Постанова

від 26.07.2024 по справі 903/234/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року Справа № 903/234/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

без повідомлення учасників справи

за апеляційними скаргами Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 (суддя Слободян О.Г., м. Луцьк, повний текст складено 10.05.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24 (суддя Дем`як В.М., м. Луцьк, повний текст складено 28.05.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект"

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 34 481, 21 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 34 481, 21 грн за договором про виконання робіт (послуг) із землеустрою.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 34 481, 21 грн за договором про виконання робіт (послуг) із землеустрою задоволено.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі №903/234/24 задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 року про стягнення судових витрат по справі №903/234/24, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що розглядаючи заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами.

Зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. Тому для підтвердження цих обставин обов`язково потрібно надати суду договір про надання правничої допомоги, документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Звертає увагу суду, що доданий позивачем до заяви акт про надання послуг, відповідно до договору про надання правничої допомоги №0303 від 03.03.2024, містить виключно перелік послуг, без зазначення їх обсягу та вартості, із зазначенням виключно загальної суми, яка нічим не обґрунтована та не підтверджена. При цьому, звертає на себе увагу факт штучного збільшення обсягу виконаних робі, оскільки вказані заявником в акті наданих послуг види послуг як з`ясування фактичних обстави справи, вивчення наданих документів охоплюються послугою з підготовки позовної заяви, у зв`язку з чим помилково визначено такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 року по справі №924/234/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" у задоволенні вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів сторін та обмежився лише формальними висновками про те, що відповідачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів чи законодавчого обґрунтування на підтвердження відсутності заборгованості або ненастання строків оплати за договорами №35 від 15.04.2021 та №21 від 01.02.2022.

Зазначає, що підтвердження того, що протягом встановленого законодавством шестимісячного строку, а саме з квітня 2021 року по вересень 2021 року, та з лютого 2022 року по серпень 2022 року ТОВ «Західземлепроект» приступило до виконання взятих на себе обов`язків по виготовленню технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості (в натурі), відсутні.

Звертає увагу на той факт, що позивач, наполягаючи на тому, що договір №35 від 15.04.2021 на виконання робіт (послуг) із землеустрою після 31.12.2021 та договір №21 від 01.02.2022 на виконання робіт (послуг) із землеустрою після 31.12.2022 зберегли свою дію, не звертає увагу на п. 7.2. розділу VII «Відповідальність сторін», за умовами якого: «У разі затримки надання послуг, або надання не в повному обсязі, заявлених Замовником, Виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки. Дана сума виключається із платежу наступного періоду (місяця, декади, тощо)».

Крім того, відповідач зазначає, що жодного рахунку-фактури за вказаними договорами починаючи з 15.04.2021 і по сьогодні ТОВ «Західземлепроект» ні Державному підприємству «Колківське лісове господарство» ні філії «Колківське лісове господарство» ДП «Ліси України» за виконані роботи виставлено не було. При цьому непослідовною виявляється позиція позивача в частині зазначення про порушення відповідачем умов п.3.1 договорів, за умовами якого усі оплати здійснюються на підставі виставленого рахунку фактури, що підписується обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів, оскільки жодного такого рахунку фактури виставлено не було. Вказане, крім того, є підтвердженням відсутності факту виконання робіт у встановлені строки. Зважаючи на той факт, що саме позивачем першочергово були порушені умови укладених договорів, про що зазначено вище, зокрема щодо строків надання послуг та порушенням документального супроводу проведення господарських операцій, позов по суті є необґрунтованим та неправомірним.

Відповідач вважає, що жодним документом на які здійснює посилання позивач, не здійснено справедливого, із врахуванням положень п.7.2. розділу VII Договору, розрахунку за послуги, відповідно не виставлено жодного рахунку за надані послуги, як наслідок, не закріплено факт прострочення відповідачем оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/532 від 24.07.2024 року відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, здійснено передачу апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії " Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" подану на основне рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24, провадження по якій відкрито пізніше, передано для розгляду колегії суддів, яка раніше відкрила апеляційне провадження у справі №903/234/24 за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24.

Ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24, у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є. Об`єднано апеляційні скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії " Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд справи за об`єднаними апеляційними скаргами постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24 без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством Колківське лісове господарство (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Західземлепроект (Виконавець) укладено договір від 15.04.2021 за №35 на виконання робіт (послуг) із землеустрою (далі - Договір) (т.1 а.с. 67-68).

Пунктом 1.1 Договору Виконавець зобов`язується виконати Замовникові роботи (послуги), зазначені в п.1.2 Договору даного Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи (послуги).

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування робіт (послуг): виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 853,9 га згідно додатку №2 до цього договору.

Ціна Договору по виготовленню проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок становить 426 950 грн по твердих діючих на день підписання договору, розцінках (п.2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів.

Строк виконання робіт (послуг): початок - з моменту підписання договору, закінчення 31.12.2021 (п.4.1 Договору).

Приймання-передача робіт (послуг) за Договором оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. По завершенні робіт (послуг) Виконавець передає Замовнику результати виконаних робіт (послуг) та два примірники Акта здачі- приймання виконаних робіт (наданих послуг). Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та передати його Виконавцю або направити Виконавцю письмові зауваження до роботи (послуги) (п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.1.1. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (послуги).

Пунктом 6.1.2 Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний приймати виконані роботи (послуги) згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що у разі затримки надання послуг або надання не в повному обсязі, заявлених Замовником, Виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиданих послуг за кожний день затримки. Дана сума виключається із платежу наступного періоду (місяця, декади, тощо).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Договір №35 від 15.04.2021 підписано сторонами та скріплено печатками.

Між сторонами підписано Протокол погодження договірної ціни, який є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 11.1 Договору). Сторони підтвердили, що між ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 426 950 грн (т.1 а.с.68 зворотна сторона).

Додатком №2 до Договору, сторони узгодили перелік документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Колківської ОТГ загальною площею 853,9 га з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства (т.1 а.с.69).

Додатки №1, №2 до договору підписані сторонами та скріплені печатками.

Між Державним підприємством Колківське лісове господарство» та ТОВ Західземлепроект 30.12.2021 підписано додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №35 від 15.04.2021, згідно якої п.10.1 Договору викладено у такій редакції: цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного завершення.

Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.69 зворотна сторона).

15 грудня 2022 року між Державним підприємством Колківське лісове господарство» та ТОВ Західземлепроект укладено додаткову угоду №2 до договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №35 від 15.04.2021, якою сторони встановили строк виконання робіт (послуг): початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 30.06.2023 (п.4.1 Договору) та внесли зміни в п.10.1 Договору, яким погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 30.06.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Додаткова угода №2 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.70).

10 січня 2023 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі директора філії Колківське лісове господарство та ТОВ Західземлепроект укладено додаткову угоду №3 до договору від 15.04.2021 №35 на виконання робіт (послуг) із землеустрою про те, що на підставі п. 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №882 Про припинення Державного підприємства Колківське лісове господарство та затвердження складу комісії з припинення, наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 №15 Про затвердження передавального акту Державного підприємства Колківське лісове господарство Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства Колківське лісове господарство. Відповідно до п. 3.1 Положення про філію Колківське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України філія діє від імені ДСГП Ліси України та в його інтересах. У п. 5, 6 додаткової угоди вказано, що всі інші умови Договору залишаються без змін. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України умови даної додаткової угоди застосовуються до правовідносин між Замовником та Виконавцем з 02.01.2023.

Додаткова угода №3 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.70 зворотна сторона - 71).

11 січня 2023 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі директора філії Колківське лісове господарство та ТОВ Західземлепроект укладено додаткову угоду №4 до Договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №35 від 15.04.2021. Сторони домовилися викласти п.2.2 Договору в наступній редакції: ціна Договору по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок становить 440 500 грн.

Додаткова угода №4 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.71 на звороті - 72).

Також, 30.06.2023 між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі директора філії Колківське лісове господарство та ТОВ Західземлепроект було підписано додаткову угоду №5 до Договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №35 від 15.04.2021, згідно якої п.10.1 Договору виклали у такій редакції: цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного завершення.

Додаткова угода №5 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.72 на звороті).

На виконання умов договору №35 від 15.04.2021 ТОВ Західземлепроект надало послуги з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на суму 17 548,45 грн, що підтверджується Актом №2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №35 від 15.04.2021 та Актом №3 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №35 від 15.04.2021 на суму 2 699, 40 грн.

Згідно з даним актом документація відповідає умовам договору, належним чином офомлена і передана замовнику. Акт здачі-приймання не містять зауважень відповідача щодо виконаних позивачем робіт, підписаний директором ТОВ Західземлепроект та директором філії Колківське лісове господарство ДСГП Ліси України та завірений їх печатками (т.1 а.с.73).

01 лютого 2022 року між ДП Колківське лісове господарство (Замовник) та ТОВ Західземлепроект (Виконавець) укладено договір №21 на виконання робіт (послуг) із землеустрою (далі - Договір) (т.1 а.с. 62-63).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору Виконавець зобов`язується виконати Замовникові роботи (послуги), зазначені в п.1.2 Договору (виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 875,0 га згідно додатку №2 до цього договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи (послуги).

Ціна Договору по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок становить 437 500 грн по твердих діючих на день підписання договору, розцінках (п. 2.2 Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк виконання робіт (послуг): початок - з моменту підписання договору, закінчення до 31.06.2022.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору встановлено, що приймання-передача робіт (послуг) за Договором оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. По завершенні робіт (послуг) Виконавець передає Замовнику результати виконаних робіт (послуг) та два примірники Акта здачі- приймання виконаних робіт (наданих послуг). Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та передати його Виконавцю або направити Виконавцю письмові зауваження до роботи (послуги).

У відповідності до пункту 6.1.1 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (послуги).

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі затримки надання послуг або надання не в повному обсязі, заявлених Замовником, Виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиданих послуг за кожний день затримки. Дана сума виключається із платежу наступного періоду (місяця, декади, тощо).

Пунктом 10.1 Договору сторони узгодили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Договір №21 від 01.02.2022 підписаний сторонами та скріплений печатками.

Між сторонами підписано Протокол погодження договірної ціни, який є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 11.1 Договору). Сторони підтвердили, що між ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 437 500 грн (т.1 а.с. 63 зворотна сторона).

Додатком №2 до Договору, сторони узгодили перелік документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території с.Розниця, с.Копилля, с.Семки, с.Куликовичі Волинської області загальною площею 875,0 га з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства (т.1 а.с.64).

Додатки №1, №2 до Договору №21 від 01.02.2022 підписані сторонами та скріплені печатками.

15 грудня 2022 року Державне підприємство Колківське лісове господарство» в особі голови комісії з припинення та ТОВ Західземлепроект підписали додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №21 від 01.02.2022, згідно якої встановили строк виконання робіт (послуг): початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 30.06.2023 (п.4.1 Договору) та внесли зміни в п.10.1 Договору, яким погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.64 зворотна сторона).

Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі директора філії Колківське лісове господарство та ТОВ Західземлепроект 10.01.2023 укладено додаткову угоду №2 до договору №21 від 01.02.2022 на виконання робіт (послуг) із землеустрою про те, що на підставі п. 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №882 Про припинення Державного підприємства Колківське лісове господарство та затвердження складу комісії з припинення, наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 №15 Про затвердження передавального акту Державного підприємства Любомльське лісове господарство Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства Колківське лісове господарство. Відповідно до п. 3.1 Положення про філію Колківське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України філія діє від імені ДСГП Ліси України та в його інтересах. Також у п. 5, 6 додаткової угоди вказано, що всі інші умови Договору залишаються без змін. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України умови даної додаткової угоди застосовуються до правовідносин між Замовником та Виконавцем з 02.01.2023.

Додаткова угода №2 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.65).

Також, 30.06.2023 між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі директора філії Колківське лісове господарство та ТОВ ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ укладено додаткову угоду №3 до договору №21 від 01.02.2022 на виконання робіт (послуг) із землеустрою, згідно якої сторони встановили строк виконання робіт (послуг): початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 31.12.2023 (п.4.1 Договору) та внесли зміни в п.10.1 Договору, яким погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного завершення.

Додаткова угода №3 підписана сторонами та скріплена печатками (т.1 а.с.66).

На виконання умов договору №21 від 01.02.2022 ТОВ Західземлепроект надало послуги з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на суму 14 233,36 грн, що підтверджується Актом №2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №21 від 01.02.2022.

Згідно з даним актом документація відповідає умовам договору, належним чином офомлена і передана Замовнику. Акт здачі-приймання не містять зауважень відповідача щодо виконаних позивачем робіт, підписаний директором ТОВ Західземлепроект та директором філії Колківське лісове господарство ДСГП Ліси України та завірений їх печатками (т.1 а.с.68 на звороті).

З матеріалів справи вбачається, що на день звернення ТОВ Західземлепроект до суду розрахунок за надані послуги на загальну суму 34 481, 21 грн замовником не здійснено, а тому враховуючи, що відповідач в порушення умов п.3.1 Договору не виконав свої зобов`язання щодо оплати робіт (наданих послуг) на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів, позивач звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Колківське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 34 481, 21 грн боргу за надані послуги з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" 34 481, 21 грн заборгованості.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі, боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП Колківське лісове господарство (Замовник) та ТОВ Західземлепроект (Виконавець) 15.04.2021 укладено договір №35 та 01.02.2022 укладено договір №21 на виконання робіт (послуг) із землеустрою (Договір).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договори №35 від 15.04.2021 та №21 від 01.02.2022 є договорами підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 3.1 договорів узгоджено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів.

Судом встановлено, що замовник - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі директора філії «Ківерцівське лісове господарство» прийняло відповідні роботи із зазначенням про те, що документація відповідає умовам договору, належним чином оформлена і передана замовнику, що підтверджується: актом №2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №35 від 15.04.2021 на суму 17548,45 грн.; актом №3 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №35 від 15.04.2021 на суму 2699,40грн та №2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 по договору №21 від 01.02.2022 на суму 14233,36 грн. які підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень.

Оцінюючи акти здачі-приймання виконаних робіт, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про належність таких доказів у підтвердження виконання робіт за договорами з огляду на їх відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт виконання робіт (надання послуг) та прийняття їх відповідачем саме за вказаними договорами без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується його підписом та відтиском печатки, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини 2 статті 9 названого Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів передбачено "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі-Положення № 88).

За змістом пункту 2.1. Положення №88, в редакції, що діяла у період проведення спірних господарських операцій, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, факт проведення господарської операції, а також достовірність відомостей про її обсяг та зміст, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підписання замовником актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору №35 від 15.04.2021 та по договору №21 від 01.02.2022, які є первинними обліковими документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Дослідивши подані позивачем первинні документи - акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) судом встановлено, що останні відповідають вимогам щодо оформлення та містять реквізити, що дозволяють суду ідентифікувати учасників господарських правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про підробку підписів на актах та чи відсутність у представника повноважень їх підписувати, або ж доказів втрати зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Отже, беручи до уваги те, що матеріали справи підтверджують виконання позивачем робіт за договором із урахуванням внесених змін додатковими угодами щодо строку виконання робіт, а також те, що відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого у нього утворилася перед позивачем заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 34 481,21 грн підлягають задоволенню.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару (рахунок-фактури) не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 №915/641/19.

Як випливає з умов договорів №35 від 15.04.2021 та №21 від 01.02.2022 на виконання робіт (послуг) із землеустрою, додаткових угод до них, а також як вбачається з актів здачі-приймання виконаних робіт до договорів, у них зазначено усі необхідні реквізити, в тому числі, й номер розрахункового рахунку для здійснення оплати отриманих відповідачем послуг, а тому сама лише відсутність виставлених рахунків-фактур не може бути підставою для відмови у позові з огляду на ненастання через це строку оплати наданих послуг.

При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що строк виконання грошового зобов`язання для відповідача не настав з посиланням на те, що обов`язок з оплати послуг виникає з моменту отримання рахунку-фактури та актів виконаних робіт, а рахунки позивачем виставлені не були.

Окрім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника, що договори №35 від 15.04.2021 та №21 від 01.02.2022 припинили свою дію як невиконані, а додаткові угоди до них укладені після їх закінчення і є новими договорами та зазначає наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 червня 2018 року у справі №910/9072/17 закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно статті 599 Цивільного кодексу України, частини першої статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18 листопада 2019 року у справі №910/16750/18, в якій вказано, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно статті 599 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони - боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Верховний Суд вказав, що поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Судом враховано відсутність будь яких звернень замовника до виконавця з відмовою від договору чи його розірвання у зв`язку із закінчення строку його дії, а також те, що додаткові угоди до договору є дійсними, про інше суду не доведено.

Сторони договору підписували додаткові угоди до договору, що не заборонено приписами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, таким чином врегульовували свої правовідносин з метою належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами.

Колегія суддів, враховуючи положення частини 3 статті 6, статті 626 Цивільного кодексу України, зазначає, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, зокрема в частині визначення строку надання послуг, а тому безпідставні посилання відповідача на порушення положень підпункту г частини 2 статті 28 Закону України Про землеустрій в частині перевищення максимального строку виготовлення землевпорядної документації, який становить 6 місяців з дати укладення договору.

А тому, зазначає, що позивач надав відповідачу послуги у строк, встановлений договорами від 15.04.2021 №35 та від 01.02.2022 №21 із урахуванням внесених до нього змін щодо строку виконання робіт, тому безпідставним є посилання відповідача на положення п. 7.2. договору щодо покладення на виконавця (позивача) пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожен день затримки та включення цієї суми до платежу наступного періоду (місяця, декади тощо).

Отже, беручи до уваги те, що матеріали справи підтверджують виконання позивачем робіт за договором із урахуванням внесених змін додатковими угодами щодо строку виконання робіт, а також те, що відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого у нього утворилася перед позивачем заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 34 481,21 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24, колегія судів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 у справі №903/234/24 позов задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" 34 481,21 грн заборгованості, а також 2 422, 40 грн витрат по сплаті судового збору.

14 травня 2024 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект ОСОБА_1 сформував в системі Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить суд ухвалити додаткове рішення по даній справі, яким стягнути з Відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Колківське лісове господарство на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

17 травня 2024 року представник відповідача сформував в системі Електронний суд письмові пояснення, в яких просить відмовити у прийнятті додаткового рішення по даній справі щодо стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Колківське лісове господарство на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Колківське лісове господарство на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, приписами вищенаведеної норми визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в такому випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу та зазначив, що такі витрати становлять 3000,00 грн. докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані в порядку ГПК України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0303 від 03.03.2024; копією акту від 10.05.2024 про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №0303 від 03.03.2024 року на суму 3000,00 грн (т. 1 а.с.113-114).

Так, 03.03.2024 між адвокатом Кулик Р.П. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" (клієнт) укладено договір №0303 про надання правничої допомоги (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору адвокат надає правову допомогу клієнту у господарській справі. Для цього клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання: підготувати позовну заяву щодо стягнення дебіторської заборгованості по договору про надання послуг з метою подання останніх в Господарський суд Волинської області та/або Господарський суд Львівської області; здійснювати консультаційний супровід даної справи в господарських судах усіх інстанцій; за необхідності, готувати інші процесуально-судові документи по даній справі в господарських судах усіх інстанцій.

Відповідно до п. 4.1 договору, за результатами надання адвокатом правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. Розмір вартості наданих послуг визначається за взаємною згодою сторін. В акті вказується обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість. Акт надсилається клієнту адвокатом поштою або електронною поштою.

Згідно п.4.3 договору, оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом не пізніше одного місяця, починаючи з наступного дня, що йде за днем підписання акту.

10 травня 2024 року сторонами на виконання умов договору складено та підписано акт про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №0303 від 03.03.2024 року згідно якого адвокат надав клієнту наступні юридичні послуги у справі №903/234/24: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів, підготовка позовної заяви, здійснення консультаційного супроводу даної справи у період перебування останньої на розгляді у Господарському суду Волинської області. Послуги надані в повному обсязі. Претензій клієнта до адвоката, щодо якості наданих послуг, відсутні Вартість наданих послуг становить 3000,00 грн. без ПДВ.

До матеріалів справи №903/234/24 позивач не надав доказів фактичної сплати вартості наданої правничої допомоги.

Проте, колегією суддів враховано, що відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Згідно ч.5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Колківське лісове господарство" звернулось до суду першої інстанції з заявою в якій просить суд відмовити у прийнятті додаткового рішення по даній справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, вбачається, що відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавав, оскільки просить суд відмовити у прийнятті додаткового рішення з викладених у заяві підстав, що розцінюється як заперечення по суті заяви, так як розмір витрат на професійну правничу допомогу зменшити можна до певної суми, а відповідач просить відмовити у прийнятті додаткового рішення повністю.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зауважує, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Доводи представника відповідача, що всі документи сторони позивача у даній справі підписані безпосередньо його керівником, жодних ознак участі у їх підготовці безпосередньо адвокатом відсутні, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №910/23210/17 вказує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем долучено договір про надання правової допомоги №0303 від 03.03.2024, укладений між ТОВ "Західземлепроект" і адвокатом Кулик Р.П. відповідно до якого адвокат надає клієнту правову допомогу, за результатами чого складається акт. Розмір вартості наданих послуг визначається за взаємною згодою сторін. В акті вказується обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість.

Згідно п.1.1 договору, предмет договору визначено зокрема зобов`язання адвоката підготувати позовну заяву щодо стягнення дебіторської заборгованості по договорах про надання послуг з метою подання останніх в Господарський суд Волинської області, здійснення консультаційного супроводу таких справ у господарських судах всіх інстанцій, за необхідності готувати процесуально-судові документи по таких справах в господарських судах всіх інстанцій.

В свою чергу, позивачем долучено акт про надання послуг відповідно до договору №0303 від 03.03.2024, складений 10.05.2024 на суму 3000,00 грн. підписаний директором позивача Іваном Ірзою та адвокатом Кулик Р.П. Відповідно до акта адвокат надала клієнту послуги у справі №903/234/24: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів, підготовка позовної заяви, здійснення консультаційного супроводу даної справи у період перебування останньої на розгляді Господарського суду Волинської області.

Таким чином, твердження відповідача, що всі документи сторони позивача у даній справі підписано безпосередньо його керівником не спростовує обставин надання адвокатом Кулик Р.П. правової допомоги щодо їх підготовки.

При цьому обов`язок підготувати та за необхідності готувати процесуально-судові документи по таких справах в господарських судах всіх інстанцій встановлений у п. 1.1. договору про надання правничої допомоги №0303 від 03.03.2024.

Поряд з цим, твердження представника відповідача, що поданий позивачем акт про надання послуг, містить виключно перелік послуг, без зазначення їх обсягу та вартості без зазначення витраченого часу та із зазначенням виключно загальної суми, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Частина 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що у даному випадку встановлено договором фіксований розмір гонорару, тому сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, чого відповідачем зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідач не спростував доводів позивача про співмірність витрат зі складністю справи та обсягом документів в ній, відповідність заявленого розміру витрат переліку наданих послуг, врахування ціни позову та значення вирішення справи для позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Колківське лісове господарство на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземлепроект" витрат на надання правової допомоги в суді в у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування чи зміни немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника є не обґрунтованими, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Колківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2024 у справі №903/234/24, без змін.

2. Справу №903/234/24 повернути Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" липня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.