Рішення

від 17.07.2024 по справі 905/272/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2024 Справа №905/272/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Рівненського обласного центру зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості

до відповідача: Донецького національного медичного університету

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1

про стягнення 64464, 05 грн

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Ваврик С., на підставі довіреності №06-592 від 21.02.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

16.02.2024 шляхом надіслання поштового відправлення Рівненський обласний центр зайнятості (далі - Рівненський ОЦЗ) в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості (далі Рівненська філія Рівненського ОЦЗ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецького національного медичного університету (далі - ДНМУ) про стягнення 64464,05 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітного Іващук І.П. за період з 02.05.2022 по 27.11.2022 отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в сумі 64464,05 грн, яка підлягає відшкодуванню роботодавцем Донецьким національним медичним університетом у зв`язку з поновленням Іващука І.П. на роботі за рішенням суду.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 07.03.2024 Господарським судом Донецької області позовну заяву залишено без руху, встановлено протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.03.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/272/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.

12.04.2024 шляхом поштового направлення від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд справи №905/272/24 проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; забезпечити проведення судового засідання, в режимі відеоконференції між Господарським судом Рівненської області та Господарським судом Донецької області; призначити дату та час розгляду справи Nє905/272/22 з урахуванням графіку (режиму) роботи Господарського суду Рівненської області, з метою надання можливості та забезпечення реалізації права позивача на проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.04.2024 судом встановлено подальший розгляд справи №905/272/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення сторін. Судове засідання призначено на 01.05.2024 року о 13:00 год.

Ухвалою від 01.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) (далі ОСОБА_1 ). Відкладено судове засідання на 22.05.2024 року о 14:00 год.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2024 відкладено розгляд справи на 20.06.2024 року о 10:00 год. за клопотанням позивача.

У зв`язку з знаходженням судді Устимової А.М. на дату розгляду справи на лікарняному, судове засідання призначене на 20.06.2024 року о 10:00 год. не відбулось, про що сторони повідомлені листом від 18.06.2024 та телефонограмою.

Ухвалою від 25.06.2024 судове засідання у справі призначено на 17.07.2024 року о 11:00 год.

30.05.2024 та 05.06.2024 до суду надійшли клопотання Рівненський ОЦЗ в особі Рівненської філії про забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції між Господарським судом Рівненської області та Господарським судом Донецької області. Суд залишає дані клопотання без розгляду за втратою актуальності, з огляду на те, що судове засідання, якого вони стосувались, не відбулось.

02.07.2024 шляхом поштового направлення до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 17.07.2024 о 11.00 в режимі відеоконференції між Господарським судом Рівненської області та Господарським судом Донецької області. Ухвалою від 04.07.2024 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача у судове засідання 17.07.2024 з`явився у режимі відеоконференції, надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.07.2024 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом відправлення ухвали до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд останнього. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу доставлено 25.06.2024.

Представник третьої особи у судове засідання 17.07.2024 не з`явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлений шляхом відправлення ухвали до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд останнього. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу доставлено 25.06.2024.

У письмових поясненнях від 09.05.2024 ОСОБА_1 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Вказане клопотання судом задовольняється.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;(ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників у судове засідання, з огляду на факт обізнаності сторін відносно наявності судового спору, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, яка обумовлює проведення засідань суду з певною періодичністю, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості до поновлення на роботі за рішенням суду, останній отримав допомогу по безробіттю за період з 02.05.2022 по 27.11.2022 в розмірі 64464,05 грн. На час звернення останнім місцем роботи відповідно до персональної картки був Донецький національний медичний університет, посада 2310.2, асистент, особу було звільнено за ст.40 п.2 ч.1 КЗпП України (невідповідність посаді, яку він займає). Наказом ДНМУ №120 від 12.04.2023 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.12.2022 та Постанови Рівненського апеляційного суду від 14.03.2023 по справі №235/1197/22 ОСОБА_1 поновлено на посаді асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 за основним місцем роботи з 22.01.2022. Копія вказаного наказу подана до центру зайнятості 14.11.2023. З 10.12.2022 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію у центрі зайнятості відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» (поновлення на роботі за рішенням суду). За час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 64464,05 грн, яка на підставі ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягає утриманню з відповідача. В рамках досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням надіслане повідомлення №07-19/1975 від 18.12.2023 про повернення незаконно нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 64464,05 грн. У листі про розгляд повідомлення від 25.12.2023 ДНМУ вказав на неможливість задоволення вимог позивача внаслідок відсутності фінансування на такі цілі. Рівненський ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ є правонаступником Рівненського міського центру зайнятості.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: персональної картки ОСОБА_1 від 02.05.2022 №170022050200058; заяви від 02.05.2022 про надання статусу безробітного ОСОБА_1 ; заяви від 02.05.2022 про призначення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ; заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 02.05.2022; Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №339/11 від 22.11.2023; листа Донецького національного медичного університету» №1905 від 14.11.2023; наказу №120 від 12.04.2023; повідомлення Рівненської філії Рівненського ОЦЗ №07-19/1975 від 18.12.2023; наказу ПК №170022050200058 від 05.04.2024; рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.12.2022 по справі №235/1197/22 з Єдиного державного реєстру судових рішень; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу; листа Донецького національного медичного університету» №2126 від 25.12.2023; довідки про суму допомоги по безробіттю, отриману ОСОБА_1 №01-40/1352 від 06.12.2023; наказів №4131 від 24.10.2022; №263 від 15.12.2022; №3 від 02.01.2023; №164-к від 22.12.2023; Положення про Рівненський обласний центр зайнятості; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.12.2023;Положення про Рівненську філію Рівненського обласного центру зайнятості.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на Закон України «Про зайнятість населення», Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також статті 4, 20, 27, 42, 80, 91, 124, 162-164, 171, 172, 176, 232, 237, 238 ГПК України.

ДНМУ надіслало до Господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву від 04.04.2024, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що кошти, сплачені ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю, мають бути стягнуті саме з нього, а не з відповідача, оскільки на користь ОСОБА_1 , у разі задоволення судом позовних вимог, буде зараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу та допомога по безробіттю, відповідно кошти, які набув ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю, є на даний час безпідставно ним набутими з урахуванням того, що відпала підстава їх набуття. Вважає, що ДНМУ не є належним відповідачем у справі.

Рівненським ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ надіслано до Господарського суду Донецької області відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній просить позовну заяву задовольнити повністю, з посиланням на те, що ОСОБА_1 мав законні підстави для набуття статус безробітного та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, кошти в сумі 64 464,05 грн, у разі поновлення на роботі за рішенням суду, за вимогами закону мають відшкодовуватись саме роботодавцем, тому ДНМУ є належним відповідачем по даній справі.

ОСОБА_1 надіслав до Господарського суду Донецької області пояснення по справі від 09.05.2024, в яких останній зазначив, що підтверджує отримання від позивача допомоги по безробіттю за період з 02.05.2022 по 27.11.2022 під час перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітного; сума отриманого ним матеріального забезпечення - допомоги по безробіттю відповідає сумі заявлених позовних вимог. Вважає посилання відповідача у відзиві на норми статті 1212 ЦК України є хибними, оскільки зазначене в них правове регулювання не стосується предмету спору, а отримані ним у минулому суми від сторін по справі мали правові, законні підстави, на той час він був незаконно звільнений відповідачем та правомірно отримав статус безробітного.

Рівненським ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ надіслано до Господарського суду Донецької області лист з додатками, в якому повідомляє, що фактичне перерахування грошових коштів ОСОБА_1 проведено частинами, на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який він відкрив у Північно-Західному МРУ ПриватБанку, на підтвердження чого надані відомості виплат за видатками забезпечення №87 за травень 2022; №94 за травень 2022; №115 за червень 2022; №137 за липень 2022; №149 за серпень 2022; №173 за вересень 2022; виписки з банківського рахунку за 25.05.2022; 09.06.2022; 05.07.2022; 02.08.2022; 30.08.2022.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Наказом ДНМУ №32 від 21.01.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді, згідно п.2 ст.40 КЗпП України.

02.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні з особистою заявою про надання статусу безробітного.

Також ОСОБА_1 заповнено персональну картку, достовірність внесених даних до якої засвідчена особистим підписом шукача роботи, заяви про призначення виплати допомоги по безробіттю, про виплату пенсії або грошової допомоги.

На підставі наказу №НТ220502 від 02.05.2022 ОСОБА_1 з 02.05.2022 надано статус безробітного, надано допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

За період перебування на обліку з 02.05.2022 ОСОБА_1 отримав 64464,05 грн допомоги по безробіттю, а саме, згідно відомості виплат за видатками забезпечення №87 за травень 2022 від 20.05.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 25.05.2022 перераховано 870, 97грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №94 за травень 2022 від 31.05.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 09.06.2022 перераховано 812, 90грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №115 за червень 2022 від 30.06.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 05.07.2022 перераховано 1618,06грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №137 за липень 2022 від 29.07.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 02.08.2022 перераховано 1401,29 грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №149 за серпень 2022 від 23.08.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 30.08.2022 перераховано 1625, 81 грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №173 за вересень 2022 від 20.09.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 28.09.2022 перераховано 36437,93 грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №186 за жовтень 2022 від 26.10.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 28.10.2022 перераховано 8834, 05 грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №209 за листопад 2022 від 10.11.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 16.11.2022 перераховано 7408,24грн; згідно відомості виплат за видатками забезпечення №235 за грудень 2022 від 23.12.2022 згідно виписки з банківського рахунку за 24.12.2022 перераховано 5454,80грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.12.2022 по справі №235/1197/22, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 14.03.2023, позов ОСОБА_1 до ДНМУ про поновлення на роботі задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. ректора Донецького національного медичного університету від 21.01.2022 №32 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 Донецького національного медичного університету". Поновлено ОСОБА_1 на роботі з 22.01.2022 на посаді асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 Донецького національного медичного університету. Стягнуто з Донецького національного медичного університету на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.01.2022 по 07.12.2022 в розмірі 196 957, 80 грн. Стягнуто з Донецького національного медичного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.

Наказом №HT221209 від 09.12.2022 у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до абзацу 16 пп. 1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19.09.2018, реєстрацію ОСОБА_1 в якості безробітного припинено з 09.12.2022.

Наказом ДНМУ №120 від 12.04.2023 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » останнього поновлено на посаді асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 за основним місцем роботи Донецького національного медичного університету з 22.01.2022.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України №4131 від 24.10.2022 «Про реорганізацію установ Державної служби зайнятості» Рівненський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Рівненського обласного центру зайнятості та встановлено, що Рівненський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Рівненського міського центру зайнятості.

Наказом Рівненського обласного центру зайнятості №263 від 15.12.2022 утворено Рівненську філію Рівненського обласного центру зайнятості з місцезнаходженням: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька,4.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009 № 60/62 та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р., №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат 34 загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, комісією Рівненського ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ проведено звірку (перевірку) достовірності даних, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, під час реєстрації та протягом періоду перебування на обліку в статусі безробітного. За результатами проведення перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 22.11.2023 за №339/11, яким встановлено, що за період перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі зареєстрованого безробітного з 02.05.2022р по 09.12.1022 ОСОБА_1 отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю, яка відповідно до ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягає поверненню роботодавцем - Донецьким національним медичним університетом.

Наказом №HT231207 від 07.12.2023 встановлено повернути грошові кошти, що сплачені безробітному ОСОБА_1 , за рахунок роботодавця.

Повідомленням №07-19/1975 від 18.12.2023 Рівненський ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ органами поштового зв`язку звернувся до ДНМУ з вимогою про повернення виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 64464,05 грн.

У відповідь на повідомлення ДНМУ направило позивачу лист №2126 від 25.12.2023, в якому зазначив, що ДНМУ здійснює свою фінансову-господарську діяльність відповідно до вимог бюджетного законодавства, на підставі затвердженого Міністерством охорони здоров`я України кошторису доходів та видатків на відповідний бюджетний рік. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсягу і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період. ДНМУ, як розпорядник бюджетних коштів, бере бюджетні зобовязанння та проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом. Окрім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021 (зі змінами) вказані платежі не є пріоритетними видатками. Водночас у 2023 році було скорочено видатки загального фонду Державного бюджету України на фінансування вищих навчальних закладів та ДНМУ. Грошові кошти в сумі 64464,05 грн відсутні. Скорочення фінансування ДНМУ та особливості використання державних коштів унеможливлюють з незалежних від ДНМУ обставин проведення оплати сум забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітним. Таким чином, в умовах сьогодення вимоги Рівненського ОЦЗ в особі Рівненської філії РОЦЗ до ДНМУ, тобто однієї державної установи до іншої установи, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, є неможливими до реалізації.

Докази оплати суми 64464,05 грн відповідачем суду не надані.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку відшкодувати виплачену працівнику, який мав статус безробітному та був поновлений на роботі за рішенням суду, суму страхових коштів на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 34, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до положень ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»( тут та далі у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» унормовано, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є допомога по безробіттю.

Відповідно до п.8 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Згідно ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, зокрема.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно зі статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видом забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю.

Таким чином, наведеними положеннями законодавства передбачено, що особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин (безробітні) та зареєструвалися у встановленому порядку, набувають право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю призначається з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Пунктом 2 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, що діяла на час спірних правовідносин, передбачено, що Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був звільнений з посади асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 Донецького національного медичного університету наказом №32 від 21.01.2022 згідно п.2 ст.40 КЗпП України, який у подальшому рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.12.2022 по справі №235/1197/22, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 14.03.2023, визнано незаконним та скасовано, поновлено ОСОБА_1 на роботі з 22.01.2022 на посаді. Фактично поновлення на роботі відбулось наказом ДНМУ №120 від 12.04.2023.

Починаючи з 02.05.2021 ОСОБА_1 мав статус безробітного та перебував на обліку, отримував встановлену допомогу по безробіттю, яка за весь період перебування у вказаному статусі сукупно склала 64464,05грн. Перерахування означеної суми підтверджено первинними документами та довідкою, що містяться в матеріалах справи. ОСОБА_1 факт отримання грошових коштів також підтвердив. З 09.12.2022 його реєстрація як безробітного є припиненою за його заявою.

Згідно до абз. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Положеннями ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» унормовано, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Таким чином, відповідно до статей 34, 35 Закону Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а роботодавець - зобов`язаний відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 902/291/17).

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Згідно п. 1, п. 19 та п. 21 ч. 2 ст. 22 цього ж Закону, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального старування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

За п.1 розділу І, пп.1 п.1 розділу ІІ Положення про Державну службу зайнятості, що затверджене Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663 Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України. Основними завданнями Служби є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття. Регіональні центри зайнятості є неприбутковими державними установами в централізованій системі державних установ Служби, підпорядкованими та підзвітними Державному центру зайнятості. Регіональні центри зайнятості діють відповідно до положень, що затверджуються Державним центром зайнятості (п.1 розділу ІV)

У відповідності до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов?язки переходять до правонаступників.

На підставі наказу Міністерства економіки України від 24.10.2022 №4131 «Про реорганізацію установ Державної служби зайнятості» Рівненський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Рівненського обласного центру зайнятості та установлено, що Рівненський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов?язків Рівненського міського центру зайнятості. Наказом Рівненського обласного центру зайнятості від 15.12.2022 №263 утворено Рівненську філію Рівненського обласного центру зайнятості з місцезнаходженням: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4.

Згідно п. 1.1 Положення про Рівненський обласний центр зайнятості, останній є неприбутковою державною установою в централізованій системі державних установ Державної служби зайнятості, підпорядкованою та підзвітною Державному центру зайнятості. Предметом діяльності регіонального центру зайнятості є: 2) надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення відповідно до законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та положення про регіональний центр зайнятості; 3) ведення обліку осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг; 15) проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому законодавством порядку; 17) стягнення коштів у випадках, передбачених чинним законодавством тощо.

Отже, згідно з вищевикладеним, Рівненський обласний центр зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості має право звертатись до суду з позовом до ДНМУ стягнення виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 64464,05 грн.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв`язку із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі, на випадок безробіття, є самостійне ведення таким суб`єктом розрахунків із застрахованими особами та виплата ним грошового забезпечення (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 927/171/17).

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 було звільнено, а потім поновлено за рішенням суду на посаді асистента кафедри хірургічних дисциплін №1 за основним місцем роботи у Донецькому національному медичному університеті.

ДНМУ відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на дату звільнення ОСОБА_1 та на час розгляду справи має статус юридичної особи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що саме відповідач - ДНМУ є роботодавцем в розумінні ч. 4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому саме на нього покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обраний позивачем спосіб захисту безпосередньо встановлений спеціальним законом, відповідає змісту порушеного права (інтересу) та є ефективним, адже забезпечить можливість повного відновлення таких прав (інтересів) позивача (отримання відповідного відшкодування).

Щодо заперечень відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву відносно того, що кошти, які були виплачені, повинні стягуватись з ОСОБА_1 , оскільки він ними володіє без достатньої правової підстави, суд зазначає наступне.

Частина четверта ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не передбачає підстав для зменшення суми, виплаченої безробітному, що підлягає відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідачем у тексті відзиву не наведено норм чинного законодавства, які б передбачали, що стягнення з роботодавця на користь безробітного коштів за час вимушеного прогулу якимось чином впливає на виплату допомоги по безробіттю, зокрема і на її розмір, а саме, що сума коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу має бути зменшена на розмір допомоги по безробіттю. Посилання на приписи 1212 ЦК України в контексті обраного позивачем способу захисту є хибним.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів умисного невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків та зловживання ними. Навпаки, третя особа діяла сумлінно, оскільки відразу ж після отримання відомостей щодо прийняття судом рішення про поновлення його на роботі, ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про припинення реєстрації в якості безробітного.

Відповідно доводи щодо необхідності стягнення зазначених коштів, як зайво виплачених, безпосередньо з безробітного є безпідставними.

Подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 28.02.2018 у справі № 927/171/17.

Щодо відсутності бюджетних коштів суд вказує таке.

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 617 ЦК України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно ж до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Така позиція є усталеною у судові практиці та викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/1345/18 від 07.11.2019.

За таких обставин, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, враховуючи, що на відповідача покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, позовні вимоги про стягнення 64464,05 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, на відповідача покладається судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Рівненського обласного центру зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості до Донецького національного медичного університету, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 про стягнення 64464,05грн задовольнити.

Стягнути з Донецького національного медичного університету (адреса місцезнаходження: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 27, ідентифікаційний код 02010698) на користь Рівненського обласного центру зайнятості (адреса місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9а, ідентифікаційний код 05430879) в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості (адреса місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 4) допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_1 в сумі 64464,05грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено 17.07.2024.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова