Ухвала

від 25.07.2024 по справі 260/8342/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 260/8342/23

адміністративне провадження № К/990/27271/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 11.04.2024 у справі №260/8342/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ ФРУКТ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ ФРУКТ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісії) від 20.03.2023 № 8457363/44789410 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі - також ПН) ТОВ від 06.02.2023 № 4, від 20.03.2023 № 8457361/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 08.02.2023 № 5, від 20.03.2023 № 8457362/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 08.02.2023 № 6, від 20.03.2023 № 8457360/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 10.02.2023 № 7, від 20.03.2023 № 8457352/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 14.02.2023 № 14, від 20.03.2023 № 8457351/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 14.02.2023 № 16, від 20.03.2023 № 8457357/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 15.02.2023 № 18, від 20.03.2023 № 8457350/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 15.02.2023 № 19, від 20.03.2023 № 8457347/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 16.02.2023 № 20, від 20.03.2023 № 8457345/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 17.02.2023 № 23, від 23.03.2023 № 8487133/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 21.02.2023 р. № 27, від 23.03.2023 № 8487130/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 23.02.2023 № 34, від 23.03.2023 № 8487125/44789410 про відмову у реєстрації ПН ТОВ від 28.02.2023 № 41 у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - також ЄРПН, Реєстр) та зобов`язати ДПС зареєструвати дані спірні ПН у ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 11.04.2024, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Закарпатській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 27.05.2024 та 13.06.2024 було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

15.07.2024 до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 11.04.2024 у справі №260/8342/23.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, у поданій касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 11.04.2024 у справі №260/8342/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов