Рішення

від 01.08.2024 по справі 917/780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 Справа № 917/780/24

за позовною заявою Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36002

до відповідача Приватного підприємства "Карсад І", вул. Степна 1, с. Розсошенці, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38751

про стягнення 291 764,27 грн

Суддя Мацко О.С.

Без виклику учасників справи

09.05.2024р. до суду надійшла позовна заява, у якій Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства "Карсад І" 291 764,27 грн. заборгованості за договором про співробітництво № 24 від 21.04.2021 р. у зв`язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо своєчасного проведення компенсації за використання наданих йому прав відповідно до умов договору.

Ухвалою від 14.05.2024р. суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою від 20.05.24р. відкрито провадження у даній справі, віришено розглядати її у спрощеному позовному провадженні, встановлено строки для подання заяв по суті спору. Ухвалою від 21.05.2024р. відмовлено позивачу у задовленні клопотання про забезпечення позову.

03.06.2024р. до суду надійшов відзив на позов. Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що сума в розмірі 149 123,32 грн не є сумою заборгованості, а є сумою розбіжності, яка сталася в результаті помилки в бухгалтерському обліку Позивача. Так, Позивачем, в якості доказу за позовом до Відповідача по іншій справі № 917/778/24, яка знаходиться в провадженні у судді Господарського суду Полтавської області Кльопова І.Г., надані бухгалтерські довідки, які свідчать про те, що бухгалтером Позивача частково погашається заборгованість Відповідача по договору № 24 в рахунок переплати по іншим договорам, укладеним між Позивачем та Відповідачем, тобто проведення іншої господарської діяльності та проведення інших господарських операції. Про помилки в бухгалтерському обліку пощивача свідчить і те, що 27.11.23 Позивачем надана позовна заява до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Відповідача заборгованості, у тому числі по договору № 24 про співробітництво від 21.04.21 на суму 122 850,27 грн. Дана заява була зареєстрована за № 917/2124/23. Ухвалою судді Господарського суду Полтавської області Киричук О.А. від 09.01.24 її було залишено без розгляду.

Дослідивши даний відзив, суд встановив, що він не містить підпису особи, що його подала представника відповідача, адвоката Донського Д.Б. (арк..справи 70).

Згідно ст.165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Згідно ч.8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Отже, підпис як обов`язковий реквізит документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Всупереч викладеному, відзив (вх..7808 від 03.06.24р.), поданий у паперовій формі та не містить підпису представника, що його подав, відтак, залишається судом без розгляду та не приймається судом до уваги при розгляді справи по суті.

Ухвалою від 02.07.2024р. суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив та залишив без розгляду відповідь на відзив (вх..№8932 від 26.06.24р.).

Інші заяви по суті спору до суду не надходили.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

21.04.2021 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Договір про співробітництво № 24.

У договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

-Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради з метою ефективної роботи по створенню та облаштуванню додаткових місць для зберігання автотранспорту на комунальній стоянці по вул. Київське Шосе, 60-а у м. Полтава, передає Приватному підприємству "Карсад І" права по організації та створенню належних умов для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках, а Приватне підприємство "Карсад І" в компенсацію за використання цих прав сплачує Комунальному підприємству "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради грошові кошти (п. 1.1 Договору);

-Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить 432 859,32 грн з ПДВ за рік та 36 071,61 грн з ПДВ за місяць (п. 3.1 Договору);

-Нарахування починається з 20 березня 2021 року (п. 3.2 Договору);

-Плата за користування правами вноситься Приватним підприємством "Карсад І" у грошовій формі щомісяця у розмірі 1/12 частини річної суми визначеної у пункту 3.1 Договору протягом 10 (десяти) календарних днів наступним за останнім календарним днем місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок КП, що зазначений у реквізитах сторін (п. 3.4 Договору);

-Договір укладено терміном з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року (п. 5.1.Договору).

28.01.2022 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про співробітництво № 24 (далі Додаткова угода № 1, а.с. 35, зворот), відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- пункт 5.1 розділу 5 Договору виклали у такій реакції: "цей Договір укладено на термін з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2022 року" (п. 1 Додаткової угоди № 1);

- пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить 435 174,17 грн з ПДВ за рік та 36 264,51 грн з ПДВ за місяць" (п. 2 Додаткової угоди № 1);

- пункт 3.2 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Нарахування плати за даною додатковою угодою починається з 01 січня 2022 року " (п. 3 Додаткової угоди № 1).

12.04.2022 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про співробітництво № 24 (далі Додаткова угода № 2, а.с. 36), відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить 29 047,71 грн без ПДВ за місяць" (п. 1 Додаткової угоди № 2);

- пункт 3.2 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Нарахування плати за даною додатковою угодою починається з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2022 року" (п. 2 Додаткової угоди № 2).

01.06.2022 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про співробітництво № 24 (далі Додаткова угода № 3, а.с. 36, зворот), відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить 435 174,10 грн без ПДВ за рік та 36 264,51 грн без ПДВ за місяць" (п. 1 Додаткової угоди № 3);

- пункт 3.2 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Нарахування плати за даною додатковою угодою починається з 01 червня 2022 року та діє до кінця воєнного стану в Україні" (п. 2 Додаткової угоди № 3).

27.12.2022 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Додаткову угоду № 4 до Договору про співробітництво № 24 (далі Додаткова угода № 4, а.с. 37), відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- пункт 5.1 розділу 5 Договору виклали у такій реакції: "цей Договір укладено на термін з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року" (п. 1 Додаткової угоди № 4).

Додатковою угодою № 5 від 23.02.2023р. до Договору сторони погодили:

пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить 469 403,68 грн без ПДВ за рік та 39 116,97 грн без ПДВ за місяць" (п. 1 Додаткової угоди № 5);

пункт 3.2 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Нарахування плати за даною додатковою угодою починається з 01 січня 2023 року та діє до кінця воєнного стану в Україні" (п. 2 Додаткової угоди № 5).

01.08.2023 року між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Приватним підприємством "Карсад І" укладено Додаткову угоду № 6 до Договору про співробітництво № 24 (далі Додаткова угода № 6, а.с. 38), відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, наступне :

- пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Плата за наданими згідно з умовами цього Договору правами становить в рік 469 403,68 грн, з ПДВ та 39 116,97 грн з ПДВ за місяць" (п. 1 Додаткової угоди № 6);

- пункт 3.2 розділу 3 Договору виклали у такій редакції : "Нарахування плати за даною додатковою угодою починається з 01 серпня 2023 року " (п. 2 Додаткової угоди № 6).

Між сторонами на виконання умов Договору в редакції відповідних Додаткових угод підписані акти надання послуг за найменуванням "Право по організації автостоянки по вул. Київське шосе.60а" (а.с. 88-131 132): акт від 31.08.2021 № 7549 на суму 36 071,61 грн, акт від 30.09.2021 № 7899 на суму 36 071,61 грн, акт від 31.10.2021 № 8210 на суму 36 071,61 грн, акт від 30.11.2021р № 8338 на суму 36 071,61 грн, акт від 31.12.2021 № 8574 на суму 36 071,61 грн, акт від 31.01.2022 № 229 на суму 36 264,51 грн, акт від 31.03.2022 № 600 на суму 36 264,51 грн, акт від 31.03.2022 № 600 на суму 36 264,51 грн, акт від 30.04.2022 № 669 на суму 29047,71 грн, акт від 31.05.2022 № 891 на суму 29047,71 грн, акт від 30.06.2022 № 1044 на суму 36264,51 грн, акт від 31.07.2022 № 1209 на суму 36 264,51 грн, акт від 31.08.2022 № 1445 на суму 37 822,97 грн, акт від 30.09.2022 № 1742 на суму 36 264,51 грн, акт від 31.10.2022 № 2041 на суму 36897,23 грн, акт від 30.11.2022 № 2220 на суму 36 582,24 грн, акт від 31.12.2022 № 2380 на суму 36 264,51 грн, акт від 28.02.2023 № 492 на суму 42 148,33 грн, акт від 31.03.2023 № 698 на суму 39 836,72 грн, акт від 30.04.2023 № 862 на суму 39 116,97 грн, акт від 31.05.2023 № 1016 на суму 39 116,97 грн, акт від 30.06.2023 № 1203 на суму 39 695,69 грн, акт від 31.07.2023 № 1373 на суму 39 116,97 грн, акт від 31.08.2023 № 1629 на суму 39 728,71 грн.

Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Жодних зауважень щодо наданих послуг матеріали справи не містять.

Як стверджує у позовній заяві позивач, в подальшому ним направляли акти надання послуг ПП "Карсад І", але відповідні акти не поверталися з підписами. Доказів як на підтвердження цієї обставини, так і на її спростування суду сторонами не надано.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов Договору ПП "Карсад І" зобов`язувався перерахувати на рахунок КП "Полтава-сервіс" ПМР за надання послуг за період з 30.04.2021 року по 31.12.2023 року грошові кошти в сумі 1 227 588,25 грн, перераховано грошові кошти в сумі 935 823,98 грн, заборгованість відповідача за Договором станом на 31.12.2023 року складає 291 764,27 грн.

Як зазначає позивач, ним направлялися відповідачу акти звірки взаємних розрахунків за Договором, за період з квітня 2021 року по 31 грудня 2023 року (а.с.12-14), проте відповідачем підписані не були.

КП "Полтава-сервіс" ПМР направив відповідачу претензію № 319 від 18.03.2024 року (а.с. 24-26) з вимогою про невідкладне перерахування 291 764,27 грн заборгованості з оплати послу за Договором.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, серед іншого, посилається на приписи Цивільного законодавства, що регламентують правовідносини у сфері послуг. Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений у статтях 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначає про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Як встановлено судом вище, у п. 3.1 Договору (з урахуванням Додаткових угод) сторони узгодили розмір щомісячної плати за послуги, у п. 3.4 Договору сторони узгодили порядок та строк щомісячної оплати за послуги.

З урахуванням наведених вище норм права, сторони скористалися наданою їм законодавцем можливістю врегулювати у Договорі свої правовідносини щодо визначення порядку та умов надання послуг і їх оплати на власний розсуд, встановивши як порядок надання послуг за Договором, так і їх оплати, при цьому укладений між сторонами Договір не ставить в залежність оплату послуг з наявністю акту їх надання.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо дострокового розірвання Договору чи визнання його недійсним, виходячи з правомірності правочину відповідно до ст. 204 ЦК України, застосовуючи стандарт вірогідності доказів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняє їх. Жодних належних доказів сплати заборгованості чи обґрунтованого контррозрахунку стягуваних сум відповідач суду не надав.

Стосовно розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст..129 ГПК України, згідно яких судовий збір покладається на відповідача (з застосуванням понижуючого коефіцієнту 0.8 у зв`язку з поданням позову через систему Електронний суд).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Карсад І" (вул. Степна 1, с. Розсошенці, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38751, код ЄДРПОУ 36422178) на користь Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради (пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 30191518) 291 764,27 грн заборгованості та 3 511,17 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення складено і підписано 01.08.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С.Мацко