Рішення

від 25.07.2024 по справі 916/1435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1435/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: Марченко О.М.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського десанту, буд. 3; код ЄДРПОУ 32989882);

про стягнення 141 905,99 грн.

1.Суть спору.

02.04.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1469/24) ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" до відповідача ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 141 905,99 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає що ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" сплачено земельний податок за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, на якій розташований готель Моряк, який належить на праві власності відповідачу, за весь час, коли вказана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача, а саме: за 2023 рік у розмірі 139 936,14 грн та 5 днів 2024 року у розмірі 1 969,85 грн, що разом становить 141 905,99 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області було відкрито провадження у справі №916/1435/24 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання на 16.05.2024.

09.05.2024 до суду від ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№18853/24), (вх.№18856/24), (вх.№18865/24).

У судовому засіданні 16.05.2024, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 17.06.2024.

У судовому засіданні 17.06.2024, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 25.07.2024

В судове засідання, призначене на 25.07.2024, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, представник ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання електронного примірника ухвали до електронного кабінету відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положеннями ч. 5 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 25.07.2024, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ДП МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ЧОРНОМОРСЬК.

Як посилається позивач, 28.12.2022 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк», за результатами аукціону з умовами зі зниженням стартової ціни та підписано Акт № 677 від 28.12.2022 приймання-передачі об`єкту малої приватизації - об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк». Згідно умов вказаного Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк», згідно опису, яке обліковується на балансі Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК". Вказаний Договір сторонами виконано у повному обсязі.

Позивач стверджує, що 28.12.2022 право власності на Готель «Моряк» зареєстровано за ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 319106508 від 28.12.2022.

Позивач зазначає, листом №11-07-00115 від 11.01.2023 Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" про укладення договору купівлі-продажу та реєстрацію права власності на Готель «Моряк» за ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ".

Як зазначає позивач, у зв`язку з відчуженням готелю «Моряк» та набуттям права власності на нього ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", листом № 262/07.2-13 від 25.04.2023 ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до відповідача з проханням надання інформації щодо дій, вчинених з метою оформлення земельної ділянки під готелем «Моряк». Проте, відповіді від відповідача не надходило.

Позивач зазначає, що листом №337/07.2-13 від 16.05.2023 ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до відповідача з пропозицією укладення Договору про відшкодування (компенсацію) земельного податку та надано проект такого договору.

Листом № 15 від 18.05.2023 відповідач повідомив Підприємство, що не має наміру укладати запропонований договір та запропонував передати земельну ділянку до комунальної власності.

Як повідомляє позивач, після отримання інформації про набуття відповідачем права власності на готель «Моряк», ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" вчиняло заходів щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою. Розпорядженням Одеської обласної державної (військової) адміністрації №1165/А-2023 від 22.12.2023р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» припинено право постійного користування вказаною земельною ділянкою ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", про що 05.01.2024 р. внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.01.2024 р.

Позивач зауважує, що ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" сплачено земельний податок за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, на якій розташований готель «Моряк», який належить на праві власності відповідачу, за весь час, коли вказана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача, а саме: за 2023 рік у розмірі 139 936,14 грн та 5 днів 2024 року у розмірі 1 969,85 грн, що разом становить 141 905,99 грн. Наведене підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік та січень 2024 року, а також платіжними дорученнями про перерахування відповідних коштів до місцевого бюджету, отже, ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" будучи власником об`єкта нерухомості та фактичним користувачем вказаної земельної ділянки, ухиляючись від оформлення відповідних прав на земельну ділянку, без достатньої правової підстави за рахунок ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" зберіг у себе грошові кошти у вигляді земельного податку, які мав заплатити до місцевого бюджету, та наразі сплачені ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК".

Також, позивач зазначив, що відповідач набувши право власності на об`єкт нерухомості готель «Моряк», розташований на земельній ділянці, яка знаходилась на праві постійного користування у ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою, хоча фактично використовував зазначену земельну ділянку.

Отже, за думкою позивача, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" зберіг у себе грошові кошти у вигляді земельного податку, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

3.2 Доводи ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, в судові засідання не з`являвся.

4. Обставини справи встановлені судом.

13.10.2011, на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 16.10.2009 №597/9-V, ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" (стара назва ДП «Іллічівський морський торговельний порт») було видано Державний акт ЯЯ№206222 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6585га, розташованої за адресою, м. Чорноморськ (стара назва м.Іллічівськ), проспект Миру (стара назва вул. Леніна), 15. Цільове призначення для експлуатації і обслуговування будівлі готелю з допоміжними спорудами.

28.12.2022 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк», за результатами аукціону з умовами зі зниженням стартової ціни та підписано Акт № 677 від 28.12.2022 приймання-передачі об`єкту малої приватизації - об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк».

Згідно умов вказаного Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк», згідно опису, яке обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК».

Вказаний Договір сторонами виконано у повному обсязі та 28.12.2022 право власності на Готель «Моряк» зареєстровано за ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 319106508 від 28.12.2022.

Листом № 11-07-00115 від 11.01.2023 Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" про укладення договору купівлі-продажу та реєстрацію права власності на Готель «Моряк» за ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ".

Згідно п. 1.4 Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 28.12.2022, об`єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 0,6585га, кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, яка знаходиться у постійному користуванні ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ№206222 від 13.10.2011.

У зв`язку з відчуженням готелю «Моряк» та набуття права власності на нього ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", листом № 262/07.2-13 від 25.04.2023 ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до відповідача з проханням надання інформації щодо дій, вчинених з метою оформлення земельної ділянки під готелем «Моряк». Проте, відповіді від відповідача не надходило.

Листом № 337/07.2-13 від 16.05.2023 ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до відповідача з пропозицією укладення договору про відшкодування (компенсацію) земельного податку та надіслано проект такого договору.

Листом № 15 від 18.05.2023 відповідач повідомив, що не має наміру укладати запропонований договір та запропонував передати земельну ділянку до комунальної власності.

Листами № 441/07.2-13 842 від 14.06.2023 р. та № 577/07.2-13 1064 від 25.07.2023 р. позивач повторно запропонував відповідачу укласти договір про відшкодування (компенсацію) земельного податку та направити підписаний примірник договору. Однак відповіді на вказані листи не надходило до позивача.

Розпорядженням Одеської обласної державної (військової) адміністрації № 1165/ А-2023 від 22.12.2023 р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» припинено право постійного користування вказаною земельною ділянкою ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", про що 05.01.2024 внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.01.2024.

ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" сплачено земельний податок за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, на якій розташований готель «Моряк», який належить на праві власності відповідачу, за весь час, коли вказана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача, а саме: за 2023 рік у розмірі 139 936,14 грн та 5 днів 2024 року у розмірі 1 969,85 грн, що разом становить 141 905,99 грн.

Сплата позивачем земельного податку підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік та січень 2024 року, а також платіжними дорученнями про перерахування відповідних коштів до місцевого бюджету.

На думку позивача, ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" будучи власником об`єкта нерухомості та фактичним користувачем вказаної земельної ділянки, ухиляючись від оформлення відповідних прав на земельну ділянку, без достатньої правової підстави, за рахунок ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", зберіг у себе грошові кошти у вигляді земельного податку, які мав заплатити до місцевого бюджету, та наразі сплачені ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", зобов`язаний повернути ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" на підставі ч. 1ст. 1212 ЦК України.

5. Висновок суду.

Відповідно до Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

За наявними матеріалами справи встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 28.12.2022 ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" (покупець) стало власником об`єкту соціально-культурного призначення Готелю «Моряк», за результатами чого було підписано Акт № 677 від 28.12.2022 приймання-передачі об`єкту малої приватизації - об`єкт соціально-культурного призначення Готель «Моряк».

28.12.2022 право власності на Готель «Моряк» зареєстровано за ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 319106508 від 28.12.2022.

Згідно п. 1.4 Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 28.12.2022, об`єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 0,6585га, кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, яка знаходиться у постійному користуванні ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ№206222 від 13.10.2011.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" стало фактичним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 3510300000:10:565:0018, на якій розташоване майно, а отже у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. ст. 288).

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно зі ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 року у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення гл. 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 року у справі № 925/230/17 та численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, які прийняті з їх урахуванням, зокрема, у постанові від 05.08.2022 року у справі № 922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Натомість, на думку суду, сплата ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:02:025:0121, на якій розташований готель «Моряк», який належить на праві власності відповідачу, за весь час, коли вказана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача, а саме: за 2023 рік у розмірі 139 936,14 грн та 5 днів 2024 року у розмірі 1 969,85 грн, що разом становить 141 905,99 грн. була здійснена помилково, без врахування норм чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для стягнення цих коштів на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, заявлених ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" до ТОВ "ЮЖСПОРТІНВЕСТ" про стягнення сплаченої за 2023 рік та 5 днів 2024 року суми земельного податку у розмірі 141 905,99 грн. та відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові, судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 30 липня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська