Рішення

від 22.07.2024 по справі 924/59/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2024 р. Справа № 924/59/24

Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Заслучненської сільської територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради с. Заслучне, Хмельницького району Хмельницької області

до Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс", м. Красилів

про стягнення 2 092 941, 87 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

за участю представників :

позивача: Ступка Г.М.

відповідача: Мельничук М.В. - директор, Білецький В.І.

прокуратури: Русецька О.В.- прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури

від третьої особи: Розумний А.Г. - голова сільської ради

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс", м. Красилів про стягнення 2 092 941,87 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обгрунтування повідомив, що 12.07.2023 слідчим відділом Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувані внесено відомості за №12022243000001567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлено, що 27.01.2022 ЛСП «Красилівліс» отримало лісорубний квиток №17 на суцільну рубку у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га на території Заслучненської сільської ради Хмельницького району із строком закінчення лісозаготівлі 31.12.2022.

Згідно матеріалів відводу ЛСП «Красилівліс» в рубку відведено 581 дерево різних порід, а саме: породи «граб» 387 дерев, породи «черешня» - 18, породи «ясен» - 39, породи «дуб» - 25, породи «осика» - 46, породи «берест» - 66.

Водночас, слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за участі начальника управління Державного екологічного нагляду та контролю біоресурсів Держекоінспекції у Хмельницькій області Поліщука А.П., головного спеціаліста Держекоінспекції у Хмельницькій області Нагорного Д.В. під час огляду у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га, проведеного в межах кримінального провадження №12022243000001567 від 12.07.2022 встановлено, що фактично незаконно зрубано не зазначену у матеріалах відводу наступну кількість дерев: породи «дуб» - 86 дерев, породи «черешня» - 49 дерев, про що складено протокол огляду місця події від 18.04.2023.

На підставі вищезгаданого огляду місця події Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі №51 виділ №6,2 ЛСП «Красилівліс», що становить 2092941,87 гривень.

Відповідач у відзиві на позов (вх.№05-22/754/24 від 30.01.2024) проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не обгрунтовано, не конкретизовано, які саме заходи охорони лісів не було вчинено відповідачем з метою збереження лісів від незаконних порубок. Звертає увагу на те, що заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Враховуючи вище викладене, вважає, що відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової (матеріальної) відповідальності за шкоду завдану навколишньому природному середовищу.

У відповіді на відзив (вх.№05-22/929/24 від 06.02.2024) прокурор зазначив, що невжиття належних та достатніх заходів з охорони лісу, своєчасне невстановлення осіб, що здійснили незаконну порубку, при наявному у повному обсязі укомплектованому штату лісників підприємства та наданих засобів (паливно-мастильні матеріали, транспорт) для виконання обов`язків з охорони лісу вказує на бездіяльність постійного користувача та визначає підставність вимоги прокурора про стягнення завданої шкоди з підприємства).

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (вх.№05-22/1006/24 від 09.02.2024) повідомив, що позивачем не визначено конкретизованих дій, спрямованих на охорону лісових ресурсів, які не були б дотримані з боку відповідача - ЛСП «Красилівліс», які могли б полягати у протиправній бездіяльності, що призвело до незаконної порубки лісових ресурсів.

Вважає, що це свідчить про відсутність протиправної бездіяльності та елементу протиправності, вини в діях відповідача, що виключає протиправну поведінку останнього та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, як обов`язкового елементу покладення на особу відповідальності згідно статей 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимог підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Хмельницькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131і Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави в сфері охорони навколишнього природного середовища при відшкодуванні збитків внаслідок незаконної порубки дерев на землях лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні лісокомунального сільськогосподарського підприємства «Красилівліс» на території Заслучненської сільської ради Хмельницького району.

12.07.2023 слідчим відділом Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувані внесено відомості за №12022243000001567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

27.01.2022 ЛСП «Красилівліс» отримало лісорубний квиток №17 на суцільну рубку у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га на території Заслучненської сільської ради Хмельницького району із строком закінчення лісозаготівлі 31.12.2022.

Згідно матеріалів відводу ЛСП «Красилівліс» в рубку відведено 581 дерево різних порід, а саме: породи «граб» 387 дерев, породи «черешня» - 18, породи «ясен» - 39, породи «дуб» - 25, породи «осика» - 46, породи «берест» - 66.

Слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за участі начальника управління Державного екологічного нагляду та контролю біоресурсів Держекоінспекції у Хмельницькій області Поліщука А.П., головного спеціаліста Держекоінспекції у Хмельницькій області Нагорного Д.В. під час огляду у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га, проведеного в межах кримінального провадження №12022243000001567 від 12.07.2022 встановлено, що фактично незаконно зрубано не зазначену у матеріалах відводу наступну кількість дерев: породи «дуб» - 86 дерев, породи «черешня» - 49 дерев, про що складено протокол огляду місця події від 18.04.2023.

На підставі вищезгаданого огляду місця події Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі №51 виділ №6,2 ЛСП «Красилівліс», що становить 2092941,87 гривень.

Розрахунок розміру шкоди підтверджено висновком експерта №840/23-28 від 02.08.2023 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022243000001567 від 12.07.2022.

Встановлено, що рішенням XIV сесії Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 28.12.2000 лісокомунальному сільськогосподарському підприємству «Красилівліс» надано у постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею І-ХМ №001404 земельні ділянки загальною площею 3232 га земель для ведення лісового господарства.

Враховуючи той факт, що працівниками ЛСП «Красилівліс» без наявності відповідних дозвільних документів (лісорубних квитків) здійснено порубку дерев у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га, прокурором подано позов про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 2092941,87 грн

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Судом враховується, що Хмельницькою окружною прокуратурою 15.12.2021р. та 17.02.2022р. на адресу Держекоінспекції у Хмельницькій області направлялись листи щодо встановлення підстав здійснювати окружною прокуратурою представництво інтересів держави в особі Держекоінспекції у Хмельницькій області щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з ЛСП "Красилівліс".

Однак, 26.09.2023р позивачем повідомлено окружну прокуратуру листом про неможливість вжиття заходів, спрямованих на стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в судовому порядку у зв`язку з недостатністю коштів для сплати судового збору.

При цьому, визначеним прокурором позивачу протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За частиною першою статі 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно із статтею 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача щодо того, що він не повинен відповідати за незаконну рубку дерев, яка здійснена невстановленими особами.

Обставини, з якими прокурор пов`язує заявлені в позові позовні вимоги, встановлені в кримінальному провадженні №12022243000001567 від 12.07.2022 слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за участі начальника управління Державного екологічного нагляду та контролю біоресурсів Держекоінспекції у Хмельницькій області Поліщука А.П., головного спеціаліста Держекоінспекції у Хмельницькій області Нагорного Д.В. під час огляду у виділі 6,2 кварталу №51 на площі 1,7 га

Проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі № 51 виділ №6,2 ЛСП «Красилівліс», що становить 2092941,87 грн, що підтверджено висновком експерта №840/23-28 від 02.08.2023 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022243000001567 від 12.07.2022.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Із установлених судом обставин справи вбачається, що відповідач, як постійний користувач лісу, під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу не виконав свого обов`язку та не дотримався нормативно визначених правил проведення такої рубки щодо дерев відведених в рубку шляхом проведення їх клеймування біля шийки кореня.

Недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу).

Наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним однієї з обов`язкових умов проведення вибіркової санітарної рубки лісу попереднього визначення дерев, які підлягають вирубці шляхом проведенням їх клеймування біля шийки кореня.

Вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 ЛК України він як постійний користувач лісу не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).

Відтак відповідач як постійний користувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком вирубку невідведених у вибіркову санітарну рубку дерев.

Аналогічний висновок щодо цивільно-правової відповідальності постійних лісокористувачів за недотримання обов`язку з охорони та збереження лісу, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018р. № 909/976/17.

Таким чином, з огляду на положення ст. ст. 74, 79 ГПК України, враховуючи встановлені актом обставини, суд приходить до висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.

Щодо заявленого в позові розміру шкоди, судом враховується, що згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", починаючи з 1 січня 2009 року проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться відповідно до "Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в якій зазначено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Щоб порахувати показник індексації за 2009 рік необхідно використати індекс інфляції за попередній рік, тобто за 2008 рік - 122,3 %, і так далі (за 2015 рік індекс інфляції за 2014 рік - 124,9 %).

Судом проведено розрахунок заподіяної шкоди з урахуванням індексації (за 2008 рік індекс інфляції - 122,3 %, за 2009 рік - 112,3 %, за 2010 рік - 109,1 %, за 2011 рік - 104,6 %, за 2013 рік - 100,5 %, за 2014 рік - 124,9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за 2018 рік - 109,8 %, за 2019 рік - 104,1 %), за 2020 рік - 105,0 %, за 2021 рік - 110,0%.

Індексацію проведено починаючи з 01.01.2009, за 2012 рік індекс інфляції не перевищував 100 %, тому індексація, з урахуванням п. 2 Порядку, за 2012 рік не проводилася. Коефіцієнти індексації застосовано згідно індексу споживчих цін, розрахованих Держстатом України.

Як вже зазначалось, здійснивши власний розрахунок заявленої до стягнення шкоди з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, судом встановлено, що обґрунтованою є сума вимог про стягнення з відповідача 2092941,87 грн

Таким чином, з огляду на встановлені в акті обставини наявності вищенаведених пнів дерев, саме такий розмір шкоди є підтвердженим належними доказами, а тому позов в частині вимог про стягнення з відповідача 2092941,87 грн грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності підлягає задоволенню.

Доказами, які підтверджують порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства та наявність вини, судами визнаються в сукупності: підписаний та неоскаржений акт перевірки, неоскарження дій Інспекції при проведенні перевірки та здійсненні розрахунку розміру збитків (постанови Верховного Суду від 09.11.2018 р. № 908/1593/17, від 10.07.2018 р. № 904/12434/16, від 12.10.2018 р. № 925/119/18, від 05.04.2018 р. у справі № 905/2992/16).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" (31050, пл. І.О. Масловського, 3, с.Заслучне, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 31120296) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області: - на р/р Заслучненської сільської ради Заслучної сільської ОТГ Хмельницького району UA208999980333109331000022747, код ЄДРПОУ отримувача 04407170, банк одержувач - ГУК у Хмел.обл/Заслучнен.стг/24062100, Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації бюджету 24062100, МФО 37971775, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 2092941,87 грн (два мільйони дев`яносто дві тисячі дев`ятсот сорок одну гривню 87 коп ).

Видати наказ.

Стягнути з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" (31050, пл. І.О. Масловського, 3, с.Заслучне, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 31120296) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 31394,13 грн. (тридцять одна тисяча триста дев`яносто чотири гривні 13 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 26.07.2024р.

Суддя І.В. Грамчук

Виддрук. прим.:

1- в справу,

2- Хмельницькій окружній прокуратурі - в електронний суд,

3- Хмельницькій обласній прокуратурі - в електронний суд,

4- позивачу - в електронний суд,

5- відповідачу (ІНФОРМАЦІЯ_1)

6- третій особі - в електронний суд