Рішення

від 25.07.2024 по справі 505/841/21

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/841/21

Провадження № 2/505/437/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2024 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 17 березня 2021 року звернулися до суду із позовом до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_3 , та просять визнати за ними право спільної приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок літ. «А», з житловою добудовою літ. «А1» і прибудовою «а1», загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами сараї літ. Б, Ж, літній душ літ. Е, замощення І, колонка питна ІІ, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 1-3, який було придбано на підставі договору купівлі-продажу у Котовському представництві Одеської товарної біржі за № 84-К від 27.07.1999.

Обґрунтовує свої вимоги мотивували тим, що 27 липня 1999 року позивачі придбали у ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 (після перейменування м. Подільськ) шляхом укладання біржової угоди (договору), зареєстрованої на Одеській товарній біржі у «Журналі біржових операцій з нерухомістю», реєстраційний № 84-К від 27 липня 1999 року. Право власності позивачів на зазначений будинок було зареєстроване в Котовському ТБІ, інвентарна справа № 2307. Будучи власником житлового будинку ОСОБА_3 скористалась своїм правом на безкоштовну приватизацію земельної ділянки на якій розташований будинок та отримала у власність земельну ділянку. Нещодавно позивачам стало відомо, що правовий документ на житловий будинок договір Одеської товарної біржі, не визнається чинним законодавством України та відповідно, посвідчити договір купівлі-продажу неможливо. Тому позивачі вимушені звернутися до суду з даним позовом.

Позивачі у судове засідання не з`явилися. Надали заяву, згідно якої підтримали позовні вимоги, справу просила розглянути у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнала, та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надали заяву, відповідно до якої просили проводити розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 липня 1999 року між ОСОБА_3 , як продавцем, та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як покупцями, було укладено на Українській товарній біржі договір № 84-К купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 5 договору, будинок продано за 3000,00 грн., які отримані продавцем до підписання цього договору та новим власником нерухомого майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0662 га з кадастровим номером 5111200000:02:018:0671 на праві приватної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 № 156573059.

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачами значиться житловий будинок літ. «А, А1», загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами сараї літ. Б, Ж, літній душ літ. Е, замощення І, колонка питна ІІ, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 1-3.

Відповідно до звіту про оціночну вартість об`єкта нерухомості майна СОД ОСОБА_4 від 01.03.2021, житловий будинок, загальною площею 64,2 кв.м, житловою площею 32,8 кв.м., станом на 01.03.2021 оціночна вартість становить 73560,00 грн.

Угода оформлена в письмовій формі, зареєстрована в бюро технічної інвентаризації, але не посвідчена нотаріально, як того вимагала стаття 227ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Спірні правовідносини між сторонами виникли 27 липня 1999 року, а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 224ЦК УкраїнськоїРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Відповідно до статті 4ЦК УкраїнськоїРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зі статтею 41ЦК УкраїнськоїРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За загальним правилом, визначеним у статтях 47, 227ЦК УкраїнськоїРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договори купівлі-продажу жилого будинку (його частини) підлягали нотаріальному посвідченню.

Згідно із частиною першою статті 128 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Згідно із статтею 47ЦК УРСР (який був чинним на момент укладення біржової угоди щодо спірної квартири) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно встановлених фактичних обставин ОСОБА_3 , передала позивачам нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сплатили гроші за придбаний будинок. Даний договір зареєстровано на Одеській товарній біржі у «Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю» 27 липня 1999 року.

За договором сторони виконали свої зобов`язання в повному обсязі, угода оформлена в письмовій формі, зареєстрована в бюро технічної інвентаризації, але не посвідчена нотаріально, як того вимагала стаття 227 ЦК УРСР.

Законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу домоволодіння дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок під час розгляду подібного спору Верховний Суд зробив у постанові від 12 вересня 2018 року в справі № 522/50/16-ц.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», є підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомості від 27 липня 1999 року, оформленого на Українській товарній біржі, дійсним.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 27 липня 1999 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у Котовському представництві Одеської товарної біржі 27 липня 1999 року, реєстраційний номер 84-К.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в рівних частках право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., який складається з житлового будинку літ. «А», з житловою добудовою літ. «А1», прибудови «а1», сараї літ. Б, Ж, літній душ літ. Е, замощення І, колонка питна ІІ, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 1-3.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О.Івінський

Повне судове рішення складено 25 липня 2024 року.