Ухвала

від 26.07.2024 по справі 910/19983/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/19983/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Стасюк С.В.)

від 14.09.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Іоннікова І.А., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)

від 05.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 1 137 128,32 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс"

про стягнення 212 825,66 грн та зобов`язання замінити неякісний товар,

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс" (далі - позивач за первісним позовом, ТОВ "Смарт Фабрікс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог) до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач за первісним позовом, АТ "Укртрансгаз") про стягнення 1 137 128,32 грн, з яких: 1 064 128,32 грн заборгованості та 73 000,00 грн штрафу.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) № 2101000012 від 11.01.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

3. Відповідач за первісним позовом подав до суду першої інстанції зустрічний позов до позивача за первісним позовом про стягнення 212 825,66 грн та зобов`язання ТОВ "Смарт Фабрікс" здійснити заміну неякісного товару, а саме 248 комплектів костюмів зварювальників зимових, які б повністю відповідали вимогам технічних та якісних характеристик предмета закупівлі за договором.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 05.06.2024, первісний позов задоволено частково та стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Смарт Фабрікс" 1 064 128,32 грн заборгованості, 15 961,92 грн витрат по сплаті судового збору, 23 395,08 грн витрат на оплату послуг адвоката; у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено; а у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що , висновок експертів № 2135/23-34/17667:17677/23-34 від 30.05.2023 не викликає сумнівів у його правильності, такий висновок не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості. Поставлений позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом товар відповідав технічним вимогам і якісним характеристикам предмета закупівлі "штормовий одяг (костюми зварювальників зимові)", які зазначалися у специфікації до договору № 2101000012 від 11.01.2021, тому первісний позов в частині стягнення 1 064 128,32 грн підлягає задоволенню. Вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 73 000,00 грн штрафу задоволенню не підлягають, оскільки позивач за первісним позовом не надав суду обґрунтованого розрахунку заявленого до стягнення штрафу, а також не зазначив пункту договору та підставі якого нарахований штраф, що позбавляє суд можливості перевірити розрахунок заявленого до стягнення штрафу.

6. 08.07.2024 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині зустрічного позову.

7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

8. Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

11. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

12. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

13. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

14. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

15. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

16. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

17. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 204, 629 Цивільного кодексу України та неврахування висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 та Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010.

18. Однак скаржник чітко не зазначає, які саме висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, у наведених скаржником постановах, не врахували суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях.

19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, та у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

20. В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права в подібних правовідносинах, а саме статей 204, 525, 526, 628, 673 Цивільного кодексу України у системному взаємозв`язку з Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, статті 10 Закону України "Про судову експертизу", ДСТУ EN ISO 11611:2016 "Одяг захисний для використання під час зварювання та суміжних процесів" та нормами процесуального права, а саме статей 73, 86, 104 ГПК України.

21. Водночас скаржник не наводить обґрунтування, як саме відповідні норми права повинні застосовуватися у спірних правовідносинах, та у який саме спосіб необхідно сформувати єдину практику їх застосування.

22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

23. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

24. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/19983/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 13-18; 19-21 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс" та його представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- в умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування ЄСІТС, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова