Постанова

від 22.01.2025 по справі 904/1820/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1820/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Риженко М.С. (в залі суду) самопредставництво;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Рибіна І.В. (в залі суду) адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 (повний текст рішення складено 25.07.2024, суддя Панна С.П.) у справі № 904/1820/24

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, м. Дніпро

відповідача-3: Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", м. Дніпро

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, відповідача-3: Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані протиправним проведенням державної реєстрації на земельній ділянці комунальної форми власності щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2 д за заявою відповідача-3 про виправлення технічної помилки. Позивач вважає, що протиправні зміни порушують його права як власника землі.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Стягнуто з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33 грн.

Стягнуто з Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33 грн.

Стягнуто з РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ ДНІПРІ", 49130, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 45, квартира 114, код ЄДРПОУ 35863011 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514 судовий збір у розмірі 1 009,33грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з обставин того, що у даному випадку порушені права Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розміщені тимчасові, некапітальні споруди, без улаштування фундаменту без дозвільних документів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем-3 для проведення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі та які б свідчили про виникнення права власності саме на нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для внесення відповідних записів щодо змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася незаконна державна реєстрація та внесено в описову частину об`єкту нерухомого майна - будівля храму А-2, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д та зазначено наступний опис: навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И,К,Л, вбиральня (тимчасова) З, №1-11,І,ІІІ,ІІ-споруди.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представник Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", через систему Електронний суд, звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; повернути судовий збір у розмірі 4542, 00 грн. відповідачу 3.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-скаржник зазначає, що при відкритті провадження у справі № 904/1820/24 судом порушенні норми процесуального права, а саме позовна заява не відповідає ст. ст. 162, 164 ГПК України. До позовної заяви повинні додаватися документи, які підтверджують відправлення Відповідачу справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Дніпровська міська рада звернулась до суду 24.04.2024. Позовна заява з доданими до неї документами до відповідач-3 засобами поштового зв`язку не дійшла. Окрім цього, апелянт вважає, що позивачем не доплачено судовий збір за подання даного позову, оскільки заявлено дві вимоги немайнового характеру, а судовий збір сплачений у сумі 3028 грн.;

-розглядаючи справу, господарський суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. На позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №342636551 від 14.08.2023 сформовано державним реєстратором відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко С.А. внесено запис про опис/додаткові відомості об`єкту житлової нерухомості - будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101, що розташований Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Лисиченко Марії, будинок 2 Д, а саме загальна площа (кв. м): 301.1, Опис: Будівля храму А-2, навіс а, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, №1-11, І, ІII, ІІ споруди на підставі заяви № 56576403 від 10.08.2023. Проте, в подальшому згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №371316664 від 25.04.2024 інформація щодо об`єкту речових прав, а саме: в графі опис об`єкту містить наступну інформацію: будівля храму загальною площею 301,05 кв. м., яка складається з основної площі 265,39 кв. м., допоміжної площі 30,96 кв. м. та площі літніх приміщень 4,70 кв. м.. Тобто, на дату звернення позивачем до суду та на дату постановлення оскаржуваного рішення відсутній предмет позову, а саме рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, яке позивач прохав Господарський суд Дніпропетровської області скасувати;

-скаржник посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/26550/23, яким визнано протиправними дії Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича щодо видалення запису відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №342636551 від 14.08.2023, внесеного на підставі заяви Релігійної організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі № 56576403 від 10.08.2023. Зобов`язано державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) поновити запис про опис/додаткові відомості об`єкту житлової нерухомості - будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101 на об`єкт, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Лисиченко Марії, будинок 2 Д, а саме: загальна площа (кв. м): 301.1, Опис: Будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, III, II - споруди, внесеного на підставі заяви Релігійної організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі № 56576403 від 10.08.2023;

-Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256цс18));

-позивач, звертаючись із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича просить захистити в такий спосіб його право як користувача та розпорядника земельної ділянки, «а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади». Внесений запис про опис/додаткові відомості об`єкту житлової нерухомості Релігійної організації не впливає на права третіх осіб, а саме права Дніпровської міської ради, відсутні майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради;

-Верховний Суд в постанові від 31 липня 2019 року по справі №806/5308/15 вказав, що, «відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно. Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Постановою від 22.05.2024 року по справі №904/4301/23 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023 у справі № 904/4301/23 про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі залишив без змін;

-щодо позовних вимог до державного реєстратора апелянт зазначає, що належним відповідачем у справі про визнання недійсним та скасування рішення реєстратора на нерухоме майно має бути саме особа, за якою зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості;

-скаржник наголошує на актуалізації соціальної ролі церкви як інституції та осередку вірян під час війни.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

03.10.2024 від Дніпровської міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час відкриття провадження у справі, позивач зазначає, що міською радою було направлено засобами поштового зв`язку матеріали позовної заяви з додатками (з описом) сторонам справи та до суду 19.04.2024 (докази наявні в матеріалах справи), та повторно при усуненні недоліків зазначених Господарським судом Дніпропетровської області (у зв`язку з пошкодженням конверту на пошті) - 30.04.2024. Також, слід відзначити, що матеріали позовної заяви з додатками та інші процесуальні документи направляються на офіційну юридичну адресу відповідача-3: 49130, місто Дніпро, вул. Березинська, буд. 45, кв. 114. Неотримання поштової документації може свідчити про відсутність адресата за зазначеною у ЄДР адресою;

-з приводу порушення міською радою ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки позовна заява не містить відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, позивач зазначає, що вищевказані відомості повинні зазначатись у разі їх здійснення. Проте, ураховуючи відсутності здійснення - відомості не вказуються;

-щодо посилань апелянта, що на дату заявлених позовних вимог та на дату постановлення оскаржуваного рішення відсутній предмет позову, а саме рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, позивач вказує, що з урахуванням підстав та предмету адміністративної справи №160/26550/23, а також змісту ухваленого рішення суду по справі відсутня інформація щодо відсутності предмету даного позову, а саме скасування, визнання недійсним рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, зокрема, наявність певного рішення державного реєстратора (зазначення його дати та номеру) яким його скасовано та/або рішення суду;

-звертаючись до суду з даним позовом, Дніпровська міська рада зазначала, що проведена державна реєстрація на земельній ділянці комунальної форми власності, котра передавалась в постійне користування виключно по фактичному розміщенню будівлі храму є протиправною та здійсненою з грубим порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553). У Відповідача-3 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на тимчасові (згідно технічного паспорту) об`єкти нерухомого майна, якими тимчасові споруду не являються та, як результат, не підлягають державній реєстрації речові права відносно них. Таким чином, міською радою було встановлено порушення своїх прав та інтересів як власника земельної ділянки, на якій протиправно розміщені будівлі та споруди (тимчасові) без будь-якої дозвільної документації та з порушенням вимог зазначених у рішенні Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 «Про передачу земельної ділянки по вул. Марії Лисиченко, 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район) у постійне користування Релігійній організації «Релігійна громада мучениць Віри. Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі», що надає можливості дійти до висновку про протиправність державної реєстрації, вчиненої на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора та правових підстав для звернення за захистом до суду по даній справі. Отже, порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради полягає у тому, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без жодних правових підстав, а саме без правовстановлюючих документів, порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

07.10.2024 від відповідача-2 (державного реєстратора Кучеренка Є.А.) до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відзив мотивований наступним:

-10.08.2023 уповноважений представник Відповідача-3 звернувся з заявою про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав на нерухоме майно з доданими документами: технічний паспорт виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акт обстеження № 08.08.2023, виготовлений ФОП Пазій О.Л. Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) можливо встановити, що підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме виключно на будівлю храму, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2Д належить Відповідачу-3 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 по справі № 16/5005/17151/2011 без актів введення в експлуатацію. Слід звернути увагу Суду, що зазначені рішення суду, які є правовстановлюючими документами на нерухоме майно - будівлю храму, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко. 2Д не містять жодної інформації про належність інших будівель та споруд, що розташовані за вказаною адресою на праві приватної власності Відповідачеві-3;

-не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі. З огляду на зазначене, державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на тимчасові, некапітальні споруди не передбачена чинним законодавством, що регулює відносини у сфері державної реєстрації речових права та їх обтяжень, тому, на думку відповідача-2, оскаржуване рішення є таким, що підлягає скасуванню;

-частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. З огляду на технічні помилки в роботі програмного забезпечення Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відсутність технічної помилки у відомостях ДРРП (відповідно до поданої заявником заяви про виправлення тех. помилки) та як результат відсутність правових підстав для внесення записів про спірні складові об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко ,2д, мною невідкладно з моменту як було встановлено допущену мною технічну помилку, було її виправлено, що у повній мірі відповідає положенням чинного законодавства, що регулює відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

-з огляду на відсутність у Відповідача-3 права приватної власності на об`єкти нерухомого майна інформація стосовно яких заявлена у технічному паспорті, що виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акту обстеження № 08.08.23, зважаючи на їх тимчасовість, некапітальність будівництва (згідно інформації наведеній у позовній заяві) державна реєстрація на вказані будівлі та споруди чинним законодавством заборонена.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1820/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1820/24.

14.08.2024матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 залишено без руху. Рекомендовано апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги: зареєструвати електронний кабінет відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України, відомості про що надати суду; надати докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу 2.

17.09.2024 від представника скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів скарги докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу-2 та надано відомості щодо реєстрації електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 23.01.2025 о 10 год. 40 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 виправлено, допущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 описку, вказавши: розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 22.01.2025 о 10 год. 40 хв. В іншій частині ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 904/1820/24 залишено без змін.

У судове засідання 22.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідача-3. Відповідач-1, -2 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача-3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 22.01.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови ЦАГС.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

Рішенням Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 передано Релігійній організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі, код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).

У пункті 2 рішення Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 вирішено Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП Шапкою А. В., та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передати Релігійній організації Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі, код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом до 10.08.2023) та правовстановлюючих документів, відповідачу-3 на праві приватної власності належить будівля храму, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2д з наступним описом: будівля храму загальною площею 301, 05 кв,м., яка складається з: основної площі 265,39 кв.м., допоміжної площі 30,96 кв.м. та площі літніх приміщень 4,70 кв.м. (реєстраційний номер: 768017712101). Право приватної власності зареєстроване на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 по справі № 16/5005/17151/2011 без актів введення в експлуатацію. Відповідно до наявного в архівних складових Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічного паспорту виготовленого ФОП Дьяконовою О.Б станом на 20.02.2015, на території будівлі храму розміщені церква літ.А-1 або літ. А-2 (вказана інформація зазначена з розбіжностями) з навісом а1 - 2003 року побудови, сторожка літ.Б -2003 року побудови, огорожа (цегла, сітка рабиця, ворота, хвіртка), замощення І, II (тротуарна плитка, щебневе покриття), зливна яма з/я.

Позивач в позовній заяві зазначає, що при перевірці відомостей, що зберігаються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було встановлено, що за зверненням відповідача-3, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгеном Анатолійовичем було безпідставно внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зазначено описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д описом: Будівля храму А-2, навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові)-И,К,Л, вбиральня (тимчасова) З, №1-11,І,III,II-споруди (т. 1, а.с. 34). Зазначені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 10.08.2023 № 68814905 (т. 1, а.с. 33) по результату розгляду заяви поданої відповідачем-3 про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав від 10.08.2023 № 56576403 з доданими документами: технічний паспорт виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акт обстеження №08.08.23/1 від 08.08.2023 виготовлений ФОП Пазій О.Л.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено до Реєстру на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 10.08.2023 № 68814905 з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не підлягають державній реєстрації тимчасові споруди, що є підставою для його скасування.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-3, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Кучеренка Є.А. № 68814905 від 10.08.2023, яким внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зазначено наступну описову частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д: Будівля храму А-2, навіс а1,сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові)-И,К,Л, вбиральня (тимчасова) З, №1-11,І,III,II-споруди.

Підстави позову обґрунтовані відсутністю правових підстав для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2 д за заявою відповідача-3 про виправлення технічної помилки. Позивач вважає, що протиправні зміни в описову частину об`єкта нерухомого майна порушують його права як власника землі комунальної власності.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу.

Зазначене викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. Такий висновок наведено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Положеннями статей 14, 269 ГПК України передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Місцевий господарський суд, за наслідками розгляду позовних вимог, встановив порушення права Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розміщені тимчасові, некапітальні споруди, без улаштування фундаменту без дозвільних документів та належність обрання Радою способу захисту за відповідних обставин спору як підставу для задоволення позову.

З таким висновком господарського суду про задоволення позовних вимог Ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

У постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно зазначала про те, що вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є належним способом захисту права або інтересу позивача, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (пункт 5.17), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 74), від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 (пункт 8.1.), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункт 11.9.), від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 198)).

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

З урахуванням того, що позивач обґрунтовує підставу позову тим, що внесені зміни до опису об`єкта нерухомого майна, якими зареєстровано тимчасові споруди, розміщені на земельній ділянці без будь-якої дозвільної документації, вчинені оскаржуваним рішенням державного реєстратора, порушують права та інтереси територіальної громади в особі Ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, а також враховуючи усталену практику Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів висновує, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не відповідає ефективному способу захисту, відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Зважаючи на те, що обрання неналежного/неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент апеляційної скарги з огляду на висновки ЄСПЛ у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки неправильно обраний спосіб захисту у справі зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в частині неправильно обраного позивачем способу захисту знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін