Постанова

від 25.07.2024 по справі 522/10585/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3787/24

Справа № 522/10585/23

Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Лупши В.В.,

учасники справи:позивачка ОСОБА_1 , відповідач Одеська міська рада,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаприватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року, ухваленеПриморським районним судом м. Одеси у складі: судді Павлик І.А. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доОдеської міської ради,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаприватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна,провстановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У червні2023року позивачка ОСОБА_1 звернуласьдо судуіз вказанимпозовом,який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померлою заповіту складено не було, таким чином право на спадкування мають спадкоємці за законом, якою як єдиним спадкоємцем першої черги є позивачка щодо майна ОСОБА_3 , яке знаходиться на території Березанського р-н., Миколаївської обл., а також в м. Одесі.

В травні місяці ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Селезньової Г.М. з питань щодо оформлення спадкових прав, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на що нотаріусом повідомлено, що на той момент був відсутній доступ до реєстрів, що унеможливлює завести спадкову справу, а також те, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

В подальшому позивачці стало відомо, що були внесені зміни до чинного законодавства щодо спадкування, і тому вона невідкладно звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. із заявою про прийняття спадщини, на що нотаріусом роз`яснено про відмову у прийнятті заяви № 93/01-16 від 15.05.2023 через пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що в період військового стану Кабінет Міністрів України постановами неодноразово вносив зміни щодо перебігу строку для прийняття спадщини, що призвело до дезорієнтації позивачки в використанні свого права про звернення до нотаріуса задля реалізації свого права на вступ у спадщину відповідно до чинного законодавства, тому ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст. 1269, 1272 ЦК України, просила визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 доОдеської міської ради,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаприватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивачки.

Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції проігноровано факт звернення позивачки в травні місяці, тобто через місяць після смерті матері, до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Селезньової Г.М. з питання щодо оформлення спадкових прав; тимчасове закриття реєстрів, відключення електроенергії, ракетні обстріли території України, в тому числі інтенсивні бойові дії в Миколаївській області, де знаходиться частина спадного майна.

В той час, як такі дії позивачки свідчать про обізнаність порядку оформлення спадщини на належне ставлення до вчинення дії щодо її оформлення, а також юридичну заінтересованість, а зміна законодавства в частині перебігу строку на прийняття спадщини та зупинення цих строків не є обставиною, яка залежала від волі позивачки.

Крім того, позивачка вважає, що збільшений КМУ України строк для прийняття спадщини до 10 місяців, пропуск строку є незначним та становить 3 місяці з дня відкриття спадщини до дня подачі позовної заяви.

Позивачка посилається на правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, що відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Доводиапеляційної скарги також містять в собі посилання на правовий висновок щодо застосування принципулегітимних очікувань, сформульований Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22, та необхідність врахування судом принципу верховенства права та пропорційності як умови для реалізації такого.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги. Позивачка та представник відповідача - Одеської міської ради, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта вказаної норми).

Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одесі народилась ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міської ради зроблено відповідний запис № 84 від 11 січня 1969 року (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу від 24 жовтня 1987 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, прізвище дружини після укладання шлюбу « ОСОБА_7 », про що зроблено актовий запис № 2435 24 жовтня 1987 року (а.с. 17).

01 вересня 1993 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 », про що 01 вересня 1993 року зроблено актовий запис № 1204 (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 03 травня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 4957, на підставі якого видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03 травня 2022 року.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. листом від 15 травня 2023 року № 93/01-16 надані роз`яснення про відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з огляду на пропуск заявницею строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, через неподання заяви про прийняття спадщини та не проживання із спадкоємцем станом на час відкриття спадщини. З посиланням на статті 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК Українинотаріусом роз`яснено право на звернення до суду для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на наявності поважних причин (а.с. 10-11).

Згідно довідки Департаменту Надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15 січня 2019 року № Ч1-5515-ф/л місце проживання/ перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 травня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відомостей про зареєстрованих осіб разом із спадкодавцем ОСОБА_3 станом на час її смерті матеріали справи не містять.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з заявою про прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріуса лише у травні 2023 року, тобто більш ніж через рік з часу відкриття спадщини. Доказів того, що позивачка раніше зверталася до нотаріуса і їй було надано відповідь про те, що реєстри не працюють, а строк для прийняття спадщини зупинено, матеріали справи не містять, а юридична необізнаність позивачки щодо строку та порядку прийняття спадщини в період військового стану з огляду на дію постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням дії нормативно-правових актів відповідно до їх ієрархії та не передбачення в діючому ЦК України такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» (постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21), тому відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Переглядаючи вказане рішення, колегія суддів зазначає наступне.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Згідно зістаттею 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями1217,1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті1269, частиною першою статті1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина першастатті 1277 ЦК України).

Як встановлено судом, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 20,30 кв.м, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 105,80 кв.м, житловою площею 31,60 кв.м, земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:18:002:0010 площею 2500,0, щодо оціночної вартості яких позивачкою надавалися суду докази під час вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 28-33).

Звертаючись до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 позивається до Одеської міської ради з посиланням на те, що інших спадкоємців за законом або заповітом після с мерті її матері немає, отже із позовом до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відриття спадщини в порядку статті 1277 ЦК України.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першоюстатті 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно достатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 202/6685/17-ц, провадження № 61-8599св19).

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, провадження № 61-697св20).

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 920/336/22).

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно до роз`яснень, наданих у 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 « Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК(435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Аналіз наведеного свідчить про те, що відповідачем у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, і лише за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами належним відповідачем у справах окресленої категорії є АДРЕСА_3 , загальною площею 105,80 кв.м, житловою площею 31,60 кв.м, земельної ділянки з кадастровим номером 4820985000:18:002:0010 площею 2500,0, щодо оціночної вартості яких позивачкою надавалися суду докази під час вирішення питання про відкриття провадження.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції на виконання покладеного на суди обов`язку щодо з`ясування кола осіб, яких має стосуватися рішення по справі, ухвалою від 30 квітня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош Олени Миколаївни відомості про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом повідомлено, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 зверталася 15 травня 2023 року гр. ОСОБА_1 та що спадкова справа не відкривалася і не заводилася (а.с. 111).

Вказана відповідь містить також заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2023 року про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 (а.с. 112) та роз`яснення нотаріуса про відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини (а.с. 115).

Отже, оскільки жоден із спадкоємців до нотаріальної контори протягом визначеного законом строку не звертався, не проживав разом із спадкодавицею ОСОБА_3 , а частина нерухомого спадкового майна знаходиться як на території Одеської міської ради, так і на території Миколаївської області, Березанський район, Ташинська, с. Прогресівка, і щодо останнього Одеська міська рада не є відповідним органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини в розумінні вимог ст. 1277 ЦК України, тому позов ОСОБА_1 пред`явлено до Одеської міської ради в наведеній частині як до неналежного відповідача.

Натомість, за наведених умов неприйняття спадщини жодним із спадкоємців, належним відповідачем у справі має бути відповідна територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказана особа позивачем до участі у справі не залучена, а вирішення питання про визначення додаткового строку має вирішуватися щодо всього спадкового майна одночасно.

Суд в силу таких засад цивільного процесуального законодавства як диспозитивність не може самостійно вирішувати питання про суб`єктний склад учасників справи, оскільки таке віднесено на розсуд позивача.

Згідно зіст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Наведеного суд до уваги не взяв, не дав оцінки вказаним обставинам, помилково вдався до оцінки наданим позивачем доказам, та хоча і постановив правильне по суті судове рішення про відмову у задоволенні позову, проте припустився помилки в оцінці наданих сторонами доказів та зробив висновки, які не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставою для зміни рішення суду та викладення її мотивувальної частини в редакції цієїпостанови.

При цьому, доводам позивача щодо поважності причин пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини колегія суддів не дає оцінки, оскільки таке може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.

Керуючись ст.367,374,376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієїпостанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 25 липня 2024 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко