотранспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

4.30. У свою чергу, оскаржуваною постановою від 11.06.2024 року №073241 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на загальну суму 17000,00 грн. за порушення вимог статей 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

4.31. Так, суддя зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

4.32. Відповідно, відповідальність в автомобільного перевізника за статтею 60 Закону №2344-III виникає у випадку відсутності у водія вказаних вище документів.

4.33. При цьому, суд наголошує, що визначений у статті 48 Закону №2344-III перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у цій статті наголошено на тому, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі № 820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів.

4.34. Оцінюючи доводи сторін та матеріали справи, для вирішення даного спору, суду належить встановити чи настає у автомобільного перевізника відповідальність за статтею 60 Закону №2344-III у разі відсутності у водія при здійсненні перевезень протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

4.35. Наказом Міністерства України транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

4.36. Згідно пункту 1.3 Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

4.37. У свою чергу, відповідно до пункту 1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, серед іншого, фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

4.38. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ (пункт 1.5 Положення №340).

4.39. Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

4.40. Згідно пункту 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни..

4.41. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення №340).

4.42. Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців (пункт 6.4 Положення №340).

4.43. У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв ТЗ, на кількість робочих днів за календарем п`ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (пункт 6.5 Положення №340).

4.44. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 Кодексу законів про працю України (пункт 6.6 Положення №340).

Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно (пункт 6.7 Положення №340).

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах) (пункт 6.8 Положення №340).

4.45. Наказом Міністерства України транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).

4.46. Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) ( пункт 1.3 Інструкції №385).

4.47. Пунктом 3.3. Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

4.48. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, в частині не оформлення перевізником протоколу перевірки та адаптації тахографа для водія, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники суб`єкти господарювання.

4.49. У постановах від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17 та від 10.10. 2024 року у справі № 420/15732/22 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями Закону №2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.

4.50. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі №440/5921/23 також висловив наступну правову позицію:

«Згідно з визначенням, яке міститься у Положенні № 340, тахограф - це контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

33. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

34. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

35. Згідно з пунктом «а» частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

36. Частиною третьою статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

37. Приписи пункту «а» частини першої статті 10 вказаної Конвенції, на думку колегії суддів, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

38. В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

39. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17 та від 19 серпня 2019 року у справі № 823/5035/15».

4.51. Суд наголошує, що Положенням №340 чітко визначено обов`язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон тахографами, а у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.

4.52. У свою чергу, визначеним є також обов`язок перевізника, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складати графік змінності водіїв та вести відомість обліку робочого часу та відпочинку водія. Натомість, лише у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.

4.53. Як наголошено представником позивача у заявах по суті справи, транспортний засіб, який перевірявся уповноваженими особами відповідача не обладнано тахографом, оскільки це не передбачено із заводу, що підтверджується згідно листа ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод". Крім того, представник позивача звертав увагу суду, що під час перевірки у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, яка надавалася посадовим особам контролюючого органу. Зокрема, до позовної заяви позивачем долучено копію індивідуальної контрольної книжки водія, у якій відображена вся необхідна інформація перевезень, яка була наявна у водія на момент проведення перевірки і була надана інспекторам в ході проведення перевірки, проте, її не було взято до уваги. Відповідач вказане твердження представником відповідача не спростовано, доказів зворотного до суду не надано.

5.54. Таким чином, відповідачем протиправно прийнято постанову від 11.06.2024 року №073241 про застосування до позивача штрафу, передбаченого статтею 48 та абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн, що є підставою для її скасування.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваної позивачем постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті від 05.03.2024 року №072410.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.3. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

5.4. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

5.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З огляду на викладене, суд стягує з Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №1833 від 23.07.2024 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.06.2024 року №073241.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №1833 від 23.07.2024 року судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рома» (м. Чернівці, вул. Коломийська, буд. 2Ж, код ЄДРПОУ 30208421).

Відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Чернівці, вул. Руська, 248У, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов