Ухвала

від 26.07.2024 по справі 320/44939/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/44939/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 липня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК-АГРО" до Головного управління у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

17 квітня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК-АГРО" до Головного управління у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

13 червня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга Головного управління у м. Києві на вищезазначене рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК-АГРО" до Головного управління у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

22 липня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду втретє надійшла апеляційна скарга Головного управління у м. Києві на вищезазначене рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року. Головне управління у м. Києві (далі - апелянт) в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "АТК-АГРО". Апелянтом подано заяву про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою. Заява Головного управління у м. Києві обґрунтована тим, що первісну апеляційну скаргу було подано своєчасно, проте без сплати судового збору за її подання.

За змістом статті 295 КАС України вбачається, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи протягом майже трьох місяців для сплати судового збору до набрання законної сили ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року, - дати повернення апеляційної скарги Головному управлінню у м. Києві.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року по справі №640/16836/21.

Суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 20 березня 2024року, з огляду на неповажність зазначених підстав, оскільки у апелянта був достатній час для подання апеляційної скарги та сплати судового збору у визначений законом строк.

Згідно частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом якої, у разі якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п`яти днів з дня подання апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, зазначаючи недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Недолік апеляційної скарги може бути усунуто шляхом подання до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:

- вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 295-298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК-АГРО" до Головного управління у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати Головному управлінню у м. Києві строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати Головному управлінню у м. Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман