Постанова

від 25.07.2024 по справі 400/6179/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6179/23

Суддя першої інстанції: Величко А.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 29.01.2024р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому суми компенсації втрати частини доходів в зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.; зобов`язання нарахувати та виплатити йому суму компенсації втрати частини доходів в зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 85927,87грн. за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив своєчасну виплату йому індексації грошового забезпечення, а тому на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024р. позов задоволений, оскільки позивач має право на виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки виплати.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що бездіяльність відділу військової служби правопорядку щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. не може вважатися протиправною, оскільки відсутня одна із складових цивільно-правової відповідальності, - вина, так як рішення про компенсаційні виплати та ведення відповідного асигнування приймає Департамент соціального забезпечення МО України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2015р. по 2020р. проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «капітан» на посаді офіцера оперативного чергового відділення оперативних чергових штабу.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по строковій частині) №245 від 11.12.2020р. позивача виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення, звільнено з військової служби наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України від 18.09.2020р. №116 у запас на підставі підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». /а.с.11-12/

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2021р. у справі №400/258/21 (набрало законної сили 26.04.2021р.) визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. /а.с.13-16/

На виконання рішення суду у справі №400/258/21, ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. в сумі 2966,28грн, із застосуванням базового місяця листопад 2015р., травень 2016р. /а.с.17/

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2021р. у справі №400/5966/21 (набрало законної сили 08.06.2022р.) зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., враховуючи базовий місяць - січень 2008р., з урахуванням виплачених сум. /а.с.18-21/

На виконання рішення суду у справі №400/5966/21, ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. в сумі 81717,17грн, із застосуванням базового місяця січень 2008р. /а.с.24-25/

Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до наступних висновків.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-III (надалі - Закон України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. (надалі - Порядок №159).

Згідно ст.1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами ст.2 Закону України №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому вищезазначеному законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно приписів ст.ст.3, 4 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до п.1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п.2 Порядку №159).

За змістом п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсія (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). При цьому право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку - органом прокуратури) добровільно чи на виконання судового рішення.

Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.46 Закону №1058-IV, ст.2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 05.07.2022р. у справі №420/7633/20.

На виконання рішення суду у справі №400/5966/21, 18.05.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. в сумі 81717,17грн, із застосуванням базового місяця січень 2008р. /а.с.24-25/

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено строки виплати індексації грошового забезпечення позивачу за весь час затримки виплати - за період з 01.12.2015р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 18.05.2023р., а тому позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв