Рішення

від 31.07.2024 по справі 922/1443/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024м. ХарківСправа № 922/1443/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" вул. Клочківська, 93,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61058 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро ремонту та благоустрою" вул. Отакара Яроша, буд. 9а, офіс 17, м. Харків, 61045 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро ремонту та благоустрою", в якій просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ" ЄДРПОУ 42348443 на користь ОСББ "Німецький проект" код ЄДРПОУ 43456290 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 192 658, 00 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 коп).

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ" ЄДРПОУ 42348443 на користь ОСББ "Німецький проект" код ЄДРПОУ 43456290 судові витрати, що пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно набув перераховані на його рахунок позивачем 16.09.2022 та 20.07.2022 кошти.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024, позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (вх.№ 1443/24) залишено без руху.

Встановлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- структурованої позовної заяви з правильним порядком викладення її частин (вступної, описової, мотивувальної і прохальної);

- зазначення в позовній заяві інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви,

- доказів cплати судового збору.

Від представника позивача 01.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.04.2024), в якій заявник , зокрема, структуровано виклав позовну заяву з правильним порядком викладення її частин (вступної, описової, мотивувальної і прохальної), надав докази доказів cплати судового збору, повідомив про відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2024, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.05.2024 о 12:30.

Від представника позивача 17.05.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. № 12898) про проведення судового засідання 21.05.2024 без участі позивача та його представника або відкладення його на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на 19.06.2024 о 12:00.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16 липня 2024 року об 12:00 год.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 19.06.2024.

09.07.2024 року від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.05.2024),в якій заявник просить суд:

Винести окрему ухвалу по справі № 922/1443/23 щодо дій, вчинених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 15.05.2012 р., ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Окрему ухвалу направити до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, 61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А, тел.: (057) 773-04-92, e-mail: zvernshevchenkivska-okruzhna@khar.gp.gov.ua.

Зобов`язати Шевченківську окружну прокуратуру міста Харкова повідомити про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи у місячний строк.

При дослідженні судом заяви про винесення окремої ухвали , судом виявлено технічну описку в номері справі №922/1443/23 зазначеної позивачем, тоді як вірний номер №922/1443/24, Господарський суд Харківської області, вважає невірно зазначений позивачем номер справи технічною опискою, яка не впливає суть справи та вважає вірний номер справи №922/1443/24.

На визначену судом дату сторони явки уповноважених представників в підготовче засідання не забезпечили вимог ухвал суду від 01.05.2024 р. не виконали. Пояснень причин невиконання суду не надали.

Так, з метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 до електронного кабінету позивача .

Позивач ухвалу про відкладення підготовчого провадження у справі отримав 19.06.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 року, постановлено, що питання про постановлення Окремої ухвали судом буде вирішено при винесенні кінцевого процесуального документа .

Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 31 липня 2024 року о 10:30.

У судове засідання, призначене на 31.07.2024 позивач не з`явився.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання, призначене на 31.07.2024 об 11:30, не направив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою "судова повістка") на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідачі мали достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши справу № 922/1443/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Протоколу № 1 13 січня 2020 року відбулися установчі збори ОСББ "Німецький проект".

17.01.2020 року ОСББ "Німецький проект" було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі статутом ОСББ "Німецький проект" метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

З моменту створення ОСББ "Німецький проект" останнє стало управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

06.04.2022 У ОСББ "Німецький проект"змінився керівник з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

22.02.2023 У ОСББ "Німецький проект" змінився керівник з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

04.05.2023 ОСББ "Німецький проект" змінився керівник з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Після останньої зміни керівника ОСББ "Німецький проект" ОСОБА_4 як голова Правління ОСББ відповідно до функцій, покладених на нього Статутом, отримав ЕЦП, доступ до банківського рахунку ОСББ, приступив до приведення у відповідність бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСББ.

Під час здійснення перевірки розрахунків з контрагентами, виявлено, що в період з 01.04.2022 року по 11.12.2022 р. на рахунки відповідача були безпідставно перераховані грошові кошти (підтверджуючі банківські документи додаються).

На рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ» здійснено наступні перерахування:

16.09.2022 -20 000.00 Сплата за надання технiчних послуг з обслуговування будинку за липень-серпень 2022 р. зг.дог.№ 1/22 вiд 01.04.2022 Без ПДВ.

16.09.2022 -35 000.00 Сплата за домовi роботи липень 2022 р. зг.рах.№21 вiд 01.07.2022 Без ПДВ.

20.07.2022 - 30 000.00 Сплата за надання технiчних послуг з обслуговування будинку за квiтень-червень 2022 р. зг.дог.№ 1/22 вiд 01.04.2022 Без ПДВ.

При цьому жодні Договори, первинна бухгалтерська документація, акти виконаних робіт, рахунки-фактури за даними платежами у ОСББ відсутні.

Як вказує позивач у позові, відповідач не поставив жодних товарів позивачу, не надали будь-яких послуг.

Акти обстежень технічного стану мереж/ліфтів ОСББ «Німецький проект» свідчать про їх занедбаний стан. Отже жодних робіт по благоустрою будинку, тощо, не проводилось .

Як вказує позивач у позові, під час перевірки контрагентів встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ», на рахунок якої здійснене безпідставне перерахування грошових коштів, є ОСОБА_1 , який на момент здійснення таких платежів виконував обов`язки Голови правління ОСББ "Німецький проект".

Оскільки, як зазначалося вище, будь-які договори між ОСББ "Німецький проект" та відповідачем у позивача відсутні, вважаємо, що перед ОСББ були створені неіснуючі зобов`язання за якими відповідач безпідставно набули грошові кошти ОСББ.

В зв`язку з вищевикладеним, на переконання позивача у відповідача відсутня підстави для використання зазначених у позові грошових коштів, оскільки підстави для їх сплати відсутні.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України і змісту цього інституту цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.06.2018 у справі № 212/3593/16-ц (провадження 61-60св17); від 20.03.2019 у справі № 634/727/16-й (провадження № 61-21749св18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України суттєвим є встановлення обставин безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею, чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним, чи недобросовісним (узгоджується з нижчезазначеними постановами Верховного Суду України та Верховного Суду від 02.03.2016; від 04.07.2018).

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності, зокрема, таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги є належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до

іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За умовами статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених сторонами в обґрунтування власних правових позиції.

Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Крім того, як зазначено у позовній заяві, грошові кошти перераховані від імені та з рахунку ОСББ «Німецький проект» головою правління ОСББ ОСОБА_1 на рахунки відповідача, власником якого є також ОСОБА_1 .

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність задоволення заявлених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" позовних вимог шляхом стягнення (витребування з володіння) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро ремонту та благоустрою" на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 192 658, 00 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 коп)

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з такого :

Судовий збір

Відправка матеріалів сторонам по справі

3028,00 грн

300,00 грн

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову, на відповідача покладається судовий збір в сумі 3028,0грн та 148,70 грн. судових витрат (підтверджених матеріалами справи,а саме: квитанцією №1147045 від 25.04.2024 року на суму 99.80, №1148540 від 30.04.2024 року на суму 48.90)

Водночас, з урахуванням виявлених під час розгляду справи порушень, а саме судом встановлено, що поточного рахунку ОСББ «Німецький проект» було безпідставно перераховано кошти на поточний рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ», суд вважає за необхідне в порядку ст. 246 ГПК України постановити окрему ухвалу, яку надіслати до виконання Шевченківській окружній прокуратурі міста Харкова.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ" (вул. Отакара Яроша, буд. 9а, офіс 17, м. Харків, 61045, ЄДРПОУ 42348443) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" "Німецький проект" (вул. Клочківська, 93, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 43456290) - безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 192 658, 00 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 коп)., витрати по сплаті судового збору в сумі 3208.0грн., витрати пов`язані із розглядом справи в сумі 148.70грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (вул. Клочківська, 93, м. Харків, 61022) .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО РЕМОНТУ ТА БЛАГОУСТРОЮ" (вул. Отакара Яроша, буд. 9а, офіс 17, м. Харків, 61045, ЄДРПОУ 42348443).

Повне рішення складено "31" липня 2024 р.

Суддя О.О. Присяжнюк