Рішення

від 25.06.2024 по справі 629/5317/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 629/5317/21

(2/199/61/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада Марина Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування запису та припинення права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада Марина Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування запису та припинення права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його матері ОСОБА_3 на праві приватної власності належали земельна ділянка, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на земельні ділянки серії ХР №146381 від 18.10.2004 року.

11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, відповідно до якого відповідач, як набувач, зобов`язується виконувати передбачені у договорі розпорядження відчуджувача ОСОБА_3 , та у разі її смерті ОСОБА_2 набуває право власності на майно, а саме: земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, та земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 18.06.2021 року, серія НОМЕР_1 .

22.06.2021 року до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Степанчук О.Ю. звернулася ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 13.01.2021 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О., реєстровий №34, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Утім, постановою приватного нотаріуса від 25.06.2021 року №126/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки вказані земельні ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за набувачем на підставі спадкового договору.

Позивач вважає, що вказаний спадковий договір є нікчемним, оскільки спадковий договір, який укладений сторонами під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв), у частині передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсним в силу закону (нікчемними).

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявний запис №262274293, відповідно до якого право власності на земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57201174 від 22.03.2021 року.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявний запис №262271315, відповідно до якого право власності на земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57320283 від 26.03.2021 року.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57320283 від 26.03.2021 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-скасувати записпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,що внесенідо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майноприватним нотаріусомЛозівського районногонотаріального округуХарківської областіЗавадою МариноюВолодимирівною за№41199422від 20.03.2021року,щодо посвідченняправа власностіза ОСОБА_2 ,на підставіспадкового договору№614від 11.03.2010року,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,на земельнуділянку,кадастровий номер6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-припинити право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з реєстраційним номером 1990477363239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57201174 від 22.03.2021 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною за №41090372 від 17.03.2021 року, щодо посвідчення права власності за ОСОБА_2 , на підставі спадкового договору №614 від 11.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-припинити право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з реєстраційним номером 2009741563239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Янєва (Бусуєк) Л.А. надала до суду відзив на позов, у якому заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки твердження позивача стосовно того, що відчуження земельної ділянки за спадковим договором не можна вважати передачею ділянки у спадщину, не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги вважає необґрунтованими.

Зазначила, що 11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, відповідно до якого відповідач, як набувач, зобов`язується виконувати передбачені у договорі розпорядження відчуджувача ОСОБА_3 , та у разі її смерті ОСОБА_2 набуває право власності на майно, а саме: земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, та земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Відповідно до п. 5 спадкового договору, на «Набувача» майна покладаються такі обов`язки немайнового характеру, а саме: шанобливе ставлення до особи «Відчужувача», толерантне відношення до окремих недоліків її характеру, регулярне відвідування, забезпечення «Відчужувача» доглядом, у вигляді надання побутових послуг, і зберегти в її безоплатному довічному користуванні земельну ділянку; у разі смерті «Відчужувача» «Набувач» зобов`язаний організувати її поховання.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що згідно з п. 9 спадкового договору, право власності на земельну ділянку, котра є предметом спадкового договору, переходить до «Набувача» після смерті «Відчужувача».

Пунктом 13 спадкового договору визначено, що у зв`язку із посвідченням цього спадкового договору нотаріусом накладається заборона на відчуження предмета договору. У разі смерті «Відчужувача» на підставі заяви «Набувача» та свідоцтва про смерть нотаріус знімає заборону відчуження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, внаслідок чого 17.03.2021 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області знято заборону відчуження земельної ділянки, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, та земельної ділянки, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2021 року, індексний номер: 249157066, право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору від 11.03.2010 року №614.

Також, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2021 року, індексний номер: 250107898, право приватної власності на земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору від 11.03.2010 року №614.

У зв`язку з чим, представник відповідача зазначила, що позовна заява є необґрунтованою, недоведеною, а викладені у ній вимоги такими, що не відповідають передбаченим чинним законодавством способами захисту цивільного права або інтересу, а також не знаходять свого відображення у матеріалах цивільної справи.

Третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада М.В. надала до суду письмові пояснення, у яких заперечувала щодо задоволення позову, оскільки спадковий договір, укладений 11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , предметом якого були земельні ділянки, на час його укладання відповідав вимогам діючого законодавства, отже права позивача жодним чином не були порушені. Додатково зазначила, що укладання спадкового договору є одним із способів відчуження земельної ділянки шляхом передачі її у спадщину, яке врегульовано нормами спадкування, а не «передання прав на майбутнє», що не заборонено законодавством про мораторій.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Попов А.О. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Янєва Л.А. у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада М.В. та її представник адвокат Дегтярчук І.О. у судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07.10.1974 року, серії НОМЕР_2 (а.с.8).

ОСОБА_3 на праві приватної власності належали: земельна ділянка, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на земельні ділянки серії ХР №146381 від 18.10.2004 року, що підтверджується листом №29-20-9-6435/0/19-21 від 10.08.2021 року, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (а.с.16).

11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, відповідно до якого відповідач, як набувач, зобов`язується виконувати передбачені у договорі розпорядження відчуджувача ОСОБА_3 , та у разі її смерті ОСОБА_2 набуває право власності на майно, а саме: земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, та земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області (а.с.69).

Відповідно до п. 9 спадкового договору, право власності на земельну ділянку, котра є предметом спадкового договору переходить до «Набувача» після смерті «Відчужувача».

Пунктом 13 спадкового договору визначено, що у зв`язку із посвідченням цього спадкового договору нотаріусом накладається заборона на відчуження предмета договору. У разі смерті «Відчужувача» на підставі заяви «Набувача» та свідоцтва про смерть нотаріус знімає заборону відчуження.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 18.06.2021 року, серія НОМЕР_1 (а.с.9).

22.06.2021 року до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Степанчук О.Ю. звернулася ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 13.01.2021 року приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О., реєстровий №34, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Утім, постановою приватного нотаріуса від 25.06.2021 року №126/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки вказані земельні ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за набувачем на підставі спадкового договору (а.с.10-11).

17.03.2021 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області знято заборону відчуження земельної ділянки, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, та земельної ділянки, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, які розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с.56).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2021 року, індексний номер: 249157066, право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,8598 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору від 11.03.2010 року №614 (а.с.57).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2021 року, індексний номер: 250107898, право приватної власності на земельну ділянку, площею 1,6925 га, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору від 11.03.2010 року №614 (а.с.58).

Статтею 1302 ЦК України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок. Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави. Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності Українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Такий висновок щодо застосування статті 228 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №6-1528цс15.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до положень пункту 15 розділу Х "Перехідних положень" ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження вказаних земельних ділянок запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження зазначених земельних ділянок в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Враховуючи вищезазначене, спадковий договір, укладений 11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №171/1447/18 (провадження №61-16213св19) та від 20 травня 2020 року (провадження №61-39405св18).

Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування. Вказаний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі №648/3671/16-ц (провадження №61-451св18), а також у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Отже, відчуження земельної ділянки за спадковим договором не можна вважати передачею ділянки у спадщину, а отже таке відчуження не є винятком із правила щодо застосування мораторію.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини, якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону (стаття 215 ЦК України).

Такий правовий висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №612/765/18.

Отже, суд дійшов висновку, що спадковий договір, укладений 11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).

Положеннямист.203 ЦК Українипередбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З матеріалівсправи вбачається,що приватнимнотаріусом Лозівськогорайонного нотаріальногоокругу Харківськоїобласті ЗавадоюМ.В. здійснено державнуреєстрацію правта їхобтяжень індекснийномер:57320283від 26.03.2021року,та індекснийномер:57320283від 26.03.2021року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га; земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що в той же день внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції чинній на момент внесення записів у реєстр, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного Кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявник є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є нотаріус.

За ч.ч 1, 6 ст. 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно п.п. 9 та 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Оскільки, суд дійшов висновку про нікчемність спадкового договору, укладеного 11.03.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою М.В., реєстровий №614, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, та земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, отже наявність таких записів порушує права ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зважаючи на дотримання приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною законодавства при внесенні записів про проведені державної реєстрації прав за ОСОБА_2 ..

Таким чином, є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги у частині скасування рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29540477 від 10.05.2016 та 29540959 від 10.05.2016 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки кадастровий номер: 6320681000:01:000:0123, площею 9,2281 га та кадастровий номер 6320681000:01:000:0111, площею 1,0659 га, що знаходяться на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; та скасування рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57201174 від 22.03.2021 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Слід також враховувати, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Водночас обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права підлягають дослідженню під час вирішення спору щодо права власності на нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ч.1 ст.15 ЦК України кожна людина має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 392 ЦК України зазначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 321 ЦК України забезпечено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні всі підстави для скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною за №41199422 від 20.03.2021 року, щодо посвідчення права власності за ОСОБА_2 , на підставі спадкового договору №614 від 11.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; та скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною за №41090372 від 17.03.2021 року, щодо посвідчення права власності за ОСОБА_2 , на підставі спадкового договору №614 від 11.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Положеннями ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Як визначено положеннями ч.1-3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 215 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин, це правочин, недійсність якого прямо встановлена законом. Він не створює жодних прав та обов`язків для його сторін.

Враховуючивищевикладене тапосилаючись навказані нормиправа,суд зазначає,що виходячиз положеньст.ст.215,236ЦК України,спадковий договір,укладений 11.03.2010року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,посвідчений приватнимнотаріусом Лозівськогонотаріального округуХарківської областіЗавадою М.В.,реєстровий №614,є нікчемним,а томуповинно бутиприпинено правовласності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з реєстраційним номером 1990477363239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, та земельну ділянку з реєстраційним номером 2009741563239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташовані на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте суд зазначає, що позивачем та його представником не надано суду жодних доказів оплати вартості наданих послуг з правничої допомоги.

Таким чином, підстави для стягнення витрат з правничої допомоги з відповідача на користь позивача, відсутні.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням усіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81 ЦПК України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем не сплачувався судовий збір, тому з відповідача підлягають стягненню 7267 гривень 20 копійок судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, ст.ст.15,16, 203, 215, 228, 236, 319, 321, 328, 392, 387, 388 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада Марина Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування запису та припинення права власності на земельні ділянки, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57320283 від 26.03.2021 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною за №41199422 від 20.03.2021 року, щодо посвідчення права власності за ОСОБА_2 , на підставі спадкового договору №614 від 11.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Припинити право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з реєстраційним номером 1990477363239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0240, площею 1,6925 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57201174 від 22.03.2021 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою Мариною Володимирівною за №41090372 від 17.03.2021 року, щодо посвідчення права власності за ОСОБА_2 , на підставі спадкового договору №614 від 11.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Припинити право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з реєстраційним номером 2009741563239, кадастровий номер 6323955700:01:000:0252, площею 3,8598 га, що розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 копійок судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Завада Марина Володимирівна, місцезнаходження за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Соборна, 2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко