Постанова

від 25.07.2024 по справі 572/2632/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 572/2632/22

провадження № 61-18489св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог,просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безпірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 576 181,00 грн майнової шкоди у вигляді недоотриманої щомісячної грошової допомоги, завданої законом, що визнаний неконституційним.

На обґрунтування своїх вимог зазначав, що він має статус особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, та відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Таке його право підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018.

Проте відповідач доплату до пенсії йому не здійснює, що призводить до порушення його майнових та конституційних прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 215 456,00 грн майнової шкоди у вигляді недоотриманої щомісячної грошової допомоги, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача про стягнення майнової шкоди, при обчисленні якої як розрахункову величину правильно застосовувати відповідний прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року скасовано й провадження у справі закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір є публічно-правовим, тому має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року й залишити в силі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року, змінивши його в частині розміру стягнутих коштів з 215 456,00 грн до 576 171,00 грн.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив змісту позовних вимог, не врахував, що адміністративний суд при розгляді такої категорії справ не є судом, встановленим законом, тому помилково вважав, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

19 березня 2024 року справа № 572/2632/22 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, є публічно-правовим спором (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Предметом позову ОСОБА_1 є відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним. Матеріальна шкода полягає у нездійсненні йому передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії.

Відповідачем у справі є орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, Управління Пенсійного фонду України, яке здійснює нарахування і виплату пенсії позивачу.

Отже, вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії.

Спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Подібний висновок щодо юрисдикції спору викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 750/1668/17, від 03 липня 2019 року в справі № 750/1591/18-ц.

Таким чином, установивши, що спір стосується нарахування й виплати позивачу пенсії, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко