Рішення

від 26.07.2024 по справі 627/155/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/155/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддіБугаєнко І.В.,

з участю секретаряВ`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Краснокутську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доКраснокутської селищноїради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті провизнання правана земельнучастку (пай),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому просить визнати за ним право на земельні ділянки: пасовище - ділянка № НОМЕР_1 (7 контур) та сіножать - ділянка № НОМЕР_2 (1 контур), згідно з протоколом про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) членів Акціонерного товариства Агрофірма «Промінь» в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка набула це право згідно з сертифікатом серії ХР № 002587.

Свої вимогипозивачмотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із права на земельні ділянки (земельні частки (паї)) із земель реформованого Акціонерного товариства Агрофірма «Промінь», розміром 6,72 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР № 002587 від 14 травня 1996 року. Земельні частки (паї) право на які набула ОСОБА_2 складаються із земельних ділянок за видами угідь рілля, сіножать і пасовище. При цьому право власності на земельну ділянку за видом угідь рілля було в свій час ОСОБА_2 реалізовано і отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а після її смерті позивачем успадковано. Разом з тим, право на земельні ділянки за видами угідь сіножать і пасовище реалізовано померлою ОСОБА_2 не було, державний акт не отримувала, а тому наразі позивач не має змоги оформити право на ці земельні ділянки та отримати свідоцтва про право на спадщину, не дивлячись на те, що згідно із згаданого вище сертифікату земельні ділянки за видом угідь сіножать і пасовище дійсно були виділені.

Позивач зазначає, що у нього наявна лише копія сертифікату, оскільки він був переданий в Краснокутський районний відділ земельних ресурсів для виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 059737 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), загальною площею 4,7871 га, кадастровий номер 6323586200:03:001:0377)

Позивач вказує, що згідно з інвентаризаційних даних Рябоконівського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 належать ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: пасовище - ділянка № НОМЕР_1 (7 контур) та сіножать - ділянка № НОМЕР_2 (1 контур).

У зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказане майно позивачем було отримано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.02.2024 року, видану державним нотаріусом Руденко В..

Позивач у відкрите судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання від 29.04.2024 з проханням розглянути справу без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами, проти задоволення позову не заперечують, при винесення рішення покладаються на розсуд суду.

Суд дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області /а.с.8/.

Після їїсмерті відкриласяспадщина намайно., яке складається із права на земельні частки (паї), що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №002587 /а.с.12/.

Судом встановлено, що земельні ділянки за видом угідь рілля було в свій час ОСОБА_2 реалізовано і отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №059737, та після її смерті позивачем ОСОБА_1 успадковано, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 11.03.2020 року Краснокутською державною нотаріальною конторою /а.с.9/.

Проте, право на земельні ділянки за видами угідь сіножать та пасовища померлою ОСОБА_2 реалізовано не було, державні акти на право приватної власності на ці ділянки отримані не були, про це свідчать наступні докази.

Так, з довідки № 27-01-09/151 виданої 14.05.2024, вбачається, що відповідно до розпорядження Краснокутської районної адміністрації № 296 від 14.09.2012 року «Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого АТ АФ «Промінь» на території Рябоконівської сільської ради» та згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого АТ АФ «Промінь» за гр. ОСОБА_2 обліковуються земельні частки (паї): в контурі 1 ділянка № 187, вид угідь - сіножаті; в контурі 7 ділянка № НОМЕР_1 , вид угідь пасовища /а.с.56/.

У відповідіначальника Відділу№2Управління наданняадміністративних послугГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській областівід 02.05.2024року №612/336-24зазначено,що вКнигах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, інформація щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки сіножать та пасовище по АТ АФ „Промінь" згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР № 002587 на ім?я гр. ОСОБА_2 , у відділі відсутня. Відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) по АТ АФ „Промінь" Рябоконівської сільської ради, який входить до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (державних актів на право власності на земельні ділянки) власникам сертифікатів на земельну частку (пай) із земель реформованого АТ АФ „Промінь", на території Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, за гр. ОСОБА_2 згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР №002587 визначені земельні ділянки № 546 - пасовище, № 187 сіножать /а.с.57/.

Так, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам (кооперативам, акціонерним товариствам) на праві колективної власності, а також порядок їх обміну регулюється Законом України від 05.06.2003 р. №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі Закон № 899).

Як вбачаєтьсязіст.1Закону№899правоназемельну частку(пай)мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 9 Закону №899 розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 10.09.2001 року секретарем Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, відповідно до якого все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 повністю /а.с. 48/.

Факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 підтверджує копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 , де його матір`ю зазначено ОСОБА_2 /а.с.58/.

Після смерті ОСОБА_2 позивач в нотаріальному порядку успадкував земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11.03.2020 року, однак успадкувати право на земельну частку (пай), а саме пасовище та сіножать, позивач позбавлений можливості, оскільки відсутні документи на майно померлої, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.02.2024 року /а.с. 11/.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 41/2012 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 /а.с.45-54/.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 , до складу спадкового майна якої входить право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 ЦПК України право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з викладеного вище суд задовольняє вимоги позивача, оскільки остання надав суду достатньо доказів на підтвердження позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10,12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай)- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право на земельні ділянки № 187 (контур 1) сіножать та № 546 (контур 7) пасовище, згідно з протоколом про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) членів Акціонерного товариства Агрофірма «Промінь» в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка набула це право відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 002587.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області: юридична адреса: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя Бугаєнко І. В.