Рішення

від 22.07.2024 по справі 461/5186/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5186/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

за участю представника позивача Качмар І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качмар Іван Остапович, до Львівської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил -

В С Т А Н О В И В :

адвокат Качмар І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Свої вимогимотивує тим,що 07травня 2024року відносно ОСОБА_1 буловинесено постановуу справіпро порушеннямитних правил№0410/20900/24,якою громадянина ОСОБА_1 визнановинним увчиненні порушенихмитних правил,передбаченого ч.2ст.471Митного кодексуУкраїни.На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі30відсотків вартостітоварів насуму 70820,97грн.. Вважає, що постанова у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 від 07 травня 2024 року є незаконною, як наслідок такою, що підлягає скасуванню.

Підставою для винесення постанови у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 від 07 травня 2024 року став протокол про порушення митних правил №0410/20900/24 від 02.04.2024 року, складений державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_2 , відповідно до якого, 02 квітня 2024 року близько 02 годин 00 хвилин в зону митного контролю в напрямку в`їзду в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де як водій слідував ОСОБА_1 . До митного оформлення громадянин України ОСОБА_1 подав митну декларацію для письмового декларування товарів де вказав «Одяг вживаний - 40 кг., 45 EUR.». Після завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 273», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме:

Відеокарта ТМ «MSI» Ventus3X, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 2шт;

Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт;

Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1 шт;

Відеокарта ТМ «Gigabyte» Gaming DC 16G, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт;

Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim MLG, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт;

Відеокарта ТМ «ASUS» ROG STRIX GAMING, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт.

На підставі вказаного винесено постанову у справі про порушення митних правил №0410/20900/24. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 70 820, 97 грн..

Позивач вважає, що дії працівників Львівської митниці Державної митної служби України при винесення постанови є нерпавомірними, просить скасувати винесену стосовно нього постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.06.2024 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача адвокат Качмар І.О. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача Сліпенко С. надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0410/20900/24, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушених митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 70 820, 97 грн.

Підставою для винесення постанови у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 від 07 травня 2024 року став протокол про порушення митних правил №0410/20900/24 від 02.04.2024 року, складений державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_2 , відповідно до якого, 02 квітня 2024 року близько 02 годин 00 хвилин в зону митного контролю в напрямку в`їзду в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де як водій слідував ОСОБА_1 . До митного оформлення громадянин України ОСОБА_1 подав митну декларацію для письмового декларування товарів де вказав «Одяг вживаний - 40 кг., 45 EUR.».

Після завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 273», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: Відеокарта ТМ «MSI» Ventus3X, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 2шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1 шт; Відеокарта ТМ «Gigabyte» Gaming DC 16G, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim MLG, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «ASUS» ROG STRIX GAMING, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт.

На підставі вказаного винесено постанову у справі про порушення митних правил №0410/20900/24. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 70 820, 97 грн..

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на п.1 ч.2 ст.265 МК України, з якого вбачається, що декларантами не являються громадяни, які переміщують через митний кордон особисті речі, транспортні засоби особистого користування та інші товари для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Позивач зазначає, що будь-якої інформації про те, що він ввозив відеокарти з метою здійснення підприємницької діяльності, немає. Отже, вважає, що відеокарти, що ввозилися на територію України не пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності, не призначені для відчуження або передачі іншій особі.

Також, відповідно до Рахунку від 16.03.2024 року, загальна вартість придбаних Позивачем відеокарт становить 1063,90 €, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.03.2024 року становить 44 896 грн. 58 коп. Відповідно до Рахунку від 22.03.2024 року, загальна вартість придбаних Позивачем відеокарт становить 812,90 €, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.03.2024 року становить 34 466 грн. 96 коп.

Таким чином, на думку позивача, загальна вартість вилученого товару у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 становить 79 363 грн. 54 коп..

Разом з тим, звертає увагу суду, що санкція ч. 2 ст.471 МК України передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, відтак, розмір штрафу покладається в основу рішення суб`єкта владних повноважень, постанова носить обов`язковий характер, підлягає безумовному виконанню, є виконавчим документом та відповідно від встановлення митної вартості переміщуваних речей залежить розмір міри відповідальності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також розмір розмитнення товару.

однак, позивач зазначає, що в основу визначення розміру штрафних санкцій відповідачем покладено висновок експерта спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3301-0232 від 16 квітня 2024 року, згідно якого загальна вартість вилученого товару у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 становить 236 069,91 грн..

Проте, як зазначає позивач, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

Стверджує, що вказані рахунки надсилалися на адресу Львівської митниці, проте безпідставно не були взяті до уваги при винесенні рішення та обрахунку розміру штрафу.

Просить судзадоволити позовнівимоги,визнати протиправноюта скасуватипостанову усправі пропорушення митнихправил.

Разом з цим, суд вважає, що такі доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.

02 квітня 2024 року близько 02 годин 00 хвилин в зону митного контролю в напрямку в`їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 де як водій слідував гр. України ОСОБА_1 . До митного оформлення громадянин України ОСОБА_1 подав митну декларацію для письмового декларування товарів де вказав «Одяг вживаний - 40 кг., 45 EUR.». Після завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 273», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: Відеокарта ТМ «MSI» Ventus3X, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 2 шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 ТІ Super! GDDR6X - 1 шт; Відеокарта TM «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 Super, GDDR6X - 1 шт; Відеокарта TM «Gigabyte» Gaming DC 16G, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1 шт; Відеокарта TM «MSI» Gaming X Slim MLG, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1 шт; Відеокарта TM «ASUS» ROG STRIX GAMING, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт.

Про наявність незадекларованого товару гр. України ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив, у митній декларації не вказав, тобто порушив ст. 257 Митного кодексу України. Таким чином, гр. України ОСОБА_1 переміщував через- митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме - про його кількість.

Представник позивача в своїй позовній заяві робить наступний висновок: «...зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що ввезені на територію України відео карти не являються особистою річчю позивача, та пов`язана з здійсненням підприємницької діяльності чи призначені для відчудження ацо передачі іншій особі, винесена відносно позивача постанова підлягає скасуванню...».

Однак, частина 1 ст. 265 МК України визначає хто може бути декларантом, а саме: «Декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.»

Пункт 1 частини 2 ст. 265 МК України визначає (конкретизує), що «декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов 'язаних із здійсненням підприємницької діяльності»

Виходячи з аналізу наведеної норми в цілому слідує, що у випадку переміщення через митний кордон України громадянами особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності декларантами можуть бути як резиденти так і НЕрезиденти.

Враховуючи наведене, суд вважає доводи представника позивача про те, що позивач не є декларантом - помилкові та суперечать чинному законодавству.

Нормами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлено, що Експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Прямо зобов`язуючими нормами права щодо провадження у справах про порушення митних правил, визначеними частиною другою статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень (тобто СЛЕД Держмитслужби) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (тобто Державної митної служби України), його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

З огляду на те, що в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на перемішуваний товар, в порядку ст. 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст. 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ(далі-Закон № 2658-111).

Окрім вищезазначених нормативно-правових актів, розпорядчими документами СЛЕД Держмитслужби визначено більш детальні вимоги щодо оформлення змісту експертних висновків, в тому числі щодо наведення відомостей щодо використаних джерел з ресурсів мережі Інтернет.

На думку суду, представником позивача помилково застосовано норми матеріального права, що регулюють порядок проведення митних експертиз при здійсненні митного оформлення товарів та встановлення митної вартості товарів застосувавши їх до процедур проведення експертиз в справах про порушення митних правил та встановлення вартості товарів.

З урахуванням викладеного, вбачається, що висновок від 16.04.2024 № 142000-3301-0232 складений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом.

Згідно висновка експерта спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 16.04.2024 № 142000-3301-0232 загальна вартість вилученого товару у справі про порушення митних правил № 0410/20900/24 становить 236 069,91 грн.

Разом з тим, представник відповідача подав до суду клопотання про призначення товарознавчої експертизи, проведення якої доручити ФОП ОСОБА_3 . На вирішення експертів пропонує винести наступні питання: яка вартість вилученого товару (відеокарт), з урахуванням їх технічного стану на ринку України станом на 02.04.2024 року згідно протоколу про поорушення митних правил №0410/20900/24 від 02.04.2024; чи придатний вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0410/20900/24 від 02.04.2024 року товар для використання в особистих цілях.

Однак, враховуючи вищенаведені норми законодавства, вважаю, що висновок експерта спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3301-0232 від 16 квітня 2024 року є правомірним, належним та допустимим доказом, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено вимог закону при винесенні постанови.

Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації ним своїх прав під час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2ст. 76 КАС Українивстановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На час вирішення даного спору в суді, правомірність дій при складанні постанови від 07 травня 2024 року у справі про порушення митних правил № 0410/20900/24 доведена відповідачем, підстави для висновку протилежного у суду відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481 МК України, ст.ст.2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качмар Іван Остапович, до Львівської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско