Постанова

від 25.07.2024 по справі 420/13586/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 420/13586/22

адміністративне провадження № К/990/41711/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 420/13586/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТЕПЛО-1», Одеського квартирно-експлуатаційного управління - про визнання протиправним та нечинним рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач-2) звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТЕПЛО-1», Одеського квартирно-експлуатаційного управління - з вимогою: визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області №8 від 04.02.2022, яким затверджений тариф на виробництво та постачання теплової енергії для військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцями якого є позивачі.

2. На обґрунтування позову позивачі зазначили, що оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради затверджено тариф на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» для військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачі доводили, що оскаржуване рішення порушує їхні права та законні інтереси щодо доступності житлово-комунальних послуг, відповідності рівня тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відкритості та прозорості структури тарифів для споживання, гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Позивачі є мешканцями військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

4. ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» має ліцензію на виробництво та постачання теплової енергії від 14.11.2019 №1345/А-2019.

5. 01.04.2021 між ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» (теплопостачальна організація) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (споживач) укладений Договір №33 про закупівлю послуг з теплопостачання, за умовами якого ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» зобов`язалося у 2021 році надати споживачу послуги на постачання теплової енергії (далі - теплоносій) та гарячої води в потрібних споживачу обсягах, а споживач зобов`язався прийняти і оплатити такі послуги. Послуги (виробництво та постачання теплоносія та гарячої води) мають надаватися у обсязі 3000 Гкал. Термін поставки послуг - до 31.12.2021. Місце надання послуг - в/м НОМЕР_1 (АДРЕСА_2), в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_3).

6. Відповідно до розділу 11 Договору №33 від 01.04.2021 облік споживання теплоносія та гарячої води визначається приладами обліку, який повинен бути провірений відповідною метрологічною лабораторією.

7. Відповідно до додатку №1 до Договору №33 від 01.04.2021 ціна за 1 Г/кал теплової енергії з ПДВ становить 1 553,76 грн для місця надання послуги в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_1.

8. Додатковою угодою №5 від 29.12.2021 термін дії Договору №33 від 01.04.2021 був продовжений до 30.03.2022.

9. 10.01.2022 ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» подало до Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області заяву про встановлення тарифів на виробництво та постачання теплової енергії для котельні, яка розміщена за адресою в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_1 з додатками на 312 арк.

10. На сайті Великодальницької ОТГ 12.10.2022 було оприлюднено оголошення, в якому було поінформовано про намір корегування тарифів на теплопостачання для військового містечка № Д-1 до 3015,74 грн без ПДВ за 1 Гкал; зазначено, що з пропозиціями та зауваженнями можна звертатися до керівництва за адресою підприємства або за номером телефону. Також відповідне оголошення було надруковано у місцевій газеті «Південна зоря нова» випуск № 2 від 15.01.2022.

11. 04.02.2022 Виконавчим комітетом Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області прийнято рішення №8, яким вирішено затвердити тариф на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється котельнею ТОВ «ЮГТЕПЛО-1», за адресою: Одеська область, Одеський район, 10 км Маяцької дороги, військове містечко НОМЕР_2 для бюджетних споживачів у розмірі 3015,74 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал.

12. 14.03.2022 між ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (споживач) укладений Договір №27 про закупівлю послуг з теплопостачання, за умовами якого ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» зобов`язалося у 2022 році надати послуги на постачання теплової енергії та гарячої води. Послуги (виробництво та постачання теплоносія та гарячої води мають надаватися в обсязі 3500 Гкал. Термін поставки послуг - до 31.12.2022. Місце надання послуг - в/м НОМЕР_1 (м. Одеса, вул. Спартаківська, 2), в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_1.

13. З січня 2012 року житлові будинки в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_3) передано на експлуатацію Будинкоуправління №2 КЕВ м. Одеси (будинок п/г №2, п/г №20, п/г №28, п/г №42).

14. Відповідно до наданих позивачами копій платіжних документів позивачі з 2021 року сплачують кошти «За комунальні послуги» на користь Будинкоуправління №2 КЕВ м. Одеси.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

15. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 позов задоволено: визнано протиправним і нечинним рішення Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 8 від 04.02.2022, яким затверджено тариф на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється котельнею ТОВ "ЮГТЕПЛО-1" за адресою: Одеська область, Одеський район, 10 км Маяцької дороги, військове містечко № Д-1.

16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі є споживачами послуги з теплопостачання, що надаються ТОВ «ЮГТЕПЛО-1». Водночас оскаржуване рішення про зміну (підвищення) тарифу для ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» на виробництво теплової енергії прийнято з істотними порушеннями процедури: інформація про зміну тарифу не була розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування; оголошення, розміщене у місцевій газеті «Південна зоря нова» випуск № 2 від 15.01.2022, не містило обґрунтування причин зміни тарифу, адреси за якою приймаються зауваження і пропозиції, терміну подачі зауважень та пропозицій; до заяви про зміну тарифу ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» не додало доказів здійснення витрат, які формують розмір тарифу.

17. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

18. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржуване рішення не порушує суб`єктивних прав чи інтересів позивачів, адже ним установлений тариф для ТОВ «ЮГТЕПЛО-1», з яким позивачі не мають договорів на постачання теплової енергії, і якому вони не сплачують вартість комунальних послуг.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

19. 11 грудня 2023 року до Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 03.10.2023, у якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

21. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що оскаржуване рішення не порушує їхніх прав. Як зазначає позивач, він зареєстрований та проживає на території військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_1 й сплачує за послуги з теплопостачання на підставі тарифу, установленого для ТОВ «ЮГТЕПЛО-1», адже саме воно, відповідно до договору з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, є постачальником теплової енергії до вказаного військового містечка. На думку позивачів, та обставина, що договір на постачання теплової енергії з ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» укладено не з ними напряму, а з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, не спростовує того, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає їхні права та інтереси, зокрема внаслідок встановлення необґрунтованого тарифу всупереч визначеної законом процедури.

22. У контексті викладеного позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду про те, чи може рішення про встановлення тарифу для виконавця комунальної послуги порушувати права споживачів цих послуг, якщо між ними (споживачами) та виконавцем не укладено договору про надання комунальних послуг.

23. Відповідач та інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

24. Законом, що регулює відносини, пов`язані із наданням та споживанням житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII).

25. Відповідно до пунктів 2, 6 і 9 частини першої статті Закону № 2189-VIII виконавець комунальної послуги - це суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

26. Статтею 5 Закону № 2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

27. Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

28. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2189-VIII договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

29. Організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України визначено в Положенні про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.09.2013 за №1590/24122 (далі - Положення №448).

30. Відповідно до пункту 1.1 Положення №448 організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

31. Пунктом 1.3 Положення №448 передбачено, що основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є, зокрема, утримання і експлуатація фондів військового містечка, які знаходяться в користуванні військових частин; забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями.

32. Згідно з пунктом 8.6 Положення №448 військові частини забезпечуються електроенергією, водою, тепловою енергією та природним газом:

- від власних комунальних установок КЕВ (КЕЧ) і військових частин (електростанцій, водонасосних станцій, котелень);

- від інших мереж підприємств і організацій за договорами про надання комунальних послуг.

33. Пунктом 8.7 Положення №448 передбачено, що КЕВ (КЕЧ) або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ).

34. Згідно з пунктом 7.4 Положення №448 мешканці житлового фонду сплачують за користування житлом та спожиті комунальні послуги згідно з чинним законодавством України.

35. Наказом Міністерства оборони України від 31.08.2018 №380, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 06.09.2018 №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).

36. Пунктом 5 розділу ІV Інструкції передбачено, що у разі розміщення одружених військовослужбовців, осіб офіцерського складу та членів їх сімей або проживання осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей (за їх згодою), які залишилися перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення.

VI. Позиція Верховного Суду

37. Верховний Суд неодноразово наголошував, що з`ясування правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується. Відсутність такої заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі № 522/1611/17, 31.03.2021 у справі № 640/21611/19 та від 28.09.2021 у справі № 802/350/17-а).

38. У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

39. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

40. Положенням статті 55 Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

41. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

42. З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

43. У розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

44. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є рішення Виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 04.02.2022 №8.

45. Цим рішенням вирішено «З метою забезпечення належного функціонування військової частини, уникнення технічних проблем, пов`язаних із виходом із ладу систем опалення, додержання Державних санітарних правил і норм влаштування, недопущення зриву опалювального сезону та недопущення виникнення надзвичайної ситуації затвердити економічно обґрунтований тариф (згідно з наданими розрахунками) на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється котельнею ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» за адресою: Одеська область, Одеський район, 10 км Маяцької дороги, військове містечко НОМЕР_2 для бюджетних споживачів у розмірі 3015,74 грн (без ПДВ) за 1 Гкал».

46. Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказане рішення не порушує прав позивачів, адже відповідний тариф на теплову енергію встановлено саме для ТОВ «Югтепло-1», з яким позивачі не мають договорів на постачання теплової енергії.

47. Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

48. Щодо оскарження рішень особами, яким таке рішення безпосередньо не адресовано, то Верховний Суд у справі №380/4498/20 зазначив, що зі змісту регулювання, яке міститься у Кодексі адміністративного судочинства України, право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Категорію «особа, якої стосується акт» необхідно відрізняти від категорії з більш вузьким значенням - «особа, стосовно якої прийнято акт», оскільки індивідуальний акт, який хоч не прийнято стосовно певної особи, фактично, може стосуватись її прав. Отже, для визначення кола осіб, що мають право на оскарження індивідуального акта, необхідно з`ясувати осіб, яких він стосується, тобто порушує права чи інтереси, а не лише стосовно кого він прийнятий.

49. З аналізу викладених положень Закону № 2189-VIII випливає, що житлово-комунальні послуги, до яких належить, зокрема, і постачання теплової енергії, надаються виконавцями на підставі договору.

50. Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначений у статті 13 Закону № 2189-VIII, за змістом якої договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

51. Особливістю спірних правовідносин є те, що позивачі є мешканцями житлового фонду військового містечка, експлуатація якого, зокрема і забезпечення його комунальними послугами, здійснюється з певними особливостями, що пов`язані з його правовим статусом.

52. Так, пунктом 1.2 Положення №448 визначено, що військове містечко - це майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

53. Зі змісту пункту 1.3 Положення №448 випливає, що утримання і експлуатація фондів військового містечка; забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями покладається на квартирно-експлуатаційні органи Збройних Сил України та є їхнім основним завданням.

54. Відповідно до пунктів 7.4, 8.6, 8.7 Положення №448 забезпечення відповідних фондів військових частин, у тому числі військових містечок, комунальними послугами здійснюється власними засобами квартирно-експлуатаційних відділів та військових частин або іншими підприємствами, організаціями на підставі договорів про надання комунальних послуг, укладених з квартирно-експлуатаційними відділами або військовими частинами.

55. Водночас мешканці житлового фонду військових містечок сплачують за користування житлом та спожиті комунальні послуги згідно з чинним законодавством України.

56. Як установили суди попередніх інстанцій, 14.03.2022 між ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси укладений Договір №27 про закупівлю послуг з теплопостачання, за умовами якого ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» зобов`язалося у 2022 році надати послуги на постачання теплової енергії та гарячої води. Послуги (виробництво та постачання теплоносія та гарячої води, мають надаватися в обсязі 3500 Гкал. Термін поставки послуг - до 31.12.2022. Місце надання послуг - в/м НОМЕР_1 (АДРЕСА_2), в/м НОМЕР_2 (АДРЕСА_1.

57. Суди попередніх інстанцій також з`ясували, що позивачі з 2021 року здійснюють сплату коштів за комунальні послуги на користь Будинкоуправління №2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

58. Таким чином, у значенні Закону № 2189-VIII позивачі є споживачами комунальних послуг, що надаються ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» на підставі тарифів, затверджених оскаржуваним рішенням.

59. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

60. Отже, оскаржуване рішення про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється котельнею ТОВ «ЮГТЕПЛО-1», стосується прав та інтересів позивачів.

61. Та обставина, що між позивачами та ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» не укладено прямих договорів на постачання комунальних послуг вказаних висновків не спростовує, адже відповідно статті 13 Закону № 2189-VIII в інтересах споживача договір про надання комунальних послуг може бути укладено іншою особою.

62. Ураховуючи правовий статус військових містечок та особливості здійснення управління ними, у спірних правовідносинах такою особою є відповідний квартирно-експлуатаційний відділ.

63. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що наданими позивачами платіжними документами не підтверджується оплата теплової енергії, адже відповідно до призначення платежу оплата здійснювалася за «Комунальні послуги» без конкретизації виду комунальної послуги, є необґрунтованими.

64. Суд зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що платіжні документи не підтверджують оплату саме постачання теплової енергії є недостатнім. Так, суд апеляційної інстанції у випадку наявності у нього сумнівів щодо оплати позивачами послуг з постачання теплової енергії мав з`ясувати складові виставлених позивачам рахунків на оплату комунальних послуг, у тому числі шляхом отримання відповідних доказів та пояснень від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, яке є відповідальним за забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями.

65. Суд також зазначає, що для цілей визначення того, чи впливає оскаржуване рішення про встановлення тарифу на суб`єктивні права чи інтереси позивачів факт оплати теплової енергії за новим тарифом не є ключовим. Для указаних цілей суди мали з`ясувати чи створює зазначене рішення певні правові наслідки для позивачів, зокрема, чи вплине оскаржуване рішення на розмір тарифу, що буде застосований під час нарахування позивачам плати за поставлену їм теплову енергію.

66. У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до обставин, установлених судами попередніх інстанцій, забезпечення військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_1, де проживають позивачі, тепловою енергією здійснюється ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» на підставі Договору від 14.03.2022 №27, укладеного з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси.

67. Пунктом 6.3.4 указаного договору визначено, що надання послуг щодо забезпечення теплоносіїв відбувається на обладнанні ТОВ «ЮГТЕПЛО-1» без використання технологічного обладнання військової частини.

68. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішенням про встановлення тарифу на виробництво та постачання теплової енергії, що виробляється котельнею ТОВ «ЮГТЕПЛО-1», не створює для позивачів жодних правових наслідків і не стосується їхніх прав та інтересів є помилковим.

69. Указане порушення в застосуванні норм матеріального і процесуального права призвело до того, що суд апеляційної, переглядаючи справу, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах усіх інших істотних доводів та вимог апеляційної скарги не перевіряв.

70. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

71. Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду, під час якого суду апеляційної інстанції необхідно перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

VII. Судові витрати

72. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

73. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

74. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

75. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 скасувати.

76. Справу направити на новий судовий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

77. Судові витрати не розподіляються.

78. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: М.І. Смокович

В.Е. Мацедонська