Рішення

від 23.07.2024 по справі 904/1820/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1820/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514

до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181

відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181

відповідача-3: РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ ДНІПРІ", 49130, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 45, квартира 114, код ЄДРПОУ 35863011

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

Представники сторін:

від позивача: Риженко Марина Сергіївна, посвідчення № 481 від 23.02.2021р. (самопредставництво)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2:не з`явився

від відповідача-3: Рибіна Ірина Володимирівна, посвідчення № 0775 від 13.03.2003р. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, відповідача-3: РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ ДНІПРІ", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Позивач судові витрати по справі просить покласти на відповідачів.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані протиправним проведенням державної реєстрації на земельній ділянці комунальної форми власності щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об`єкта нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, вул.Марії Лисиченко, буд.2 д за заявою відповідача-3 про виправлення технічної помилки. Позивач вважає, що протиправні зміни порушують його права як власника землі.

02.05.2024р. до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у порядку ст.81 ГПК України. Клопотання позивача про витребування доказів судом не задоволено, оскільки позивач наділений правом ознайомитись зі справою № 16/5005/17151/2011, як сторона у даній справі, про що було винесено протокольну ухвалу 30.05.2024р.

Ухвалою суду від 06.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач-3 зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Звертає увагу суду на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024р. провадження у справі № 160/8343/24 за позовом Дніпровської міської ради до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріарху в місті Дніпрі" про визнання протиправним та скасування рішення закрито. Також, Третій апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі № 160/26550/23 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради , державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

23.05.2024 до суду від позивача - Дніпровської міської ради надійшла заява про відвід судді Панни С.П. від розгляду справи № 904/1820/24. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 визнано заяву № 7/11-1201 від 20.05.2024р. позивача - Дніпровської міської ради про відвід судді Панни С.П. від розгляду справи № 904/1820/24 необґрунтованою. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 справу № 904/1820/24 передано судді Золотарьовій Я.С. для вирішення питання про відвід. Ухвалою суду від 28.05.2024р. у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про відвід судді Панни С.П. у справі № 904/1820/24 відмовлено.

07.06.2024р. до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позовну заяву. Відповідач-2 зазначає, що зведення будівель та споруд на земельній ділянці по вул.Марії Лисиченко, 2Д без отримання земельної ділянки під будівництво, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та без введення нерухомого майна в експлуатацію призводить до висновку про протиправність такого будівництва, що унеможливлює виникнення права приватної власності на нього та державної реєстрації. Також необхідно зазначити, що особа, що здійснила відповідне будівництво вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

07.06.2024р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначає, що розміщення тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, парканів, воріт, хвірток без отримання дозволів здійснюється виключно стосовно визначених об`єктів нерухомого майна - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, відмінні від зазначених об`єктів нерухомого майна, потребують обов`язковому отриманню відповідної дозвільної документації та після закінчення яких об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію.

10.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач-3 акцентує увагу суду на те, що підпунктом 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема, опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю).

Ухвалою суду від 21.06.2024р. витребувано у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надати належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 768017712101) 01.07.2024р. до суду від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла заява на виконання ухвали від 30.05.2024р., разом з якою надані документи, а саме копії документів згідно відомостей реєстраційної справи та копії документів згідно відомостей державного реєстру речових прав. 12.07.2024р. до суду від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшли копії документів згідно відомостей реєстрації справи № 768017712101.

Судове засідання 09.07.2024р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 08.07.2024р. по 19.07.2024р.

Ухвалою суду від 22.07.2024р. призначено підготовче засідання по справі на 23.07.2024р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-3. Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку електронного листа в їх електронний кабінет.

23.07.2024р. до суду від представників позивача та відповідача-3 надійшли заяви, в яких не заперечують проти закриття підготовчого засідання та переходу розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 23.07.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024р. о 16:35.

В судовому засіданні 23.07.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 передано Релігійній організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі, код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул.Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).

В пункті 2 рішення Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 вирішено Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП Шапкою А. В., та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передати Релігійній організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі, код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).

Позивач в позовній заяві зазначає, що при перевірці відомостей, що зберігаються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було встановлено, що за зверненням відповідача-3, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгеном Анатолійовичем було безпідставно внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зазначено описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д описом: Будівля храму А-2, навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові)-И,К,Л, вбиральня (тимчасова) 3, №1-11,І,ІП,П-споруди. Зазначені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 10.08.2023 № 68814905 по результату розгляду заяви поданої відповідачем-3 про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав від 10.08.2023 № 56576403 з доданими документами: технічний паспорт виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акт обстеження № 08.08.23.1 виготовлений ФОП Пазій О.Л.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 10.08.2023 № 68814905 з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не підлягають державній реєстрації тимчасові споруди, що є підставою для його скасування.

Позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності - народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику. Статтями 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України та ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України врегульовано порядок розпорядження землею.

Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування з межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (пункт 34 частини першої статті 26), органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності чи користування землею фізичними особами набувається та реалізується в порядку і на підставах, визначених Конституцією України (ст. ст. 13, 14, Земельного кодексу України ст. ст. 78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 123, 125, 126 ЗК України), а також інших законів, що видаються відповідно до них (Закону України Про оренду землі, Цивільного кодексу України).

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Так, частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 211 ЗК України визначено, що самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

За самовільне зайняття земельних ділянок стаття 211 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Згідно ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація це не підстава набуття права власності або користування, а лише засвідчення державою вже набутого особою права власності або користування і ототожнювати факт набуття права з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності або користування, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права, а не є підставою його набуття (висновок наведено відповідно до Постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2021 по справі № 916/3674/19, від 20.10.2020 по справі №910/13356/17).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі за текстом - Порядок) визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів, тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не буди подані заявником.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах (ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)

Згідно п.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Частиною 1 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чітко визначено щодо якого нерухомого майна проводиться державна реєстрація прав, а саме: у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором були внесені в описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д з описом: Будівля храму А-2, тимчасові, некапітальні споруди без будь-яких дозвільних документів та які встановлюються тимчасово, які є рухомим майном, без улаштування фундаменту наступне майно: навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові)-И,К,Л, вбиральня (тимчасова) 3, №1-11,І,ІП,П-споруди.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За визначенням частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Стаття 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.

Як вже вище було зазначено, згідно із ч.2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року №507 міститься визначення терміну будівля, їх перелік та класифікація - тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю.

Згідно п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції чинної на момент прийняття оскаржуваного рішення) для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Таким чином, Порядком визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені.

Стаття 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Суд дійшов висновку, що позивачем-3 для проведення державної реєстрації права власності не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі і, які б свідчили про виникнення права власності саме на нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для здійснення державної реєстрації відповідного речового права на об`єкт за позивачем-3.

Зазначені обставини свідчать, що державна реєстрація права власності проведена реєстратором за відсутності обов`язкових і необхідних документів. Відтак, тимчасові споруди не могли бути зареєстровані державним реєстратором, як об`єкт нерухомого майна.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Згідно ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Спірні правовідносини у справі, що розглядається виникли щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:01:550:0010, розташованої на території міста Дніпро по вул. Марії Лисиченко (колишня назва - Героїв Громадянської війни), 2д.

Як вже було вищезазначено, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 Про передачу земельної ділянки по вул. Марії Лисиченко, 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район) у постійне користування Релігійній організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі, код ЄДРПОУ 35863011, по фактичному розміщенню будівлі храму передана на праві постійного користування по фактичному розміщенню будівлі храму загальною площею 1,9837 га.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом до 10.08.2023) та правовстановлюючих документів, відповідачу-3 на праві приватної власності належить виключно будівля храму розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2д з наступним описом: будівля храму загальною площею 301, 05 кв,м., яка складається з: основної площі 265,39 кв.м., допоміжної площі 30,96 кв.м. та площі літніх приміщень 4,70 кв.м. (реєстраційний номер: 768017712101). Право приватної власності зареєстроване на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 по справі № 16/5005/17151/2011 без актів введення в експлуатацію. Відповідно до наявного в архівних складових Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічного паспорту виготовленого ФОП Дьяконовою О.Б станом на 20.02.2015, на території будівлі храму розміщені церква літ.А-1 або літ. А-2 (вказана інформація зазначена з розбіжностями) з навісом а1 - 2003 року побудови, сторожка літ.Б -2003 року побудови, огорожа (цегла, сітка рабиця, ворота, хвіртка), замощення І, II (тротуарна плитка, щебневе покриття), зливна яма з/я.

В розділі відкритому на будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101 здійснено державну реєстрацію тимчасових, некапітальних споруд, а саме: навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И,К,Л, вбиральня (тимчасова) 3, №1-11, І, ІІІ, ІІ - споруди.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач-3 звернувся 10.08.2023р. до державного реєстратора із заявою про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав, вказавши тип виправлення технічна помилка у Державному реєстрі прав, опис технічної помилки згідно з актом обстеження.

На підставі цієї заяви та акту обстеження від 08 серпня 2023 року №08.08.23/1 інженера з інвентаризації нерухомого майна Пазієм О.Л. (серія і номер кваліфікаційного сертифіката AE №004476), яким встановлено, що при фактичному обстеженні встановлено, що на земельній ділянці з легких будівельних матеріалів (металеві конструкції, OSB, професійний лист), без фундаменту побудовано: сторожка літ. Б, церковна лавка літ. В, торгівельний павільйон літ. Г, недільна школа літ. Д, господарська будівля літ. Е, майстерня літ. Ж, навіс літ. И, навіс літ. К, навіс літ. Л, вбиральня літ. З, що не підлягають узаконенню та введенню в експлуатацію на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 07 червня 2017 року № 406, державним реєстратором на підставі рішення про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №68814905 від 10 серпня 2023 року про виправлення технічної помилки за заявою внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості в частині опису об`єкта.

Тимчасові будівлі та споруди - це виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні будівлі та споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва (пп. 3.1.14.1 ДБН Д. 1.1-1-2000-1).

Відповідно Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Окрім того, слід зазначити, що згідно ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідач-2 в своєму відзиві підтвердив неправомірність внесеного ним запису в описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д.

Суд зазначає, що у відповідача-3 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на вказані вище спірні об`єкти та державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгеном Анатолійовичем помилково були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом внесення в описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д наступний опис: Будівля храму А-2, навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові)-И,К,Л, вбиральня (тимчасова) 3, №1-11,І,Ш,П-споруди.

Зазначені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 10.08.2023 № 68814905 по результату розгляду заяви про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав від 10.08.2023 № 56576403 з доданими документами: технічний паспорт виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акт обстеження № 08.08.23.1 виготовлений ФОП Пазій О.Л.

Отже, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася незаконна державна реєстрація та внесено в описову частину об`єкту нерухомого майна - будівля храму А-2, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д та зазначено наступний опис: навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И,К,Л, вбиральня (тимчасова) 3, №1-11,І,ІІІ,ІІ-споруди.

Суд дійшов до висновку, що відповідачем-3 для проведення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі в які б свідчили про виникнення права власності саме на нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для внесення відповідних записів щодо змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначені вище обставини свідчать, що державна реєстрація права власності щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом внесення в описову частину об`єкту нерухомого майна - будівля храму А-2, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д, додаткових об`єктів, які є тимчасовими та є рухомим майном без улаштування фундаменту, проведена реєстратором за відсутністю обов`язкових і необхідних документів.

Положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями вищезазначеного Закону, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

З урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

Згідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

За приписами Господарського кодексу України:

- під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями (частини перша, друга статті 3);

- громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу (частина перша статті 128).

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

В даному випадку порушені права Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій розміщені тимчасові, некапітальні споруди, без улаштування фундаменту без дозвільних документів.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача в розмірі 3 028,00грн..

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Стягнути з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33грн.

Стягнути з Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33грн.

Стягнути з РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ ДНІПРІ", 49130, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 45, квартира 114, код ЄДРПОУ 35863011 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.07.2024

Суддя С.П. Панна