Рішення

від 26.07.2024 по справі 420/12562/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12562/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря - Кралі І.С.,

представника позивача - Станкова С.С.

представника відповідача - Нореця В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАНТАРЕЛЛ Україна до Центрального міжрегіонального управління ДАС України по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю КАНТАРЕЛЛ Україна, до відповідача, Центрального міжрегіонального управління ДАС України, у якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 21.11.2022 №956/Ж10/31-00-07-03-02-20.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем Закону України «Про валюту та валютні операції», в частині недотримання контрагентом нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) граничних строків розрахунків за контрактами є необґрунтованими.

Позивач стверджує, що між ним та його контрагентом відбулося припинення зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару, а відтак відсутні, з його боку, порушення граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Зокрема, за укладеними договорами мало місце відступлення права вимоги (цесії), зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом яких в одному правочині STARTNAFTA OU (Естонія) виступає кредитором, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНТАРЕЛЛ Україна» є боржником, а в іншому правочині STARTNAFTA OU (Естонія) виступає боржником, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНТАРЕЛЛ Україна» є кредитором.

Посилаючись на «Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7), позивач вказує на те, що банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За такого правового регулювання, позивач вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактами від 11 березня 2021 року №1503/21-2, від 01 квітня 2021року №0104/2021, від 21 квітня 2021 року №2104/2021, укладеними з нерезидентом, припинило зобов`язання за операціями, що означає відсутність порушень закону з боку позивача.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідач не заперечує, що чинне законодавство передбачає можливість припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов - вимоги повинні бути однорідними, вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що виникають із взаємних зобов`язань між двома особами, які не дотримано позивачем при здійсненні зовнішньоекономічних операцій при виконанні Контракту №1503/21-2 від 11.03.2021, №0104/2021 від 21.04.2021, №2104/2021 від 21.04.2021, укладеним з нерезидентом "STARTNAFTA OU" (Естонія).

В обґрунтування своїх заперечнь відповідач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами та доповненнями в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098.50 євро за Контрактами №1503/21-2 від 11.03.2021р., №0104/2021 від 01.04.2021, №2104/2021 від 21.04.2021 укладених 3 нерезидентом «STARTNAFTA OU» (Естонія). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Перевіркою позивача встановлено порушення ним строків за операціями в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098,50 євро за Контрактами №1503/21-2 від 11.03.2021 р., № 0104/2021 від 01.04.2021, №2104/2021 від 21.04.2021 укладених з нерезидентом «STARTNAFTA OU» (Естонія) та відповідальність , за яке встановлюється згідно із частиною 5 статтею 13 цього Закону.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

10.06.2024 Одеський окружний адміністративний суд за результатами автоматичного розподілу справ у складі головуючої судді Бойко О.Я., ухвалив прийняти справу до свого провадження.

10.06.2024 суд ухвалив розпочати розгляд справи спочатку за правилами загального позовного провадження.

25.06.2024 суд ухвалив залишити позовну заяву без руху. Зобов`язав позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення строку зверненн до суду із заначенням поважних причин із урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 03.05.2024.

15.07.2024 суд ухвалив поновити провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

25.07.2024 суд розглянув справу по суті , ухвалив вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД 46.71 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідач на підставі наказу №48Ж1 від 12.09.2022 провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами (договорами) від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021.

За результатами перевірки 17.10.2022 відповідач склав акт №930/Ж5/31-00-07-03-02-15/42815951, в якому зазначив порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №5 (далі Положення №5), в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098,50 євро за контрактами від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021, укладених з нерезидентом STARTNAFTA OU, Естонія.

Описуючи дані порушення контролюючий орган зазначив, що ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» (Продавець) уклало контракти на поставку соєвих бобів від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021 з нерезидентом STARTNAFTA OU, Естонія (Покупець), в особі члена правління ОСОБА_1 .

Всього, на виконання вищенаведених контрактів з нерезидентом STARTNAFTA OU, Естонія ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна», здійснило експорт сої на загальну суму 389 098,50 євро, що еквівалентно 12 951 499,77 грн.

Валютна виручка на банківські рахунки ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» не надходила.

Також контролюючий орган установив, що 13.04.2021, між ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» та ТОВ «ЛАК ОІЛ» (LLC «Lacq Oil»), м. Бішкек, Киргизстан, було укладено контракт купівлі-продажу бітуму у сумі 707 827,60 доларів США, що еквівалентно 634 140,48 євро.

На виконання умов даного контракту, нерезидентом LLC «Lacq Oil», Киргизстан здійснений імпорт товару на загальну суму 707 827,60 доларів США, що еквівалентно 18 761 942,20 грн.

Оплату за отриманий товар ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» на банківський рахунок в уповноваженому банку нерезидента LLC «Lacq Oil», Киргизстан не здійснило.

Далі, 10.02.2022 між ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна», STARTNAFTA OU (Естонія) та LLC «Lacq Oil» (Киргизстан) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 та додаткова угода №1 до цього договору.

Відповідно до умов зазначеного договору та додаткової угоди №1, LLC «Lacq Oil» (Киргизстан) (Цедент) та STARTNAFTA OU Естонія (Цесіонарій) та ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» (Боржник) керуючись статтями 612-519 Цивільного кодексу України встановили:

Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цеденту, і стає Кредитором за зобов`язаннями, що виникли з контракту купівлі-продажу бітуму від 13.04.2021, укладеному між Цедентом і Боржником.

На дату відступлення права вимоги Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника оплати заборгованості в розмірі 707 827, 60 доларів США, що еквівалентно 634 140,48 євро, керуючись коефіцієнтом співвідношення валют (кросс курс) 1,1162, на дату укладення цього договору.

11.02.2011 між STARTNAFTA OU, Естонія (Сторона 1), в особі члена правління Свеченко О. та «КАНТАРЕЛЛ Україна» (Сторона 2) в особі директора Єльмуразаева Б. була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №1.

Відповідно до змісту вказаної угоди Сторона 1 і Сторона 2, маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають із нижчезазначений договорів, у яких Сторона 1 і Сторона 2 є Сторонами:

а) контракт купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №B-030556 від 13.04.2021, укладений між нерезидентом LLC «Lacq Oil» (Киргизстан) і Стороною 1, дебіторська заборгованість LLC «Lacq Oil» (Киргизстан) була відступлена Стороні 1 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022, укладеного LLC «Lacq Oil» (Киргизстан) та Стороною 1 в розмірі 634 140,48 євро.

За договором відступлення права вимоги ((цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 Сторона 1 є Кредитором, а Сторона 2 є Боржником при виконання грошового зобов`язання в сумі 634 140,48 євро;

б) за контрактами від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021, 21.05.2021 №2105/2021, від 28.04.2021 №2804/2021, від 02.03.2021 №SN-1, від 01.10.2021 №0110/2021, від 07.10.2021 №0710/2021 укладеними між Стороною 1 i Стороною 2, Сторона 2 є Кредитором, а Сторона 1 - Боржником.

Загальна кредиторська заборгованість за наведеними контрактами складає 773 980,00 євро.

З моменту набрання чинності договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 за наведеними вище контрактами в сумі 634 140,48 євро вважаються виконаними повністю.

Проаналізувавши, встановлені обставини, посадові особи, що здійснювали перевірку, дійшли висновку, що ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» порушило вимоги частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII за контрактами від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021 оскільки валютна виручка за контрактами не надходила на банківські рахунки резидента - платника податків.

Підставами для цього, контролюючий орган заявив, що зобов`язання сторін за контрактами від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021 та контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 від 13.04.2021 №B 030556 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США, а відтак такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними.

Покликаючись на Інструкцію №7, контролюючий орган також зазначив, що вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що виникають із взаємних зобов`язань між двома особами, тоді як у даних правовідносинах відбулась заміна кредитора.

На його думку, зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, що виникають з кількох різних зобов`язань, натомість до заліку неправомірно була прийнята заборгованість порзивача перед LLC «Lacq Oil», який не є стороною контрактів від 11.03.2021 №1503/21-2, 01.04.2021 №0104/2021, 21.04.2021 №2104/2021.

Ураховуючи ненадходження валютної виручки на загальну суму 389 098,50 євро за контрактами від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021, укладених з нерезидентом STARTNAFTA OU, контролюючий орган нарахував позивачеві пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договорами.

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки, подав до МУ ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення, зазначивши, що вимоги між ним та STARTNAFTA OU є зустрічними, так як виникають із взаємних зобов`язань, в яких сторонами є одні й ті ж особи, при цьому в одному зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» боржником, а в іншому зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» - кредитором.

Із даною правовою позицією платника податків відповідач не погодився та прийняв податкове повідомлення-рішення форми «С» від 21.11.2022 №956/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахував позивачу пеню у розмірі 6 858 932, 59 грн.

Позивач оскаржив, наведене вище податкове повідомлення рішення, до ДПС України.

За результатом розгляду скарги, прийнято рішення від 09.03.2023 №5802/6/99-00-06-01-02-06 про залишення її без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін. Дане рішення отримано платником податків 16.03.2023.

Ця адміністративна справа розглядалася Одеським окружним адміністративним судом.

26.09.2023 рішенням Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення форми С вiд 21.11.2022p. №956/Ж10/31-00-07-03-02-20; стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений судовий збір в розмірі 26 840, 00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАРЕЛЛ Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 рішення у цій справі Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнив частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 420/12562/23 скасува, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права для належної перевірки судом поважності пропуску строків звернення до адміністративного суду.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також

проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Закону № 2755 грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету у зв`язку з порушенням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 Закону № 2755 штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері ЗЕД. Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Закону № 2755 пеня - сума коштів нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 Закону № 2755 на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Закону № 2755 мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України). Відповідно до п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 Закону № 2755 контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом № 2473. Відповідно до ст. 11 Закону № 2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду (Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику). Згідно з ч.1,2 ст. 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Згідно з п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів - 365 календарних днів.

Згідно з преамбулою Закону України "Про валюту і валютні операції" цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (надалі - Закон № 2473-VІІІ ), передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. 13 Закону).

Так, Закон регулює порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з- поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених лизаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За визначенням ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно пп. 14.1.255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

А відповідно до ст.515 ЦКУ заміна кредитора не допускається лише у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Тобто у зовнішньоекономічних відносинах заміна кредитора не суперечить навіть законодавству України, хоча заміна кредитора відбулася за межами дії українського права.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Аналіз наведених правових норм та встановлені обставини свідчать на користь висновку, що при уступці вимоги до нового нерезидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022р. та Додаткової угоди №1 від 10.02.2022р. до даного договору укладених між LLC «Lacq Oil» Киргизтан (Цедент), з однієї сторони, та STARTNAFTA OU, Естонія (Цесіонарій) з другої сторони та ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» (Боржник) з третьої сторони, керуючись ст. 612-519 ЦК України: Цедент відступив Цесіонарію, а цесіонарій набув право вимоги, належне Цеденту і став кредитором за зобов`язаннями, що виникли к Контракту купівлі- продажу бітуму BND 60/90 №B-030556 від 13.04.2021р. укладеного між Цедентом та Боржником.

Отже, борг ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" у розмірі 707 827,60 доларів США перед LLC "Lacq Oil" за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021 був одночасно переведений у євро та відступлений компанії STARTNAFTA OU відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України по крос курсу 1,1162 на дату укладення даного договору.

Тобто, внаслідок відступлення права вимоги, STARTNAFTA OU стала кредитором за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021, який мав повне законне право вимагати від позивача (Боржника) виконання грошового зобов`язання по оплаті за бітум згідно договору BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021- 634 140,48 євро відповідно до п. 2.2 цього договору. Таким чином, усіма сторонами в додатковій угоді №1 від 10.02.2022 та договорі відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 була чітко встановлена та зафіксована сума відступленого боргу (зобов`язання) у євро.

Жодних претензій сторін даної щодо відступлення даного боргу (зобов`язання), а також її конвертації у євро не було, тобто, сума зобов`язання у розмірі 634 140,48 євро була визнана та погоджена самими сторонами, що є підтвердженням її безспірності,

В свою чергу, відповідно до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 11.02.2022, укладеної між STARTNAFTA OU, Естонія (Сторона 1) та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Сторона 2): Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги (зобов`язання по оплаті заборгованості в єдиній валюті - в євро), строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами за договорами:

а) контракт купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021р., укладений між ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil"), код ЄДРПОУ: 29787050 і Стороною-1, дебіторська заборгованість за яким ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil") була відступлена Стороні-1 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022, укладеного між ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil") та Стороною-1 в розмірі 634 140,48 євро.

б)Контракти №0104/2021 від 01.04.2021р.; Контракт №1503/21-2 від 11.03.2021р.; Контракт №2104/2021 від 21.04.2021р.; Контракт №2105/2021 від 21.05.2021р.; Контракт №2804/2021 від 28.04.2021р.; Контракт №SN-1 від 02.03.2021р.; Контракт №0110/2021 від 01.10.2021р.; Контракт №0710/2021 від 07.10.2021р.; укладені між Стороною-1 та Стороною- 2 загальна кредиторська заборгованість за якими складає 773 980,50 євро (у т.ч. заборгованість в сумі 389098,50 євро за контрактом, який перевіряється).

З моменту набрання чинності цієї Угоди зобов`язання Сторін за вищезазначеними договорами припиняються в обсязі, зазначеному в п. 1.1 цієї угоди.

За договором відступлення права вимоги (цесії) відповідно ст. 612-519 ЦК України STARTNAFTA OU набуло право вимоги, яке належало LLC "Lacq Oil", і став кредитором позивача за зобов`язаннями, що виникли з придбання бітуму. STARTNAFTA OU отримало законне право вимагати від ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" виконання грошового зобов`язання, а саме сплатити відповідну суму заборгованості за бітум в розмірі 634 140,48 євро за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021. В свою чергу, за контрактами від 11.03.2021р. №1503/21-2, від 01.04.2021р. №0104/2021, від 21.04.2021р. №2104/2021 STARTNAFTA OU є стороною-боржником, яка має виконати перед ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" свої відповідні грошові зобов`язання за отримані боби соєві, а саме сплатити останньому заборгованість у розмірі 773980,50 євро.

Тобто, вимоги між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та ОСОБА_2 є зустрічними, так як вони виникли із взаємних зобов`язань між двома правочинами в яких сторонами є одні й ті ж особи, а саме: в одному правочині - STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" є боржником, а в іншому правочині STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором.

Одні й ті ж сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому одна сторона перед іншою стороною за одним зобов`язанням є боржником, а за іншим - є кредитором й навпаки.

Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Відповідно до ст. 184 Цивільного кодексу, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

В даному випадку зобов`язання сторін по вищевказаним правочинам виражається у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були переведені договором про відступлення вимоги в єдину валюту (євро). Норми чинного законодавства не пов`язують можливість зарахування однорідних вимог із видами договірних зобов`язань сторін, із яких випливають відповідні суми, тому, посилання відповідача на неможливість зарахування спірної суми 135229.5 євро є помилковим.

Здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактами від 11.03.2021р. №1503/21-2, від 01.04.2021р. №0104/2021, від 21.04.2021р. №2104/2021, укладеним з нерезидентом STARTNAFTA OU, припинило зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7, тобто, порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" не має, що свідчить про безпідставність та незаконність нарахування контролюючим органом пені у розмірі 6858932, 59 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Викладене свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 21.11.2022 року №956/Ж10/31-00-07-03-02-20 прийнято відповідачем без дотримання вищевказаних критеріїв, а отже, є протиправним та належить скасувати.

Крім того, суд звертає увагу, що у цій справі вже було винесене остаточне судове рішення, яке набрало законної сили та було скасоване судом касаційної інстанції з мотивів порушення норм процесуального права.

Так , 26.09.2023 рішенням Одеського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми С вiд 21.11.2022p. №956/Ж10/31-00-07-03-02-20; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений судовий збір в розмірі 26840, 00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТАРЕЛЛ Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін.

У постанові від 23.05.2024 у цій справі Верховний Суд вказує мотиви судів першої та апеляційної інстанції задоволення позовних вимог, зокрема:

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному-одна сторона є кредитором, а інша боржником , а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язання - є кредитором у другому).

Суди дійшли висновку, що вимоги між позивачем та STARTNAFTA OU є зустрічними, так як вони виникли із взаємних зобов`язань між двома правочинами в яких сторонами є одні й ті ж самі особи, , а саме : в одному правочин - STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ КАНТАРЕЛЛ Україна є боржниколм, а в іншому правочині STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ КАНТАРЕЛЛ Україна - кредитором.

Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У цій справі зобов`язання сторін по вищевказаним правочинам виражаються у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були проведені за договором про відступлення вимоги в єдину валюту (євро). Посилаючись на ст. 184 ЦК України, суди зазначили, що річ є визначена родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Узагальнюючи наведене, керуючись підпунктом 5 пункт 10 розділу ІІ Інструкції №7, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товару у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог за контрактом від 11.03.2021 за №1503/21-2; від 01.04.2021 №0104/2021; від 21.04.2021 №2104/23021, укладеними позивачем з нерезидентом STARTNAFTA OU, а також про відсутність з боку позивача порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Усталена практика ЄСПЛ встановлює принцип Res judikata, який означає, що як тільки рішення у справі набирає законної сили, воно негайно набуває обов`язкового характеру без ризику для його скасування ( Брумареску проти Румунії).

Тому суд, розглядаючи цю справу з самого початку, досить обережно враховує можливість фактичного її перегляду, який може мати місце тільки у виняткових випадках, встановлених законом.

При цьому суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнив частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 420/12562/23 скасува, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції лише в контексті порушення норм процесуального права, для належної перевірки судом поважності пропуску строків звернення до адміністративного суду. Відповідно, висновки суду про порушення судами норм матеріального права, на які посилався скаржник, відсутні.

В свою чергу 15.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд поновив строк звернення до суду, оскільки встановив з огляду на медичні довідки та визначений діагноз, що захворювання керівника товариства мало гостру фазу, яка супроводжувалася болями та була тривалою. Так, відповідно до виписного епікризу керівник підприємства позивача через вказане в медичних довідках захворювання, за лікуванням, якого вона зверталася ще в квітні 2023 року, тривало до 30.05.2023 (день вписки). Враховуючи характер захворювання керівника підприємства позивача, яке супроводжувалося болями, мало гостру форму протягом тривалого часу, що припадав на 1-місячний строк звернення до суду а також те, що на підприємстві працювало всього дві особи, що не заперечувалося відповідачем, суд зробив висновок, що ці обставини можна вважати такими, що викликали труднощі для своєчасної підготовки документів для звернення до суду. При цьому суд враховує, що пропуск строку звернення до суду складає 44 дні, тобто не є надто тривалим, а позивач звернувся до суду одразу на наступний день, після виписки з лікарні керівника підприємства позивача, що виключає фактор недобросовісності реалізації своїх процесуальних прав та зловживання ними.

Крім того, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо тих самих причин пропуску позивачем строку звернення до суду в один і той самий період у постанові від 18.04.2024 в аналогічній справі №420/11771/23, в якій брали участь ті самі сторони:

[...] позивач на обґрунтування поважних причин пропуску строку звернення до суду посилався на введення на всій території воєнного стану та пояснив, що в особливий період підприємство продовжує свою роботу з урахуванням організаційної специфіки, що полягає як в забезпеченні діяльності підприємства, так і -одночасно - безпеки своїх працівників, шляхом визначення у вказаний період здійснення роботи в дистанційному порядку. Позивач просив врахувати, що в таких умовах, хоча і продовжується робота підприємства, але процес її організації значно ускладнився, що негативно впливає на своєчасну реалізацію права звернення до суду за судовим захистом. Окрім наведеного, позивач просив враховувати, що у період з 14 квітня 2023 року по 30 травня 2023 року директорка підприємства перебувала на лікуванні, що об`єктивно унеможливило на своєчасну реалізацію товариством свого права оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку. Підсумовуючи, позивач наполягав на поважності причин пропуску строку звернення із позовом та надмірному формалізмі у вимозі податкового органу щодо наявності безумовних підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Проаналізувавши наведені вище доводи позивача у сукупності із наданими на їх підтвердження доказами, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що такі обставини об`єктивно вплинути на реалізацію учасником справи прав на звернення до суду.Також судами враховано, що пропущений процесуальний строк є незначним, і не створює безумовних підстав для висновку про неможливість прийняття позовної заяви до розгляду, а позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на звернення до суду.

Верховний Суд враховує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.

Касаційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували помилковість встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи або їх неправильної оцінки.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи принцип Res judikata, який є одним з визначальних елементів права доступу до правосуддя в контексті права на справедливий суд, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 21.11.2022 №956/Ж10/31-00-07-03-02-20.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАНТАРЕЛЛ Україна (ЄДРПОУ 42815951; 65014, м.Одеса, пров. Сабанський,3 приміщення 4-Н) з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145; 02068, м.Київ, вул. Кошиця,3) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.07.2024

Суддя Оксана БОЙКО