Постанова

від 08.10.2024 по справі 461/5186/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 461/5186/24 пров. № А/857/20063/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Матковської З.М., Гудима Л.Я.,

за участі секретаря судового засідання Прачук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року (суддя Волоско І.Р., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 доЛьвівської митниці про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у червні 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 07.05.2024 №0410/20900/24. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії працівників Львівської митниці Державної митної служби України при винесення постанови є неправомірними.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що загальна вартість вилученого товару становить 236069,91 грн, а також що висновок від 16.04.2024 №142000-3301-0232 складений уповноваженим органом та є належним доказом. Вказує, що до видів економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі СЛЕД) не відноситься проведення експертиз. Вказує, що загальна вартість вилученого товару становить 79363,54 коп.

Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання, а повідомлені причини неявки визнано судом не поважними, оскільки участь представника позивача в судовому засіданні обов`язковими не визнавалась, а відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0410/20900/24, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушених митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 70 820, 97 грн.

Підставою для винесення постанови у справі про порушення митних правил №0410/20900/24 від 07 травня 2024 року став протокол про порушення митних правил №0410/20900/24 від 02.04.2024 року, складений державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_2 , відповідно до якого, 02 квітня 2024 року близько 02 годин 00 хвилин в зону митного контролю в напрямку в`їзду в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де як водій слідував ОСОБА_1 . До митного оформлення громадянин України ОСОБА_1 подав митну декларацію для письмового декларування товарів де вказав «Одяг вживаний - 40 кг., 45 EUR.».

Після завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 273», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: Відеокарта ТМ «MSI» Ventus3X, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 2шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1 шт; Відеокарта ТМ «Gigabyte» Gaming DC 16G, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim MLG, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «ASUS» ROG STRIX GAMING, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт.

На підставі вказаного винесено постанову у справі про порушення митних правил №0410/20900/24. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 70 820, 97 грн..

Не погоджуючись з такою Постановою позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що правомірність дій при складанні постанови від 07 травня 2024 року у справі про порушення митних правил № 0410/20900/24 доведена відповідачем, підстави для висновку протилежного у відсутні.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно ст. 366 МК України: «двоканальна система» це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Частиною 6 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи визначені цим Кодексом.

Частиною 8 ст. 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до норм частин 1, 2, 4 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Частиною 1 ст. 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого вищевказані незадекларовані товари, були тимчасово вилучені протоколом про порушення митних правил та передані на склад Львівської митниці.

Згідно з матеріалами справи, позивачем для проходження митного контролю було подано митну декларацію для письмового декларування товарів де вказав «Одяг вживаний - 40 кг., 45 EUR.». Після завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 273», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: Відеокарта ТМ «MSI» Ventus3X, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 2шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1 шт; Відеокарта ТМ «Gigabyte» Gaming DC 16G, GeForce RTX 4070 ТІ Super, 16 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «MSI» Gaming X Slim MLG, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт; Відеокарта ТМ «ASUS» ROG STRIX GAMING, GeForce RTX 4070 Super, 12 GDDR6X - 1шт.

Таким чином, позивач вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.

Такі дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 2 статті 471 МК України.

Нормами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

З огляду на те, що в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на перемішуваний товар, в порядку ст. 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст. 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Доводи апелянта зводяться до того, що експертиза проведена СЛЕД Держмитслужби не може вважатися належним доказом.

Нормами статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Відповідно до частин 2, 3 статті 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Частиною 2 статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно норм статті 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Оскільки в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на переміщуваний товар, в порядку статті 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах статті 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

З огляду на це, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості, визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства Фінансів України від 02.12.2016 №1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України вія 26.12.2016 за №1693/29823.

Згідно п. 4 розділу III «Формування документації для проведення досліджень (аналізів, експертиз)» Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 02.12.2016 №105, посадовою особою митниці було призначено експертизу та в постанові зазначені завдання для дослідження (аналізу, експертизи) які відповідали меті призначення експертизи та не виходили за межі компетенції та спеціальних знань експерта, оскільки передбачали лише визначення вартості предметів правопорушення.

Окрім вищезазначених нормативно-правових актів, розпорядчими документами СЛЕД Держмитслужби визначено більш детальні вимоги щодо оформлення змісту експертних висновків, в тому числі щодо наведення відомостей щодо використаних джерел з ресурсів мережі Інтернет.

Відтак, висновок від 16.04.2024 № 142000-3301-0232 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил.

Стосовно покликання апелянта на те що згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз, колегія суддів зазначає наступне.

Основним призначенням КВЕД є визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, який не створює прав чи обов`язків для підприємства і організації, не спричиняє жодних правових наслідків для них, а сам код КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації, тому зазначений код КВЕД 84.11 не відображає повноважень СЛЕД Держмитслужби.

Експерти СЛЕД Держмитслужби здійснюють товарознавчу експертизу із визначенням вартості товарів, оформлення експертних висновків відповідно до вимог, визначених Митним Кодексом України, підзаконними нормативно-правовими актами, з урахуванням особливостей щодо методичного регулювання оцінки майна, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, Національним стандартом № 1, затвердженим постановою КМ України від 10.03.2009 № 1440, методиками та методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством юстиції України тощо.

Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби від 16.04.2024 № 142000-3301-0232, такий складений експертом Жук А., яка володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі.

Апеляційний суд резюмує, що в межах провадження у справі про порушення митних правил з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи, може бути призначена експертиза, яка проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, яким є СЛЕД Держмитслужби.

Відтак, висновок СЛЕД Держмитслужби від 16.04.2024 № 142000-3301-0232 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом.

Відтак, апеляційний суд резюмує, що постанова Львівської митниці про порушення митних правил від 07.05.2024 №0410/20900/24, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за санкцією ч.2 ст.471 МК України, є законною, ухваленою повноважною особою в межах санкції даної статті, а відтак не підлягає скасуванню.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року в справі №461/5186/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді З. М. Матковська Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 08.10.24