Постанова

від 25.07.2024 по справі 700/1120/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/875/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №700/1120/23 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Черкаси :

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіВасиленко Л.І., Карпенко О.В. секретар Широкова Г.К.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Персть» - Козлова Олександра Володимировича на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 28.03.2024 (повний текст складено 28.03.2024, суддя в суді першої інстанції Чорненька О.І.) у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Фермерське господарство «Царське», Виконавчий комітет Жашківської міської ради про визнання договору оренди поновленим на той самий строк і на тих же умовах,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2023 року позивач ФГ «Персть» звернулося з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах.

26.03.2024 представник позивача через канцелярію суду подав письмову заяву про передачу справи для визначення підсудності до Черкаського апеляційного суду, мотивуючи її тим, що він входить до членів правління та має 25% корпоративних прав Фермерського господарства «Персть», яке є відповдіачем у вказаній справі. Окрім того, згідно з рішенням Звенигородської районної ради Черкаської області №10-02/VІІІ від 13.12.2022 "Про затвердження списку присяжних у складі Лисянського районного суду Черкаської області" було затверджено список присяжних для вирішення справ у складі Лисянського районного суду Черкаської області або залучення до здійснення правосуддя терміном на 3 роки, згідно з яким він включений до списку присяжних. Вважає, що оскільки відповдно до ст. 63 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді то Лисянський районний суд Черкаської області не може розглядати даний позов, так як ОСОБА_3 має приватний інтерес у даній справі, і в даному суді користується повноваженнями суддів.

При вирішенні вказаної заяви представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Євич С.П. заявлено усне клопотання про застосування до представника позивача ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, яке обґрунтоване тим, що представник позивача виявляє неповагу до суду та зловживає процесуальними правами почергово заявляючи клопотання які ведуть до навмисного затягування розгляду справи. Вважає, що заява представника позивача про передачу справи до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності мала бути поданою разом з позовною заявою, оскільки в судовому засіданні встановлено, що саме ОСОБА_3 готував вказану позовну заяву та йому були відомі обставини, на які він вказує як на обґрунтування заяви про передачу справи для визначення підсудності.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 28.03.2024 заяву представника позивача Фермерського господарства "Персть" Козлова О.В. про передачу справи для визначення підсудності задоволено та дану цивільну справу передано до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності вказаної справи.

Крім того, задоволено частково клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу відносно представника позивача Фермерського господарства "Персть" Козлова О.В. й застосовано до представника позивача ФГ "Персть" Козлова О.В. заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнуто з представника позивача ФГ "Персть" Козлова О.В. штраф у розмірі 3028,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Ухвала суду першої інстанції в частині застосування заходівпроцесуального примусуу виглядіштрафу відноснопредставника позивачаобґрунтована тим, що представнику позивача було достеменно відомо, що він має корпоративні права у ФГ «Персть» з часткою 25% та те, що він є присяжним Лисянського районного суду Черкаської області, оскільки він самостійно подав до органу місцевого самоврядування заяву з відповідними документами та згоду на обрання присяжним та у серпні 2023 року здійснював повноваження присяжного Лисянського районного суду Черкаської області, а отже зобов`язаний був повідомити при подання позовної заяви про необхідність передачі справи до вищої інстанції для визначення підсудності, але не надав суду такі відомості та не повідомив про такі обставини.

Протягом розгляду справи двома складами суду двічі заявляв клопотання про відвід судді, де у задоволенні останнього було відмовлено в зв`язку з відсутністю правових підстав для його задоволення. Внаслідок зазначених дій представника позивача справа в Лисянському районному суді Черкаської області перебуває чотири місяці на стадії підготовчого провадження, що виходить за розумні строки розгляду справи, передбачені ЦПК України.

Суд визнав дії представника позивача ФГ "Персть" Козлова О.В., як зловживання процесуальними правами та вчинення дій з метою перешкоджання судочинству, фактів виявлення неповаги до суду, на які посилався представник відповідачки ОСОБА_4 , судом не встановлено, у зв`язку з чим судом частково задоволено клопотання представника відповідачки.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 11.04.2024 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи її протиправною, просить ухвалу суду скасувати в частині застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу.

В обґрунтування вказано на те, що Лисянський районний суд Черкаської області не міг розглядати даний позов, оскільки ОСОБА_3 має приватний інтерес у справі і в даному суді користується повноваженнями суддів будучи присяжним Лисянського районного суду Черкаської області. Голова суду дані обставини не брав до уваги, однак коли справа надійшла до розгляду до судді ОСОБА_1 , яка тільки розпочала працювати в зазначеному суді, була повідомлена відповідною заявою.

Вказує на те, що умислу на зловживання процесуальними правами для затягування розгляду справи у нього ніколи не було і як представник позивача він навпаки зацікавлений у розгляді позовної заяви.

Відзиву на дану апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції визнав діїпредставника позивачаФГ "Персть"Козлова О.В.зловживанням процесуальнимиправамивказавши при цьому, що представнику позивача було достеменно відомо, що він має корпоративні права у ФГ «Персть» з часткою 25% та про те, що він є присяжним Лисянського районного суду Черкаської області, оскільки самостійно подав до органу місцевого самоврядування заяву з відповідними документами та згоду на обрання присяжним та у серпні 2023 року здійснював повноваження присяжного Лисянського районного суду Черкаської області, а отже зобов`язаний був повідомити при подання позовної заяви про необхідність передачі справи до вищої інстанції для визначення підсудності, але не надав суду такі відомості та не повідомив про такі обставини.

Крім того, протягом розгляду справи двома складами суду двічі заявляв клопотання про відвід судді, де у задоволенні останнього було відмовлено в зв`язку з відсутністю правових підстав для його задоволення. Внаслідок зазначених дій представника позивача справа в Лисянському районному суді Черкаської області перебуває чотири місяці на стадії підготовчого провадження, що виходить за розумні строки розгляду справи, передбачені ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, що позовна заява ФГ «Персть» надійшла на розгляд суду 21.11.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 головуючим суддею визначено Пічкура С.Д. (т.1 а.с.28).

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 22.11.2023 відкрито провадження у даній справі (т.1 а.с.29-30).

Ухвалою суду від 08.01.2024 закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 31.01.2024 (т.1 а.с.110-111).

29.01.2024 представником позивача подано заяву про відвід судді, яка була задоволена ухвалою суду від 31.01.2024 та справу передано для повторного розподілу (т.1 а.с.140-141).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 головуючим суддею визначено Чорненьку О.І. (т.1 а.с.148).

Ухвалою суду від 02.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.02.2024 (т.1 а.с.150-152).

13.03.2024 представником позивача заявлено відвід судді, який ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 14.03.2024 залишено без задоволення (т.1 а.с.197-199).

26.03.2024 представником позивача подано заяву про передачу справи для визначення підсудності (т.2 а.с.1).

Згідно з рішенням Звенигородської районної ради Черкаської області від 13.12.2022 №10-02/VIII про затвердження списку присяжних у складі Лисянського районного суду Черкаської області Козлов О.В. входить до цього списку вказаного суду (т.2 а.с.2-3).

Згідно з рішенням СФГ «Персть» від 01.12.2021 згідно домовленостей між членами правління ОСОБА_3 належить 25% корпоративних прав ФГ «Персть» (т.2 а.с.4).

Такими є фактичні обставини справи, які мають таке правове регулювання.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Згідно з частинами другою, третьоюстатті 2 ЦПК Українисуд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

При їх здійсненні слід враховувати і вимоги частини четвертоїстатті 12 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних прав.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першоюстатті 55 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно достатті 55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентованістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 2ст.43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другоїстатті 44 ЦПК Українизалежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства у разі подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Таким чином на осіб які беруть участь у справі покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальний обов`язок. При цьому під добросовісністю слід розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування права за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживанням наданими правами.

При цьому за змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

Відповідно до частини третьоїстатті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четвертастатті 44 ЦПК України).

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Види заходів процесуального примусу визначені частиною першоюстатті 144 ЦПК України, а саме: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Згідно з частиною першоюстатті 143 ЦПК Українизаходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно достатті 148 ЦПК Українисуд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказане узгоджується з позицією ВС, висловленого ним упостанові від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22, де визначено, що зловживання процесуальними правами- це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

При спробі касаційного оскарження окремої ухвали, винесеної судом апеляційної інстанції у справі №905/945/18 Верховний Суд відмовив адвокату у скасуванні ухвали та вкотре підкреслив, що дії скаржника (заявлення завідомо безпідставного відводу, заздалегідь виготовленого та роздрукованого) ставлять під сумнів його бажання розглядати подану ним апеляційну скаргу та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права.

Зважаючи на викладені норми права апеляційний суд приходить до висновку, що у даній справі відсутні підстави вважати, що представником позивача вчинено такі дії як зловживання процесуальними правами.

Цивільним процесуальним законом до кола основних прав учасників справи віднесено право подавати заяви та клопотання і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Спеціальним правом учасника справи є право подати заяву про відвід судді. Відповідно до частини третьоїстатті 39 ЦПК Українивідвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у даній справі відвід був заявлений двічі, різним суддям. Один з відводів задоволено ухвалою суду від 31.01.2024 (а.с.140-141 т.1), а у задоволенні іншого відводу відмовлено ухвалою суду від 14.03.2024 (т.1 а.с.197-199). За вказаних обставин відсутні підстави вважати наявність повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, які є обов`язковою умовою для такого висновку.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду від 28.03.2024 йдеться про те, що представник позивача був зобов`язаний повідомити при поданні позовної заяви про необхідність передачі справи до вищої інстанції для визначення підсудності у зв`язку із тим, що він має корпоративні права у ФГ «Персть» та є присяжним Лисянського районного суду Черкаської області, однак суду такі відомості не надав та не повідомив про такі обставини.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що питання підсудності справи суду вирішується безпосередньо судом на стадії відкриття провадження і є обов`язком суду.

Далі, статтею 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено порядок затвердження списку присяжних. Згідно з ч.ч. 3,4 згаданої статті список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов`язані із добором присяжних. Отже, список присяжних у складі Лисянського районного суду Черкаської області знаходиться у розпорядженні цього суду.

Крім того, згідно з ч.4 ст.66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії представника позивача у даній справі суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до положень п.3 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Отже апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала Лисянського районного суду Черкаської області від 28.03.2024 до скасування.

Згідно з ч.4 ст.148 ЦПК України постанова судуапеляційної інстанціїза результатамиперегляду ухвалипро накладенняштрафу єостаточною іоскарженню непідлягає.

Керуючись ст.ст. 184, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 28.03.2024 в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Фермерське господарство «Царське», Виконавчий комітет Жашківської міської ради про визнання договору оренди поновленим на той самий строк і на тих же умовах скасувати.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвокатаЄвича С.П. про застосування заходів процесуальногопримусу увигляді штрафудо ОСОБА_3 залишитибез задоволення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 25.07.2024.

Суддя-доповідач

Судді