КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2025 року №320/35259/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕМКИ - БУД», товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕННЕССІ ПЛЮС», товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» до Київської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування рішення в частині,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕМКИ - БУД», товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕННЕССІ ПЛЮС», товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» до Київської міської ради, в якій позивачі просять суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0037, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0040, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві оренди ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0025, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0055, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0030, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Академія сучасної освіти».
Ухвалою суду від 27.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; вирішено залучити в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що під час внесення змін до Детального плану території району Теремки - III (ДПТ) не були враховані проектні рішення забудовника ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД», так як останнє не приймало участь у громадських слуханнях, не подавало додаткових листів та документів, оскільки ще з 2015 року перебувало у скрутному фінансовому становищі.
Наголошують, що внаслідок зміни розташування внутрішніх (проектних) червоних ліній на території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва, зокрема з потраплянням на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0040, 8000000000:79:716:0032, 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0055, на яких розташовані об`єкти нерухомості позивачів різного ступеня готовності, зокрема, житлові будинки, громадські будівлі і споруди, у разі внесення даних про внутрішні (проекті) червоні лінії до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва далі - ЄДЕССБ) забудовнику (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») неможливо буде отримати дозвільні документи на введення відповідних об`єктів в експлуатацію (щодо об`єктів, які будуються), та будь-яких інших документів містобудівного характеру, які необхідні для містобудівних перетворень (зокрема, будівництво споруд цивільного захисту протирадіаційного укриття), проведення капітального ремонту та за потреби реконструкції).
Вказане, на думку позивачів, створює ризик перешкоди в реалізації містобудівного проекту та ризик невиконання забудовником (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») своїх зобов`язань перед інвесторами, при цьому інші позивачі, на їх думку, не зможуть отримати жодних документів містобудівного характеру, які необхідні для містобудівних перетворень (зокрема, будівництво споруд цивільного захисту протирадіаційного укриття), проведення капітального ремонту та, за потреби, реконструкції).
Покликаються на те, що ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД», як новий забудовник, вживало всіх від себе можливих заходів з метою реалізації містобудівного проекту. Вказують, що протягом всього часу здійснення реалізації (будівництва) містобудівного проекту новим забудовником у період часу з 2018 року по 2024 року у жодного державного органу чи органу місцевого самоврядування у сфері державного архітектурно - будівельного нагляду/контролю не виникало та і не виникло питань/претензій до нового забудовника (ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД») щодо спорудження об`єктів у межах внутрішніх (проектних) червоних ліній.
Окремо наголошують, що поява внутрішніх (проектних) червоних ліній «тільки у 2024 році» не кореспондується із попередньою поведінкою органу місцевого самоврядування.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» є замовником об`єкта «Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, їв, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва», який розташований на території мікрорайону Теремки III.
Для будівництва об`єкта було отримано вихідні дані на проектування, розроблено і погоджено проектну документацію та отримано необхідну дозвільну документацію.
Так, 12.04.2011 було отримано в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Висновок № 3924/0/18/21-11 щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації.
08.08.2011 отримано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №8781/0/19/009-11 для проектування будівництва житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва.
21.12.2011 проведено експертизу проекту та отримано Експертний звіт (позитивний) № 00-2374-11/ЦБ «Житлова та громадська забудова з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, їв, обмежена вул. Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва».
28.12.2011 отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11411117510 «Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, їв, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва».
В подальшому, 14.11.2017, ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» придбано за договорами купівлі-продажу № 1420 та № 1421 дві земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:488:0080, площею 22,9075 га, та 8000000000:79:716:0046, площею 4,7192 га, з цільовим призначенням «для спорудження житлових будинків багатофункціонального торговельно-розважального виставково-готельно-офісного комплексу з паркінгом», за адресою: вул. Кільцева дорога, 1 у Голосіївському районі м. Києва, на підставі Договорів купівлі-продажу земельної ділянки.
Згодом, 26.07.2019, ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» було отримано окремий Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192071167 «Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, їв, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва, 4-11 черги будівництва».
В подальшому відбувалося коригування проекту будівництва, за результатами чого було отримано Експертні звіти (коригування) від 18.03.2019, 18.06.2019, 13.10.2020, 21.01.2021 та 07.07.2022 та здійснювалась реєстрація скоригованих генпланів забудови в містобудівному кадастрі.
04.04.2017 рішенням Київської міської ради № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» внесено зміни до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 року № 690/3265 «Про затвердження детального плану території житлового масиву Теремки-3 на вул. Великій Кільцевій, 1 у Голосіївському районі м. Києва».
Відповідно до зазначених змін у детальному плані території району Теремки III у Голосіївському районі встановлені внутрішні (проектні) червоні лінії.
Водночас, відповідно до п. 6.1 Договорів купівлі-продажу земельної ділянки № 1420 та № 1421, сторони домовились, що земельні ділянки, що є предметом договорів будуть поділені на частини, у відповідності до черговості будівництва, яке буде здійснюватися на земельних ділянках відповідно до проектної документації.
Так, 02.04.2019 року між ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» та ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» укладено договір № 387 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2017 року № 1420 у зв`язку з поділом земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:79:488:0080 на 16 новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:79:488:0020, 8000000000:79:488:0021, 8000000000:79:488:0023, 8000000000:79:488:0024, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0026, 8000000000:79:488:0027, 8000000000:79:488:0028, 8000000000:79:488:0029, 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0031, 8000000000:79:488:0033, 8000000000:79:488:0034, 8000000000:79:488:0037, 8000000000:79:488:0039, 8000000000:79:488:0040.
В подальшому відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:488:0021, в результаті чого утворилася нова земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:488:0055.
31.10.2022 року між ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» та ПАТ «Кліринговий Дім» укладено договір № 437 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2017 року № 1421 у зв`язку з поділом земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:79:716:0046 на 13 новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0031, 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0038, 8000000000:79:716:0040, 8000000000:79:716:0041, 8000000000:79:716:0042, 8000000000:79:716:0047, 8000000000:79:716:0048, 8000000000:79:716:0049, 8000000000:79:716:0051, 8000000000:79:716:0052, 8000000000:79:716:0053, 8000000000:79:716:0054.
Крім того, ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» здійснює будівництво в тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 на підставі Договору щодо визначення порядку користування земельною ділянкою за Договором про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк та внесення змін до нього від 27.10.2022 № 1008.
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:716:0037 запроектований та в процесі будівництва житловий будинок № 229 (8 пусковий комплекс 11 черги будівництва).
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:716:0040 запроектований та в процесі будівництва житловий будинок № 227 (6 пусковий комплекс 11 черги будівництва).
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 побудовано та введено в експлуатацію житловий будинок №301 (13 пусковий комплекс 11 черги будівництва), що підтверджується Актом готовності до експлуатації від 23.12.2022 та Сертифікатом від 29.12.2022 №ІУ 123221227749.
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:488:0030 побудовано та введено в експлуатацію дитячий дошкільний заклад на 160 місць, об`єднаний з початковою школою на 8 класів (6 черга будівництва), що підтверджується Актом готовності до експлуатації від 18.05.2020, Сертифікатом від 02.06.2020 № ІУ163201541489 та витягом з ДРРП від 09.07.2020 № 215671235, який згідно інвестиційного договору №1872 від 01.10.2019 передано за актом приймання-передачі об`єкту інвестування на ТОВ «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ».
10.07.2020 року на підставі договору № 2136 купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:488:0030, зазначена земельна ділянка перейшла у власність ТОВ «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ».
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:488:0025 та 8000000000:79:488:0055 побудовано та введено в експлуатацію громадську будівлю №009 (4 пусковий комплекс 5 черги будівництва), що підтверджується Актом готовності до експлуатації від 31.05.2021, Сертифікатом від 02.06.2021 № ІУ123210531221 та витягом з ДРРП від 11.08.2021 № 269984826, який згідно інвестиційного договору №12-04/2021 від 02.04.2021 передано за актом приймання-передачі об`єкту інвестування на ТОВ «ТЕННЕССІ ПЛЮС».
01.09.2021 на підставі договору № 4479 купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:488:0025, зазначена земельна ділянка перейшла у власність ТОВ «ТЕННЕССІ ПЛЮС».
16.12.2021 на підставі договору № 7798 купівлі-продажу земельної ділянки з s кадастровим номером 8000000000:79:488:0055, зазначена земельна ділянка перейшла у власність ТОВ «ТЕННЕССІ ПЛЮС».
29.02.2024 ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» замовило складання топографічного плану масштабу 1:500 (10,5 га) ділянки по об`єкту: XI черга будівництва (20-23 пускові комплекси) (загальноосвітня школа на 36 класів зблокована з закладом дошкільної освіти на 160 дітей) (№401 за ГП) відповідно до договору на виконання інженерно- геодезичних робіт № 126. За результатами виконаних робіт отримано топографічне знімання масштабу 1:500 на якому виявлено нанесення внутрішніх (проектних) червоних ліній в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0032, 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0040.
23.04.2024 ТОВ «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» замовило складання топографічного плану масштабу 1:500 (1,7 га) ділянки по об`єкту: «Нове будівництво споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) закладу освіти на вул. Родини Кістяківських, 2 у Голосіївському районі міста Києва» відповідно до договору№ 5/2024-УР. В ході виконання робіт отримано витяг з бази червоних ліній на якому виявлено нанесення внутрішніх (проектних) червоних ліній в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0055.
Відповідно до топографічного плану та витягу з бази червоних ліній від 11.04.2024, ТОВ «ТЕРЕМКИ-БУД» та ТОВ «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» встановили, що було змінено розташування внутрішніх (проектних) червоних ліній на території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва, зокрема з потраплянням на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:79:716:0037, 8000000000:79:716:0040, 8000000000:79:716:0032, 8000000000:79:488:0030, 8000000000:79:488:0025, 8000000000:79:488:0055, на яких розташовані об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок № 229 (будується), житловий будинок № 227 (будується), житловий будинок №301, дитячий дошкільний заклад на 160 місць, об`єднаний з початковою школою на 8 класів, громадська будівля №009, які опинилися у межах внутрішніх (проектних) червоних ліній.
Враховуючи наведене, вважаючи протиправним встановлення у детальному плані території району Теремки III у Голосіївському районі внутрішніх (проектних) червоних ліній на підставі рішення Київської міської ради від 04.04.2017 № 76/2298, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, якщо не вказано іншого) червоні лінії, це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Таким чином, детальний план території є містобудівною документацією на місцевому рівні в розумінні норм Закону №3038-71.
За змістом ч. 1 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Нормою ч. 4 ст. 19 Закону №3038-VI встановлено, що детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4)містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7)черговість та обсяги інженерної підготовки території;8) систему інженерних мереж;
9)порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10)порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні - екомережі;
11)межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Нормою ч. 7 ст. 19 Закону №3038-VI передбачено, що загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Зважаючи, що план зонування території м. Києва у встановленому порядку не затверджувався, затвердження детальних планів території в межах м. Києва здійснювалось Київською міською радою. Зазначене кореспондується з нормою п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають оформлені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, загальні плани територій.
За змістом ч. 2 ст. 21 Закону №3038-VI затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 21 Закону №3038-VI оприлюднення проектів генеральних кланів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
Нормою ч. 5 ст. 21 Закону №3038-VI визначено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
За змістом п. 2 та п. 3 ч. 7 ст. 21 Закону №3038-VI пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати, серед іншого, юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні, а також власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею.
В ч. 6 ст. 21 Закону №3038-VI наголошено, що пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами не заперечується, що громадські слухання проекту оскаржуваного ДПТ проводились у відповідності до вимог, визначених нормами Закону №3038-VI та Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555.
Так, оголошення про проведення громадських слухань проекту оскаржуваного ДПТ публікувалось в газеті «Хрещатик», на стор. 15, номер 96(4866) від 09.09.2016. Оголошення також публікувалось на сайті Київської міської державної адміністрації.
Суд звертає увагу що доводи позивачів про те, що в оскаржуваному ДПТ жодним чином не були враховані проектні рішення забудовника ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» спростовується текстом зазначених вище оголошень, в яких вказувалось - «В ДПТ враховано проектні рішення щодо території, відведеної ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» для житлової багатоквартирної забудови з вбудованими приміщеннями громадського призначення, торговельно-розважального комплексу «Республіка», нового автовокзалу «Теремки», поліклініки на 700 відвідувачів, 3-х загальноосвітніх та ряду початкових шкіл, дошкільних навчальних закладів».
Також вказане твердження безпосередньо спростовується змістом оскаржуваного ДПТ, в якому відображено наміри ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» - «Зокрема, в межах вулиць Кільцева дорога, Проектна 1, Проектна 2, Проектна 4, Жулянська, що мали комунально-складське призначення, та території сільсько-господарського виробництва проектуються житлові мікрорайони № 1,2,3,4 (частково), які складаються з блоксекцій поверховістю 7-10 поверхів (забудовник - ТОВ «Мегаполісжитлобуд»), у вигляді напівзамкнених П-образних у плані структур, або замкнених у вигляді каре. Забудова на перетині вулиць або проїздів представлена 5-ти кутною структурою блок секцій поверховістю 7-10 пов.» (розділ «Проектні пропозиції», стор. 30 Книги 1.1 «Пояснювальна записка» Тому 1 «Архітектурно-планувальна організація території» оскаржуваного ДПТ, а також в Техніко-економічних показниках оскаржуваного ДПТ, копії яких долучені до матеріалів справи).
Матеріалами справи підтверджується, що в якості вихідних даних при розробці проекту оскаржуваного ДПТ, серед іншого, використано лист ТОВ «МЕГАПОЛИСЖИТЛОБУД» від 10.03.2016, № 65 з додатками до нього.
Планувальні рішення з реалізації намірів ТОВ «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» відображені на «Проектному плані» оскаржуваного ДПТ (схема 6 Книги 1.2 Графічна частина» Тому 1 «Архітектурно-планувальна організація території» оскаржуваного ДПТ, копія якої долучена до матеріалів справи).
При цьому, червоні лінії в межах території оскаржуваного ДПТ, відображені в Міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності (МІАС ЗМД) - Містобудівний кадастр Києва» наразі є аналогічними проектним червоним лініям, відображеним в матеріалах оскаржуваного ДПТ станом на дату його затвердження («План червоних ліній» - схема 9 Книги 1.3 «Графічна частина» Тому 1 Архітектурно-планувальна організація території» оскаржуваного ДПТ, копія якої долучена до матеріалів справи).
Викопіювання з нанесенням червоних ліній у масштабі 1:5000, виготовлене Комунальною організацією "Центр містобудування та архітектури" та видане Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну Виконавчого органу Київської міської ради 11.11.2008р. за №2850-2000 відображає червоні лінії по вул. Кільцева дорога, просп. Академіка Глушкова, лісосмуга вздовж вул. Теремківської, вул. Жулянська і міською межею (межа Києва та області) у Голосіївському районі м. Києва. В межах території забудови червоні лінії відсутні, що свідчить про те, що на момент видані МУО були відсутні червоні лінії в межах земельних ділянок, відведених для реалізації містобудівного проекту.
З аналізу законодавства, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідач та третя особа, при виконанні своїх функцій у сфері містобудування, мали б керуватися також приписами п.п 1.3-1.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109 (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення), згідно яких містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв`язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, враховуючи видані МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009- 11, відповідач разом з третьої особою станом на дату прийняття рішення Київської міської ради від 04.04.2017 за № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва» яким внесено зміни до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 року № 690/3265 «Про затвердження детального плану території житлового масиву Теремки-3 на вул. Великій Кільцевій, 1 у Голосіївському районі м. Києва» зобов`язані дотримуватися раніше виданих Містобудівних умов та обмежень при оновленні містобудівної документації, так як лише з прийняттям вказаного оскаржуваного рішення у детальному плані території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі були встановлені внутрішні (проектні) червоні лінії. У свою чергу, відповідно до розділу 11 МУО «Мінімальні відступи будівлі споруди від червоних ліній вулиць» встановлено «розмістити об`єкти, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці за межами червоних ліній оточуючих вулиць та поза межами охоронних зон інженерних комунікацій і не порушуючи меж землекористування земельних ділянок».
Вказані червоні лінії оточуючих вулиць території забудови було відображено у Викопіюванні з нанесенням червоних ліній 1:5000 від 11.11.2008 року, згідно якого червоні лінії наявні в межах таких оточуючих вулиць: вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмежена вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею (межа Києва та області), у Голосіївському районі м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, отримані 08.08.2011 року МУО за № 8781/0/19/009-11 не містили обмежень забудови земельних ділянок в межах внутрішніх (проектних) червоних ліній через їх відсутність, а так як замовник зобов`язаний при реалізації містобудівного проекту дотримуватися вимог МУО як основної складової вихідних даних на проектування, то нові обмеження містобудівного характеру могли виникнути тільки за наявності згоди замовника.
У свою чергу, під час внесення змін у 2017 році до Детального плану території району Теремки-ІІІ у Голосіївському районі м. Києва, замовник будівництва не звертався до уповноважених органів із заявою про внесення змін до раніше виданого МУО щодо обмеження виконання містобудівного проекту у формі додатково встановлених внутрішніх (проектних) червоних ліній території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі міста Києва.
Матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "ТЕРЕМКИ-БУД" до уповноважених органів із заявою про внесення змін до раніше виданих МУО у зв`язку із встановленням внутрішніх (проектних) червоних ліній, а тому для замовника актуальними та чинними залишаються саме МУО видані 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 у первісній редакції, так як жодних змін та доповнень до них не було внесено.
Таким чином, видані МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 були чинними як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і залишаються чинними на даний час (реалізація містобудівного проекту триває) і на них поширюється дія Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109, так як процес будівництва ще триває і будь-які зміни містобудівної документації без внесення відповідних змін у раніше видані МУО не можуть впливати та обсяг прав та обов`язків замовника будівництва.
Крім цього, ч.14 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає визначення «червоні лінії» - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення. Всупереч вимог цієї норми відповідач та третя особа прийняли оскаржуване рішення, яким нанесено червоні лінії запроектованих вулиць (проектні) в межах єдиної території забудови, штучно розділивши єдину територію забудови без врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Відповідно до ч.14 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Згідно з п. 1.3. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109 (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення), містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Приписами п. 1.4. Порядку передбачено, що чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв`язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Відповідно до ДБН Б.1.1-14:2012 замовник надає розробнику інвестиційні наміри забудовників, які доцільно враховувати у детальному плані території.
У Постанові КАС ВС від 04 листопада 2020 року у справа № 824/376/19-а Верховним судом було зроблено висновки, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.
Під час розроблення та затвердження містобудівної документації мають бути враховані інтереси держави, територіальної громади, окремих груп та осіб, а власне внесення змін має відбуватися у встановленому порядку.
Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін приймає відповідна сільська, селищна або міська рада, а замовником розроблення проекту такої документації є виконавчий комітет відповідної ради. При цьому, замовник має надати розробнику вихідні дані, в яких, крім іншого, відображаються існуючі використання території, наявна житлова чи громадська забудова, земельні ділянки, надані у користування фізичним та юридичним особам. Проект Генерального плану (внесенні до нього змін) розробляється, зокрема, з урахуванням плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, а також інвестиційних намірів юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території з урахуванням земельних ділянок, наданих для забудови та іншого використання.
Колегія суддів також враховує, що будівництво 107-ми квартирного 9-ти поверхового житлового будинку з вбудованим магазином по розпочалося до внесення змін до Генерального плану м. Чернівці, а об`єкт будівництва розташований на земельній ділянці з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури. Вказана земельна ділянка, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, за попередньою редакцією Генерального плану м. Чернівці знаходилась в житловій зоні Ж-3 (багатоповерхова квартирна житлова та громадська забудова без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови). Тобто позивачі мали «легітимні очікування» стосовно реалізації намірів будівництва багатоквартирного житлового будинку, які не можуть бути реалізовані у зв`язку з прийняттям рішення про зміну функціонального призначення земельної ділянки.
У Постанові КАС ВС від 04 серпня 2023 року у справа № 320/9672/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зі змісту законодавчого регулювання порядку ухвалення рішення про розробку ДПТ, замовлення розробки ДПТ та затвердження такого ДПТ, вбачається, що метою покладення на відповідну сільську, селищну або міську раду та її виконавчі органи повноважень у цій сфері є забезпечення комплексного підходу до планування забудови території на місцевому рівні, врахування при цьому інтересів відповідної територіальної громади та вимог містобудівної документації на місцевому рівні; для цього на відповідний орган місцевого самоврядування покладається повна відповідальність за зміст ДПТ, його відповідність містобудівній документації на місцевому рівні та дотримання встановленої законодавством процедури його розробки, обговорення, доведення до відома громадськості та прийняття.
При цьому відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/21854/18 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Враховуючи, що містобудівна документація на місцевому рівні, зокрема ДПТ, істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців населених пунктів, навколишнє середовище, розвиток населених пунктів (суспільні інтереси), то під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів (Аналогічні правові висновки викладені в Постановах КАС ВС від 30 січня 2024 року у справі № 160/25184/21, від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20).
У Постанові КАС ВС від 12 березня 2024 року по справі № 240/6553/23 зроблено наступні висновки:
(a) Здійснення містобудівної діяльності, яка охоплює прогнозування розвитку населених пунктів і територій, їх планування, забудову та інше використання, передбачає взаємоузгодження (урахування) державних, громадських та приватних інтересів, забезпечення, у тому числі, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель.
У Постанові КАС ВС від 21.09.2021 по справі № 420/4649/19 зроблено наступні висновки:
(a) Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
(b) Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
У Постанові КАС ВС від 17.11.2021 у справі № 160/11647/19 вказано, що правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади чиї інтереси вона зачіпає, до суду. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22, про те, що під час розробки та прийняття органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим суб`єктом акта нормативно-правового, зокрема регуляторного характеру, мають бути дотримані такі вимоги: враховані інтереси суб`єктів господарювання, суспільні інтереси (територіальної громади) та інтереси держави у такій мірі, щоб це забезпечувало їх збалансованість; обґрунтовано необхідність нормативного регулювання саме у запропонованому у відповідному регуляторному акті формі та порядку; відповідне нормативне регулювання має бути передбачуваним для суб`єктів господарювання у достатній мірі; якщо такі суб`єкти добросовісно та з дотримання усіх вимог законодавства здійснюють свою господарську діяльність, то нові регуляторні норми (правила, заходи) не повинні перешкоджати такій діяльності, крім випадків об`єктивної та мотивованої необхідності дотримання законодавства, захисту
національної безпеки та суспільних інтересів тощо.
Відповідно до документів, наданих для отримання МУО, зокрема з Викопіювання з нанесенням червоних ліній у масштабі 1:5000 від 11.11.2008 року вбачається, що були нанесені червоні лінії по вул. Кільцева дорога, просп. Академіка Глушкова, лісосмуга вздовж вул. Теремківської, вул. Жулянська і міською межею (межа Києва та області) у Голосіївському районі м. Києва, що свідчить про те, що на момент видачі МУО були відсутні червоні лінії в межах земельних ділянок, відведених для реалізації містобудівного проекту.
Відповідач та Третя особа, що видавала МУО, при виконанні своїх функцій у сфері містобудування повинні були керуватися приписами п.п 1.3-1.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109 (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення), згідно яких зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника, а чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв`язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.
Враховуючи видані МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11, Відповідач разом з Третьої особою станом на дату прийняття рішення Київської міської ради від 04.04.2017 за № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва» зобов`язані дотримуватися раніше виданих Містобудівних умов та обмежень при оновленні містобудівної документації, так як лише з прийняттям вказаного оскаржуваного рішення у детальному плані території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі були встановлені внутрішні (проектні) червоні лінії.
Видані 08.08.2011 року МУО за № 8781/0/19/009-11 не містили обмежень забудови земельних ділянок в межах внутрішніх (проектних) червоних ліній через їх відсутність, а так як замовник зобов`язаний при реалізації містобудівного проекту дотримуватися вимог МУО як основної складової вихідних даних на проектування, то подібного роду нові обмеження містобудівного характеру могли виникнути тільки за наявності згоди замовника.
Під час внесення змін у 2017 році до Детального плану території району Теремки-ІІІ у Голосіївському районі м. Києва, замовник будівництва не звертався до уповноважених органів із заявою про внесення змін до раніше виданих МУО щодо обмеження виконання містобудівного проекту у формі додатково встановлених внутрішніх (проектних) червоних ліній території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі міста Києва.
Пізніше ТОВ "ТЕРЕМКИ-БУД" також не звертався до уповноважених органів із заявою про внесення змін до раніше виданих МУО у зв`язку із встановленням внутрішніх (проектних) червоних ліній.
Для замовника актуальними та чинними залишаються МУО видані 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 у первісній редакції, так як жодних змін та доповнень до них не було внесено.
Видані МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 були чинними як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і залишаються чинними на даний час і на них поширюється дія Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, так як процес будівництва ще триває і будь-які зміни містобудівної документації без внесення відповідних змін у раніше видані МУО не можуть впливати та обсяг прав та обов`язків замовника будівництва. Всупереч вимог ч.14 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Відповідач та Третя особа прийняли оскаржуване рішення, яким нанесено червоні лінії запроектованих вулиць (проектні) в межах єдиної території забудови, штучно розділивши єдину територію забудови без врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
При прийнятті оскаржуваного рішення Київської міської ради від 04.04.2017 за № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва» Відповідачем не було дотримано принцип належного урядування, так як указаним рішенням було встановлено нові внутрішні (проектні) червоні лінії на території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі, всупереч раніше вже виданим Містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки від 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11, які подібних обмежень не передбачали.
Враховуючи чинність МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 у первісній редакції, де відсутнє посилання на будь-які внутрішні (проектні) червоні лінії, ТОВ "ТЕРЕМКИ-БУД" також було отримано погодження Департаментом містобудування та архітектури:
(a) проекту будівництва та зареєстровано його в містобудівному кадастрі підтверджується печаткою Департаменту містобудування та архітектури від 04.06.2021 року на проекті "Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва (коригування 5 та 11 черг будівництва);
(b) проекту будівництва та зареєстровано його в містобудівному кадастрі (підтверджується печаткою Департаменту містобудування та архітектури від 04.06.2021 року на проекті "Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва (коригування 7 черги будівництва) Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь- якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
2.2.5 Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз протии Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
З огляду на викладені положення вбачається, що основоположними принципами виконання органом місцевого самоврядування покладених на нього обов`язків (належне урядування) є верховенство права, одним із елементів якого в свою чергу є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина, втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлювальних такими обмеженнями, тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
У свою чергу, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії").
Відповідач порушив принцип належного урядування оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення від 04.04.2017 за № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі м. Києва» було встановлено нові внутрішні (проектні) червоні лінії на території району Теремки ІІІ у Голосіївському районі, всупереч раніше вже виданим Містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки від 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11, які подібних обмежень не передбачали.
ТОВ "ТЕРЕМКИ-БУД", враховуючи чинність МУО 08.08.2011 року за № 8781/0/19/009-11 у первісній редакції, де відсутнє посилання на будь-які внутрішні (проектні) червоні лінії, було отримано погодження Департаментом містобудування та архітектури проекту будівництва (коригування проекту 5, 7, 11 черг будівництва) 04.06.2021 року та зареєстровано його в містобудівному кадастрі, що свідчить про відсутність будь-яких зауважень у сфері містобудування.
Як вже зазначалось, відповідно до вимог Закону №3038-VI червоні лінії визначаються детальним планом території.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 19 №3038-VI, в чинній на час розгляду справи судом редакції, зміни до детального плану території розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕМКИ - БУД» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13-15; код ЄДРПОУ 40571961), товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕННЕССІ ПЛЮС» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13-15; код ЄДРПОУ 44000497), товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13-15; код ЄДРПОУ 38005272) до Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141), третя особа на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32; код ЄДРПОУ 26345558), про визнання протиправними та скасування рішення в частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0037, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0040, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві оренди ТОВ «ТЕРЕМКИ- БУД»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0025, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0055, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Теннессі Плюс»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 76/2298 від 04.04.2017 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» в частині, що стосується затвердження змін до детального плану території стосовно встановлення червоних ліній в межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:716:0030, яка розташована по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у Голосіївському районі м. Києва, належної на праві власності ТОВ «Академія сучасної освіти».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124775986 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні