Рішення

від 22.07.2024 по справі 160/9521/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокуСправа №160/9521/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/9521/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» (49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ: 34588794) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» (далі позивач) до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9521/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

19 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач вказав відповідачем Дніпровську митницю (далі відповідач) та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.03.2024 № UA110050/2024/000092;

- зобов`язати Дніпровську митницю Державну митну службу України зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією № 24UА110050001215U6 від 14.03.2024 року зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації від 18.03.2024 року. Зазначає, що поставлений товар є медичним виробом, а тому має оподатковуватися за ставкою ПДВ 7%, в той час як відповідач безпідставно заперечує таку характеристику товару та вимагає митного оформлення за ставкою ПДВ 20%.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9521/24, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року продовжено Дніпровській митниці строк для подання відзиву у справі.

23 травня 2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що поставлений товар не є медичним виробом, в зв`язку з чим оподатковується за ставкою ПДВ 20%, посилається на роз`яснення Міністерства охорони здоров`я.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

25 березня 2023 року позивач та Nantong Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай) уклали Контракт постачання №25032020 (далі Контракт), яким узгоджено постачання товару відповідно до специфікацій до Контракту.

01 грудня 2023 року позивачем та Nantong Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай) укладено Специфікацію №34 (далі Специфікація), якого погоджено постачання тканини бавовняної полотняного переплетення: Тканина медична бавовняна у рулонах: тип 17, довжиною 1300 м, шириною 90 см. Кількість рулонів 755, сума 95855,00 долари США.

20 грудня 2023 року Nantong Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай) склало сертифікат якості (звіт №JA231220Z, партія JA231215Z), товар: марля в рулоні, характеристики: виріб вибілений з м`якого без вкраплень тканого матеріалу без запаху та смаку для виготовлення медичних перев`язувальних матеріалів, наведено характеристики товару та заключено: вироби відповідають стандарту ДСТУ EN 14079:2009, ДСТУ EN 980:2007.

20 грудня 2023 року позивачу виставлено інвойс на оплату товару на суму 95885,00 долари США.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.12.2023 року №26 позивач сплатив на користь Nantong Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай) 28765,50 долари США як передплата згідно специфікацій від 01.12.2023 року №33, 34, 35 до контракту від 25.03.2020 року №25032020.

Nantong Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай) 12 липня 2023 року видало позивачу доручення уповноваженого представника, зокрема:

- підписувати будь-які документи, пов`язані з веденням справ довірителя, стосовно розроблення, виготовлення, пакування і маркування медичних виробів, з веденням справ довірителя з питань проведення процедур оцінки відповідності, введення їх в обіг;

- вчиняти від імені довірителя стосовно обов`язків довірителя, що передбачені чинним законодавством України як виробника медичних виробів, які ним постачаються в Україну, зокрема, але не виключно, ініціювати проведення процедур оцінки відповідності медичних виробів вимогам Технічних регламентів України у сфері обігу медичних виробів;

- оформлювати та видавати Декларацію про відповідність медичних виробів вимогам відповідного Технічного регламенту.

17 жовтня 2023 року позивачем складено декларацію про відповідність №ЕК/NANTONG Технічному регламенту медичних виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року №753 (далі Декларація), якою позивач засвідчив, що об`єкт декларації, вироблений Jianan Medical Products Co., Ltd (Китай), а саме: тканини бавовняні полотняного переплетення (згідно додатку до декларації 4 пункти переліку), відповідає вимогам стандартів ДСТУ EN 15223-1:2018, ДСТУ EN 14079:2009, класифікація згідно Додатку 2 Технічного регламенту Клас І (пункт 9).

Листом позивача від 17.10.2023 року №17102023/1 останній звернувся до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про внесення до реєстру Декларації.

Листом позивача від 04.03.2024 року №04/03/24 усім, кого це стосується, повідомлено, що товар, який перебуває на митному оформленні в зоні діяльності Дніпровської митниці, а саме: тканина бавовняна полотняного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах: тип 17, довжиною 1300 м, завширшки 90 см (марля медична вибілена), відповідає визначеним умовам та має підставу для здійснення митного оформлення товару із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків, що підтверджується наступним. Надалі на листі в наявності скріншот Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, згідно якого відповідний товар належить до медичних виробів. Отже, він підлягає оподаткуванню за ПДВ за ставкою 7 відсотків.

14 березня 2024 року позивач подав до митного оформлення митну декларацію №24UA110050001215U6, в якій у графі 31 вказав: «вироби медичного призначення. Марля медична вибілена, призначена для використання в медичній практиці, для фіксації накладення та виготовлення операційно-перев`язувальних засобів. Тканини бавовняні, з вмістом бавовни 85 мас. % або більше, вибілені, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю не більш як 100г/м2: - тканина бавовняна полотняного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах: тип 17, довжиною 1300 м, завширшки 90 см 755 рулонів.

Позивач розрахував податок за цим постачанням як 7%.

Відповідач в свою чергу виніс картку відмови в прийнятті митної декларації №UA110050/2024/000092, в якій вказав, що митне оформлення за ставкою ПДВ у розмірі 7% є неможливим, оскільки сфері дії Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року №753, згідно роз`яснень від 07.03.2024 року №24-04/10300/2-24, наданих Міністерством охорони здоров`я, не поширюється на вказану продукцію. Роз`яснення Міністерства охорони здоров`я від 07.03.2024 року №24-04/10300/2-24 надіслані до митниці Державною митною службою України листом від 08.03.2024 року №15/15-01-04/7.5/1294 (враховуючи результати здійснення аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень ПДВ по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів в Дніпровській митниці, проведеного Рахунковою палатою, викладені в Акті від 14.11.2023 року №01-21-10/214 та Звіті, затвердженому рішенням Рахункової палати від 19.12.2023 року №30-2). Згідно роз`яснень Міністерства охорони здоров`я від 07.03.2024 року №24-04/10300/2-24 з посиланням на підпункти 1-2 Технічного регламенту, зазначений товар не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем. Така продукція не вводиться в обіг з метою розповсюдження та/або застосування за призначенням. Отже, сфера дії Технічного регламенту не поширюється на вказану продукцію. Враховуючи зазначене, неможливо оподаткування вказаного товару за ставкою ПДВ у розмірі згідно підпункту «в» пункту 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України.

Позивачу запропоновано подати декларацію із заявленням ПДВ за ставкою у розмірі 20%.

Зазначена картка відмови позивачем оскаржена в адміністративному порядку, однак листом відповідача від 02.04.2024 року №7.5-2/15-01/13/1948 скарга залишена без задоволення.

Вважаючи картку відмови №UA110050/2024/000092 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно підпунктів «а», «в» пункту 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 року №124-VIII (далі Закон №124-VIII):

- виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг). Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів;

- документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності;

- орган з оцінки відповідності - орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

- презумпція відповідності - припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про те, що продукція, пов`язаний з нею процес або метод виробництва чи інший об`єкт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту, що визначені в ньому, а орган з оцінки відповідності відповідає спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган) чи визнаних незалежних організацій;

- технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

За ч. 1 ст. 11 Закону №124-VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Частиною 2 ст. 25 Закону №124-VIII процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов`язки виробників покладаються на імпортерів, розповсюджувачів або інших осіб, - імпортерами, розповсюджувачами чи іншими особами.

Відповідно до ст. 28 Закону №124-VIII у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність.

У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено.

Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.

У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.

У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.

Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову.

Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов.

Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.

Технічний регламент щодо медичних виробів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року №753 (далі Технічний регламент).

За п. 1 Технічного регламенту Дія цього Технічного регламенту поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них (далі - медичні вироби). Для цілей цього Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби.

Підпунктом 9 пункту 2 Технічного регламенту визначено, що медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Згідно п. 31 Технічного регламенту Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг. Порядок ведення зазначеного Реєстру, форми повідомлень, зазначених в абзаці другому цього пункту, перелік відомостей, які зберігаються в Реєстрі, та режим доступу до них затверджуються МОЗ.

Класифікатор медичних виробів НК 024:2023 затверджено наказом Міністерства економіки України від 24.05.2023 року №4139 (далі Класифікатор).

В Класифікаторі за кодом 48126 передбачено наступний опис товару «Рулон марлевий нестерильний»: нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (наприклад, бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання як первинна пов`язка на рану чи бандаж для утримання на місці марлевої подушечки або іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначено для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишається на місці за мінімального використання клейкої стрічки). Це виріб одноразового використання.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

В цій справі основним спірним питанням є класифікація товару, який імпортовано позивачем, оскільки категоріальна приналежність цього товару впливає на ставку ПДВ, за якою позивач повинен розмитнити відповідний товар.

Доводи відповідача в цій справі зводяться до двох тез, друга з яких обґрунтовує першу:

1) Міністерство охорони здоров`я України надало відповідачу роз`яснення від 07.03.2024 року №24-04/10300/2-24, згідно яких Технічний регламент не поширюється на імпортований позивачем товар згідно митної декларації від 14.03.2024 року №24UA110050001215U6 (далі Роз`яснення).

2) Роз`яснення надіслані відповідачу Державною митною службою України, враховуючи результати здійснення аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів в Дніпровській митниці, проведеного Рахунковою палатою, викладені в Акті від 14.11.2023 року №01-21-10/214 та Звіті, затвердженому рішенням Рахункової палати від 19.12.2023 року №30-2. Відповідно до вказаного Звіту опис товару «марля медична у рулонах» не відповідає вимогам пп. 9 п. 2 Технічного регламенту в частині визначення «медичний виріб» та коду 48126 згідно Класифікатора в частині визначення медичного виробу «рулон марлевий нестерильний» через їх розміри (рулони тканини бавовняної довжиною 1300 м, завширшки 90 см) та необхідності подальшої переробки для виготовлення готових виробів, придатних для застосування первинними користувачами.

Тобто, відповідач фактично посилався на лист МОЗ України щодо поставленої позивачу партії товару. Цей лист відповідачу надіслано враховуючи звіт Рахункової палати, яка надавала оцінку подібним обставинам в ході аудиту. Відповідно, йдеться про посилання на лист МОЗ України та Звіт Рахункової палати, перший з яких має індивідуальний (щодо поставленої партії товару) характер, в той час як другий має загальний характер щодо товару «марля медична у рулонах» та її неналежності до медичного виробу в розумінні Технічного регламенту та Класифікатора.

Позивач в свою чергу зазначав, що з положень пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України вбачається право на оподаткування ПДВ за ставкою 7% медичних виробів за умови, що вони (одночасно):

- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

Також вказував, що оскільки позивач подав Декларацію про відповідність, згідно якої імпортована марля є медичним виробом згідно Технічного Регламенту, а також в наявності інформація в Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, позивач правомірно визначив ставку ПДВ як 7%. Також посилався на Класифікатор (код №48126) і зазначав. Додатково в якості прикладу посилався на практику проведення державних тендерів, а щодо роз`яснення МОЗУ України вказував, що вони суперечать Податковому кодексу України.

Суд зазначає, що зміст пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України свідчить про те, що ставка 7% ПДВ застосовуються під час ввезення на митну територію України медичних виробів, які (одночасно):

1) внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність,

2) та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Щодо умови №2 (дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні) суд зазначає, що заборона стосовно імпортованого товару (медична марля) наразі відсутня, відповідач також не зазначав про існування такої заборони, спірне рішення ухвалено виходячи з інших підстав. Виходячи із зазначеного суд констатує дотримання позивачем умови №2 пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України.

Щодо умови №1 суд зазначає наступне.

Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 року №1497, втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 753 від 02.10.2013 року (якою затверджено Технічний регламент).

Порядок зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.07.2012 року №533, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 22.12.2017 року №1690.

Отже, умова №1 згідно пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України може бути дотримана або шляхом відповідності товару технічному регламенту, що підтверджується документом про відповідність, або шляхом внесення товару до реєстру, порядок ведення та порядок зберігання якого втратили чинність.

Відповідно, з урахуванням відсилання нормою пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України до реєстру, ведення якого наразі не передбачено, суд зазначає, що фактично ця норма права містить два альтернативних правила поведінки, з яких в дійсності може бути застосовано лише одно (відповідність товару технічним регламентам), адже інше (внесення до реєстру) є неможливим через відсутність такого реєстру.

Суд вважає за необхідне надати оцінку доводам позивача щодо перебування спірного товару в іншому реєстрі.

Так, Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2017 року №122 затверджено Порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них.

Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг знаходиться за веб-посиланням https://mpr.dls.gov.ua/. Використовуючи функціонал цього реєстру за фільтрами «Виробник назва» (використвуємо «NANTONG JIANAN MEDICAL PRODUCTS Co LTD» та «Особа відповідальна за введення у обіг» (використовуємо код ЄДРПОУ: 34588794) відображається інформація про два вироби, серед яких щодо релевантного (саме тип 17) вказано наступну інформацію:

1) Назва виробу - Тканини бавовняні полотняного переплетення: Тканина медична бавовняна у рулонах тип 17 довжиною від 500 м до 1500 м, шириною від 50 см до 150 см. Тканина медична бавовняна у кусках тип 17 довжиною від 10 м до 500 м, шириною від 50 см до 150 см;

Торгова марка Nantong;

Модель - Довжиною від 500 м до 1500 м, шириною від 50 см до 150 см. Довжиною від 10 м до 500 м, шириною від 50 см до 150 см

Тип - 17

Вид - нестерильний

Опис - Призначені для фіксації, накладання та виготовлення операційно-перев`язувальних засобів

ISO 99999 - 13485:2016

Інформація про реагенти відсутня інформація;

Номер у каталозі відсутня інформація;

У відомостях про виробника зазначена інформація про NANTONG JIANAN MEDICAL PRODUCTS Co LTD, а у відомостях про відповідальну особу про позивача.

Також зазначено відомості про документи відповідності:

1.1) Номер документу - ЕК/NANTONG;

Номер версії 3;

Особа яка видала документ відсутня інформація;

Дата дії - Від 2023-10-17 До 2028-12-31;

Тип документу Декларація;

1.2) Номер документу - SX2110099-1;

Номер версії 1;

Особа яка видала документ ТЮВ Райнеланд ЛГА Продактс ГмбХ (TЬV Rheinland LGA Products GmbH);

Дата дії - Від 2022-01-19 До 2024-11-03;

Тип документу - Сертифікат відповідності.

Тобто, спірний товар позивача дійсно перебуває в певному державному реєстрі. Проте, перебування в такому реєстрі законодавством не пов`язується із застосуванням пільгової ставки ПДВ.

Суд не заперечує можливість фактичної заміни функціонального призначення Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення в зв`язку з запровадженням Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг. Водночас, в цій справі визначальним є не перебування товару в будь-якому державному реєстрі, а внесення відомостей про такий товар саме в той реєстр, перебування в якому саме нормою право визначено як таке, що дає право на застосування відповідної пільги.

Наразі така пільга пов`язана з перебуванням виключно в реєстрі Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України), в свою чергу Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг є очевидно іншим реєстром, який в нормі права не згадується, а тому знаходження товару в такому новому реєстрі не створює правових наслідків, які законодавством передбачені для товарів, яка знаходяться в старому реєстрі.

При цьому слід враховувати, що відсутня і правова спадковість цих реєстрів правові акти, які врегульовували функціонування Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення втратили чинність не на підставі правових актів, якими запроваджено Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг, а саме шляхом прямого скасування таких приписів.

Отже, ані зміст пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України, ані спосіб припинення функціонування реєстру, який в цій нормі вказаний, не дає підстав вважати, що перебування в новому реєстрі (Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг) створює такі ж правові наслідки (дає право на зниження ставки ПДВ до 7%).

Відповідно, судом не приймаються посилання позивача на перебування його товару в Реєстрі осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг, в зв`язку з чим дотримання позивачем умови №1 встановлюється лише на підставі відповідності товару технічним регламентам.

Щодо цієї обставини відповідачем висловлено зауваження, в зв`язку з чим доцільним є їх спільний розгляд та оцінка.

Відповідач заперечив належність імпортованого товару до медичних виробів, що відповідають вимогам відповідного технічного регламенту (тобто Технічного регламенту).

Передусім суд зазначає, що умова №1 пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України передбачає альтернативні умови: внесення до державного реєстру або відповідність вимогам технічних регламентів.

Передусім суд наголошує на тому, що митні органи не відносяться до органів оцінки відповідності, а тому не можуть робити висновки про віднесення товарів до медичних виробів чи допоміжних засобів, оскільки таким висновкам передує ціла система перевірки товару певним вимогам.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 13.04.2022 року у справі №500/4242/21.

В цій справі наявна декларація відповідності позивача, яка не спростована жодним документом органу оцінки відповідності. Відповідач фактично послався на лист МОЗ України, без доказів проведення цим органом оцінки відповідності поставленого товару Технічному регламенту, наявності відповідних повноважень, використаних методів і тд.

Слід повторно вказати, що в цій справі ставка ПДВ залежить від дотримання позивачем при поставці товару конкретних вимог законодавства, виконання таких вимог виключає можливість відмови у застосуванні зниженої ставки ПДВ.

Відповідач в свою чергу обрав спосіб правозастосування шляхом врахування листа МОЗ України щодо класифікації відповідного товару. Однак, такі дії фактично заперечують діючу систему правового регулювання, яка встановлена законодавством: якщо дотримані умови, застосовується відповідна ставка ПДВ. Відповідач не заперечив, що позивачем такі умови дотримані, чим допустив незастосування діючих приписів законодавства до наявної юридичної ситуації.

Також суд змістовно оцінює сам лист МОЗ України. Такий лист надано відповідачем, він адресований Державній митній службі України на її запит, в ньому зазначено: «Щодо виробів «тканина бавовняна полотняного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах, довжиною 1300 м, завширшки 90 см (марля медична вибілена). В пункті 2 Технічного регламенту, зокрема. наведено визначення термінів «введення в експлуатацію», «введення в обіг». Продукція, що наведена у листі Державної митної служби України від 06.02.2024 року №15/15-01-04/5.8/625, не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем. Така продукція не вводиться в обіг з метою розповсюдження та/або застосування за призначенням. Отже, сфера дії Технічного регламенту не поширюється на вказану вище продукцію».

Позивач вказував, що роз`яснення МОЗ України суперечить положенням Податкового кодексу України. Відповідач на це вказав, що МОЗ України надано роз`яснення щодо застосування технічних регламентів.

Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки зміст спірного листа МОЗ України свідчить, що ним надано не роз`яснення щодо застосування технічних регламентів (які повинні були б мати загальний характер), а надано безпосередню оцінку конкретній партії товару і констатовано її невідповідність умовам Технічного регламенту через те, що відповідна продукція не є готовим медичним виробом (тобто, йдеться про конкретну оцінку визначеного товару).

При цьому до повноважень МОЗ України, як зазначає в т.ч. сам відповідач, належить надання методичних рекомендацій щодо застосування технічних регламентів. Це свідчить про наявність повноважень рекомендувати та оцінювати методики застосування правового акту (яким чином встановлювати відповідність критеріїв, яким чином правильно їх обирати, чим керуватись та що враховувати), тобто йдеться про методологію застосування відповідних регламентів. Однак в цій справі йдеться про безпосередній та індивідуальний висновок щодо конкретної партії товару.

Більш того, відповідач, навіть безпідставно врахувавши ці роз`яснення, зробив з них необґрунтований висновок.

Для забезпечення повного та всебічного розгляду справи судом також надається безпосередня оцінка відповідності спірного товару Технічному регламенту та Класифікатору.

Так, позивач імпортував «вироби медичного призначення. Марля медична вибілена, призначена для використання в медичній практиці, для фіксації, накладення та виготовлення операційно-перев`язувальних засобів». В Декларації про відповідність від 17.10.2023 року позивач вказав, що об`єкт декларації тканини бавовняні полотняного переплетення, класифіковано згідно Додатку 2 Технічного регламенту Клас І (пункт 9) «усі медичні вироби неінвазивні відносяться до класу I, якщо не застосовуються положення цього розділу».

Згідно п. 1 Технічного регламенту його дія поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них (далі - медичні вироби).

При цьому Класифікатор медичних виробів НК 024:2023 за кодом 48126 передбачає «Рулон марлевий нестерильний» з описом нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (наприклад, бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання як первинна пов`язка на рану чи бандаж для утримання на місці марлевої подушечки або іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначено для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишається на місці за мінімального використання клейкої стрічки). Це виріб одноразового використання.

МОЗ України в листі від 07.03.2024 року вказало, що спірний товар не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем. Підстав для такого висновку не наведено. Відповідач також вказував, що позивач в характеристиках виробу вказав «для виготовлення медичних перев`язувальних матеріалів», тобто є сировиною і тільки після додаткової обробки набуває характеристик медичного виробу.

Суд зазначає, що обидва роз`яснення фактично оцінюють властивість «можливість введення в експлуатацію» (тобто, чи наявна характеристика «готовність медичного виробу до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем»).

Водночас, для цілей застосування зниженої ставки ПДВ пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України передбачає умову не «товар, який готовий до першого застосування», а дозволений для цього товар. Тобто, визначальним є дозвіл (легальність) на отримання характеристики, а не наявність такої характеристики. Фактично, йдеться про можливе існування заборон на надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні для відповідної категорії товарів (наприклад, обмеження імпорту медичних виробів через їх небезпечність, в результаті санкційної політики і тд). Відповідно, в цій справі не встановлено недотримання позивачем умови №2 пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України - дозволеність для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, оскільки існування відповідної заборони не доведено.

Тим не менш, доцільним є оцінити і відповідні пояснення відповідача та МОЗ України.

Посилання відповідача на можливість виготовлення медичних перев`язувальних матеріалів з поставленої марлі в цілому не стосується готовності товару до використання, оскільки товар може використовуватися в різні способи. Так, в т.ч. для виготовлення перев`язувального матеріалу марля може бути використана безпосередньо, без додаткової обробки, а відповідний матеріал може передбачати залучення інших медичних засобів. Це ж вбачається із з положень Класифікатору за кодом №48126. Відповідач не оцінив врахував усі можливі способи використання наявного товару.

Позиція МОЗ України в листі від 07.03.2024 року не містить обґрунтування як такого, має фактично констатуючий характер з посиланням на терміни «введення в експлуатацію» та «введення в обіг». Суд зазначає, що «введення в обіг» не є юридичною категорією, яка має значення для цілей цього спору. Щодо «введення в експлуатацію» суд зазначає наступне.

Змістовно імпортований товар узгоджується з описом згідно Класифікатора. Приписи цього правового акта не передбачають як визначальну характеристику просторові параметри імпортованого товару (наприклад, довжина чи ширина рулона). Суд також констатує, що готовність до першого застосування розуміється як можливість здійснення такого застосування без додаткових змін саме якісних характеристик товару (наприклад, додаткова хімічна, термічна обробка і тд). В свою чергу нарізання великого рулону на більш маленькі не є тією маніпуляцією, яка заперечувала б готовність медичного виробу до використання, оскільки ця дія зумовлена умовами постачання.

Так, слід виходити з телеологічного тлумачення пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України за змістом ця норма права має пільговий характер, спрямована на сприяння імпорту відповідної категорії товарів, тобто має стимулюючий характер для полегшення імпорту таких товарів, їх представлення на ринку, що узгоджується з обов`язками держави забезпечити права громадян в сфері охорони здоров`я, адже ставка ПДВ впливає на представленість товару на ринку та його ціну. Відповідно, основними характеристиками товару, в зв`язку з якими йому надається така пільга, є саме якісні характеристики. З цих підстав необґрунтованим є заперечення природи та властивостей товару з огляду на те, що його в подальшому буде розрізано на менші елементи, адже такі дії не змінюють суть такого товару.

Також суд звертає увагу на те, що в спірній картці відмови відповідач послався на результати аудиту. Фактично, це посилання не має самостійного значення в цій справі, оскільки воно стосується підстав направлення позивачу Державною митною службою України спірного роз`яснення МОЗ України. Так, з листа Державної митної служби України від 08.03.2024 року №15/15-01-04/7.5/1294 вбачається, що результати опрацювання відповідного звіту і зумовили звернення митного органу до МОЗ України за роз`ясненнями, яким судом вже надано правову оцінку. Тим не менш суд зауважує, що відповідні доводи звіту стосуються питань, яким судом вже надано правову оцінку (розмір імпортованого товару).

Отже, суд констатує, що усі зауваження до імпортованого позивачем товару були безпідставними. Також суд констатує, що наявний товар відповідає умовам, вказаним у пп. «в» п. 193.1. ст. 193 Податкового кодексу України (при цьому умова №1 дотримана за обома альтернативними варіантами), в зв`язку з чим його імпорт мав здійснюватися за ставкою 7%. Отже, відповідач протиправно відмовив позивачу в прийнятті митної декларації від 14.03.2024 року №24UA110050001215U6, яка передбачала ставку ПДВ 7%.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання вчинити певні дії суд зазначає наступне.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

В цій справі відповідач використав наявні повноваження, однак таке використання мало протиправний характер, що констатується судом в цій справі. В ході розгляду справи встановлено, що відповідач мав єдиний правомірний варіант поведінки. Відповідно, втручання в дискреційні повноваження відповідача судом не здійснюється, оскільки відповідач не має інших правомірних варіантів поведінки.

Також суд звертає увагу на те, що позивач просив зобов`язати вчинити певні дії «Дніпровську митницю Державну митну службу України». Водночас, спірне рішення прийнято відповідачем, саме він уповноважений приймати рішення з відповідних питань. Отже, саме відповідача (Дніпровську митницю) належить зобов`язати вчинити відповідні дії.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.04.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» (49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ: 34588794) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) про визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.03.2024 року №UA110050/2024/000092.

Зобов`язати Дніпровську митницю прийняти митну декларацію від 14.03.2024 року №24UА110050001215U6 та здійснити митне оформлення товарів за митною декларацією від 14.03.2024 року №24UА110050001215U6 за ставкою податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків згідно підпункту «в» пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» (49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ: 34588794) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко