Рішення

від 18.07.2024 по справі 760/33934/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33934/19

2/760/1337/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ЖБК «Домобудівник» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на обслуговуванні ЖБК «Домобудівник». Метою діяльності кооперативу передбачено забезпечення належного утримання будинків та прибудинкових територій, належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення мешканців будинку рахунками-повідомленнями, обробленням та розподілом платежів за надані позивачем чи організаціями житлово-комунальних послуг та інших послуг і платежів, позивачем укладені договори з: КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», АЕК «Київенерго», КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», ДКО «Київводоканал», ПрАТ «ОТІС», ДП «Фірма «Альтфатер Київ», тощо.

З умовами зазначених договорів позивач як замовник зобов`язаний сплачувати на користь виконавців вартість наданих ними послуг щомісячно, незалежно від наявної заборгованості мешканців і власників квартир перед позивачем.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та користується житлово-комунальними послугами разом ще з чотирма особами.

Відповідно до довідки КП ВО КМР (КМДА) «Головний інформаційно-обчислювальний центр» від 07.11.2019 № 02-2230 про нарахування та сплату за комунальні та інші послуги (по квартирі № 33 ) станом на листопад 2018 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 172,06 грн., а станом на 01.10.2019 у розмірі 8846,84 грн.

Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_1 присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі.

Оскільки вказана заборгованість частково виникла, починаючи з жовтня 2018 року, позивач вважає за необхідне стягнути вказану суму боргу (8846,84 грн.) з урахуванням інфляційних втрат (193,12 грн.), 3 % річних (87,59 грн.) та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (952,35 грн.).

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 3750 грн. та плату за отримання довідки з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно у сумі 23 грн.

12.12.2019 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

04.02.2020 до суду надійшла інформація про зареєстроване місцепроживання відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження та визначено здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.08.2020 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2024 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

18.07.2024 на виконання вимог ухвали від 19.06.2024 до суду надійшла витребувана інформація.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку не надала.

Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останньої щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за наявними в справі доказами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на обслуговуванні ЖБК «Домобудівник». Метою діяльності кооперативу передбачено забезпечення належного утримання будинків та прибудинкових територій, належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг. Зазначене підтверджується наданою суду копією статуту ЖБК «Домобудівник».

З позову вбачається, що з метою забезпечення мешканців будинку рахунками-повідомленнями, обробленням та розподілом платежів за надані позивачем чи організаціями житлово-комунальних послуг та інших послуг і платежів, позивачем укладені договори з: КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», АЕК «Київенерго», КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», ДКО «Київводоканал», ПрАТ «ОТІС», ДП «Фірма «Альтфатер Київ», копії яких містяться в матеріалах справи та досліджені судом.

З умовами зазначених договорів позивач як замовник зобов`язаний сплачувати на користь виконавців вартість наданих ними послуг щомісячно, незалежно від наявної заборгованості мешканців і власників квартир перед позивачем.

З позову вбачається, що відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Позивач просить стягнути заборгованість з відповідача як з власника та користувача житлово-комунальними послугами.

На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2024 про витребування доказів КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надіслало листа від 16.07.2024 № 062/14-7236, згідно з яким право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване:

- 1/2 частина - за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 21.04.1999;

- 1/2 частина - за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 07.11.2008.

На підтвердження даної інформації надано копії вказаних правовстановлюючих документів.

Таким чином, з урахуванням вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в розмірі, що відповідає її долі в праві власності на квартиру, а саме ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нерухомого майна.

КП ВО КМР (КМДА) «Головний інформаційно-обчислювальний центр» за супровідним листом від 07.11.2019 № 02-2230 надало інформацію про нарахування та сплату за комунальні та інші послуги по квартирі АДРЕСА_1 (о/р 2033).

Так, згідно з довідками про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.11.2018 по 31.08.2019 та за період з 01.09.2019 по 01.10.2019 станом на 01.10.2019 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8846,84 грн.

Вказані довідки містять розрахунки заборгованості на підтвердження доводів позивача.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначену суму і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за комунальні послуги в розмірі відповідно до частки у праві власності на квартиру, а саме в сумі 4423,42 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 30.10.2013 у справі за № 6-59цс13).

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахувань, 3-х процентів річних за прострочення сплати боргу та пені, що утворилися за період з 01.11.2018 по 01.10.2019 надання позивачем послуг, судом встановлено правильність здійснених нарахувань. Вказані розрахунки суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки вони виконаний за правильними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення.

Отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до частки відповідача у праві власності на квартиру пеню в розмірі 476,17 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 96,56 грн. та три проценти річних у розмірі 43,80 грн.

Таким чином з урахуванням наведеного та вимог закону, суд дійшов переконання про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідно до частки у праві власності на квартиру.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу додані до позовної заяви, а саме копії таких документів:

-Договір про надання професійної правничої допомоги №20/06 від 20.06.2019;

-виписка з рахунку за 12.07.2019;

-ордер серії КС №396869 від 12.12.2019;

-посвідчення адвоката та свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю №4863/10 від 12.04.2012 на ім`я ОСОБА_3 .

Акта наданих адвокатом послуг матеріали справи не містять.

Відповідно до п.п.1.1 Договору виконавець (адвокат Гордієнко Т.В.) зобов`язується надати замовнику (ЖБК «Домобудівник») професійну правничу допомогу зі складання, підготовки, подання від імені замовника позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості, включаючи інфляційні втрати та 3% річних) з боржників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Таким чином доказів надання адвокатом професійної правничої допомоги зі складання позову до відповідача у даній справі, яким є ОСОБА_1 , позивачем не надано.

За таких обставин вимога про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційно задоволених вимог, а саме від суми сплаченого судового збору 1921 грн.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 960,50 грн.

При цьому, судом не встановлено підстав для стягнення з відповідача витрат пов`язаних з отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 23 грн, оскільки інформаційна довідка з вказаного Реєстру надавалася разом з позовною заявою в якості доказу на підтвердження зазначених в позові обставин, що є обов`язком сторони в розумінні вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Керуючись ст. 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник» (адреса: 03151, м. Київ, вул.Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 22933590) заборгованість за комунальні послуги в розмірі 4423,42 грн., пеню в розмірі 476,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 96,56 грн., три відсотки річних у розмірі 43,80 грн. та судовий збір у розмірі 960,50 грн.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26.07.2024.

Суддя: Букіна О.М.