Рішення

від 19.08.2024 по справі 910/4118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2024Справа № 910/4118/24За заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська набережна 19" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4118/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`днання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська набережна 19"

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська набережна 19" (далі - ОСББ або відповідач) про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ від 06.01.2022, яке оформлене у вигляді протоколу № 1, та скасування державної реєстрації ОСББ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 закрито провадження у справі №910/4118/24 у частині позову про скасування державної реєстрації від 16.09.2022 за реєстраційним номером 1000691020000048046 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оболонська набережна 19», код ЄДРПОУ 44679002, у задоволенні решти позову відмовлено.

Через систему "Електронний суд" 19.07.2024 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4118/24, у якій останній просить суд покласти на позивача 16500 грн понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду цієї справи.

Відповідну заяву прийнято судом до розгляду ухвалою від 24.07.2024, судове засідання призначено на 19.08.2024, запропоновано позивачу надати свої заперечення.

У судове засідання 19.08.2024 представники сторін не з`явилися.

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 16500 грн до заяви надано копії:

- договору про надання правничої допомоги №03/05/24 від 03.05.2024 укладеного між адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (далі - Адвокат) та відповідачем та Додаткова угода №10/05 від 10.05.2024 до Договору;

- актів прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2024 на суму 7000 грн, №21/05 від 21.05.2024 на суму 5000 грн, №17/07 від 17.07.2024 на суму 4500 грн;

- платіжних інструкцій №43 від 02.07.2024 на суму 5000 грн, №63 від 18.07.2024 на суму 4500 грн, №62 від 18.07.2024 на суму 7000 грн,

Також в матеріалах справи наявні копії ордера ВХ №1068444 від 03.05.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ХМ №000352 на ім`я Халупного Андрія Вадимовича.

З долучених до справи актів прийому-передачі наданих послуг вбачається, що адвокатом було надано відповідачу наступні послуги:

- підготовка і подання відзиву на позовну заяву (21.05.2024) вартістю 5000 грн;

- представництво інтересів відповідача у судових засіданнях (03.06.2024 та 17.06.2024) вартістю по 2000 грн за кожне;

- підготовка і подання заперечень на відповідь на відзив (червень 2024 року) вартістю 3000 грн;

- представництво інтересів відповідача у судовому засіданні (17.07.2024) вартістю 2000 грн;

- підготовка і подання клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (липень 2024 року) вартістю 2500 грн.

Надані Адвокатом відповідачу послуги на загальну суму 16500 грн були оплачені відповідачем, що підтверджується наданими копіями платіжних інструкцій.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

При вирішенні питання щодо покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу, судом взято до уваги, що у акті прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2024 вказано, що Адвокатом надано послугу з підготовки та подання клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн.

Суд зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Враховуючи наведене, підстави для стягнення з позивача 2500 грн, що є вартістю підготовки та подання заяви про відшкодування судових витрат відсутні.

Відповідачем жодних заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не було подано.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства, правові висновки Верховного Суду та дослідивши питання відповідності розміру заявлених відповідачем витрат критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у зв`язку з розглядом справи у сумі 14000 грн. Решта суми витрат на правничу допомогу у розмірі 2500 грн покладається на відповідача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст. 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська набережна 19" (м. Київ, вул. Оболонська Набережна, 19, корпус 2; ідентифікаційний код 44679002) 14000 (чотирнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків