Рішення

від 25.07.2024 по справі 380/7527/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 380/7527/20

25 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за первісним позовом Золочівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Золочівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Золочівська міська рада Львівської області у вересні 2020 року звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожу, встановлену на АДРЕСА_1 .

Обґрунтовано позов тим, що 23.03.2020 відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної адміністрації Львівської області видав гр. ОСОБА_1 будівельний паспорт № НОМЕР_1 «Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 . На підставі вищезгаданого будівельного паспорта № 8-20 відповідач розпочала реконструкцію з розширенням належного їй на праві приватної власності житлового будинку. Під час обстеження земельної ділянки комісією було встановлено порушення містобудівного законодавства у сфері благоустрою.

В межах, наданих законом повноважень, 13.07.2020 виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області прийняв рішення № 1330, яким зобов`язав гр. ОСОБА_1 (Відповідачку) демонтувати незаконно встановлену огорожу по АДРЕСА_1 . Золочівською міською радою було здійснено заходи зі самоврядного контролю, встановлено факт порушень державних будівельних норм, державних стандартів та санітарних норм України, Правил благоустрою та утримання територій у м. Золочеві. Виконавчим комітетом Золочівської міської ради прийнято рішення про усунення вище перелічених порушень, зобов`язано Відповідачку - гр. ОСОБА_1 демонтувати огорожу на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 24.11.2020 подано зустрічну позовну заяву, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради від 13.07.2020 № 1330 «Про усунення порушень державних будівельних норм України».

Вказує, що будь-які порушення з боку ОСОБА_1 при зведенні огорожі архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил відсутні. Відповідачами не надано жодного доказу щодо наявності обмежень чи-то обтяжень в користуванні земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4621810100:02:005:0026, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, внаслідок чого вимоги суб`єкта владних повноважень є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в задоволенні позову Золочівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про демонтаж незаконно встановленої огорожі відмовлено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золочівської міської ради, Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю. Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13 липня 2020 № 1330 «Про усунення порушень державних будівельних норм України» визнано протиправним та скасовано.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі №380/7527/20 залишено без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що рішення від 13.03.2020 №1330 спрямоване на забезпечення контролю у сфері благоустрою, при цьому назва цього рішення не змінює самого змісту, яке прийняте у межах самоврядних повноважень щодо контролю у сфері благоустрою. Суд також заперечив щодо необхідності розміщення на сайті міської ради інформації стосовно присутніх на засіданні виконавчого комітету, результатів голосування щодо окремих питань. Суд зазначив, що зведення на земельній ділянці тимчасових будівель без влаштування фундаментів, зокрема, парканів, не потребує дозвільних документів, однак це питання не встановлювалось ЗМР під час прийняття рішення від 13.03.2020 №1330. Відзначено й те, що 13.07.2020 було створено комісію з перевірки, проведено обстеження земельної ділянки, складено акт та винесено оскаржене рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати огорожу до 18:00 14.07.2020. При цьому ОСОБА_1 не було повідомлено про обстеження належної їй земельної ділянки, чим порушено її право на подачу пояснень та доказів щодо правомірності встановлення огорожі, та, у разі самочинного будівництва, достатнього часу для добровільного виконання вимог оскарженого рішення.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Золочівська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Золочівської міської ради задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, постановою від 29.02.2024 касаційну скаргу Золочівської міської ради задовольнив частково та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 26.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу за первісним позовом Золочівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та призначено у справі підготовче судове засідання на 24.04.2024.

24.04.2024 представник Золочівської міської ради подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.04.2024 розгляд справи відкладено на 28.05.2024.

Протокольною ухвалою від 28.05.2024 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для подання заяви про уточнення позовних вимог задоволено та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 11.07.2024.

19.06.2024 у заяві про уточнення позовних вимог Золочівська міська рада просила зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати на АДРЕСА_1 огорожу, в тому числі:

- зі сторони вул. Труша І. (західна сторона) до складу огорожі входять хвіртка та брама, а саме: огорожа прозора металева з секційної сітки на бетонній основі, висотою 1,95 м від рівня поверхні землі; протяжність огорожі 13,69 м; надземна частина бетонної основи висотою 0,3 м, товщиною 0,15 м; огорожа влаштована з секційної сітки, яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук; хвіртка- прозора металева з секційної сітки, шириною 1,15 м; брама - прозора, металева, з секційної сітки, шириною 5,05 м;

- зі сторони багатоквартирного будинку (південна сторона) глуху металеву огорожу висотою 2,05 - 2,55 м від рівня поверхні землі, протяжністю 26,69 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль), яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук;

- зі сторони суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 (північна сторона) огорожу протяжністю 9,4 м - глуху металеву, висотою 1,7 - 1,864 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль).

У підготовче засідання 11.07.2024 сторони не з`явилися. Представник Золочівської міської ради подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що не заперечила проти закриття підготовчого провадження.

15.07.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення Золочівської міської ради подані на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2024.

Ухвалою суду від 16.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2024, відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 КАС України.

В судове засідання 25.07.2024 представник Золочівської міської ради не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити, а у зустрічному позову відмовити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

ОСОБА_1 відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 177512134 та № 177509916, на праві приватної власності належать земельна ділянка та житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно відповідачка набула у власність 14.08.2019 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Львівської області Швець Ольгою Володимирівною.

Відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної адміністрації Львівської області 23.03.2020 видав гр. ОСОБА_1 будівельний паспорт № НОМЕР_1 «Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного будівельного паспорта № 8-20 відповідач розпочала реконструкцію з розширенням належного їй на праві приватної власності житлового будинку.

Розпорядженням міського голови м. Золочева № 2 від 13.07.2020 «Про створення комісії по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 » на підставі статті 20 Закону України «Про охорону земель», статей 187, 189 Земельного кодексу України, статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створено комісію по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 у складі посадових осіб міської ради.

Цього ж дня зазначеною комісією проведено обстеження земельної ділянки та складено Акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , згідно висновків якого встановлено, що «Огорожа на АДРЕСА_1 встановлена з порушенням вимог державних будівельних норм, а саме: п.п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104. Дана огорожа встановлена всупереч будівельному паспорту № 8-20 «Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 , виданому 23.03.2020, яким влаштування елементів благоустрою, в тому числі огорожі, не передбачено.

Положеннями пп. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

Актом обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 13.07.2020 встановлено, що земельна ділянка огороджена глухим металевим парканом на бетонній основі орієнтовною висотою 2 метри.

Актом здійснення заходів самоврядного контролю щодо забезпечення додержання законодавства при проведенні реконструкції з розширенням садибного будинку на АДРЕСА_1 від 22.07.2020 вбачається, що на земельній ділянці влаштовані фундаменти, які не відповідають будівельному паспорту; огорожі влаштовані на бетонній основі.

З огляду на викладене, Виконавчим комітетом ЗМР від 13.07.2020 винесене оскаржуване рішення № 1330 «Про усунення порушень державних будівельних норм України», яким встановлено факт порушення містобудівного законодавства в частині порушення державних будівельних норм та стандартів, самочинного, без отримання дозволу зведення огорожі, що є порушенням Правил благоустрою та ОСОБА_1 надано термін на демонтаж огорожі - до 18.00 години 14.07.2020.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що невирішеним залишилося питання чи встановлена огорожа підпадає під ознаки самочинного будівництва, а тому необхідним є вирішення питання чи поширюються на спірні правовідносини норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV і чи підлягають до застування у спірному випадку положення статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У статті 1 №3038-VI містяться наступні визначення термінів: містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

За змістом частини 2 статті 5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, в тому числі, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (частини 1, 2 статті 38 Закону №3038-VI).

Отже, Законом №3038-VI передбачено проведення виконавчими органами перевірок за дотриманням містобудівного законодавства. Поряд з цим, Законом визначено і порядок знесення самочинно збудованих об`єктів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначає Закон України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 №2807-IV

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР.

Сільські, селищні, міські ради включаються до системи місцевого самоврядування, про що зазначено у статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, які у відповідності до статті 10 цього ж Закону є представницькими органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини 1, 2 статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно пп. 7 п. а ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-VI (далі Закон № 2807-VI) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 5 № 2807-VI встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-VI, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

До об`єктів благоустрою населених пунктів віднесено: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ч. 1 ст. 13 Закон № 2807-VI).

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (ст. 14 Закон № 2807-VI).

Частинами 1, 4 ст. 20 Закон № 2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до ст. 40 Закон № 2807-VI, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що Закон № 2807-IV наділяє повноваженнями Золочівську міську раду Львівської області здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою м. Золочів, а оскаржуване рішення від 13.07.2020 № 1330 спрямоване на забезпечення контролю у сфері благоустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, під час обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , комісією було встановлено порушення містобудівного законодавства у сфері благоустрою, а саме : огорожа, встановлена з порушенням вимог державних будівельних норм - пп. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій - частина огорожі виступає за червону лінію вул. Труша І.; огорожа встановлена без жодних дозвільних документів та всупереч будівельному паспорту на Реконструкцію з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку) на АДРЕСА_1 , положеннями якого встановлення огорожі не передбачено взагалі.

Відповідно до п. 3.9.1. Правил благоустрою та утримання територій у м. Золочів, затверджені рішенням сесії Золочівської міської ради Львівської області № 152 від 29.04.2011, підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на правах власності, оренди чи правах користування відповідно до закону.

Згідно з п. 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Положеннями пп. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій передбачено, що присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

Червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення (стаття 1 Закону №3038-VI).

Частиною 14 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що наявність обмежень у використанні земель, у тому числі червоних ліній, в межах земельної ділянки, що формується для обслуговування існуючого об`єкта нерухомості (будівлі, споруди), не перешкоджає її формуванню та визначенню її цільового призначення для потреб, пов`язаних із функціонуванням зазначеного об`єкта з дотриманням встановлених обмежень щодо використання земельної ділянки.

Тобто, наявність червоних ліній на земельній ділянці не виключає права користування ділянкою, однак передбачає певні обмеження. З огляду на спірні правовідносини, такими обмеженнями можуть слугувати ДБН Б.2.2-12:2019 в частині розміщення огорожі.

З матеріалів будівельного паспорта «Реконструкцію з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 (схеми забудови земельної ділянки) чітко вбачається, що «червона лінія» вул. Труша І. проходить через земельну ділянку на віддалі 2,63 - 2,78 метри. Враховуючи те, що огорожу на АДРЕСА_1 встановлено по межі земельної ділянки, то відповідно - огорожу встановлено за «червоною лінією».

«Червоні лінії» вул. Труша І. в м. Золочів встановлені генеральним планом м. Золочева, який затверджений рішенням сесії Золочівської міської ради Львівської області № 1923 від 29.09.2015 року і станом на даний час є чинним. На момент набуття права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку та житловий будинок на АДРЕСА_1 (14.08.2019 року) «червоні лінії» вже були встановлені

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Дана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 року у справі № 520/8970/18 щодо обов`язковості вимог містобудівної документації для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2807-VI, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать, зокрема, огорожі, ворота, ґрати.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно до пп. 1 п. 1 ст. 16 Закону № 2807-VI, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 7 червня 2017 № 406, затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (далі Постанова № 406). Пунктом 6 Постанови № 406, передбачено, що зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема, парканів.

Тобто, до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, належить, зокрема, паркан (огорожа). Однак, для відсутності документів, що дають право на встановлення паркана (огорожі), та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, такий паркан (огорожа) повинен бути зведений без влаштування фундаменту.

Суд погоджується з позицією Золочівської міської ради, щодо того, що встановлення огорожі здійснено всупереч будівельному паспорту на Реконструкцію з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку) на АДРЕСА_1 , яким огорожа не передбачена.

Щодо дозвільних документів для встановлення огорожі на прибудинковій території житлового будинку садибного типу, то таким є будівельний паспорт забудови земельної ділянки. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт визначає вимоги до будівництва та розміщення житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою (в тому числі огорожі) та озеленення земельної ділянки.

Складовою частиною будівельного паспорта є схема забудови земельної ділянки, яка відображає місце розташування запланованих об`єктів, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель та споруд місце підключення до джерел інженерних мереж тощо.

Отже, з часу видачі Відділом містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово- комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної адміністрації Львівської області будівельного паспорта № 8-20 - «Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 (Відповідачці) було відомо про те, що через територію її земельної ділянки проходить «червона лінія» вул. Труша І. та, що на земельній ділянці на АДРЕСА_1 будівельним паспортом не передбачено влаштування огорожі.

Також, відповідно до п. 2.2. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 № 66), для внесення змін у будівельний паспорт (в тому числі проектування встановлення огорожі) слід було звернутись до уповноваженого органу містобудування та архітектури та подати пакет документів. І лише після внесення відповідних змін у будівельний паспорт можна здійснити влаштування огорожі.

Проте, Відповідачкою, ОСОБА_1 , зміни до будівельного паспорта на забудову земельної ділянки на АДРЕСА_1 внесені не були, а відтак влаштування огорожі прямо суперечить схемі забудови земельної ділянки (будівельному паспорту), що є порушенням Правил благоустрою та утримання територій у м. Золочів.

Отже, суд висновує, що рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради від 13 липня 2020 року №1330 "Про усунення порушень державних будівельних норм України" спрямоване на забезпечення контролю у сфері благоустрою, а також прийняте органом місцевого самоврядування згідно норм чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві та зустрічній позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати на АДРЕСА_1 огорожу, в тому числі:

- зі сторони вул. Труша І. (західна сторона) до складу огорожі входять хвіртка та брама, а саме: огорожа прозора металева з секційної сітки на бетонній основі, висотою 1,95 м від рівня поверхні землі; протяжність огорожі 13,69 м; надземна частина бетонної основи висотою 0,3 м, товщиною 0,15 м; огорожа влаштована з секційної сітки, яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук; хвіртка- прозора металева з секційної сітки, шириною 1,15 м; брама - прозора, металева, з секційної сітки, шириною 5,05 м;

- зі сторони багатоквартирного будинку (південна сторона) глуху металеву огорожу висотою 2,05 - 2,55 м від рівня поверхні землі, протяжністю 26,69 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль), яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук;

- зі сторони суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 (північна сторона) огорожу протяжністю 9,4 м - глуху металеву, висотою 1,7 - 1,864 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль), та, відповідно, відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золочівської міської ради, Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13 липня 2020 року №1330 "Про усунення порушень державних будівельних норм України".

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Золочівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про демонтаж незаконно встановленої огорожі задовольнити повністю.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати на АДРЕСА_1 огорожу, в тому числі:

- зі сторони вул. Труша І. (західна сторона) до складу огорожі входять хвіртка та брама, а саме: огорожа прозора металева з секційної сітки на бетонній основі, висотою 1,95 м від рівня поверхні землі; протяжність огорожі 13,69 м; надземна частина бетонної основи висотою 0,3 м, товщиною 0,15 м; огорожа влаштована з секційної сітки, яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук; хвіртка- прозора металева з секційної сітки, шириною 1,15 м; брама - прозора, металева, з секційної сітки, шириною 5,05 м;

- зі сторони багатоквартирного будинку (південна сторона) глуху металеву огорожу висотою 2,05 - 2,55 м від рівня поверхні землі, протяжністю 26,69 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль), яка кріпиться до металевого каркасу зі стовпчиками січенням 0,05x0,05 м - 8 штук;

- зі сторони суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 (північна сторона) огорожу протяжністю 9,4 м - глуху металеву, висотою 1,7 - 1,864 м, влаштовану з листової сталі (металопрофіль).

3. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золочівської міської ради, Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13 липня 2020 року №1330 "Про усунення порушень державних будівельних норм України", - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Золочівська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. ім. М.Шашкевича, 22,м.Золочів,Львівська область,80700 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

Головуючий суддяОсташ А.В.