Рішення

від 25.07.2024 по справі 380/7436/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 рокусправа № 380/7436/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 08735882), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр МВС України» у формі постанови від 09.02.2024 р. №50 оформлене довідкою №132, яким затверджено рішення Госпітальної військово-лікарської комісії ДУ «ГМЦ МВС України» про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби,

- зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний центр МВС України» провести повторний медичний огляд та розгляд питання щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 НГУ. Згідно довідки №351 виданої Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області, позивачу встановлено ряд діагнозів, один з який пов`язаний з проходженням військової служби, а саме - хронічний панкреатит, стадія ремісії з незначним порушенням функцій. Хронічний персистуючий гепатит, мінімальна активність. Цукровий діабет 2 тип, легка форма, стадія компенсації. Цією довідкою було встановлено що позивач придатний до військової служби. Оскільки позивач не погоджувався з таким висновком, а наявні захворювання та пройдені ним лікування дають підстави ставити під сумнів його придатність до військової служби, ним було подано скаргу до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ГМЦ МВС України». Скарга була задоволена та призначено повторний огляд позивача.

Згідно довідки №132 виданої на підставі постанови відповідача від 09.02.2024 р. №50 встановлено: Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Цукровий діабет II тип, панкреатогенний, середнього ступеня важкості, стан медикаментозної компенсації. Діабетична периферична полінейропатія. Хронічний кальцифікуючий панкреатит з помірним порушенням екскреторної функції, без занепаду живлення. Хронічний гастрит з помірним порушенням функції. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езофагіту. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Також встановлено захворювання: міопія слабкого ст. правого ока, простий міопічний астигматизм лівого ока, спазм акомодації обох очей. Викривлення переділки носа. Хронічний вазомоторний риніт. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На основі ст. 13б, 52б, 54б, 23г гр. II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого Наказом МО України від 14.08.2008 р. №402. визнано позивача обмежено придатний до військової служби, непридатним до служби в спецпідрозділах (крім підрозділів тилового забезпечення). Встановлено що йому протипоказані значні фізичні навантаження, потребує режиму харчування.

Згідно даних статей гр. II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» встановлено що дані хвороби фактично можуть бути підставою непридатності до військової служби та таке питання вирішується індивідуально. При цьому даних, які б підтверджували правильність висновків чи їх обґрунтованість надано в рішення не було. Тобто рішення відповідача не містить обґрунтування обмеженої придатності позивача до військової служби з врахуванням наявних в нього захворювань.

Крім цього, рішення відповідача містить посилання на те, що позивачу протипоказані значні фізичні навантаження, проте не має пояснення які саме це навантаження та до яких робіт позивач не може бути залучений. Відсутність у рішенні відповідача конкретизації видів фізичних навантажень, які може нести позивач та видів робіт до яких його можна залучати, ставить дане рішень під сумнів щодо його правомірності. Також це порушує права позивача, який фактично є непридатним до військової служби, що випливає з того що йому протипоказані значні фізичні навантаження, але в той ж час він не визнаний непридатним.

Ухвалою суду від 10.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за результатами проходження позивачем ВЛК в Г(ВЛ)К відповідно до Довідки № 132 від 06.02.2024 затвердженої 09.02.2024 Постановою №50 за рішенням М(ВЛ)К було встановлено наступний діагноз: Цукровий діабет II тип, панкреатогенний, середнього ступеня важкості, стан медикаментозної компенсації. Діабетична периферична полінейропатія. Хронічний кальцефікуючий панкреатит з помірним порушенням функцій. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езофагіту. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходження військової служби. Міопія слабкого ст. правого ока, простий міопічний астигматизм лівого ока, спазм акомодації обох очей. Викривлення переділки носа. Хронічний вазомоторний реніт. Захворювання, НІ, не повязане з проходженням військової служби.

На основі ст. 136, 526, 546, 23 гр. II Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого Наказом МО України від 14.08.2008 р. №402 було визнано - обмежено придатним до військової служби. Не придатний до служби в спецпідрозділах (крім підрозділів тилового забезпечення). Протипоказані значні фізичні навантаження, потребує режиму харчування.

Відповідач не погоджується з позицією позивача, викладеною у позовній заяві, оскільки відповідно до пункту 1.1. розділу II Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку етапу здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. Тому у довідці № 132 були зазначені лише ті хвороби, стани та фізичні вади, які були встановлені на момент огляду Позивача Г(ВЛ)К. Постанова №50 про обмежену придатність до військової служби в Довідці № 132 від 09.02.2024 прийнята у відповідності до встановлених діагнозів та відповідно до вимог Розкладу хвороб, ступенів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Також Відповідач вказав, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає вона під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Зазначає, що у позовній заяві позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем цього рішення.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що відповідач не довів суду обґрунтованість його висновку з посиланням на норми права та огляд позивача. Крім цього, в позовній заяві було зазначено про те, що рішення відповідача містить посилання на те, що позивачу протипоказані значні фізичні навантаження, проте не має пояснення які саме це навантаження та до яких робіт позивач не можу бути залучений. Таких пояснень не містить і відзив по справі, хоча ми зазначали про відсутність у рішенні відповідача конкретизації видів фізичних навантажень, які може нести позивач та видів робіт до яких його можна залучати, ставить дане рішень під сумнів щодо його правомірності. Також це порушує права позивача, який фактично є непридатним до військової служби, що випливає з того що йому протипоказані значні фізичні навантаження, але в той ж час він не визнаний непридатним. Вважає, що при поданні відзиву відповідач не виконав свого обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення.

У відповіді на відзив представник позивача також заявив клопотання про витребування у відповідача: обґрунтування визнання ОСОБА_1 обмежено придатним з пояснення індивідуального визначення наявних захворювань в останнього, які унеможливлюють визнання його непридатним; медичні документи, які були зібрані в процесі обстеження ОСОБА_1 та на основі яких прийнято рішення щодо його обмеженої придатності до військової служби. Зазначає, що відповідачем не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення.

Представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надала пояснення по суті позову та вказала, що позивач призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 01.03.2022. Знаходиться під наглядом медичної служби військової частини НОМЕР_2 з 01.03.2022 року по теперішній час.

З 20.08.2022 по 02.09.2022 року знаходився на стаціонарному лікуванні у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» з діагнозом: Хронічний панкреатит в стадії загострення. Псевдокиста тіла підшлункової залози.

З 09.10.2022 по 12.10.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю - F10.00. Вміст алкоголю в крові 240мг/100мл чи більше - Y90.8.

23.03.2023 року перебуваючи у відпустці був доставлений бригадою ШМД у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону внаслідок зловживання жирної їжі та зловживання алкоголю. З 23.03.2023 по 31.03.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону з діагнозом: К85.9 - Гострий панкреатит, неуточнений. Гострий некротичний панкреатит з переважним ураженням голівки підшлункової залози. Гастрофагально- рефлюксна хвороба. Вторинний цукровий діабет, субкомпенсований, вперше виявлений.

30.03.2023 року проведено медичний огляд госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, довідка 794/1. Діагноз та постанова комісії: Стан після гострого некротичного панкреатит з переважним ураженням голівки підшлункової залози. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статі 56 графи II Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів.

З 31.03.2023 по 11.04.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» з діагнозом: ГЕРХ. Гострий некротичний панкреатит. Вторинний цукровий діабет (03.2023р переніс гострий панкреатит), вперше виявлений, стадія субкомпенсації.

З 15.04.2023 по 14.05.2023 року надана відпустка за станом здоров`я на тридцять календарних днів, згідно довідки ВЛК №794/1.

З 13.06.2023 по 28.06.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» з діагнозом: Обстеження М(В-Л)К.

20.07.2023 року пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», довідка № 274. Діагноз і постанова комісії: Хронічний панкреатит в стадії нестійкої ремісії. Стан після гострого некротичного панкреатиту з переважним ураженням голівки підшлункової залози (23.03.2023р.). Цукровий діабет II тип, легка форма, стадія компенсації. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Простий міопічний астигматизм обох очей з гостротою зору 0,4/0,5 з корекцією до 0,9/1,0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 56 графи II ТДВ - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 року № 402. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (вдруге).

З 26.07.2023 по 24.08.2023 року надана відпустка за станом здоров`я на тридцять календарних днів, згідно довідки ВЛК № 274.

24.08.2023 року перебуваючи у відпустці був доставлений бригадою ШМД у 2-ге хірургічне відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня». З 24.08.2023 по 29.08.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні у 2 хірургічному відділені КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» з діагнозом: Хронічний панкреатит, стадія загострення. Диспептичний синдром. Порушення моторно-евакуаторної функції кишківника. Зниження зовнішньої-секреторної функції підшлункової залози. Цукровий діабет 2 тип. Виписується зі стаціонару для подальшого лікування за місцем проживання. З`явитись до лікаря 30.08.2023 року.

З 30.08.2023 по 08.09.2023 року перебував на амбулаторному лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» з діагнозом: Хронічний панкреатит в стадії нестійкої ремісії.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 11.09.2023року скерований на огляд ВЛК у ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» для визначення придатності до подальшого проходження військової служби за станом здоров`я.

10.10.2023 року пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», довідка № 351. Діагноз і постанова комісії: Хронічний панкреатит, стадія ремісії з незначним порушенням функції. Хронічний персистуючий гепатит, мінімальна активність. Цукровий діабет ІІ тип, легка форма, стадія компенсації. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Складний короткозорий астигматизм обох очей з гостротою зору 0,6/0,5 з корекцією до 1,0/1,0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 13в, 54в графи II ТДВ - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 року № 402 Придатний до військової служби.

Позивач з висновками ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не погоджувався та звернувся для оскарження висновку в ДУ «ГМЦ МВС України» м. Київ.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 15.01.2024 року скерований на огляд госпітальною ВЛК у ДУ «ГМЦ МВС України» м. Київ для визначення придатності до подальшого проходження військової служби за станом здоров`я.

06.02.2024 року пройшов медичний огляд у госпітальній медичній (військово- лікарській) комісії ДУ «ГМЦ МВС України», довідка № 132. Діагноз і рішення комісії: Цукровий діабет ІІ тип, панкреатогенний, середнього ступеня важкості, стан медикаментозної компенсації. Діабетична периферична полінейропатія. Хронічний кальцифікуючий панкреатит з помірним порушенням екскреторної функції, без занепаду живлення. Хронічний гастрит з помірним порушенням функції. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езофагіту. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Міопія слабкого ст. правого ока, простий міопічний астигматизм лівого ока, спазм акомодації обох очей. Викривлення переділки носа. Хронічний вазомоторний риніт. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 13б, 52б, 54б, 23г графи II ТДВ - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 року № 402 Обмежено придатний до військової служби.

Представник третьої особи вважає рішення Центральної медичної (військово-лікарської комісії) ДУ «ГМЦ МВС України» від 09.02.2024 №50 оформлене довідкою №132, яким військовослужбовець ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби законним та таким, що відповідає вимогам Наказу №402 МОУ.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , 1993 р.н., кулеметник в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України, 01 березня 2022 року призваний по мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022.

Постановою у формі довідки №351 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 10.10.2023 року, за результатами медичного огляду, позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» зі скаргою з метою перегляду постанови ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

За результатами проходження ОСОБА_1 ВЛК в Г(ВЛ)К відповідно до Довідки № 132 від 06.02.2024 затвердженої 09.02.2024 Постановою №50 за рішенням М(ВЛ)К було встановлено наступний діагноз: Цукровий діабет II тип, панкреатогенний, середнього ступеня важкості, стан медикаментозної компенсації. Діабетична периферична полінейропатія. Хронічний кальцефікуючий панкреатит з помірним порушенням функцій. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езофагіту.

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходження військової служби.

Міопія слабкого ст. правого ока, простий міопічний астигматизм лівого ока, спазм акомодації обох очей. Викривлення переділки носа. Хронічний вазомоторний реніт.

Захворювання, НІ, не повязане з проходженням військової служби.

На основі ст. 136, 526, 546, 23 гр. II Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого Наказом МО України від 14.08.2008 р. №402 було визнано - обмежено придатним до військової служби. Не придатний до служби в спецпідрозділах (крім підрозділів тилового забезпечення). Протипоказані значні фізичні навантаження, потребує режиму харчування.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Щодо заявленого представником позивача у відповіді на відзив клопотання про витребування доказів: обґрунтування визнання ОСОБА_1 обмежено придатним з поясненням індивідуального визначення наявних захворювань в останнього, які унеможливлюють визнання його непридатним; медичні документи, які були зібрані в процесі обстеження ОСОБА_1 та на основі яких прийнято рішення щодо його обмеженої придатності до військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7, 8 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обов`язком відповідача є довести правомірність своїх дій, зокрема поданням доказів. Відповідач обгрунтовує правомірність своїх дій не власний розсуд у поданому відзиві на позов, тому у суду відсутня необхідність у витребуванні додаткових обгрунтувань. Щодо витребування медичних документів, то суд, у цій справі перевіряє оскаржуване рішення відповідача лише в межах дотримання процедури прийняття такого та не надає оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 р. №2232-ХІ1 (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС на теперішній час регламентується Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 року за № 559/30427 (далі - Положення).

Частиною 2, пункту 3, розділу І Положення передбачено:

1) визначення за станом здоров`я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із спеціальними умовами навчання), які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

3) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу);

4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

Пунктами 1-5, 10 розділу 2 Положення передбачено: лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК. Штатними ВЛК є ЦВЛК, медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання» МВС (далі ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі ВЛК ДУ ТМО). ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС). ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО. У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскарження в установленому законодавством порядку. До складу штатних ВЛК входить начальник (голова) комісії, лікарі-спеціалісти, медичні реєстратори. Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), які мають відповідну спеціалізацію, кваліфікаційну категорію та досвід роботи в закладах охорони здоров`я, військово-лікарських комісіях.

У відповідності до наказу МВС України № 64 від 28.01.2021 року Центральний госпіталь Міністерства внутрішніх справ України (скорочено - ЦГ МВС України) перейменовано у Державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (скорочено - ДУ «ГМЦ МВС України»).

Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» є правонаступником всіх прав та обов`язків Центрального госпіталю МВС України.

Відповідно до п. 5 Положення про ДУ «ГМЦ МВС України» ГМЦ має у своєму складі Центральну медичну (військово - лікарську) комісію МВС (далі - Г(ВЛ)К).

Суд встановив, що за результатами проходження ВЛК в Г(ВЛ)К відповідно до Довідки № 132 від 06.02.2024 затвердженої 09.02.2024 Постановою №50 за рішенням М(ВЛ)К позивача визнано обмежено придатним до військової служби; не придатним до служби в спецпідрозділах (крім підрозділів тилового забезпечення).

Окремо суд зазначає, що відповідно до Розділу І Основи організації військово-лікарської експертизи, п. 1.1. військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2. передбачено, що військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

-визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

-установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

-добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

-аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

-контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

-контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах, військових частин, що стосується військово- лікарської експертизи;

-надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

-визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

-розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони, здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

-визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

-проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

-підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК. (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово- лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу 1 Положення №402 Центральна військово- лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько- льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (підпункт 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпунктів 2.6.10, 2.6.11 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, при яких ці комісії утворені. Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на військові лікувальні, цивільні лікувально-профілактичні заклади, військові частини, при яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.

Відповідно до підпунктів 2.7.1 - 2.7,4 пункту 2.7 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях. Організація проведення військово-лікарської експертизи у військовому лікувальному закладі покладається на начальника закладу.

Гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України.

На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу І Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу II Положення №402.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду' військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК. за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Згідно із пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, згідно якого, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402.

Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку ВЛК, зокрема, досліджувати питання стану здоров`я військовозобов`язаного, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Тобто, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.

Разом з тим, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, судом не встановлено процедурних порушень, допущених відповідачем при прийнятті постанови від 09.02.2024 р. №50.

Оскільки судом не встановлено, а позивачем не надані докази, що свідчили б про порушення відповідачем процедури прийняття рішення ВЛК, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Решта доводів позивача (його представника) висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд висновує, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.07.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович