Рішення

від 10.07.2024 по справі 910/17385/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/17385/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (пров. Куренівський, буд.19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 3591059)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛІНДУСТРІЯ ЛТД" (вул. Дегтярівська, буд.1,корп.Б, пов.1, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42137747)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР СЕРВІС" (вул. Шептицького Митрополита, буд. 20, оф. 301 ,м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42933396)

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" (вул. Шептицького Митрополита, буд.20, оф.301, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 41413542)

про стягнення 4 806 175,67 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛІНДУСТРІЯ ЛТД" (вул. Дегтярівська, буд.1,корп.Б, пов.1, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42137747)

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (пров. Куренівський, буд.19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 3591059)

за участю третьої особи 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

третьої особи 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР СЕРВІС" (вул. Шептицького Митрополита, буд. 20, оф. 301 ,м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42933396)

третьої особи 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" (вул. Шептицького Митрополита, буд.20, оф.301, м.Тернопіль,46008, код ЄДРПОУ 41413542)

про визнання банківської гарантії №33028 від 07.06.23 недійсною

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛІНДУСТРІЯ ЛТД", 2) ОСОБА_1 , 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР СЕРВІС", 4)Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" (далі - відповідачі) про стягнення заборгованості в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 1 укладено договір про надання гарантії №33028/ЮГ-23 від 07.06.2023 та видано банківську гарантію № 33028 від 07.06.2023. З метою виконання за договором гарантії між позивачем та відповідачами 2,3,4 було укладено договори поруки. Позивачем було сплачено на користь бенефіціара грошові кошти за банківською гарантією, проте, встановлений час оплати за гарантією сплинув, вимоги до відповідачів про стягнення коштів в порядку регресу не виконані, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 4 523 078,02 грн гарантійної суми, 130 115,94 грн заборгованості по нарахованим процентам, 148 703,93 грн пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми, 4 277,78 грн пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів.

15.11.2023 та 27.11.2023 до суду відповідачами 1,2,3 подано заяви про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила розгляд справи на 14.12.2023.

05.12.2023 через електронний суд відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву та клопотання про витребування оригіналу договору поруки №33028/2/ЮПОР-23 від 07.06.2023.

07.12.2023 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про об`єднання справ №910/17393/23 та №910/17385/23 в одне провадження, відзив на позовну заяву, а 11.12.2023 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.

Поданий відповідачем 1 відзив на позовну заяву мотивований тим, що паперовий оригінал договору не укладався, ні підписаний кваліфікованим електронним підписом, ні в паперовому форматі з підписом позивача даний договір виконання відповідачеві 1 не надавався. Бенефіціар не вказав у чому саме полягає невиконання/неналежне виконання принципалом своїх обов`язків за договором. Бенефіціаром при виставленні вимоги не дотримана умова як самої гарантії в частині надання вимоги із вказівкою на те, в чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, так і норми ст.563 ЦКУ. Крім того, позивач не мав підстави для здійснення виплати гарантійної суми на користь бенефіціара у зв`язку із належним представленням вимоги від 12.09.2023. Відповідачем 1 не порушені умови договору/основного зобов`язання, відповідно Гарантійний випадок не настав.

Поданий відповідачем 2 відзив на позовну заяву аналогічний.

14.12.2023 до суду представником позивача подана заява про розгляд справи без участі.

15.12.2023 до суду представником відповідача 3,4 подано додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 20.12.2023 протокольною ухвалою суд на місці ухвалив у задоволенні заяв про зупинення провадження та заяви про об`єднання справ в одне провадження, відмовити.

11.12.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання банківської гарантії №33028 від 07 червня 2023 р., виданої Акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", недійсною. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.23 зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

15.01.24 до канцелярії суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи від представника відповідача 3 та відповідача 4.

За результатом неявки представників сторін у підготовче засідання 24.01.24 суд ухвалив відкладення розгляду справи до 14.02.24.

За результатом підготовчого засідання 14.02.24 суд ухвалив відкладення розгляду справи до 06.03.24.

15.02.24 до канцелярії суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від представника відповідача 1.

01.03.24 до канцелярії суду надійшли клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, надані представником відповідача 3 та відповідача 4.

06.03.24 до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача 2, та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 було ухвалено витребувати у Акціонерного Товариства "Комерційний Банк "ГЛОБУС" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, код ЄДРПОУ: 35591059) оригінал Договору поруки №33028/1/ЮПОР-23 від 07.06.2023, укладений між Акціонерним товариством "Комерційний Банк "ГЛОБУС" та ОСОБА_1 та призначити підготовче засідання на 27.03.2024.

26.03.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 було сформовано клопотання у якому він просить долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 по справі №910/14987/23.

27.03.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.03.2024 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи до 17.04.2024.

17.04.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано заяву про розгляд справи без участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 суд повідомив відповідача 2 про відкладення розгляду справи до 01.05.2024.

01.05.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 було сформовано клопотання щодо повторного витребування доказів у позивача, а саме оригіналу Договору поруки №33028/1/ЮПОР-23 від 07.06.2023, укладеного між Акціонерним товариством "Комерційний Банк "ГЛОБУС" та ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 вирішено повторно витребувати у позивача документи та призначено судове засідання на 29.05.2024.

17.05.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.

В системі «Електронний суд» 09.07.2024 позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.07.2024, також протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення проведення експертизи.

В системі «Електронний суд» 10.07.2024 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів 1,2 заперечили проти задоволення позовних вимог, представники відповідачів 3,4 в засідання суду не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 10.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 між ТОВ «Оіліндустрія ЛТД», як виконавцем, та АТ «Укргазвидобування», як замовником, укладено Договір №УГВ360/13-23 про надання послуг з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування» (далі Договір/Основне зобов`язання). Договір укладений за результатами процедури публічних закупівель 23П-115 Лот №7 - ДК 021:2015 76110000-7 (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-21-001638-a).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, планів-замовлень та узгодженого замовником плану робіт та технічного завдання (Додаток 1 до Договору) виконавець зобов`язується на свій ризик надати послуги з капітального ремонту та освоєнню нафтових та газових свердловин на родовищах замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги на умовах, передбачених Договором.

07.06.2023 між АТ «КБ «Глобус», як банком-гарантом, та ТОВ «Оіліндустрія ЛТД», як принципалом, укладено Договір про надання гарантії №33028/ЮГ-23 (далі Договір гарантії) та видано Банківську гарантію №33028 від 07.06.2023 року (далі Гарантія).

Відповідно до п. 1.1. Договору гарантії договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору, з метою забезпечення належного виконання принципатом умов Основного зобов`язання.

Відповідно до п.п. 2.1. 2.2. Договору гарантії сума і валюта Гарантії становить 4 523 078,02 грн (далі Гарантійна сума). Строк дії Гарантії - з 07.05.2023 до 14.04.2025 включно.

Відповідно до п. 4.1. Договору гарантії виконання принципалом (ТОВ «Оіліндустрія ЛТД») зобов`язань за цим Договором (відшкодування суми Гарантійного платежу за гарантією, сплати комісії банку-гаранту за розгляд та перевірку пакету документів щодо надання Гарантії, сплати процентів за користування грошовими коштами за період, починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів), забезпечуються, зокрема:

- фінансовою порукою фізичної особи - поручителем ОСОБА_1 (відповідач 2 за первісним позовом);

- фінансовою порукою юридичної особи - поручителем ТОВ «Агро Спар Сервіс» (відповідач 3 за первісним позовом);

- фінансовою порукою юридичної особи - поручителем ТОВ «Агро Спар Машинері» (відповідач 4 за первісним позовом).

07.06.2023 з метою виконання зобов`язань принципала (ТОВ «Оіліндустрія ЛТД») за Договором гарантії, між позивачем за первісним позовом та відповідачами 2, 3, 4 за первісним позовом укладено Договори поруки, а саме: Договір поруки № 33028/1 /ЮГЮР-23 з ОСОБА_1 , Договір поруки № 33028/2/ЮПОР-23 з ТОВ «Агро Спар Сервіс» та Договір поруки № 33028/3/ЮПОР-23 з ТОВ «Агро Спар Машинері» (далі Договір поруки).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, в порядку та на умовах визначених цим договором поручитель поручається перед банком-гарантом за виконання принципалом (ТОВ «Оіліндустрія ЛТД»), зобов`язань за Договором гарантії, з метою забезпечення належного виконання принципалом (ТОВ «Оіліндустрія ЛТД») Основного зобов`язання. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги Банка-Гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов Договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором гарантії.,

Пунктами 1.3., 1.4. Договору поруки поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови Договору гарантії. У випадку внесення Принципалом та Банком-Гарантом змін та доповнень до Договору гарантії поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим Договором зобов`язання принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором є дата укладення відповідних змін та доповнень до Договору гарантії в частині збільшення суми зобов`язання принципала. У разі порушення принципалом зобов`язань, передбачених Договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед банком-гарантом як солідарні боржники.

14.09.2023 бенефіціаром (АТ «Укргазвидобування») направлено SWIFT повідомлення на адресу банка-гаранта з вимогою сплатити суму в розмірі 4 523 078,02 грн за Гарантією посилаючись на порушення принципалом (ТОВ «Оіліндустрія ЛТД») зобов`язання, в забезпечення яких видана гарантія, а саме: «принципал не виконав взятих на себе зобов`язань в повному обсязі та у встановлені строки відповідно до вказаного вище Договору та додатків до Договору, що є невід`ємними частинами Договору.

20.09.2023 року АТ «КБ «Глобус» на користь бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») здійснив оплату гарантійного платежу за Банківською гарантією №33028 від 07.06.2023 року у розмірі 4 523 078,02 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 9080 від 20.09.2023 року та випискою по особовим рахункам з 20.09.2023 по 05.10.2023 по рахунку ІВАN № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.3. Договору гарантії у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за Гарантією, банк-гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення Гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу, принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних.

Згідно з п. 7.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку та виконання банком-гарантом своїх гарантійних зобов`язань останній має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала і у випадку, якщо сума сплачена банком-гарантом на користь бенефіціара, не відповідає умовам Гарантії.

Враховуючи те, що сплинув час з моменту здійснення позивачем за первісним позовом на користь бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») оплати за Гарантією, у відповідності до п. 3.3. Договору гарантії, позивачем за первісним позовом здійснено нарахування процентів за користування коштами у розмірі 35% річних.

Положеннями п. 9.3 Договору гарантії, вказано, що у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом будь-якого грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, зокрема у випадку прострочення його виконання від 1 до 30 календарних днів включно, принципал сплачує банку-гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

06.10.2023 позивачем за первісним позовом направлено на адреси відповідачів 1, 2, 3, 4 вимоги про стягнення коштів в порядку регресу за Гарантією про відшкодування суми гарантійного платежу.

Оскільки відповідачами 1, 2, 3 та 4 за первісним позовом вимоги АТ «КБ «Глобус» не виконано, кошти в порядку регресу, виплачені за Банківською гарантією не відшкодовані, це стало підставою для звернення позивача з первісним позовом до суду з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів 4 806 175.67 грн з яких: 4 523 078.02 грн основного боргу (гарантійної суми), 130 115,94 грн заборгованості по нарахованим процентам, 148 703,93 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу (гарантійної суми) та 4 277,78 грн пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів.

Що стосується обставин справи за зустрічним позовом, то позивач за зустрічним позовом посилається на наявність підстав для визнання недійсною Банківської гарантії №33028 від 07.06.2023, видану АТ КБ «Глобус», оскільки Договір гарантії є нікчемним. Нікчемність Договору гарантії позивач за зустрічним позовом пов`язує з тим, що під час укладення Договору гарантії ТОВ «Оіліндустрія ЛТД» не були надані підписані примірники Договору у відповідності до Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також не були надані оригінали на підпис у паперовій формі, таким чином сторони не обмінялися оригіналами договору.

Відповідно, позивач за зустрічним позовом стверджує про те, що відповідачем за зустрічним позовом АТ «КБ «Глобус» порушені норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положення в частині процесу укладення договору про надання банківської гарантії. Законодавство містить імперативні вимоги щодо процесу укладення договору про надання банківської гарантії. Так, фінансова послуга могла бути надана відповідачем за зустрічним позовом виключно на підставі договору, при цьому такий договір мав бути укладений відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що не відповідає спірним правовідносинам.

Рішенням Господарського суду справи №910/15002/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, за позовом ТОВ «Оіліндустрія ЛТД» до АТ «Укргазвидобування» та АТ «КБ «Глобус» про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, в задоволені позову відмовлено повністю.

Оцінюючи подані позивачем за первісним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частино 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні (ч. 1). Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2). До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 4).

Згідно зі ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 561 ЦК України визначено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Приписами ст. 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини 3 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (в чинній редакції) гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотню вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За змістом статті 546 ЦК України виконання зобов`язання також може забезпечуватися порукою.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1). Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч. 2). Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч. 3).

Приписами статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2). Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, який є загальними щодо спорів про стягнення боргу за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.

При вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією (постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17, від 31.03.2021 у справі № 910/17942/19, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі №910/15002/23, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Оіліндустрія ЛТД» до АТ «Укргазвидобування», АТ «КБ «Глобус» про визнання банківської гарантії № 33028 від 07.06.2023 такою, що не підлягає виконанню.

У зазначеному рішенні Господарського суду міста Києва встановлено наступне:

«Із заяв по суті, наданих сторонами, вбачається, що вимога про сплату суми за гарантією була надана бенефіціаром у зв`язку із тим, що позивач на думку бенефіціара не здійснив мобілізацію обладнання та персоналу на перший об`єкт надання послуг».

«На підставі вищенаведеного, суд встановив, що відповідачем 1 не були підготовлені під`їзні шляхи відповідно до умов договору та не був переданий майданчик за актом приймання-передачі. Враховуючи те, що зазначені дії мали бути вчинені відповідачем 1 з метою забезпечення виконавцю умов для подальшого надання послуг, суд дійшов висновку, що замовником не були створені належні умови для надання послуг виконавцем. Протилежного відповідачем 1 не доведено».

«На підставі всього вищевказаного, судом встановлено, що в діях позивача відсутні порушення умов основного зобов`язання, а отже, встановлена відсутність гарантійного випадку, як підстави для сплати банком-гарантом платежу за гарантією».

«З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2023 банк-гарант виконав свої зобов`язання перед бенефіціаром. Таким чином, гарантія №33028 від 07.06.2023 року у розмірі 4 523 078,02 грн. є припиненою згідно з ч.1. ст. 568 Цивільного кодексу України. На підставі вищенаведеного, враховуючи зміст вказаних норм, суд зазначає, що вимога про визнання банківської гарантії №33028 від 07.06.2023 року не може бути задоволена судом у зв`язку із припиненням даної гарантії фактом її сплати банком-гарантом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню».

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Висновки суду у справі №910/15002/23, якими встановлено відсутність гарантійного випадку та відсутність порушення умов Основного зобов`язання ТОВ «Оіліндустрія ЛТД» не можуть бути поставлені під сумнів, а отже, встановленим є факт відсутності підстави для виплати Банком-гарантом Гарантійної суми в розмірі 4 523 078,02 грн.

Відсутність порушення основного зобов`язання та як наслідок - відсутність настання гарантійного випадку, і відсутність підстави для виплати Банком-гарантом на користь бенефіціара Гарантійної суми в розмірі 4 523 078,02 грн за Гарантією, свідчить що у АТ «КБ «Глобус» відсутнє право вимагати від відповідачів 1, 2, 3 та 4 солідарної сплати суми гарантійного платежу, нарахованих процентів та пені. Оскільки, у відповідності до статті 554 ЦК України поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.

Отже, позовні вимоги про стягнення грошових коштів за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Загальний порядок, умови надання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі Положення № 639), розділом І якого, визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у Формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії.

За змістом Положення № 639 гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гарантії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії поштовим зв`язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання її бенефіціару.

Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими рахунками. Так, в Положенні № 639 передбачено, що гарантія повинна містити такі реквізити: 1) назву документа; 2) номер, місце складання, дату видачі; 3) повне найменування принципала - юридичної особи, для принципала - фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності); 4) код згідно з ЄДРПОУ - для принципала - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 5) назву валюти, у якій надається гарантія; 6) суму гарантії цифрами та словами; 7) назву валюти платежу, якщо вона відрізняється від валюти, у якій надається гарантія; 8) дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини; 9) найменування бенефіціара - юридичної особи, для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); 10) код згідно з ЄДРПОУ - для бенефіціара - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для бенефіціара - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 11) найменування банку-гаранта; 12) дату закінчення дії або строк дії гарантії чи обставини, за яких строк дії гарантії є закінченим; 13) умови, за яких надається право вимагати платіж; 14) умови щодо зменшення/збільшення суми гарантії (у разі потреби); 15) підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) банку-гаранта; 16) інші умови (за потреби).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом. Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України перераховані загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як ЦК України, так і інших актів цивільного законодавства у формі законів, що належать до актів цивільного законодавства. Закон передбачає вчинення правочинів в усній або письмовій формі (ст. 206 ЦК України). Правові наслідки недотримання вимог щодо форми правочину встановлені статтями 218-220 ЦК України.

У даному випадку цивільним законодавством передбачена вимога до форми банківської гарантії (письмова форма), оскільки, відповідно до статті 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

У статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У постанові КГС ВС від 28.07.2021 у справі №910/7575/20 суд дійшов висновку, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром. Отже підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Банківська гарантія №33028 від 07.06.2023 викладена у письмовій формі, підписана Гарантом Заступником директора департаменту документарних операцій АТ «КБ «Глобус» Кожарою Оленою Анатоліївною, містить відбиток печатки Банку та містить всі передбачені пунктом 26 Положення складові ознаки, для гарантій.

Щодо твердження позивача за зустрічним позовом про недійсність Банківської гарантії у зв`язку з не наданням підписаних примірників Договору виконання у відповідності до Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також не були надані оригінали на підпис у паперовій формі, а отже сторони не обмінялися оригіналами договору, то дана обставина не відповідає дійсності та спростовується встановленими у рішенні Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/15002/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, обставинами.

Крім того, суд зауважує що дії позивача за зустрічним позовом, які полягають спочатку у доведенні суду інформації в межах справи №910/15002/23 про факт укладення Договору про надання гарантії № 33028/ЮГ-23, а потім оспорення факту укладення вказаного договору в межах справи №910/17385/23, суперечать принципу добросовісності та вказують на суперечливу поведінку ТОВ «Оіліндустрія ЛТД».

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання банківської гарантії недійсною. Отже, у задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачами у зв`язку з відмовою у задоволенні первісної та зустрічної позовних заяв.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісного позову відмовити повністю .

2.В задоволенні зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 25.07.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА