Ухвала

від 25.07.2024 по справі 620/14305/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 620/14305/23

адміністративне провадження № К/990/28416/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №620/14305/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними дій, скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №322/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25260314201900210 з терміном дії з 31.10.2019 по 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 57-В; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №320/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25240314201900206 з терміном дії з 23.10.2019 по 23.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, буд. 45-В; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №321/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25200314201900209 з терміном дії з 31.10.2019 по 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Олексинці, вул. Польова, буд. 20; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №318/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер, 25160314201900120 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №319/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25210314201900121 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити запис про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25260314201900210 з терміном дії з 31.10.2019 по 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Івана Мазепи, буд. 57-В, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити запис про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25240314201900206 з терміном дії з 23.10.2019 по 23.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, буд. 45-В, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити запис про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25200314201900209 з терміном дії з 31.10.2019 по 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Олексинці, вул. Польова, буд. 20, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити запис про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25160314201900120 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити запис про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25210314201900121 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2023, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» задовольнив у повному обсязі.

Чернігівський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 10.01.2024, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково. Ухвалив додаткове судове рішення, яким стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн. В решті заяви - відмовив.

17.04.2024 постановами Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області та Головного управління ДПС у м. Києві залишив без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 та додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 залишив без змін.

Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 22.05.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» про ухвалення додаткового рішення у справі №620/14305/23 задовольнив частково. Прийняв додаткову постанову, якою вирішив питання про розподіл судових витрат. Стягнув з Головного управління ДПС у Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс», апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки заявлена до відшкодування витрат на правову допомогу сума коштів у розмірі 125000,00грн є завищеною та не відповідає критерію розумності й реальності наданих адвокатом послуг пов`язаних з розглядом справи в судів апеляційної інстанції, тому на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області мають бути розподілені лише документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.07.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №620/14305/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» про стягнення з контролюючого органу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, відмовити повністю.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 цього ж Кодексу дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Однак, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Поряд з цим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №620/14305/23 є невід`ємною складовою постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №620/14305/23.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, обов`язкових умов у взаємозв`язку, передбачених для оскарження спірної постанови в касаційному порядку на цій підставі, скаржником не наведено.

Неврахування правової позиції Верховного Суду скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 132, 134, 242 КАС України в частині надання судом неправильної правової оцінки співмірності понесених позивачем в суді апеляційної інстанції витрат зі складністю справи та витрат присуджених до відшкодування вказуючи, що суд апеляційної інстанції у спірній додатковій постанові застосував вказані норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у низці постанов Верховного Суду (мова про якій йдеться безпосередньо у касаційній скарзі).

Далі за змістом обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції помилково визнав обґрунтованою суму коштів у розмірі 25000,00грн за надання послуг з професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, Шостий апеляційний адміністративний суд у додатковій постанові від 22.05.2024, урахувавши критерій співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю цієї справи при розгляді в суді апеляційної інстанції, дійшов висновку, що сума витрат вказана заявником до відшкодування у розмірі 125000,00грн є завищеною, а тому, на засадах співмірності та справедливості, зменшив заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу до 25000,00грн.

Тобто, саме виходячи із критеріїв співмірності й пропорційності, судом було зменшено заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд наголошує, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну допомогу, має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судового рішення у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення такої заяви. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані й відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Натомість, доводи касаційної скарги зводяться виключно до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами та цитування положень процесуального закону, який регулює підстави й порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішення питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати конкретні докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Доводи, які стосуються дослідження і правової оцінки доказів, пов`язуються із підставою для касаційного оскаржень судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України і частини другої статті 353 КАС України (порушення норм процесуального права). Прийнятність таких доводів регламентована виключно за умови викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Крім того, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», контролюючий орган вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №620/14305/23, яку Верховний Суд ухвалою від 18.06.2024 повернув особі, яка її подала як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У той же час, звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник та і не виправив недоліки касаційної скарги, які були вказані Верховним Судом, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №620/14305/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними дій, скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер