Ухвала

від 26.07.2024 по справі 521/11836/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/11836/24

Провадження № 2-з/521/159/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26 липня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мазун І.А, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,треті особи Раухівськаселищна радаБерезівського районуОдеської області,як правонаступникНовоселівської сільськоїради Березівськогорайону Одеськоїобласті,як правонаступникКомунального підприємстваНовоселівської сільськоїради «Регіональнебюро державноїреєстрації» про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення про закриття розділу в Державному реєстрі прав, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

До позовної заяви додана заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме встановити заборону відчуження будинку, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб?єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов?язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - житлового будинку, загальною площею 128 кв.м., житловою площею 82.8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1647546651101, номер відомостей про речове право 27988121).

В обґрунтування заяви вказано, що після смерті батька ОСОБА_4 25 березня 2022 року, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Рубінчик Л.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на 21/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , однак листом N? 165/02-14 від 25.06.2024 року приватний нотаріус повідомила, що видача свідоцтва про право на спадщину на 21/100 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшою реєстрацією права власності за спадкоємцем неможлива.

Зазначає, що внаслідок протиправного виділу зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 окремого домоволодіння N? АДРЕСА_1 , державний реєстратор ОСОБА_5 протиправно закрив розділ на домоволодіння N? АДРЕСА_2 .

Внаслідок державної реєстрації протиправного виділу зі складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та похідної протиправної державної реєстрації закриття розділу на вказане домоволодіння ОСОБА_1 , позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на успадковані після смерті батька 21/100 часток домоволодіння.

Дізнавшись про те, що ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду про скасування державної реєстрації якою зареєстровано право власності ОСОБА_3 на об?єкт нерухомого майна, та достовірно розуміючи протиправність здійсненної державної реєстрації, остання може відчужити об?єкт нерухомого майна та тим самим ускладнити процес вирішення спору а також зробить неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2024р. справу передано до розгляду судді Мазун І.А.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Приписами ч. 2ст. 149ЦПК Українивстановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

У статті 11 ЦПК України надано визначення пропорційності у цивільному судочинстві, згідно до якого суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2ст. 149 ЦПК України.

У постанові від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17 Верховний Суд вказав, що в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи, що ціна позову становить 720 107, 80 грн, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вбачає наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову, задовольняє подану заяву та накладає заборону на відчуження житлового будинку, загальною площею 128 кв.м., житловою площею 82.8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1647546651101, номер відомостей про речове право 27988121.

У справі № 904/1934/23 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які зберігаються на його рахунках, так і відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Захід забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження об`єкту житлової нерухомості у віндикаційному позову відповідає характеру спірних правовідносин та не створює відповідачеві перешкод у користуванні спірним житловим будинком.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпеченняпозову задовольнити.

Встановити заборону відчуження будинку, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб?єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов?язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - житлового будинку, загальною площею 128 кв.м., житловою площею 82.8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1647546651101, номер відомостей про речове право 27988121).

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І.А.Мазун