Ухвала

від 25.07.2024 по справі 320/35259/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

25 липня 2024 року Київ 320/35259/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕМКИ - БУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕННЕССІ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» до Київської міської ради, третя особа на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕМКИ - БУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕННЕССІ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» до Київської міської ради, третя особа на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Київської міської ради №76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0037, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД»;

- зупинення дії рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0040, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД»;

- зупинення дії рішення Київської міської ради №76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві оренди ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД»;

- зупинення дії рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0025, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;

- зупинення дії рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0055, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;

- зупинення дії рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно визначення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0030, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Академія сучасної освіти»;

- заборони Київській міській раді та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо внесення на підставі рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) червоних ліній на території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва з потраплянням на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0040, 8000000000:79:716:0032, 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0055, на яких розташовані об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок № 229 (будується), житловий будинок № 227 (будується), житловий будинок №301, дитячий дошкільний заклад на 160 місць, об`єднаний з початковою школою на 8 класів, громадська будівля №009, до моменту винесення рішення судом у даній справі.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що 04.04.2017 рішенням Київської міської ради №76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва» затверджено зміни до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 року №690/3265 «Про затвердження детального плану території житлового комплексу Теремки з на вул. Великій Кільцевій, 1 у Голосіївському районі м. Києва». Відповідно до зазначених змін у детальному плані території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі відображені внутрішні (проектні) червоні лінії на спірних земельних ділянках.

Позивачі вважають, що під час внесення змін до Детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва жодним чином не були враховані проектні рішення забудовника ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД», так як останнє приймало участь у громадських слуханнях, не подавало, не подавало додаткових листів та документів, оскільки ще з 2015 року перебувало у скрутному фінансовому становищі та змушене було зупинити проект із будівництва житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва.

Узв`язку з тим, що було змінено розташування внутрішніх (проектних) червоних ліній на території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва, зокрема з потраплянням на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0040, 8000000000:79:716:0032, 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0055, на яких розташовані об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок № 229 (будується), житловий будинок № 227 (будується), житловий будинок№301, дитячий дошкільний заклад на 160 місць, об`єднаний з початковою школою на 8 класів, громадська будівля №009, у разі внесення даних про внутрішні (проекті) червоні лінії до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) забудовнику неможливо буде отримати дозвільні документи на введення відповідних об`єктів в експлуатацію (щодо об`єктів, які будуються), та будь-яких інших документів містобудівного характеру, які необхідні для містобудівних перетворень (зокрема, будівництво споруд цивільного захисту (протирадіаційного укриття), проведення капітального ремонту та за потреби реконструкції). Вказане ставить під загрозу реалізацію містобудівного проекту та створює ризик невиконання зобов`язань перед інвесторами будівництва, так як забудовник (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») поза власною волею та не зі своєї вини не зможе ввести в експлуатацію відповідні житлові будинки, інвестори не отримають свою нерухомість, чим будуть заподіяні значні збитки підприємству, а інші Позивачі не зможуть отримати жодних документів містобудівного характеру, які необхідні для містобудівних перетворень (зокрема, будівництво споруд цивільного захисту (протирадіаційного укриття), проведення капітального ремонту та за потреби реконструкції).

Під час внесення змін до Детального плану території району Теремки- ІІІ у Голосіївському районі м. Києва жодним чином не були враховані проектні рішення чинного на той час колишнього забудовника ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД», так як останнє не приймало участі у громадських слуханнях.

ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД», як новий забудовник містобудівного проекту, вживало всіх від себе можливих заходів з метою реалізації містобудівного проекту з метою виконання взятих на себе зобов`язань перед інвесторами та спорудження об`єктів соціального призначення (поліклініки на 700 відвідувань, 3-х загальноосвітніх та ряду початкових шкіл, дошкільних навчальних закладів), що підтверджується матеріалами справи.

Протягом всього часу здійснення реалізації (будівництва) містобудівного проекту новим забудовником у період часу з 2018 року по 2024 року у жодного державного органу чи органу місцевого самоврядування у сфері державного архітектурно - будівельного нагляду/контролю не виникало та і не виникло питань/претензій до нового забудовника (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») щодо спорудження об`єктів у межах внутрішніх (проектних) червоних ліній,

Внесення даних про внутрішні (проектні) червоні лінії до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зупинить реалізацію містобудівного проекту та створить суттєвий ризик повного невиконання зобов`язань перед інвесторами будівництва, так як забудовник (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») поза власною волею та не зі своєї вини не зможе ввести в експлуатацію відповідні житлові будинки, інвестори не отримають свою нерухомість, чим будуть заподіяні значні збитки підприємству, а інші Позивачі не зможуть отримати жодних інших документів містобудівного характеру, які необхідні для містобудівних перетворень (зокрема, будівництво споруд цивільного захисту (протирадіаційного укриття), проведення капітального ремонту та за потреби реконструкції).

У 2018 році було здійснено коригування внутрішніх (проектних) червоних ліній, яке було погоджено Департаментом містобудування та архітектури КМР (КМДА).

Проект будівництва містобудівного об`єкту неодноразово проходив коригування та кожного разу (зокрема і у 2021 та у 2022 роках) був погоджений Департаментом містобудування та архітектури КМР (КМДА) і зареєстрований у містобудівному кадастрі, що свідчить про відсутність на території спірних з/д внутрішніх (проектних) червоних ліній.

Вказані дії органу місцевого самоврядування свідчать про те, що жодних заперечень чи зауважень щодо відкоригованих червоних ліній у місцевої влади не було.

Поява внутрішніх (проектних) червоних ліній тільки у 2024 році не кореспондується із попередньою поведінкою органу місцевого самоврядування, що дає підстави вести мову про те, що має місце недотримання принципу «належного урядування», яких застосовується у практиці ЄСПЛ, а також свідчить про суперечливу поведінку самого органу місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника (позивача) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу (заявнику) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

З наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просять позивачі, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивачі мають легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 25.03.2020 у справі №240/9592/19 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому у своїй постанові від 23.06.2020 у справі №640/110/20 Верховний Суд зазначив, що викладені у постанові, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог частини другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені висновки Верховного Суду враховані судом у спірних правовідносинах.

Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, які саме права, свободи та інтереси заявники вважають порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Київської міської ради та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до законної сили остаточним рішенням по справі №320/35259/24, призведе до очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абзаці 4 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова