Рішення

від 17.07.2024 по справі 910/4118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2024Справа № 910/4118/24

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оболонська набережна 19»

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., Ільющенок Ю.А.,

від відповідача - Халупний А.В.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оболонська набережна 19» (далі - ОСББ або відповідач) про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ від 06.01.2022, яке оформлене у вигляді протоколу № 1, та скасування державної реєстрації ОСББ.

Позов мотивовано тим, що, на думку позивача, спірні збори відбулися із порушенням процедури створення ОСББ, несповіщенням всіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що призвело до незаконної реєстрації ОСББ та незаконного обрання головою ОСББ ОСОБА_10, яка дії не в інтересах співвласників вказаного будинку. Позивач вважає, що скасування державної реєстрації ОСББ дасть співвласникам цього багатоквартирного будинку можливість провести як установчі збори, так і у подальшому реєстрацію нового об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що позивачем не зазначено, які саме його права порушені створенням ОСББ. Втручання у роботу ОСББ шляхом скасування рішення установчих зборів потягне за собою ряд непоправних наслідків, які зумовлять припинення обслуговування будинку. Посилання позивача, що начебто право власності не було зареєстровано у всіх співвласників багатоквартирного будинку, які взяли участь у проведенні спірних зборів, не відповідає дійсності. Крім того, позивачем обрано не належний спосіб захисту. Також, позивач не обґрунтував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

Відповідач, пославшись на практику Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такою вимогою за відсутності юридичного спору.

Відповідачем додатково було заявлено про застосування строків позовної давності, оскільки пунктом 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства встановлено скорочений строк позовної давності у один рік.

У відповіді на відзив позивач вказав про те, що не пропустив строки позовної давності, оскільки установчі збори і загальні збори є різними за формою та за наслідками, а тому для оскарження установчих зборів застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов у повному обсязі, а представники відповідачів проти позову заперечували з вищевикладених мотивів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу № 1 засідання ініціативної групи із підготовки, скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в складі корпусів 2, 3, 4 (далі -Будинок), 01.12.2021 ініціативна група, а саме: ОСОБА_2 (власник квартири АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (власник квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_4 (власник нежитлового приміщення № 1 (групи приміщень № 17) - медичний центр (літера А), корпус 4), вирішила скликати установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на 21.12.2021 об 19:00 за адресою Будинку (корпус 2) та провести підготовчу роботу до них. У порядок денного установчих зборів були включені питання щодо організації проведення зборів (вибір голови установчих зборів), створення об`єднання співвласників Будинку, затвердження назви та статуту цього об`єднання, вибори правління об`єднання та надання повноважень представнику на його реєстрацію.

06.01.2022 згідно з протоколом № 1 установчих зборів співвласників Будинку прийнято рішення про створення ОСББ та затверджено статут ОСББ, також обрано склад правління ОСББ.

Із вказаного протоколу слідує, що:

- загальна кількість співвласників Будинку складає 45 осіб;

- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень Будинку складає 7920,89 кв. м;

- у зборах взяли участь особисто співвласники в кількості 9 осіб, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1919,79 кв. м;

- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 2718,6 кв. м.

Розмежування по корпусам Будинку таке:

- корпус 2 - загальна кількість співвласників 11 осіб, загальна площа 2103,29 кв. м, з них проголосували на зборах і під час проведення письмового опитування - 7 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1069,69 кв. м (з них 5 осіб у зборах взяли участь особисто, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 801,39 кв. м, та 2 особи взяли участь у письмовому опитуванні особисто та/або через представника, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 268,3 кв. м);

- корпус 3 - загальна кількість співвласників 19 осіб, загальна площа 3028,7 кв. м, з них проголосували на зборах і під час проведення письмового опитування - 9 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1663,3 кв. м (з них 2 осіб у зборах взяли участь особисто, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 449,7 кв. м, та 7 осіб взяли участь у письмовому опитуванні особисто та/або через представника, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1213,6 кв. м);

- корпус 4 - загальна кількість співвласників 16 осіб, загальна площа 2788,9 кв. м, з них проголосували на зборах і під час проведення письмового опитування - 9 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1634,9 кв. м (з них 2 осіб у зборах взяли участь особисто, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 398,2 кв. м, та 7 осіб взяли участь у письмовому опитуванні особисто та/або через представника, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Будинку загальною площею 1236,7 кв. м).

З вказаного протоколу також убачається, що за створення ОСББ, його назву та затвердження статуту ОСББ, а загалом з усіх питань порядку денного, усі співвласники Будинку, які брали участь у цих зборах особисто та/або через представників співвласників (у тому числі шляхом письмового опитування), проголосували одноголосно. Тобто «за» згідно із цим протоколом № 1 від 06.01.2022 проголосувало 25 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень Будинку яких складає 4638,39 кв. м, що складає більше ніж 50% від загальної кількості співвласників Будинку та загальної площа всіх квартир та нежитлових приміщень Будинку, що відображені у цьому протоколі.

Завірені копії вказаних протоколів долучені до матеріалів справи.

Позивачем до матеріалів справи були додані також копії індивідуальних листків голосування з оспорюваних Установчих зборів ОСББ, які були отримані позивачем від ОСББ.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Порядок створення об`єднання, скликання і проведення установчих зборів об`єднання врегульовані статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Цією статтею передбачено, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об`єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об`єднання.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Рішення установчих зборів оформлюється протоколом.

Згідно з частиною 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції статті, що діяла на час проведення Установчих зборів та письмового опитування) письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Позивач зазначає, що ним під час вивчення копії протоколу № 1 оспорюваних Установчих зборів ОСББ та листків індивідуального голосування та листків письмового опитування виявлено, що у голосуванні на Установчих зборах ОСББ брали участь особи, право власності яких не відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна. На підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи відповідну інформаційну довідку № 335073112 від 08.06.2023.

Так, позивач зазначає, що у цьому Державному реєстрі не відображена інформація щодо права власності на квартири у Будинку ряду співвласників, які зазначені у листках письмового опитування (індивідуального голосування) оспорюваних Установчих зборів, по деяким співвласникам не коректно відображена загальна площа їх квартир (відмінності у площі зазначеній у листках опитування і цьому реєстрі), а ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_5 ) належить лише 1/10 частина квартири.

Відповідач зазначає на спростування наведених доводів позивача, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна відображена інформація не по усім співвласникам Будинку, оскільки до 2013 року цей реєстр не функціонував і не усі співвласники Будинку перенесли до нього своє право власності на квартири у цьому Будинку.

На підтвердження права власності осіб на квартири у Будинку, які оспорюються позивачем, відповідачем додано до матеріалів справи відповідні інформаційні довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.07.2023 №№ 66, 67, 68.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Враховуючи положення частини 3 статті 3 цього Закону не реєстрація в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, зокрема, права власності на нерухоме майно, яке виникло до 01.01.2013, не припиняє таке право власності, і останнє визнається дійсним.

Таким чином, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами права власності на квартири у Будинку тих осіб, право власності яких зазначено в вищевказаних інформаційних довідках БТІ.

Відповідач зазначає, що площі квартир при проведені голосування було враховано згідно тієї інформації, що була надана безпосередньо співвласниками та містилася у їхніх листках голосування та письмових опитуваннях.

Судом досліджено ті розбіжності, про які зазначає позивач, та встановлено, що вони жодним чином не впливають на результати голосування на оспорюваних Установчих зборах.

З матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_5 (співвласник квартири АДРЕСА_5 ) голосував площею всієї квартири на підставі нотаріальної довіреності № 575 від 25.10.2020, що спростовує доводи позивача у частині, що стосується площі цього співвласника, якою він голосував.

Позивач вважає, що ОСОБА_5 (співвласник квартири АДРЕСА_5 ) не голосував площею всієї квартири на підставі нотаріальної довіреності № 575 від 25.10.2020. Однак, у супереч положенням статей 13, 74, 76, 77 ГПК України не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєї думки. Зокрема, позивачем не надано суду нотаріально посвідчену заяву цієї особи як свідка. Не надано жодного доказу того, що позивач уповноважений щось стверджувати від імені цієї особи, і трактувати його волевиявлення.

Замість власників квартири АДРЕСА_6 голосував їх законний представник, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про народження. Так, згідно з відомостями з Державного реєстру прав власниками квартири АДРЕСА_7 у Будинку є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (неповнолітні діти). Інтереси вказаних співвласників представляла законний представник - ОСОБА_9 - їх матір.

Частиною 1 статті 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Відповідно до частини 9 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Позивачем, у супереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, належними засобами доказування не доведено суду, що за спірні рішення на Установчих зборах ОСББ проголосувало менше половини загальної кількості усіх співвласників Будинку.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

З матеріалів справи слідує, що 16.09.2022 було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1000691020000048046.

Як убачається із пояснень позивача, остання по суті не погоджується із розмірам внесків та платежів для співвласників Букдинку, які були встановлені загальними зборами ОСББ 28.04.2023, і у заявлений нею спосіб намагається у судовому порядку скасувати створення ОСББ і скасувати його реєстрацію.

Досліджуючи надані сторонами пояснення щодо суті спору та надані на їх підтвердження докази, з огляду на предмет доказування та обраний позивачем спосіб захисту, суд дійшов висновку про часткове закриття провадження у цій справі та відмову в задоволенні позову виходячи із нижчевикладеного.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України і статті 4 ГПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див.mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Частинами 1-3 статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до частини 3 статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 при застосуванні вище викладених Законів дійшла висновку про те, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом (співвласника ОСББ).

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ від 06.01.2022, то суд зазначає наступне.

Визнання недійсними рішень установчих зборів не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим. Таке визнання недійсними оскаржуваного рішення призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати створення ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення.

Рішення установчих зборів про створення ОСББ та затвердження його статуту безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача на управління Будинком.

Оскільки ані рішення установчих зборів, ані існування ОСББ не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ, оформленого протоколом № 1 від 06.01.2022.

Подібні висновки щодо оскарження рішення установчих зборів про створення ОСББ наведені у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №922/2575/19, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20 та від 13.12.2023 у справі № 925/430/22.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.

Суд зауважує, що саме по собі створення ОСББ жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні Будинком. Водночас визнання недійсним рішень установчих зборів, оформлених протоколом № 1 від 06.01.2022, призведе до негативних наслідків для інших співвласників Будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано саме на створення ОСББ, затвердження його статуту, обрання його органів.

Позивач не обґрунтував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення ОСББ, а також до поновлення прав і законних інтересів позивача, як співвласника Будинку, втім свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення, що свідчить про порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого протоколом № 1 від 06.01.2022.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду позові та відзивах, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/4118/24 у частині позову про скасування державної реєстрації від 16.09.2022 за реєстраційним номером 1000691020000048046 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оболонська набережна 19», код ЄДРПОУ 44679002.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 25.07.2024.

Суддя Р.Б. Сташків