Рішення

від 20.06.2024 по справі 911/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2024 р. Справа № 911/25/24

За позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, 07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 137

в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок 15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна", 07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 221-Б

про стягнення пайової участі у розмірі 114 931, 01 грн

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю прокурора: Постемський А.В.

суть спору:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області (надалі також прокурор) в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області (надалі також позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" (надалі також ТОВ "Каріна", відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розмірі 114 931, 01 грн, з яких 74 459, 20 грн основного боргу, 33 764, 59 грн інфляційних втрат та 6 707, 22 грн 3 % річних.

Позов мотивований тим, що відповідач, як замовник будівельних робіт за реєстраційним номером КС061193622189 по об`єкту: "Реконструкція з розширення будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б" не виконав вимог чинного законодавства щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.01.2024 відкрив провадження у справі № 911/25/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.02.2024.

05 лютого 2024 року позивач Броварська міська рада засобами поштового зв`язку надіслала пояснення від 02.02.2024 № 1.12.4-15/01/92ж, в яких повністю підтримала позовні вимоги прокурора та просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, просила суд розглянути справу без участі представника Броварської міської ради.

У підготовче судове засідання 08.02.2024 прибув прокурор. Представник відповідача не з`явився. В судовому засіданні суд оголосив перерву до 29.02.2024, оскільки відомостей про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи матеріали справи не містили.

26 лютого 2024 року канцелярією суду зареєстровано відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" (б/н від 21.02.2024), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також у відзиві відповідач вказує на безпідставне звернення прокурора до суду в інтересах Броварської міської ради.

29 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд" прокурор надіслав відповідь на відзив, в якій підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 29.02.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

У судовому засіданні 18.04.2024 з розгляду справи по суті суд оголосив перерву до 16.05.2024, а 16.05.2024 до 20.06.2024 за клопотаннями відповідача про відкладення судового засідання.

Враховуючи достатність матеріалів справи для вирішення спору по суті, у судовому засіданні 20.06.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

установив:

25 лютого 2015 року між Броварською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каріна" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 25.12.2014 № 1337-50-06 надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 106000000:00:015:0632 (цільове призначення землі промисловості, з них 0, 0234 га землі обмеженого використання інженерний коридор мереж комунікацій для обслуговування частини майнового комплексу), що розташована по вул. Київська, 221 в м. Бровари.

На зазначеній земельній ділянці розміщувався об`єкт нерухомого майна, а саме будівля "А", загальною площею 101, 6 кв. м, що становить 3/100 частки комплексу, будівля прохідної "М", загальною площею 9, 3 кв. м, що становить 3/1000 частки комплексу, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" згідно договору купівлі-продажу часток комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 08.04.2011 та зареєстрований за № 355.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28.12.2019 за № КС061193622189 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва "Реконструкція з розширенням будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 221-Б", замовником якого виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Каріна".

Після виконання будівельних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю "Каріна" подало Декларацію про готовність об`єкта будівництва в експлуатацію, яку 27.01.2020 зареєстровано виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради за № КС141200270942.

В подальшому, на підставі зареєстрованої Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Каріна" було здійснено реєстрацію про право власності на нерухоме майно: адміністративно-діловий центр "А", площею 2271, 7 кв. м, будівлю охорони 1-М, площею 9, 3 кв. м, будівлю охорони 2-І, площею 6,6 кв. м, адміністративно-виробничу будівлю В, площею 426, 0 кв. м, господарську будівлю Т, площею 115, 3 кв. м, огорожа, ворота, хвіртка № 1-3, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 221-Б.

Отже як вбачається з матеріалів справи, початок будівельних робіт по вказаному об`єкту розпочався 28.12.2019, а введено його в експлуатацію 27.01.2020.

Прокурор зазначає, що відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2).

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (ч. 8).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).

Прокурор стверджує, що ТОВ "Каріна", як замовник будівництва, в порушення зазначених норм законодавства України не звернувся та не надав відповідні документі, і як наслідок не уклав із міською радою договір про сплату пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари та своєчасно не сплатив кошти пайової участі.

Надалі відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі за текстом Закон 132-IX) з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістам Закону 132-IX та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжується свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Прокурор зазначає, що не уклавши своєчасно відповідний договір пайової участі до 01.01.2020, відповідач не звільняється від обов`язку щодо сплати такої пайової участі.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 132-IX установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Також прокурор зауважив, що Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 надав правові позиції та роз`яснив, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

В позовній заяві зазначено, що оскільки відповідачем було проігноровано вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX останній не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, позивачем 06.05.2021 скеровано на адресу відповідача лист № 2-6/2190, в якому Товариству повідомлено про обов`язок виконати вимоги Закону № 132-IX та сплатити пайову участь у розмірі 74 459, 20 грн (4 % від кошторисної вартості об`єкту).

На вказаний лист відповідач повідомив міську раду листом № 28-05 від 28.05.2021, що готовий сплатити пайову участь у розмірі 74 459, 20 грн та укласти договір.

У подальшому, 24.06.2021 Броварською міською радою на адресу відповідача скеровано лист № 2-6/2944 та зазначено перелік документів, які необхідно надати до міської ради.

Відповідач 03.08.2021 направив до міської ради лист № 03-08/21 із додатками на 48 арк. Однак опрацювавши надані відповідачем документи, міською радою встановлено, що у загальну кошторисну вартість не включені розділи вартості вікон, підлоги, електропостачання, опалення, каналізація, водопровід, вентиляція, пожежна та охоронна сигналізації, благоустрій території, зовнішні мережі електропостачання, каналізація, водопроводу. Про виявлені недоліки Броварська міська рада повідомила відповідача листами від 19.08.2021 № 2-15/3863 та № 2-6/3865, проте, як зазначає прокурор, відповідач так і не надав повний пакет документів.

Броварською міською радою на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС141200270942 від 27.01.2020, створеної в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, здійснено розрахунок величини пайової участі по об`єкту "Реконструкція з розширенням будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 221-Б", де загальна кошторисна вартість склала 1 861 480, 00 грн, відповідно розмір пайової участі склав 74 459, 20 грн (4 %). Вказаний розрахунок разом із претензією від 26.10.2023 № 1.12.4-10/01/17870 позивач направив на адресу відповідача, однак як зазначають прокурор та позивач, вимоги міської ради були проігноровані відповідачем, кошти не сплачені до місцевого бюджету.

Відтак, прокурор стверджує, що відповідач як замовник будівництва, без достатньої правової підстави та за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Водночас у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання із сплати коштів пайової участі, прокурор, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України також нараховує та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач в свою чергу заперечує щодо того, що у ТОВ "Каріна" виник обов`язок зі сплати пайової участі у розмірі 74 459, 20 грн.

Відповідач твердить, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт було зареєстровано 28.12.2019, тобто з цього часу, у відповідності до положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у замовника почався відлік звернення для укладення договору про пайову участь, однак, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 7-р від 10.01.2019 "Про перенесення робочих днів у 2019 році" наступні за 28 грудня дні, а саме 29, 30 та 31 грудня були вихідними днями, у зв`язку з чим у ТОВ "Каріна" не було фактичної можливості звернутися до Броварської міської ради для укладання договору про пайову участь. Водночас з 01.01.2020 стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" була виключена, у зв`язку із чим з 01.01.2020 виключається обов`язок у залученні коштів пайової участі шляхом укладання договорів.

Натомість, 12.05.2021 відповідач отримав лист від Броварської міської ради від 06.05.2021 № 2-6/2190 про укладення договору про пайову участь (внесок) та усунення порушень будівельного законодавства. Даним листом Броварська міська рада інформувала ТОВ "Каріна" з посиланням на п. 2 ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX про необхідність ТОВ "Каріна" вчинити дії для укладання договору про пайову участь та сплатити до місцевого бюджету суму коштів (пайову участь) в розмірі 74 459, 20 грн.

На виконання означеного листа, ТОВ "Каріна" 28.05.2021 направило на адресу Броварської міської ради відповідь № 28-05, в якій повідомило ініціатора про готовність взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Броварської міської територіальної громади, зокрема укласти договір та сплатити кошти пайової участі. Також ТОВ "Каріна" просило повідомити місце та час можливості укладення договору про пайову участь. Однак, як зазначає відповідач, Броварською міською радою було проігноровано відповідь ТОВ "Каріна" та не вжито жодних заходів щодо укладення договору про пайову участь.

Відповідач повторно звертався до міської ради з листами від 03.08.2021 № 03-08/21, від 17.08.2021 б/н та від 28.09.2021 б/н, в яких просив підтвердити раніше озвучену пропозицію щодо укладення договору пайової участі, висловлював намір укласти договір та сплатити кошти, просив надати реквізити для сплати коштів до місцевого бюджету, однак як твердить відповідач, всі його листи залишені без реагування.

Водночас 28.10.2021 ТОВ "Каріна" отримало від Броварської міської ради лист № 2-15/5018, в якому Броварська міська рада не надала реквізитів для можливості сплати ТОВ "Каріна" пайової участі в сумі 74 459, 20 грн, однак повідомила про необхідність надання ТОВ "Каріна" повної кошторисної документації.

Відповідач зазначає, що ТОВ "Каріна", як замовник будівельних робіт після їх виконання подало Декларацію про готовність об`єкту будівництва до експлуатації, яку 27.01.2020 без пред`явлення будь-яких зауважень зареєстровано виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради (реєстраційний номер № KC141200270942), та в якій було зазначено загальну кошторисну вартість в сумі 1 861 480, 00 грн. Таким чином, відповідач твердить, що ним в повній мірі вживалися заходи щодо врегулювання ситуації та укладання договору про пайову участь та сплати такої пайової участі в розмірі 74 459, 20 грн, однак самим органом місцевого самоврядування (Броварською міською радою) ігнорувалися такі дії, а тому звернення на даний час з позовом про стягнення з ТОВ "Каріна" пайової участі, у тому числі інфляційних втрат та відсотків річних, на думку відповідача є безпідставними.

Також відповідач вважає безпідставним звернення прокурора до суду в інтересах Броварської міської ради з вимогами про стягнення пайової участі, інфляційних втрат та відсотків річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в суді та визначення позивача суд встановив таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор, по-перше, реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб`єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 1311 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру"). По-друге, з викладеного вбачається, що органами, уповноваженими на захист цих інтересів держави у зв`язку з виявленим порушенням, не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення наслідків правопорушення та стягнення із відповідача спричинених збитків.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до підпункту 5 пункту а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи зазначене, до повноважень Броварської міської територіальної громади в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області належать управлінські функції щодо наповнення місцевого бюджету, зокрема із залучення відповідно до закону або на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, а тому, Броварська міська рада є належним позивачем у даній справі.

20.11.2023 Броварською окружною прокуратурою отримано лист від Виконавчого комітету Броварської міськради № 1.12.4-15/03/19417 від 17.11.2023, в якому зазначено, що ТОВ "Каріна" всупереч положенням чинного законодавства не перерахувало до бюджету Броварської міської ради кошти пайової участі. У вказаному листі Виконком Броварської міської ради зазначає, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України та постійним виділенням коштів на боротьбу з військовою агресією, Броварська міська рада немає фінансової можливості забезпечити оплату судового збору для подачі позову про стягнення з ТОВ "Каріна" пайової участі, відтак, просить прокуратуру надати допомогу по усуненню порушень норм чинного законодавства шляхом подачі до суду позовної заяви про стягнення пайової участі на користь громади м. Бровари з ТОВ "Каріна".

У відповідь на вказаний лист Броварська окружна прокуратура направила Броварській міській раді лист від 22.11.2023 № 52-9927вих-23, в якому запропонувала здійснити розрахунок суми збитків від інфляції боргу та суми за користування коштами за процентною ставкою 3 відсотки.

20 грудня 2023 року Броварська міська рада надіслала на адресу прокуратури лист № 1.12.4-15/01/21501, в якому виклала обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних на суму коштів (грошове зобов`язання) за наслідками невиконання зобов`язань замовником будівництва по коду доходів 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту".

22 грудня 2023 року орган прокуратури звернувся до Броварської міської ради з листом № 52-10826вих23, в якому запропонував Броварській міській раді самостійно вжити цивільно-правових заходів до боржника та стягнути заборгованість в судовому порядку, однак Броварська міська рада листом від 25.12.2023 № 1.12.4-15/01/21747 повідомила прокуратуру про неможливість самостійного звернення до суду з позовом у зв`язку із відсутністю фінансової можливості для забезпечення оплати судового збору.

Наведене свідчить про бездіяльність Броварської міської ради, що в свою чергу є виключною підставою для захисту прокуратурою інтересів держави в суді.

Броварською окружною прокуратурою, попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду направлено Броварській міській раді лист № 52-10950вих-23, яким поінформувало про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Враховуючи, що "Реконструкція з розширення будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б" відбулася на території м. Бровари Броварської територіальної громади Броварського району Київської області, прокурор, звертаючись з позовом, вірно визначив орган, який здійснює владні управлінські функції у спірних відносинах, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави, та дотримався порядку визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського кодексу України.

Отже викладеним вище спростовуються твердження відповідача про безпідставність звернення прокурора з позовом до суду в інтересах Броварської міської ради.

Згідно із частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини першої статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Судом встановлено, що відповідачем проводилася реконструкція з розширення придбаного ним нерухомого майна, а саме будівлі "А", загальною площею 101, 6 кв. м, будівля прохідної "М", загальною площею 9,3 кв. м під адміністративно-діловий центр, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б. Початок будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція з розширення будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б" розпочався 28.12.2019, а 27.01.2020 об`єкт було введено в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта будівництва в експлуатацію, зареєстровану виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради за № КС141200270942.

Отже станом на дату початку будівництва та до 01.01.2020 порядок сплати коштів пайової участі був врегульований статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (частина п`ята цієї ж статті).

Відповідно до частини дев`ятої статті 40 цього Закону договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання замовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Отже, з викладеного вбачається, що станом на 01.01.2020 для відповідача не настав граничний строк для звернення до Броварської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо реконструкції об`єкта, позаяк законом такий граничний строк був визначений до введення об`єкта в експлуатацію. Заразом суд враховує твердження відповідача щодо фактичної неможливості звернення до Броварської міської ради для укладення договору про пайову участь до 01.01.2020, оскільки початок будівельних робіт зареєстровано 28.12.2019 (субота робочий день згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 7-р від 10.01.2019), а 29, 30 та 31 грудня 2019 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 7-р від 10.01.2019 "Про перенесення робочих днів у 2019 році" були визначені вихідними днями.

Разом з тим, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та встановлено на 2020 рік новий порядок такої участі.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Також цією правовою нормою було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, у даному випадку, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Враховуючи, що реконструкція спірного об`єкта відповідача розпочалася у 2019 році, об`єкт станом на 01.01.2020 не був введений в експлуатацію, договір про сплату пайової участі між замовником будівництва ТОВ "Каріна" та органом місцевого самоврядування Броварською міською радою не був укладений, спірний об`єкт не належить до переліку об`єктів, щодо яких пайова участь не сплачується, порядок, передбачений абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 132-IX розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.

Отже відповідач протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 був зобов`язаний звернутися до Броварської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта реконструкції, до якої додаються документи, які підтверджують її вартість.

Водночас з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що усупереч зазначеним вище вимогам законодавства, відповідач до Броварської міської ради протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 не звернувся.

Суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

У відповідності до частин першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже, враховуючи приписи пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", а також відсутність в матеріалах справи доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Бровари, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каріна", як замовник будівництва (реконструкції) зобов`язане перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, що, відповідно, свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Також дослідивши наданий прокуратурою розрахунок обсягу пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Бровари, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та здійсненим на законних підставах, зокрема, на підставі кошторисної вартості будівництва об`єкта, відображеної в Декларації про готовність об`єкту будівництва до експлуатації, а також із урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Відповідач жодних заперечень щодо розміру пайової участі до суду не надав, ба більше з листування між позивачем та відповідачем вбачається, що останній не заперечував щодо сплати пайового внеску у розмірі 74 459, 20 грн.

Крім того у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, прокурор просить суд стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Каріна" 33 764, 59 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2021 по 30.11.2023, та 6 707, 22 грн 3 % річних, нарахованих за період з 18.12.2020 по 18.12.2023.

Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Згідно зі статтями 612, 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22.

Крім того у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 925/683/21 вбачається, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач як замовник будівельних робіт на об`єкті будівництва без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже прокурором правомірно заявлено до стягнення інфляційні збитки та 3 % річних.

Щодо періодів розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами частини першої статті 526, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як неодноразово було зазначено судом, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності" визначено обов`язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Водночас статтею 253, частиною п`ятою статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов`язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, в цьому випадку з 28.01.2020 ТОВ "Каріна" є таким, що порушує зобов`язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки датою введення об`єкта "Реконструкція з розширення будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б" в експлуатацію є 27.01.2020.

З матеріалів позову судом встановлено, що період прострочення прокурором обраховано в межах трьох років, що передували даті звернення прокурора із позовною заявою № 52-10970вих-23 від 27.12.2023, а саме з 01.01.2021 по 30.11.2023 для інфляційних нарахувань та з 18.12.2020 по 18.12.2023 для нарахувань відсотків.

Водночас у цьому разі суд вважає за доцільне застосувати положення цивільного законодавства, що регулюють відносини щодо прострочення кредитора.

Згідно із частиною четвертою статті 612, частинами першою, другою статті 613 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, Броварська міська рада листом від 06.05.2021 № 2-6/2190 з посиланням на п. 2 ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX проінформувала ТОВ "Каріна" про необхідність вчинити дії для укладання договору про пайову участь та сплатити до місцевого бюджету суму коштів (пайову участь) в розмірі 74 459, 20 грн, яка розрахована міською радою відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного вище Закону.

Водночас відповідач листом від 28.05.2021 № 28-05 повідомив міську раду про готовність укласти договір та сплатити суму пайової участі, заразом просив повідомити адвоката ТОВ "Каріна" Мишка О.В. про час та місце можливості укладення договору. Означений лист вручено міській раді 02.06.2021, що підтверджується відповідним штампом на самому листі.

Броварська міська рада листом від 24.06.2021 № 2-6/2944 попросила ТОВ "Каріна" звернутися із заявою до виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури та надати такі документи: копію правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою; копію правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна (під час проведення капітального ремонту, реконструкції, добудови або розширення); копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками; документи, що підтверджують витрати замовника, що враховуються при визначенні розміру пайової участі; інформацію про банківські реквізити (розрахунковий рахунок, банк, МФО).

У відповідь на означений лист відповідач подав до виконавчого комітету Броварської міської ради заяву від 03.08.2021 № 03-08/21 про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, до якої долучив копії документів на 48 аркушах. Зазначений лист отримано Виконавчим комітетом Броварської міської ради 04.08.2021, про що свідчить відповідний штамп.

В подальшому адвокат відповідача Мишко О.В. звернувся до Броварської міської ради з листом від 17.08.2021, в якому зауважив, що станом на дату направлення цього листа ТОВ "Каріна" не отримало від міської ради рахунку для сплати пайової участі, у зв`язку із чим просив надати відповідь щодо дати укладення договору та відповідні реквізити рахунку для сплати ТОВ "Каріна" до міського бюджету коштів пайової участі.

У відповідь на заяву відповідача від 03.08.2021 № 03-08/21 та звернення адвоката відповідача від 17.08.2021 Броварська міська рада 19.08.2021 надала відповіді № 2-6/3865 та № 2-15/3863, в яких, із посиланням на Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради Київської області від 10.05.2018 № 924-40-07 вказала, що ТОВ "Каріна" подало не повну кошторисну документацію, що в свою чергу унеможливлює підрахувати загальну кошторисну вартість реконструкції об`єкту та відповідно просила надати повний пакет документів.

Адвокат ТОВ "Каріна" Мишко О.В. повторно звернувся до Броварської міської ради із зверненням від 28.09.2021, в якому просив повідомити реквізити для оплати пайової участі, у відповідь на яке Броварська міська рада листом від 28.10.2021 № 2-15/5018 наголошувала на тих самих обставинах відсутності повної кошторисної документації від ТОВ "Каріна".

Застосовуючи положення статті 613 Цивільного кодексу України, суд виходить з того, що враховуючи листування між Броварською міською радою та ТОВ "Каріна", а також чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, Броварська міська рада на лист відповідача (від 03.08.2021 № 03-08/21) про згоду укладення договору пайової участі повинна була надати відповідачу протягом 15 робочих днів розрахунок пайової участі та реквізити для оплати такої суми, водночас міська рада просила від відповідача надати документи для визначення кошторисної вартості реконструкції спірного об`єкту незважаючи на те, що спірний об`єкт був введений в експлуатацію і відповідна документація, зокрема загальна кошторисна вартість будівництва підтверджувалася Декларацією про готовність об`єкту будівництва до експлуатації № КС141200270942 від 27.01.2020 (загальна кошторисна вартість склала 1 861 480, 00 грн).

Статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент введення спірного об`єкта в експлуатацію) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Отже системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації це документ, який юридично закріплює завершення будівельних робіт, прийняття рішення по якому здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. А тому прийняття рішення № КС141200270942 Виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради про реєстрацію Декларація про готовність об`єкта "Реконструкція з розширення будівлі під адміністративно-діловий центр за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 221-Б" до експлуатації, в якій зазначено інформацію про кошторисну вартість будівництва є тим документом, що підтверджує вартість будівництва об`єкта.

Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради Київської області від 10.05.2018 № 924-40-07, суд не досліджував, оскільки він не входить до предмету доказування обставин правомірності / неправомірності прострочення зобов`язання забудовника із оплати пайової участі.

Таким чином, суд доходить висновку, що прострочення зобов`язання забудовника із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту має місце з 28.01.2020 (наступний день після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію) по 29.08.2021 (після спливу 15 робочих днів від заяви відповідача від 03.08.2021 № 03-08/21 про готовність сплатити кошти), оскільки не вчинення позивачем дій, що встановлені актами цивільного законодавства призвели до збільшення прострочення зобов`язання боржника, тобто забудовника.

Відтак, суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних становить 1 560, 35 грн (з 18.12.2020 по 29.08.2021), а вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 4 652, 62 грн (з 01.01.2021 по 29.08.2021). У зв`язку з чим вимога про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області частково та ухвалює рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" 74 459, 20 грн коштів пайової участі, 4 652, 62 грн інфляційних втрат та 1 560, 35 грн 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак на відповідача не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 124, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити частково позовні вимоги заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" (07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 221-Б, код ЄДРПОУ 16294498) на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок 15, код ЄДРПОУ 26376375) 74 459 (сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп. коштів пайової участі, 4 652 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн 62 коп. інфляційних втрат та 1 560 (одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн 35 коп. 3 % річних.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріна" (07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 221-Б, код ЄДРПОУ 16294498) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 26.07.2024