Постанова

від 25.07.2024 по справі 200/3154/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року справа №200/3154/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/3154/24 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності державного виконавця та керівника відділу ДВС протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/3154/24 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про роз`єднання позовних вимог. Позовну заяву ОСОБА_1 до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності державного виконавця та керівника відділу ДВС протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто позивачу.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:

- визнати рішення про призначення компенсації 27.07.2022 року необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення боржника;

- визнати невиконаним боржником рішення суду від 27.10.2021 року за справою № 200/9324/21;

- притягнути боржника до відповідальності за умисне невиконання рішення суду та несвоєчасного виконання вимог державного виконавця;

- визнати рішення виконавця про закінчення виконавчого провадження № 71249120 від 14.05.2024 року нечинним та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження;

- визнати бездіяльність виконавця та керівника Торецького відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області протиправною та зобов`язати вчинити наступні дії:

1) відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 200/9324/21 від 12.01.2023 року;

2)зобов`язати боржника перерахувати та виплатити компенсацію з урахуванням наступного:

перерахувати розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї із застосуванням доходу для дружини, що дорівнює 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до рішення суду;

здійснити нарахування розміру щомісячної компенсації, з урахуванням вимог п. 16 Постанови КМУ№ 859 від 23.09.2020 року (тобто врахувати розмір прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати);

перерахувати та виплатити сумарний розмір компенсації з урахуванням періоду догляду з 30.12.2020 року по 31.08.2022 року на підставі п. 16 Постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року (тобто період виплати компенсації не обмежується будь-яким строком, якщо з вини уповноваженого органу не проводилася виплата компенсації).

-зобов`язати боржника сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням періоду догляду з 30.12.2020 року по 21.08.2022 року;

-пред`явити виконавчий документ для виконання після надходження постанови про відновлення виконавчого провадження (у разі скасування постанови про закриття виконавчого провадження);

-здійснити контроль за виконанням Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області рішення суду від 27.10.2021 року за справою № 200/9324/21 в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу був наданий строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом: надання суду паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; надання рішення виконавця про закінчення виконавчого провадження № 71249120 від 14.05.2024 року та постанови про закриття виконавчого провадження або клопотання про витребування цих документів у відповідача; уточнення позовних вимог та кола відповідачів в частині визнання рішення про призначення компенсації 27.07.2022 року необґрунтованим, протиправним та скасування рішення боржника; визнання невиконаним боржником рішення суду від 27.10.2021 року за справою № 200/9324/21; притягнення боржника до відповідальності за умисне невиконання рішення суду та несвоєчасного виконання вимог державного виконавця; зобов`язання боржника сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням періоду догляду з 30.12.2020 року по 21.08.2022 року; пред`явлення виконавчого документа для виконання після надходження постанови про відновлення виконавчого провадження (у разі скасування постанови про закриття виконавчого провадження); здійснення контролю за виконанням Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області рішення суду від 27.10.2021 року за справою № 200/9324/21 в повному обсязі, а також шляхом визначення статусу Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області (ЄДРПОУ 26000411) як учасника справи та надання доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві про звільнення від сплати судового збору або докази сплати судового збору.

04 червня 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 24 травня 2024 року ОСОБА_1 надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та наступні документи: копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копію постанови про закриття виконавчого провадження від 14.05.2024 року; Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-7) на підтвердження обставин, зазначених у заяві про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, на виконання ухвали в частині уточнення позовних вимог та кола відповідачів та визначення статусу Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області (ЄДРПОУ 26000411) як учасника справи, позивач зазначив, що бажає роз`єднати позовні вимоги за позовами до різних відповідачів та надав дві окремі позовні заяви:

1) позовну заяву ОСОБА_1 до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, визнання бездіяльності державного виконавця та керівника відділу ДВС протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа: Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області, в якому просить:

- визнати рішення виконавця про закінчення виконавчого провадження № 71249120 від 14.05.2024 року протиправним та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження;

- визнати бездіяльність виконавця та керівника Торецького відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області протиправною та зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 200/9324/21 від 12.01.2023 року.

2) позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, третя особа: Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив:

- визнати рішення про призначення компенсації від 27.07.2022 року протиправним та скасувати рішення відповідача;

- визнати, що рішення суду за справою № 200/9324/21 від 27.10.2021 року відповідачем не виконано;

- визнати бездіяльність УСЗН Торецької міської ВА у Бахмутському районі Донецької області протиправною та зобов`язати вчинити наступні дії: перерахувати розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї відповідно до п. 13 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою КМУ № 632 від 22.07.2020 року (в редакції на час звернення позивача); здійснити нарахування розміру щомісячної компенсації за догляд з урахуванням вимог п. 16 Постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року (тобто, враховуючи розмір прожиткового мінімумум, затвердженого на момент виплат); нарахувати та здійснити виплату компенсації з урахуванням періоду догляду з 30.12.2020 року по 31.08.2022 року на підставі п 16 Постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року (тобто період виплати компенсації не обмежується будь-яким строком, якщо з вини уповноваженого органу не проводилася виплата компенсації); сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням періоду догляду з 30.12.2020 року по 31.08.2022 року.

Також позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме: здійснити контроль за виконанням Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області рішення суду від 27.10.2021 року за справою № 200/9324/21 в повному обсязі; пред`явити виконавчий документ для виконання після надходження постанови про відновлення виконавчого провадження (у разі скасування постанови про закриття виконавчого провадження); притягнути боржника до відповідальності за умисне невиконання рішення суду та несвоєчасного виконання вимог державного виконавця.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 статті 3 КАС України).

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин 1 та 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Судом зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому об`єднано кілька позовних вимог, а саме вимоги, пред`явлені до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в порядку статті 287 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені державним виконавцем чи іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, а також вимоги до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області в порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Анаалогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.06.2021 року у справі № 640/27758/20.

Тобто, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Як вбачається з позовної заяви (з урахуванням уточнення), вимоги позивача пред`явлені до різних відповідачів: Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області.

У першому випадку позивач оскаржує постанову державного виконавця Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 71249120 від 14.05.2024 року та бездіяльність державного виконавця та керівника відділу ДВС, тоді як у другому рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області від 27.07.2022 року та бездіяльність Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області.

При цьому суд зауважує, що в позовних вимогах позивачем не зазначено, у чому саме полягає бездіяльність відповідачів.

Позовна заява позивача до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подана в порядку статті 287 КАС України.

Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Водночас, позовна заяви до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області, подана в порядку статті 383 КАС України.

Відповідно до частини першої та другої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частинами 4 та 5 статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 540/606/20.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, заяви, подані в порядку статті 287 КАС України та в порядку статті 383 КАС України, мають різні вимоги щодо їх оформлення (стаття 287 КАС України передбачає подання до суду позовної заяви, тоді як стаття 383 КАС України подання заяви в порядку виконання рішення суду в межах адміністративної справи, в якій це рішення було ухвалено), а також різний порядок їх розгляду (позовна заява, подана в порядку статті 287 КАС України передбачає відкриття провадження у справі та вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Водночас заява, подана в порядку статті 383 КАС України не передбачає відкриття провадження у справі та підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання).

Суд також зауважує, що відповідно положень статті 383 КАС України при зверненні до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Позивачем таких доказів не надано.

Отже, позовні вимоги (з урахуванням уточнення) в межах адміністративної справи № 200/3154/24 пред`явлені до різних відповідачів, не є однорідними та не співвідносяться одна до одної як основна та похідна, не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

З огляду на викладене, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Суд також зазначає, що частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом положень ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, якщо вони пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред`явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії "зміна" передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.

Тобто, під зміною предмету позову розуміється пред`явлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Пред`явлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є пред`явленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.

Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до пред`явлення по суті нового адміністративного позову.

Суд зауважує, що позивач на виконання ухвали суду від 24 травня 2024 року надав у тому числі заяву щодо уточнення позовних вимог шляхом надання двох позовних заяв із самостійними предметами спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстав позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

Крім того, відповідно до частини 8 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Позивач, надаючи суду заяву про уточнення позовних вимог, не надав доказів направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи, як того вимагає частина 6 статті 47 КАС України, що є підставою для повернення позовної заяви.

Щодо визначення позивачем статусу Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області як сторони у справі, судом першої інстанції зазначено наступне.

Позовні заяви, подані позивачем на виконання ухвали суду від 24 квітня 2024 року, пред`явлені до двох різних відповідачів: Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та до Управління соціального захисту населення Торецької міської ВА Бахмутського району Донецької області. При цьому, вказані вище суб`єкти владних повноважень у кожній з наданих позивачем позовній заяві мають різний статус учасника судового процесу, тобто кожен з них є як відповідачем у справі так і третьою особою.

Відповідно до частини 1 статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 44 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 47 КАС України.

Частиною 4 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Права та обов`язки третьої особи визначені статтею 51 КАС України, відповідно до положень якої крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

Суд зазначає, що за нормами КАС України кожна сторона у справі наділена різним обсягом прав, обов`язків та повноважень під час розгляду справи. А відтак, один і той самий суб`єкт владних повноважень не може виступати одночасно відповідачем та третьою особою у справі в залежності від пред`явлених вимог.

Щодо клопотання позивача про роз`єднання позовних вимог суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

З огляду на положення статті 172 КАС України вирішення питання щодо роз`єднання позовних вимог може відбуватися в межах відкритого провадження у справі.

Судом зазначено, що оскільки після виконання позивачем ухвали суду від 24 травня 2024 року адміністративна справа № 200/3154/24 містить дві окремі позовні заяви із самостійними предметами спору та підставами їх виникнення, в яких один і той самий суб`єкт владних повноважень має статус як відповідача так і третьої особи, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/3154/24.

Суд першої інстанції також звернув увагу, що вимога, визначена в ухвалі від 24 травня 2024 року, щодо уточнення позовних вимог та кола відповідачів мала на меті визначення кола осіб, які беруть участь у справі, їх статусу як учасників судового процесу, а також визначення вимог до кожної з цих осіб, що не передбачало зміну позовних вимог та пред`явлення окремих позовів до кожного з учасників судового процесу.

Отже клопотання позивача про роз`єднання позовних вимог задоволенню не підлягає.

За наслідком розгляду заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви судом першої інстанції встановлено, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/3154/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/3154/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 25 липня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко