Рішення

від 10.07.2024 по справі 910/2546/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/2546/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (спуск Каботажний, 1,м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 14291113)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТЕК ПЛЮС" (вул. Бориспільська, буд. 7, оф.171, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 42069672)

про стягнення 3376832,40 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТЕК ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 3 376 832,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 2 017 396,80 грн. та 1 359 435,60 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі на призначила підготовче засідання на 03.04.2024.

У судовому засіданні 03.04.2024 суд оголосив перерву до 01.02.2024.

16.04.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано відзив на позовну заяву та заяву про поновлення строку його подання. Поданий відзив мотивований тим, що поставка товару не відбулася саме у зв`язку з вказівками позивача та неможливістю його прийняття. Позивач неодноразово звертався до відповідача електронними повідомленнями про відтермінування поставки товару. Позивач ухилявся та фактично ухиляється від виконання фінансових зобов`язань за договором щодо здійснення іншої частини передоплати у розмірі 60 % вартості товару. Крім того, позивачем не доведено належними засобами доказування факт відмови покупця від здійснення своїх зобов`язань щодо поставки товару, також відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за непоставку товару.

17.04.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано клопотання у якому він просить відмовити відповідачу в долученні відзиву на позовну заяву.

18.04.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано заперечення на клопотання позивача.

26.04.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано відповідь на відзив.

В засіданні суду 01.05.2024 протокольною ухвалою судом поновлено строк для подання відзиву, продовжено строк розгляду справи на 30 днів та оголошено перерву до 29.05.2024.

29.05.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем була сформована заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи.

29.05.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано заяву про долучення додаткових матеріалів.

29.05.2024 в системі "Електронний суд" позивачем була сформована заява про виклик свідка та пояснення.

В судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 05.06.2024. Протокольною ухвалою судом задоволено заяву про поновлення процесуальних строків.

Ухвалою від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 10.07.2024, викликано для допиту у якості свідка ОСОБА_1

26.06.2024 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовано заяву про приєднання додаткових матеріалів до справи.

В судовому засіданні 10.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 10.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН» (надалі - ТОВ СП «НІБУЛОН- Товариство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕНІТЕК ПЛЮС» (надалі - ТОВ «ЗЕНІТЕК ПЛЮС», відповідач) було укладено Договір поставки №NB-2200-21/1.

На виконання Договору між ТОВ СП «НІБУЛОН» та ТОВ «ЗЕНІТЕК ПЛЮС» 28.09.2021 було укладено Додаткову угоду № NB-2200-21/1.

Згідно пункту 1 Додаткової угоди ТОВ «ЗЕНІТЕК ПЛЮС» взяло на себе зобов`язання поставити та передати у власність ТОВ СП «НІБУЛОН» - Верстат UFM 160(В) DIGI Zinitech та Верстат токарний тяжкого виконання Zinitech WL1280T-10000 (далі - Товар).

Загальна вартість Товару за Додатковою угодою складає 6 797 178,00 грн. (шість мільйонів сімсот дев`яносто сім тисяч сто сімдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 1132863,00 грн.

Пунктом 2 Додаткової угоди Сторони визначили наступні умови оплати за Товар, а саме:

2.1. 30% передплата протягом 5 банківських днів від дати підписання договору, додаткової угоди та виставлення рахунку. Передплата здійснюється у гривні за курсом НБУ, встановленим на дату, що передує даті оплати;

2.2. 60% передплата протягом 5 банківських днів від дати отримання письмового повідомлення про готовність до відвантаження Товару з заводу виробника. Передплата здійснюється у гривні за курсом НБУ, встановленим на дату, що передує даті оплати;

3.3. 10% протягом 5 банківських днів після підписаного акту пусконаладочних робіт. Остаточна оплата здійснюється у гривні за курсом НБУ на дату виписки видаткової накладної. Пунктом 5 Додаткової угоди Сторони встановили строк поставки Товару: протягом 200 календарних днів з моменту виконання умов оплати згідно п. 2.1 даної Додаткової угоди.

Відповідно до п.5 додаткової угоди №NB-2200-21/1 від 28.09.2021 до Договору поставки № NB-2200-21 від 28.09.2021, строк поставки товару протягом 200 календарних днів з моменту виконання умов оплати згідно п.2.1. даної додаткової угоди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 2 017 396,80 грн. та 1 359 435,60 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору поставки №NB-2200-21/1 від 28.09.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивач виконав свої зобов`язання за Договором та сплатив ТОВ «ЗЕНІТЕК ПЛЮС» у якості передплати згідно виставленого рахунку 2 017 396,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №91497 від 29.10.2021.

Згідно умов Додаткової угоди до Договору Товар мав бути поставлений ТОВ СП «НІБУЛОН» не пізніше - 16.05.2022 (29.10.2021 + 200 днів).

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, відповідачем, всупереч нормам п.2 додаткової угоди, не було направлено письмового повідомлення про готовність до відвантаження товару з заводу виробника.

Матеріали справи також не містять письмового повідомлення про готовність товару.

При цьому, посилання відповідача на лист щодо заміни сторони договору, судом до уваги не приймаються, оскільки, сторони не домовилися щодо заміни первісного постачальника Товару ТОВ «ЗЕНІТЕК ПЛЮС» на нового постачальника ТОВ «АСГАРД МЕТАЛ», зміни до укладеного сторонами договору не вносилися.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При цьому, позивач вказує, що звертався до відповідача з листом № 1132/3-24/27 від 08.02.2024 про поставку товару, а також з вимогою сплатити штраф у розмірі 1 359 435,60 грн. Проте, вказані листи судом до уваги не приймаються, оскільки, в матеріалах справи відсутні належні докази (опис вкладення) їх направлення на адресу відповідача.

Суд зазначає, що Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку Позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19.

При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі №904/8972/17.

У цьому зв`язку, Позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 2 017 396,80 грн.

Крім того, подані сторонами електронні листи судом до уваги не приймаються, оскільки умовами договору укладеного між сторонами не передбачено листування в електронній формі.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 017 396,80 грн суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1 359 435,60 грн штрафу.

Відповідно до п. 8.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть взаємну господарсько-правову відповідальність, визначену цим Договором та діючим законодавством.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що у разі прострочення поставки Товару більше ніж на шістдесят п`ять календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого Товару.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, судом встановлено, що поставка товару мала бути не пізніше 16.05.2022, при цьому з урахуванням п.8.3. договору, нарахування штрафних санкцій мало б початися з 19.07.2022 (зі спливом 65 днів), натомість, ще до настання вказаної дати позивач листом від 23.06.2022 №3336/3-22/05 відмовився від прийняття товару на невизначений час.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 359 435,60 грн штрафу за прострочення поставки товару.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТЕК ПЛЮС" (вул. Бориспільська, буд. 7, оф.171, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 42069672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (спуск Каботажний, 1,м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 14291113) 2 017 396 (два мільйони сімнадцять тисяч триста дев`яносто шість) грн 80 коп передоплати та 30 261 (тридцять тисяч двісті шістдесят одну ) грн 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 23.07.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА