Рішення

від 26.07.2024 по справі 460/5535/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2024 року м. Рівне№460/5535/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Державної судової адміністрації України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 за січень - квітень 2024 року у розмірі посадового окладу без урахування доплати за вислугу років;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди (з урахуванням виплачених сум) судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він як суддя Зарічненського районного суду Рівненської області, не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто та не обумовлені його поведінкою, а саме знаходиться в процедурі кваліфікаційного оцінювання, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та не завершеного на даний час через об`єктивні причини (втратою повноважень попереднім складом ВККС у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 16.10.2019 № 193-ІХ Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування та завантаженістю новоствореного складу ВККС). Оскільки такі обставини не пов`язані із його волею чи його діяльністю, вважає, що він має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1- 7/2018(4062/15) у відповідності до наказу голови Зарічненського районного суду Рівненської області №26-к від 12 жовтня 2023 року про виплату надбавки за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу (щомісячно).

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області подало відзив, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень покликається на те, що ТУ ДСА в Рівненській області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня повинно нараховувати та виплачувати у період з 01.01.2024 суддівську винагороду з недопущенням порушень виявлених Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області та пред`явлених у вимозі Про усунення виявлених порушень законодавства №131708-14/238-2024 від 22.01.2024. Також зазначив, що відповідно до наказу голови Зарічненського районного суду Рівненської області №14-к від 11.10.2016 року ОСОБА_1 з 12.10.2016 року зараховано в штат Зарічненського районного суду Рівненської області строком на 5 років відповідно до Указу Президента України від 24.09.2016 №410/2016 «Про призначення суддів», отже з 24 вересня 2021 року Позивач не має повноважень для здійснення правосуддя, тобто й по даний момент є суддею без повноважень та фактично не здійснює правосуддя у Зарічненському районному суді Рівненської області. Серед підстав при яких суддя, що не здійснює правосуддя, має право на отримання доплат до посадового окладу, відсутня така підстава як нездійснення правосуддя суддею, призначеного на посаду строком на п`ять років, у зв`язку із закінченням строку на який його було призначено суддею, що дає підстави для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Указом Президента України «Про призначення суддів» №410/2016 від 24 вересня 2016 року ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Зарічненського районного суду Рівненської області строком на п`ять років.

Наказом голови Зарічненського районного суду Рівненської області №14-к від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 зараховано до штату Зарічненського районного суду Рівненської області.

Наказом голови Зарічненського районного суду Рівненської області №48-к від 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за вислугу років з 12.10.2018 у розмірі 20% посадового окладу.

В подальшому, наказом голови Зарічненського районного суду Рівненської області №26-к від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.

В період з 29.09.2023 по 21.12.2023 посадовими особами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, за результатами якої складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 №13-17-08-06/21 від 22.12.2023.

22.01.2024 на підставі висновків акта ревізії контролюючим органом пред`явлено вимогу Про усунення порушень законодавства №131708-14/238-2024, пунктом 1 якої встановлено, що в порушення вимог ч.10 ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів для суддів місцевих загальних судів Рівненської області, які не здійснювали правосуддя, зайво нараховано та виплачено доплату за вислугу років за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 на загальну суму 2553856,48 грн та, відповідно, зайво нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 545683,67 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на загальну суму 3099540,15 грн. Цією ж вимогою зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зайвого нарахування та виплати доплати за вислугу років суддів місцевих загальних судів Рівненської області, які не здійснювали правосуддя на суму 2553856,48 грн, з врахуванням норм, визначених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України відкоригувати розрахунки на суми зайво перерахованого єдиного внеску на суму 545683,67 грн.; опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області оскаржило вимогу в судовому порядку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №460/1677/24 визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Про усунення виявлених порушень законодавства №131708-14/238-2024 від 22.01.2024. Наразі вказане рішення законної сили не набрало (https://reestr.court.gov.ua/Review/120126251).

До цього, а саме з 29 лютого 2024 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області припинило нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за вислугу років на підставі ч. 10 ст. 135 Закону Про судоустрій і статус суддів, починаючи з 01.01.2024, що підтверджується Довідкою про доходи №98 від 20 травня 2024 року.

Вважаючи, що у період з 01.01.2024 по 30.04.2024 виплата винагороди судді без щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу порушує право на належне матеріальне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (частина перша статті 124 Конституції України).

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу через інші законодавчі акти.

Частиною першою статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016 встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

В силу частини другої цієї статті, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

А відповідно до частини п`ятої - суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 %, більше 5 років - 20 %, більше 10 років - 30 %, більше 15 років - 40 %, більше 20 років - 50 %, більше 25 років - 60 %, більше 30 років - 70 %, більше 35 років - 80 % посадового окладу.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу (частина десята статті 135 Закону №1402-VIII ).

За змістом пункту 17 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 20 цього ж розділу, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (Закон №1401-VIII), оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII (чинного до 01 січня 2020 року) право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI від 07.07.2010.

Пункт 23 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII (чинного до 01 січня 2020 року) передбачає, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI від 07.07.2010.

За змістом підпункту 16 пункту 1 розділу I Закону України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування №193-IX від 16.10.2019 виключено пункти 22 і 23 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII.

Відповідно до частин першої-третьої статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI від 07.07.2010, в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд №192-VIII від 12.02.2015, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України Про Конституційний Суд України та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 133 Закону №2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15%, більше 5 років 20 %, більше 10 років - 30 %, більше 15 років - 40 %, більше 20 років 50%, більше 25 років - 60 %, більше 30 років - 70 %, більше 35 років - 80 % посадового окладу.

Частина десята статті 133 Закону №2453-VI передбачає, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частин третьої, десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 №192-VІІІ, зокрема, за яким суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Зі змісту пп.3.4 Рішення Конституційного Суду України вбачається, що питання отримання суддею винагороди до проходження ним кваліфікаційного оцінювання регулюється Законом №2453-VI у редакції Закону України №192-VІІІ від 12.02.2015, а випадки, коли такий суддя не здійснює правосуддя, визначається Законом №1402-VIII.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України встановлено, що випадки нездійснення правосуддя поділяються на дві категорії. До першої категорії належать випадки, коли нездійснення правосуддя обумовлене поведінкою самого судді, зокрема відсторонення судді від посади у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя. Друга категорія охоплює випадки, коли суддя не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою. Наприклад, згідно із Законом №1402-VIII нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та із неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду (частина перша статті 55); з обов`язковим проходженням підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України (частина восьма статті 56, частини перша, друга статті 89); з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді (частина третя статті 82, частини шоста, сьома статті 147).

Конституційний Суд України зробив висновок, якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Суд зазначає, що застосований законодавцем у положенні частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ підхід до об`єднання усіх випадків, коли суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та помірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених обставин, а отже, невиправдано призводить до звуження обсягу гарантій незалежності суддів у виді зниження рівня їх матеріального забезпечення.

Отже, суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №11-р/2018 від 04.12.2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).

Рада суддів України у рішенні №35 від 03.09.2021 наголосила, що будь-які обмеження виплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя з незалежних від них підстав, є недопустимими та такими, що суперечать Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 у справі №1-7/2018. В контексті питання виплати доплат таким суддям, дії Територіальних управлінь ДСА, судів, які здійснюють функції розпорядників бюджетних коштів, щодо припинення виплати доплат (а також намагання повернути вже виплачені доплати) суддям, що не здійснюють повноваження з незалежних від них причин, так само як і висновки щодо відсутності підстав для виплати доплат до посадового окладу таким суддям, здійснені органами Державної аудиторської служби України під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності ТУ ДСА України в різних областях та судах, свідчать про порушення гарантій незалежності суддів у виді матеріального забезпечення, що впливає на незалежність судді, та є протиправними та недопустимими. Крім того, припинення виплат зазначених вище доплат у 2021 році свідчить про порушення принципу юридичної визначеності та принципу належного урядування.

Аналогічна позиція щодо необхідності здійснення доплат суддям, які не здійснюють повноваження з незалежних від них причин, була викладена і в рішенні Ради суддів України №21 від 19.04.2019.

Суд зазначає, що положення частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ, які Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнані неконституційними, тотожні положенням частини десятої статті 135 Закону №1402-VIII.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 120/1655/21-а прийшов до висновку, що з набранням чинності законами № 1401-VIII, № 1402-VIII призначення на посаду судді (вперше) здійснюється безстроково, водночас призначення на посаду судді безстроково суддів, яких до того було призначено на посади в межах п`ятирічного строку (відповідно до раніше чинного правового регулювання цих правовідносин), поставлено у залежність від результатів кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у вказаній постанові, необхідним у даній категорії справи є з`ясування обставин, які зумовили припинення виплати суддям надбавок до посадового окладу: зупинення щодо кваліфікаційного оцінювання й відсторонення на цій підставі від здійснення правосуддя (відповідно до частини п`ятої статті 86 Закону №1402-VIII); закінчення п`ятирічного строку повноважень на посаді судді чи поява іншої обставини, з якою Рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 пов`язує неконституційність позбавлення надбавок до посадового окладу судді.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , враховуючи Указ Президента України Про призначення суддів №410/2016 від 24.09.2016, з 24.09.2021 не здійснює правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку повноважень на посаді судді.

Разом з тим, у зв`язку з прийняттям Закону №193-ІХ повноваження складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинились і починаючи з 07.11.2019 кваліфікаційне оцінювання суддів не проводилось.

Новостворений склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Дідика А.В. наразі не провів.

Таким чином, кваліфікаційне оцінювання позивача не проведено через обставини, що від нього не залежали, та не обумовлені його поведінкою.

Відповідачем жодним доказом не спростовано, що позивач наразі не здійснює відправлення правосуддя з незалежних від нього причин. Інформація про застосування дисциплінарного стягнення передбаченого п.2-4 частини першої статті 109 Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо ОСОБА_1 та щодо відсторонення його від здійснення правосуддя на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що мають наслідок позбавлення його права на отримання доплат до посадового окладу судді, відсутня.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом голови Зарічненського районного суду Рівненської області №26-к від 12 жовтня 2023 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.

Наказ є чинним і в судовому порядку не скасовувався.

Що стосується вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Про усунення виявлених порушень законодавства №131708-14/238-2024 від 22.01.2024, то вона не може бути належною підставою для припинення виплати позивачу доплати за вислугу років у розмірі 30 %, оскільки вона не є нормативно-правовим актом, який може регулювати питання нарахування та виплати суддівської винагороди, та й власне наразі оспорюється в судовому порядку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від його волі, то він має право на отримання доплат до посадового окладу відповідно до Рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що нараховуючи та виплачуючи суддівську винагороду позивачу за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 у розмірі посадового окладу без урахування доплат за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи, що у матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про нарахування відповідачем позивачу щомісячної доплати за вислугу років за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, тому належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ТУ ДСА в Рівненській області щодо не здійснення за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 виплати суддівської винагороди судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 у розмірі посадового окладу з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу та зобов`язання ТУ ДСА в Рівненській області провести за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 нарахування та виплату суддівської винагороди судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 у розмірі посадового окладу з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону, а доказів понесення інших витрат не подавав.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо не здійснення за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року виплати суддівської винагороди судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 у розмірі посадового окладу з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Зарічненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року., з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 липня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 26259988) Відповідач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5,м. Київ,01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 26255795)

Суддя С.М. Дуляницька