Рішення

від 26.07.2024 по справі 910/4418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2024Справа № 910/4418/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/4418/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Комфорт"

про стягнення 38 990,13 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Комфорт" (далі - відповідач) про стягнення 38 990,13 грн, з яких 29 400,00 грн заборгованості, 7 356,71 грн пені, 2 233,42 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 03.04.2017 № 8-О в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 24 800,00 грн основного боргу, 7 356,71 грн пені, 2 045,24 грн втрат від інфляції, 2 124,92 грн судового збору.

16.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь крім судового збору в розмірі 2 422,40 грн також 7 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.07.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а також встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Копія вказаної ухвали доставлена сторонам до електронних кабінетів 18.07.2024 о 23:30 год. та відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою учасникам 19.07.2024.

18.07.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу до 3 500,00 грн

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/4418/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат вказано про понесення судових витрат у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн з розрахунку 2 500,00 грн за годину роботи адвоката, докази чого (витрат на правничу) будуть надані в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

До позовної заяви позивачем додано ордер серії АА № 1429261 від 10.04.2024, виданий адвокатом Чайковським О.М. на підставі договору № 01/04/2024 від 03.04.2024.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем додано до клопотання про ухвалення додаткового рішення :

- договір від 03.04.2024 № 01.04.2024, укладений між позивачем (клієнт) та адвокатом Чайковським О.М (виконавець);

- акт № 1 від 15.07.2024 на суму 7 500,00 грн;

- детальний опис робіт від 16.07.2024;

- платіжну інструкцію № 8787 від 15.07.2024 на суму 7 500,00 грн;

- виписку з банківського рахунку позивача від 15.07.2024

- ордер серії АА № 1305390 від 09.11.2023.

Згідно з п. 1.2 договору № 01/04/2024 від 03.04.2024 виконавець здійснює надання професійної правничої допомоги клієнту у господарському судочинстві, що включає в себе підготовку та подання позову про стягнення боргу за договором № 8-О, укладеним між позивачем та відповідачем у даній справі.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг (гонорар) виконавця становить 2 500,00 грн за годину, зокрема, за підготовку та подання позову про стягнення боргу за договором № 8-О, а також підготовку та подання будь-яких заяв по суті.

Факт надання послуг підтверджується актом про надання послуг за договором. Оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання акту надання послуг за договором (п. 3.2).

Згідно з п. 6.1 вказаний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань.

15.07.2024 між позивачем та адвокатом Чайковським О.М. підписано акт про надання послуг на загальну суму 7 500,00 грн, з яких 5 000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви про стягнення боргу за договором № 8-О від 03.04.2017, а також 2 500,00 грн за підготовку та подання відповіді на відзив.

Відповідно до платіжної інструкції № 8787 від 15.07.2024 позивачем сплачено виконавцю (Чаковському О.М.) грошові кошти в розмірі 7 500,00 грн, що також підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 15.07.2024.

У клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач посилається на те, що витрати позивача на правничу допомогу не відповідають критерію розумності та є неспівмірними зі складністю даної справи та наданим обсягом послуг.

Щодо вимог позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає про наступне.

Крім витрат на правничу допомогу, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Суд зазначає, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 розподілено судові витрати у вигляді сплати судового збору, такі витрати покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 124,92 грн

Таким чином, у суду відсутні підстави для повторного розподілення судового збору у даній справі.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає про наступне.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, як вказано вище, рішенням від 12.07.2024 у даній справі позовні вимоги задоволені частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 24 800,00 грн, пеню в розмірі 7 356,71 грн, втрати від інфляції в сумі 2 045,24 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких, зокрема, відносяться витрати на правничу допомогу), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог обґрунтованими є витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 6 578,96 грн, вимоги про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 921,04 грн є необґрунтованими.

Поряд з цим, як зазначено судом вище, відповідно до практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не доведено реальність понесення витрат, оскільки в договорі сторони погодили гонорар адвоката в розмірі 2 500,00 грн за одну годину роботи виконавця, між сторонами підписано акт про надання послуг на суму 7 500,00 грн, позивач оплатив такі послуги саме в розмірі 7 500,00 грн.

Також судом враховано, що фактично у межах даної справи позивачу були надані виконавцем послуги на правничу допомогу в написанні та поданні позовної заяви, підготовці та поданні відповіді на відзив, що не потребувало витрат значної кількості часу, при цьому відносини між позивачем та відповідачем склались у зв`язку з неналежним виконання господарського договору про надання послуг, що для досвідченого адвоката не становить великої складності.

Суд бере до уваги, що розмір гонорару є завищеним у співвідношенні до предмету позову, яким є стягнення грошової суми в незначному розмірі, розмір гонорару 6 578,96 грн становить 20,45% від задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір гонорару до 4 500,00 грн

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Комфорт" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, код 41159120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік-Крим" (03179, м. Київ, вул. Верховинна, 91, код 24089298) 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 26.07.2024.

Суддя О.Г. Удалова