Рішення

від 26.07.2024 по справі 160/7943/24

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 рокуСправа №160/7943/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертної комісії №4 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування акту огляду та довідки, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії №4 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (далі третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати акт огляду від 19.12.2023 року №2243, проведеного ОСОБА_1 Комунальним закладом «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради «Обласна медико-соціальна експертна комісія №4» та видану на підставі цього акту довідку від 19.12.2023 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №004656;

- зобов`язати Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради провести повторний огляд ОСОБА_1 і за результатами огляду видати нову довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з актом Медико-соціальної експертної комісії №4 і довідкою від 19.12.2023 №004656 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у 25 %, та якою не було визнано його інвалідом, категорично не погоджується, оскільки за фактичним станом здоров`я та встановленими діагнозами він підлягає визнанню особою зінвалідністю, медико-соціальна експертиза була проведена з порушенням законодавства, що зумовлює оскарження акту та прийнятої на підставі неї довідки у судовомупорядку. На думку позивача, наявні в нього захворювання, що підтверджуються встановленими діагнозами та медичною документацією, належить до захворювань, за наявності яких встановлюється ІІІ група інвалідності, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху на усунення недоліків позовної заяви.

Позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали шляхом подання виправленої редакції позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваних атку та довідки, оскільки з урахуванням професії та стану здоров`я позивача, за результатами неодноразових медичних оглядів експертами, у нього не встановлено жодних обмежень, передбачених п. 27 Положення № 1317, а тому підстав для встановлення групи інвалідності не має. Позивачу роз`яснено, що у разі погіршання стану здоров`я, він може звертатися до ЛКК для оформлення нових документів на МСЕК.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Звертав увагу суду, що повторного огляду не проводилось, про дату та місце розгляду медико-експертної справи йому не повідомлялось.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згіднозі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

З метою встановлення групи інвалідності позивач проходив в Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради огляд медико-соціальною експертною комісією.

08.11.2023 року позивач був оглянутий на спільному засіданні міжрайонної кардіологічної МСЕК № 2 та обласної МСЕК № 4.

За результатами огляду він був скерований до клініки УкрДержНДІ МСПІ, де знаходився на дообстеженні з 20.11.2023 року по 28.112023 року. Діагноз інституту: ІХС: стенокардія напруження ІІФК. Стенозуючий коронаросклероз. Кардіосклероз. СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ (68,97%). ГХ ІІ ст., 2 ст. Гіпертензивне серце. Ризик 4. Супутні: ЦВХ. Енцефалопатія ІІ ст. змішаного ґенезу на тлі ГХ у сполученні з цукровим діабетом ІІ ст., атеросклерозом МАГ з розсіяною симптоматикою, цефалгічним синдромом. Хр. цервікалгія, хр. люмболгія, рецедивуючий перебіг, стадія загострення з нерізким больовим та м`язовотонічним синдромами на тлі ОХЗ, спондилоаотрозу, спондильозу хребта, протрузій С2-С3, С4- С7 дисків. Цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, ст. субкомпенсації. Обмеження життєдіяльності до трудової діяльності 0-І ст., всі інші показники 0 ст.

19.11.2023 року обласна МСЕК № 4 ознайомила позивача з консультативним висновком інституту № 6629 від 28.11.2023 року.

За результатами оглядів вищевказаних медичних закладів група інвалідності не встановлена, а встановлено 25% втрати працездатності (одноразово), згідно акту огляду від 19.12.2023 року №2243 та довідки від 19.12.2023 року №004656.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості прийняття відповідачем акту огляду та довідки, якими позивачу не було встановлено групу інвалідності.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України«Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі -Закон № 875-ХІІ), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону № 875-ХІІособою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першоюстатті 3 Закону № 875-ХІІінвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина 2статті 3 Закону № 875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України«Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України»від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону № 2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою та другоюстатті 7 Закону № 2961-IVвстановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю» у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Частиною восьмоюстатті 7 Закону № 2961-IVпередбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина дванадцятастатті 7 Закону № 2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕ) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Порядок) затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

За змістом п. 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про МСЕ).

Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення про МСЕ міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно із п. 17 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 20 Положення про МСЕ передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Інструкція про встановлення груп інвалідності затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1295/20033 (далі-Інструкції № 561).

Пунктом 1.4Інструкції № 561визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 1.10Інструкції № 561при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Порядком).

Як визначено п. 25 Порядку, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 26 Порядку особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Пунктом 27 Порядку врегульовано, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України«Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях»від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816, затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

Зокрема, затверджено форми облікової документації:форму первинної облікової документації №157/оАкт огляду медико-соціальною експертною комісієюта інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/оВиписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісієюта інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/оДовідка про невизнання інвалідомта інструкцію щодо її заповнення.

Порядок заповнення форми первинної облікової документаціїАкт №_огляду медико-соціальною експертною комісією(форма №157/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157/оАкт огляду медико-соціальною експертною комісією, затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816 (далі- Інструкція № 577).

Згідно пункту 2Інструкції №577форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.

Крім цього,пунктом 39 Інструкції № 577визначено, що у пункті 34 зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

На підставі аналізу положень Закону УкраїниПро реабілітацію інвалідів в Україні, Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можна дійти висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021у справі № 280/4820/19.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12.03.2020 року позивач був первинно оглянутий Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 (МСЕК №4), за рішенням якої не визнаний особою з інвалідністю та йому було встановлено 25 % втрати працездатності з 10.03.2020 року.

У зв`язку з цим МСЕК №4 складено акт огляду № 422/8 від 12.03.2020 року.

За результатами огляду позивач був направлений до клініки УкрДержНДІ МСПІ, де знаходився на дообстеженні з 20.03.2020 року по 26.03.2020 року. Діагноз інституту: Енцефалопатія ІІ ст., нерізка координаторна недостатність, цефалгічний синдром. МВТ: осколкове поранення правої параорбітальної та скроневої ділянки (2014р.). Супутне захворювання: хронична сенсоневральна приглуховатість з двох сторін. ОХЗ поперекового відділу хребта. ПФХ І ст. ДОА колінних суглобів Іст. ПФС І ст. Вузловий зоб І ст. Еутиреоз. Аліментарноконституційне ожиріння ІІ ст. ГХ І ст., 2 ст., ризик високий. Виразкова хвороба. Хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії. Кіста правої нирки. Обмеження життєдіяльності всі показники 0 ступеню, що стало підставою для не встановлення інвалідності, оскільки жодного обмеження життєдіяльності не встановлено.

Позивач не погодився із вказаним рішення МСЕК № 4, і звернувся із скаргою до адміністрації відповідача, у зв`язку з чим 17.04.2020 року був повторно оглянутий Дніпропетровською обласною МСЕК № 2.

За результатами огляду група інвалідності встановлена не була, а було встановлено 25% втрати працездатності (одноразово). Згідно довідки ВЛК військової частини НОМЕР_2 № 2980 від 26.11.19р. визначено: «Захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

08.11.2023 року позивач повторно оглянутий на спільному засіданні міжрайонної кардіологічної МСЕК № 2 та обласної МСЕК № 4.

За результатами огляду він був повторно скерований до клініки УкрДержНДІ МСПІ, де знаходився на дообстеженні з 20.11.2023 року по 28.112023 року. Діагноз інституту: ІХС: стенокардія напруження ІІФК. Стенозуючий коронаросклероз. Кардіосклероз. СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ (68,97%). ГХ ІІ ст., 2 ст. Гіпертензивне серце. Ризик 4. Супутні: ЦВХ. Енцефалопатія ІІ ст. змішаного ґенезу на тлі ГХ у сполученні з цукровим діабетом ІІ ст., атеросклерозом МАГ з розсіяною симптоматикою, цефалгічним синдромом. Хр. цервікалгія, хр. люмболгія, рецедивуючий перебіг, стадія загострення з нерізким больовим та м`язовотонічним синдромами на тлі ОХЗ, спондилоаотрозу, спондильозу хребта, протрузій С2-С3, С4- С7 дисків. Цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, ст. субкомпенсації. Обмеження життєдіяльності до трудової діяльності 0-І ст., всі інші показники 0 ст.

19.11.2023 року обласна МСЕК № 4 ознайомила позивача з консультативним висновком інституту № 6629 від 28.11.2023 року.

За результатами оглядів вищевказаних медичних закладів група інвалідності не встановлена, а встановлено 25% втрати працездатності (одноразово).

Згідно свідоцтва про хворобу Центральної військоволікарської комісії ЗС України № 14245 від 02.08.2023 року «Захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

Позивач з рішенням не погодився та написав заяву з проханням розглянути його медикоекспертну справу в ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України».

15.02.2024 року ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», проаналізувавши всі наявні медичні документи, зробила висновок що на момент огляду підстав для встановлення групи інвалідності не має. У разі погіршання стану здоров`я, хворий може звертатися до ЛКК для оформлення нових документів на МСЕК, що і було роз`яснено позивачу.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що саме ступінь обмеження життєдіяльності є загальним критерієм як при встановленні інвалідності, так і при визначенні ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Рішення про інвалідність приймається МСЕК та ґрунтується, зокрема, на оцінці комплексу клініко-функціональних з урахуванням характеру захворювання та ступеню вираженості порушених функцій організму. Критеріями встановлення інвалідності є обмеження категорій життєдіяльності, в тому числі працездатності. Ступінь втрати професійної працездатності визначається МСЕК у відсотковому співвідношенні у залежності від вираження обмеження життєдіяльності. При цьому, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

В той же час, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевіритизаконність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак суд не вправіздійснювати власну оцінку правомірності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі дотримання процедури прийняття та в контексті застосування норм матеріального права, а суд не вбачає підстав для проведення судово-медичної експертизи в рамках розгляду даної справи.

Аналогічна правова позиціявикладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19.

Обласною медико-соціальною експертною комісією №4 стосовно позивача встановлено, що група інвалідності йому не встановлена, а встановлено 25% втрати працездатності (одноразово).

Отже, за результатами огляду його не визнано інвалідом.

Як зазначено, у відзиві,таке рішення на думку фахівців МСЕК №4 вмотивоване тим, що на момент огляду захворюванняпозивача не призвело до такого ступеню порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності, що надає підстави для встановлення останньому будь-якої з груп інвалідності, у відповідності до вимог Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009№1317та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженоїнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561.

За приписами п. 23-24 Положення про МСЕК у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм вбачається,що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення, тобто можливість оскарження рішення, яке внесено до акту від 19.12.2023 року №2243 та довідки від 19.12.2023 року№004656.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом оскарження спірного рішення до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України заявою від 12.12.2023 року.

Розглянувши заяву позивача про оскарження рішення МСЕК №4 та мед. експертну справу комісія ДЗ «Цетнтральна МСЕК МОЗ України» вважає, що на момент огляду позивача підстав для встановлення групи інвалідності не було. Рішення обласної МСЕК прийняте у відповідності до вимог п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011 №561, Наказу МОЗ України від 05.06.2012 №420.

Таким чином, комісією вищого рівня було прийнято остаточне рішення, щодо не втановлення позивачу групи інвалідності та визначення ступеню працездатності.

При цьому, оскаржуючи акт огляду та довідку комісії МСЕК №4, позивач посилається на порушення процедури прийняття рішення саме комісією вищого рівня - Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», якою його не було запрошено для проведення повторного огляду, та яка має статус третьої особи у цій справі.

Суд звертає увагу позивача на те, що залишав позовну заяву без руху з метою визначення ним процесуального статусу третьої особи, однак в новій редакції позовної заяви статус третьої особи не змінився.

В той же час суд зауважує, що розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, та позивач в обґрунтування позовних вимог у позовній заяві не зазначає про порушення процедури відповідачем при прийнятті оскаржуваних акту огляду та довідки МСЕК, а лише не погоджується із результатами (висновками) зазначеними у них, а саме з тим, що наявні захворювання та встановлені діагнозами за медичною документацією не є підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності, а встановлено лише 25% втрати працездатності (одноразово).

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує суто медичними даними, встановленими під час проходження ВЛК та рішення ВЛК від 14.08.2023 про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та не погоджується тільки з інформацією та результатами зазначеними у оскаржуваних аткі огляду та довідці.

При цьому, суд звертає увагу, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності позивача є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування акту огляду від 19.12.2023 року та виданої на підставі цього акту довідки від 19.12.2023 №004656, а також для проведення повторного огляду позивача із складанням нової довідки.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77,94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертної комісії №4 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування акту огляду та довідки, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька