Рішення

від 22.07.2024 по справі 916/150/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"22" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/150/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1145/24 від 09.07.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/150/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; код ЄДРПОУ 35571472)

до відповідача: Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» (74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вулиця Фабрична, будинок 5 А; код ЄДРПОУ 33246412)

про стягнення 74 676,12 грн та витребування майна;

представники сторін:

від позивача Ізвєков В.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/150/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» про стягнення 74 676,12 грн та витребування майна.

Рішенням від 01.07.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» 53 040,44 грн заборгованості за черговими лізинговими платежами, 173,79 грн інфляційних втрат; 287,06 грн 3% річних, 956,89 грн пені. Витребувано у Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» транспортний засіб: автомобіль VW Tiguan Limited Edition 2.0 TDI 4MOTION, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . У задоволенні решти позову відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2024, до закінчення стадії судових дебатів, заявив про намір подати докази понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

09.07.2024, в межах передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» витрат на правову допомогу у розмірі 25 850,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до справи Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 24.05.2021, заявку на надання професійної правничої допомоги № 51 від 29.12.2023, рахунок на оплату № 51-1 від 02.01.2024, платіжну інструкцію № 0051015006 від 08.01.2024, Акт № 51-1 про надані послуги від 29.12.2023, рахунок № 51-2 від 01.07.2024, платіжну інструкцію № 0051015862 від 08.07.2024, Акт № 51-2 про надані послуги від 01.07.2024.

Ухвалою від 10.07.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви на 22.07.2024.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заяву та стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, заперечень проти заяви не надав, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

22.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

В процесі дослідження наданих позивачем доказів судом встановлено, що 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та Адвокатським об`єднанням «ЕСКВАЙРС» (далі «АО «ЕСКВАЙРС») укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі за текстом «Послуги») стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг Визначаються умовами договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього Договору. Підписання Сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.

На виконання п.1.1. Договору, між ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та АО «ЕСКВАЙРС» підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 51 від 29.12.2023 відповідно до якої виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Торгово-виробничого об`єднання «НОВОКАХОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за договором про фінансовий лізинг № 00021664 від 30.09.2020 та повернення автомобіля.

Розмір винагороди, порядок, строки та умови надання послуг за цією Заявкою визначаються Договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 (п. 4 Заявки № 51).

Пунктом 2.2. Договору погоджено, що за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23 500 грн.

02.01.2024 АО «ЕСКВАЙРС» виставлено позивачу до сплати рахунок на оплату № 51-1 від 02.01.2024.

08.01.2024 ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» сплатило на користь АО «ЕСКВАЙРС» 11 750,00 грн за юридичні послуги згідно з Заявкою № 51 від 29.12.2023 на підставі рахунку № 51-1 від 02.01.2024.

29.12.2023 ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та АО «ЕСКВАЙРС» підписано Акт № 51-1 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021.

01.07.2024 АО «ЕСКВАЙРС» виставлено до сплати рахунок № 51-2 від 01.07.2024 за юридичні послуги згідно з Заявкою № 51 від 29.12.2023.

При цьому позивач звернув увагу, що за умовами Договору про надання професійної правничої допомоги, погоджений розмір винагороди АО «ЕСКВАЙРС» було визначено без урахування ПДВ. Водночас починаючи з 01.07.2024 АО «ЕСКВАЙРС» набуло статусу платника податку на додану вартість у зв`язку із чим з метою дотримання податкового законодавства, зобов`язано до погодженої ціни послуг додавати ПДВ у розмірі 20%. Таким чином, сума зазначена у рахунку на оплату № 51-2 від 01.07.2024 становить 14 100,00 грн, оскільки включає в себе ще 20 % ПДВ, яке відповідно до пп. 194.1.1. Податкового кодексу додається до ціни послуги.

08.07.2024 Позивач оплатив на користь АО «ЕСКВАЙРС» 14 100,00 грн з ПДВ.

01.07.2024 ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНИ» та АО «ЕСКВАЙРС» підписано Акт № 51-2 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивачем надано належні докази понесення у даній справі судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 25 850,00 грн.

Разом з тим, суд враховує, що згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Таким чином, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за правову допомогу, з огляду на критерії розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат та враховуючи, що позов у даній справі задоволено частково, що є підставою для покладення відповідних витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд зазначає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню шляхом покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 349,91 грн.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1145/24 від 09.07.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/150/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» (74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вулиця Фабрична, будинок 5 А; код ЄДРПОУ 33246412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; код ЄДРПОУ 35571472) 22 349,91 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення оголошено 22 липня 2024 р. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 26 липня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков