Рішення

від 24.07.2024 по справі 742/1178/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/578/24

Єдиний унікальний № 742/1178/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участі секретарів судових засідань Шептун В.В., Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

В обґрунтуванняпозову,згідно уточненихпозовних вимогзазначено,що відповіднодо витягуз Державногореєстру речовихправ нарухоме майновідомості прооб`єкт нерухомогомайна -склад,загальною площею697,7кв.м.розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,з 04.06.2018належить направі приватноївласності ОСОБА_1 на підставідоговору дарування№1174від 04.06.2018.У відповідностідо п.1договору дарування№1174від 04.06.2018нежитлова будівля,склад,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:1567772274107),розміщена наземельній ділянці,площею 0,9452га,кадастровий номерякої 7410700000:04:004:0209,цільове призначення-землі промисловості,транспорту,зв`язку,енергетики,оборони таіншого призначення.Таким чином,з 04.06.2018(здати набуттяправа власностіна об`єктнерухомості) ОСОБА_1 став фактичнимкористувачем земельноїділянки,на якійрозташований цейоб`єкт,а томусаме ізцієї датиу власникаоб`єктанерухомого майнавиникає обов`язокналежним чиномоформити правокористування земельноюділянкою тасплатити закористування земельноюділянкою,на якійтаке майнерозташоване. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно з береженими. (Вказаний Висновок викладений Верховним Судом у справі №922/2060/20). Так, договором дарування №1174 від 04.06.2018 передбачено, що нежитлова будівля склад розміщена на земельній ділянці, площею 0,9452 га, кадастровий номер якої 7410700000:04:004:0209, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Якщо нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яка сформована, власник нерухомого майна, який не уклав договір оренди земельної ділянки, вправі доводити, що сформована земельна ділянка насправді завелика для обслуговування нерухомості, а частина земельної ділянки, яка дійсно необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, є меншою. (Постанова Касаційного Господарського суду у справі №912/530/23 від 24.01.2024). Згідно матеріалів інвентаризаційної справи об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що право власності на будівлі та споруди, розташовані за вказаною адресою належать на праві колективної власності спільному підприємству Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання (на підставі Свідоцтва на право власності №5150 від 20.03.2000 (будівля контори, двох складів, двох вісових, будівлі побутового призначення, вбиральні) та №104 від 28.09.2001 (будівля гаражу). Таким чином, об`єкти нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209 перебувають у власності ОСОБА_1 та Спільного підприємства Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території. Згідно матеріалів інвентаризаційної справи об`єктів нерухомого майна розміщених за вказаною адресою, встановлено, що загальна площа нерухомості, що перебуває у власності Спільного підприємства Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання становить 717,5кв.м. (А1 - 197,2 кв.м., Б-1 - 127,5 кв.м., В-1 29,4 кв.м., Г-1 - 313 кв.м., Д-1 - 35,3 кв.м., Е-1 - 11,1 кв.м., У-1 - 4,0 кв.м.). Площа об`єкту нерухомого майна, що перебуває на праві власності відповідача становить 697,7 кв.м. Таким чином можна встановити, що частка відповідача у власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці становить 49,30%. Прилуцькою міською радою проведено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів орендної плати з урахуванням частки власності відповідача, яка розміщена в вказаній ділянці. Зважаючи на викладене, сума коштів, які підлягають стягненню з відповідача становить 212559,97 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 5315 грн. 09 коп.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, яке відкладено до 29 травня 2024 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, яке відкладено до 24 липня 2024 року.

Згідно поданого відзиву на уточнену позовну заяву відповідач вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Даними позовними вимогами порушується право власності Відповідача на його майно шляхом позбавлення доступу до нього в інший законний спосіб, окрім як використати територію, на яку прав немає, підбиваючи до скоєння правопорушення. При цьому статтею 627 ЦК України передбачено що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Отже договори, зокрема і договір оренди, за своєю суттю є добровільними правочинами, обов`язковою умовою якого є вільне волевиявлення сторін. Крім цього, на вказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості, які належать на праві власності різним особам. Вважає безпідставним нарахування Відповідачу орендної плати пропорційно його частці загальної площі нерухомості, розміщеної на спірній земельній ділянці. Таке нарахування суперечить принципам справедливості. Адже Позивачем не доведено що Відповідач, здійснюючи право власності на своє нерухоме майно, користувався саме територією, яка складає 49,30% всієї земельної ділянки, на якій це майно розміщено. Тим більше потрібно враховувати, що на даній земельній ділянці розміщенні приміщення, які належать іншим особам. Тобто вони теж користуються цією територією, розміщують на ній свій транспорт, обладнання та ін.. При цьому Відповідач на даній земельній ділянці не проводить ніякої господарської діяльності, використовує її лише максимум для того, щоб дістатися до свого приміщення. Отже, твердження того, що відповідач використовує 49,30% всієї земельної ділянки, є недоведеним та хибним, а отже безпідставним є стягнення з нього орендної плати за використання такої території. Нарахування суми оренди Відповідачу, виходячи з земельної ділянки, яка була сформована в один об`єкт цивільних прав ще тоді, коли на ній були об`єкти права власності, належні одній особі, є несправедливим та незаконним. Для правильного, чіткого та справедливого встановлення розміру орендної плати за землю, на якій розміщене приміщення, що належить на праві власності ОСОБА_1 , під дане приміщення мала б бути виокремлена та сформована окрема земельна ділянка з визначенням її площі, меж та внесенням інформації про неї до Державного земельного кадастру. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Проте територія, на якій знаходиться приміщення, що належить ОСОБА_1 , не була виокремлена в окрему земельну ділянку. А отже договір оренди на неї ніяк не міг бути укладеним.

Також вважає неможливим нарахування орендної плати по аналогії положення пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, де зазначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи. Тут потрібно враховувати що на спірній земельній ділянці знаходяться окремі нежитлові будівлі, які перебувають у власності різних осіб, що виключає можливість застосування пропорційного підходу передбаченого даною нормою права. Окрім цього в зазначеній статті мова йде про прибудинкові території, тобто ті, які використовуються спільно усіма власниками. Отже, в даному випадку пропорційний підхід не може бути застосований, а ні для визначення площі земельної ділянки, яку використовує Відповідач, а ні для визначення розміру безпідставно збережених останнім коштів. У зв`язку з тим, що позовна заява не містить належних та допустимих доказів на підтвердження розміру площі земельної ділянки, яку використовує відповідач, та безпосередньо обставин щодо її фактичного використання відповідачем, що тягне за собою безпідставність та недоведеність розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, то така позовна заява не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб. Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, на території Прилуцької міської територіальної громади велися активні бойові дії в період з 25.02.2022 по 01.04.2022. Тобто в цей період орендна плата взагалі не повинна була нараховуватися Відповідачу, а отже не є безпідставно збереженою та не підлягає стягненню.

Також вважає, що дану позовну заяву подано неналежною особою, а саме: заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондарем А. в інтересах держави в особі Прилуцької міської Ради Чернігівської області. Прокурором не доведено наявності виключних підстав для звернення до суду з позовом від імені Прилуцької міської ради Чернігівської області, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно поданої відповіді на відзив заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури зазначає, що з 04.06.2018 (з дати набуття права власності на об`єкт нерухомості) ОСОБА_1 став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок належним чином оформити право користування земельною ділянкою та сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. 3 моменту оформлення права власності на будівлю, саме ОСОБА_1 зобов`язаний був вживати дії, спрямовані на оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку). Саме в цьому випадку, за зверненням самого відповідача при розробленні документації із землеустрою, була б сформована земельна ділянка лише під тим об`єктом нерухомості, який перебуває у його власності. Якщо нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, які сформована, власник нерухомого майна, який не уклав договір оренди земельної ділянки, вправі доводити, що сформована земельна ділянка насправді завелика для обслуговування нерухомості, а частина земельної ділянки, яка дійсно необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, є меншою. Об`єкти нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209 перебувають у власності ОСОБА_1 та Спільного підприємства Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання. Частка відповідача у власності на нерухоме майно, які розміщене на земельній ділянці становить 49,30%. Прилуцькою міською радою проведено розрахунок розміру безпідставно збереження коштів орендної плати з урахуванням частки власності відповідача, яка розміщена на вказаній ділянці. Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для нарахування безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у період дії воєнного стану зазначає, що предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. Таким чином нарахування безпідставно збережених коштів у період 25.02.2022 - 01.04.2022 є правомірним, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно письмової заяви прокурор просив розгляд справи проводити без його участі. Уточнені позовні вимоги підтримують, просять суд їх задовольнити.

Представник Прилуцької міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно поданої письмової заяви позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_1 та йогопредставник адвокат ЗибінськаГ.В.у судовезасідання такожне з`явились,згідно поданихзаяв тавідзивів напозов,просять справурозглядати без їхньої участі. Позовні вимоги не визнають в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Крім органів, зазначених у статті 55 Конституції України, відповідно до окремих актів законодавства України здійснюють захист прав та інтересів або сприяють їх захисту, зокрема, й органи прокуратури, на які статтею 131-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Чинним законодавством передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

Таким чином, прокурор має відповідний спеціальний статус, який дозволяє, у виключних випадках, звертатися до суду на захист інтересів держави. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, наведені вище положення передбачають право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади без будь-яких застережень щодо причин, через які цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.

Стаття 24 Закону України «Про прокуратуру» закріплює, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У разі звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, останній виконує свою конституційну функцію, передбачену ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Право подання такої заяви, як це чітко передбачено ст.24 вищевказаного Закону, належить у тому числі і заступникам керівників окружних прокуратур.

Також Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

Статтею 7 Конституції України закріплено, що в Україні визначається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145 Конституції України).

Відповідно до ч.5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради посилався на те, що органом місцевого самоврядування протягом тривалого часу не вживались заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення недотриманих коштів у вигляді орендної плати до місцевого бюджету з ОСОБА_1 .

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення Інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З огляду на викладене, враховуючи, що прокуратурою в порядку положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» акцентувалася увага на наявність підстав для захисту інтересів територіальної громади та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати до місцевого бюджету з ОСОБА_1 , проте, міська рада повідомила, що не зверталася до суду з позовом про стягнення коштів за значний період часу, що виходить за межі встановлено строку позовної давності, що свідчить про невиконання нею покладених обов`язків щодо захисту інтересів держави, та у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», є безумовною підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Прилуцької міської ради у справі шляхом подання відповідного позову до суду в межах строку позовної давності.

Перевіряючи аргументи позову по суті вимог, суд враховує наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п.«е» ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить згідно ст. 377 ЦК України право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених приписів законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Плата за землю - це місцевий податок в складі податку на нерухоме майно, вона є обов`язковою до запровадження сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад і в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Податковий кодекс України регулює справляння плати за землю лише у двох її формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Використання землі в Україні згідно ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Коли орендодавцем земельної ділянки виступає відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, орендар самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету і граничний розмір такої плати (як нижня, так і верхня межа) регламентується п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності за приписами податкового законодавства України є однією із форм плати за землю в складі податку на майно, яке належить до переліку місцевих податків, і справляється відповідно до ст. 288 цього Кодексу.

За змістом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.287.6 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відносини, які виникають в зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦК України). Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці за вищевказаною адресою.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 28 вересня 2001 року за № НОМЕР_1 , власником будівлі гаражу по АДРЕСА_1 , на праві колективної власності належить спільному підприємству Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання (а.с.86).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на будівлі та споруди від 20 березня 2000 року за №5150, власником будівлі контори, двох складів, двох вісових, будівлі побутового призначення, вбиральні по АДРЕСА_1 , на праві колективної власності належить спільному підприємству Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання (а.с.87).

Згідно копії договору оренди від 12 вересня 2014 року укладеного між Прилуцькою міською радою, в особі міського голови ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Озон», в особі директора ОСОБА_3 (орендар), орендодавець на підставі рішення від 31 липня 2014 року (72 сесія шостого скликання) надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 9452 кв.м., кадастровий номер 7410700000:04:004:0209. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі та споруди. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 59574,83 грн. на рік. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (а.с.57-63).

Відповідно до копії нотаріально посвідченого договору дарування від 04.06.2018 ОСОБА_3 передала безоплатно, а ОСОБА_1 прийняв у власність, як дарунок, нежитлову будівлю, склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розміщена на земельній ділянці площею 0,9452га, кадастровий номер земельної ділянки 7410700000:04:004:0209, (а.с.13,14,32).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126236562 від 04.06.2018, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розміщена на земельній ділянці площею 0,9452га, кадастровий номер земельної ділянки 7410700000:04:004:0209 (а.с.15).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №346124325 від 12.09.2023 вбачається, що власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9452га, кадастровий номер 7410700000:04:004:0209, цільове призначення: землі промисловості, для обслуговування будівель та споруд є орган державної влади, Прилуцька міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ:34209057, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Незалежності, буд.82 (а.с.30).

09.07.2021, 20.01.2022 та 02.05.2023 Прилуцька міська рада направляла на адресу відповідача листи щодо необхідності оформлення договору оренди землі з міською радою та реєстрації права оренди на неї. ОСОБА_1 проінформовано, що згідно з чинним законодавством, використання землі в Україні є платним, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. У зв`язку з чим йому запропоновано звернутися до міської ради з метою, оформлення договору оренди землі та реєстрації права оренди на неї (а.с.23-25).

Згідно інформації Прилуцької міської ради Чернігівської області, наданої 02.12.2022 Прилуцькій окружній прокуратурі щодо використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів вбачається наявність сформованих земельних ділянок під об`єктами нежитлової нерухомості, які використовуються фізичними та юридичними особами, в тому числі, і ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів (а.с.11,12).

У відповідності до вимог ч.11 ст. 120 ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Таким чином, з 04.06.2018 (з дати набуття права власності на об`єкт нерухомості) ОСОБА_1 став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок належним чином оформити право користування земельною ділянкою та сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (Вказаний Висновок викладений Верховним Судом у справі №922/2060/20).

З вказаного можна дійти до висновку, що з дати набуття права власності на об`єкт нерухомого майна у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.

Крім цього, у відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (провадження №12-143г18, пункти 8.5, 8.17) відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній,

З урахуванням отриманої інформації, 02 січня 2024 року Прилуцька окружна прокуратура звернулась до Прилуцького міського голови із листом в якому просить надати актуальний розрахунок безпідставно збережених коштів орендної плати (з урахуванням трирічного строку позовної давності), а також зазначити чи звертався ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою чи її затвердження.

Згідно інформації Прилуцької міської ради Чернігівської області, наданої 23.01.2024 Прилуцькій окружній прокуратурі щодо орендної плати за земельні ділянки вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7410700000:04:004:0209 та 7410700000:04:004:0214 є сформованими.

Відповідно до копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2021 рік вбачається, що земельна ділянка площею 9452 м2, кадастровий номер 7410700000:04:004:0209, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4059936,81 грн. (а.с.18).

Відповідно до копії витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 12.12.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:04:004:0209 складає 4465930,49 грн. (а.с.19).

Відповідно до копії витягу №НВ-9919414572023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.05.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:04:004:0209 складає 5375065,56 грн. (а.с.20).

Відповідно до копії витягу №НВ-9901388272024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.01.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 7410700000:04:004:0209 складає 5651254,70 грн. (а.с.21).

Рішенням Прилуцької міської ради Чернігівської області №15 від 23 квітня 2018 року про внесення змін до рішення міської ради від 08 жовтня 2015 року №4 «Про місцеві податки і збори» (95 сесія 6 скликання), з метою ефективного наповнення доходної частини бюджету та в інтересах територіальної громади міста міська рада вирішила внести зміни до положення про плату за землю та затвердила в новій редакції Перелік запроваджених місцевих податків і зборів, розмір їх ставок та платники, відповідно до якого встановлено, що ставка орендної плати за користування земельними ділянками від грошової оцінки землі встановлена у розмірі 3 % за земельні ділянки промислового призначення (а.с.26-29).

З матеріалів справи вбачається, що об`єкти нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209 перебувають у власності ОСОБА_1 та Спільного підприємства Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання.

Проте, ОСОБА_1 маючи у приватній власності нежитлову будівлю загальною площею 697,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 01.02.2021 до 31.01.2024 (з урахуванням строку позовної давності) користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209, площею 0,9452 га, призначеною для обслуговування вказаної нежитлової будівлі, без оформленого договору оренди на неї з Прилуцькою міською радою та державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Так, переглядаючи справу у справі №922/2095/21, Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 зазначив, що за відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини (якщо на спірній земельній ділянці знаходяться окремі нежитлові будівлі, які перебувають у власності різних осіб), суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим та правомірним застосування у наведеному випадку пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах та дійшов висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці, можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що в силу положень частини 1 статті 93 та статей 125, 206 Земельного кодексу України іншим шляхом спірні правовідносини можуть бути врегульовані тільки за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, у тому числі за результатом поділу спірної земельної ділянки (за наявності технічної можливості, з урахуванням фактичного розташування належних відповідачам будівель). Проте судами у цій справі не встановлено обставини, які би свідчили про виконання відповідачами свого обов`язку з належного оформлення та державної реєстрації речового права користування земельною ділянкою під нерухомим майном.

Таким чином, Верховний Суд не бачить жодних перешкод для застосування цієї норми права (за аналогією) у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку (відповідаючи на ключове питання спору), що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим. (Постанова Верховного суду у справі №922/2095/21 від 21.03.2023).

Вказані висновки були підтверджені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.08.2022 у справі №922/1646/20, від 04.10.2022 у справі №922/2828/20; від 16.06.2021 у справі №922/1646/20.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи об`єктів нерухомого майна розміщених за вказаною адресою, встановлено, що загальна площа нерухомості, що перебуває у власності Спільного підприємства Прилуцького району заготівельно-виробничого об`єднання становить 717,5 кв.м. (А1 - 197,2 кв.м., Б-1 - 127,5 кв.м., В-1 - 29,4 кв.м., Г-1 - 313 кв.м., Д-1 - 35,3 кв.м., Е-1 - 11,1 кв.м., У-1 - 4,0 кв.м.).

Площа об`єкту нерухомого майна, що перебуває на праві власності відповідача становить 697,7 кв.м.

Таким чином, з урахуванням вимог п.286.6 ст. 286 Податкового кодексу України можна встановити, що частка відповідача у власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці становить 49,30%, отже сума коштів не отримана Прилуцькою міською радою Чернігівської області, як власнику доходів у вигляді орендної плати становить 212559,97 грн.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Отже, незалежно від наявності вини в поведінці Відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату Позивачем майна.

Верховним Судом неодноразово зазначалося, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/536/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, що при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати, встановленню підлягає, зокрема, факт того, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння: кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (правовий висновок викладений також в постанові Верховного Суду 10.02.2020 року у справі №922/981/18).

З аналізу інформації з Державного земельного кадастру земель ділянка з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209 площею 0,9452га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої документації із землеустрою ФОП ОСОБА_4 . Власником даної земельної ділянки є територіальна громада в особі Прилуцької міські ради, у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, ОСОБА_1 не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач у період з 01.02.2021 до 31.01.2024 не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, у встановленому законодавчими актами розмірі, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно кошти від орендної плати.

При цьому суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексуУкраїни щодозвільнення відоподаткування податкомна доданувартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану» від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 69 підрозділу 10 Перехідних положень доповнено підпунктом 69.14, в якому в абз.1, 3, 4 визначено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 06грудня 2022року за№1364«Деякі питанняформування перелікутериторій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих РосійськоюФедерацією» установлено що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, Прилуцьку міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 25 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні.

За таких обставин з відповідача на користь Прилуцької міської ради не підлягає стягненню недоотриманий дохід від орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 66051 грн. 11 коп. за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ч.1 ст.77 ЦПК України.

Згідно із положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача, всупереч процесуального обов`язку, не надано в судове засідання доказів, які б вказували на сплату орендної плати та не спростовано суму заборгованості перед позивачем в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не оформивши право користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, як фактичний користувач земельної ділянки використовував її у період з 01.02.2021 до 31.01.2024, без належних на те правових підстав, і без сплати орендної плати у загальній сумі 146508 грн. 86 коп., яка є безпідставно набутими та збереженими коштами за користування земельною ділянкою площею 0,4660 га (0,9452га х 49,30%) з кадастровим номером 7410700000:04:004:0209, у зв`язку з чим зобов`язаний їх відшкодувати позивачу - власникові цієї земельної ділянки, тобто Прилуцькій міській раді.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі уточнених позовних вимог розмір судового збору становить 3188 грн. 39 коп. (212559,97 х 1,5%), та враховуючи що позов задоволено частково (69%), тому з відповідача на користь прокуратури необхідно стягнути 2199 грн. 98 коп. судового збору.

Щодо вимог про повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 133ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідностідо положеньп.1ч.1ст.7Закону України"Просудовий збір"сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою суду,зокрема вразі зменшеннярозміру позовнихвимог абовнесення судовогозбору вбільшому розмірі,ніж встановленозаконом. У випадках, установлених пунктом 1частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівникаПрилуцької окружноїпрокуратури вінтересах держави,в особіПрилуцької міськоїради Чернігівськоїобласті до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштіву виглядіорендної платиза землю задовольнити частково.

Стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 146508(стосорок шістьтисяч п`ятсотвісім)грн.86коп. з ОСОБА_1 на користь Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 37972475, UA538999980314090544000025737 ГУК у Чернігівській області/тг м. Прилуки/24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA 248201720343140001000006008) понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2199 грн. 98 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Прилуцька міська рада Чернігівській області, код ЄДРПОУ 34209057, код для реєстрації в ЄСІТС 34209057, місцезнаходження: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Незалежності, буд. 82.

Прилуцька окружна прокуратура, код для реєстрації в ЄСІТС 0291011425, місцезнаходження: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 50-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА