Рішення

від 23.07.2024 по справі 922/1501/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024м. ХарківСправа № 922/1501/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 24584661), в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, буд. 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100; код ЄДРПОУ: 21313677) до Приватного підприємства "Інтелект-Право+" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176; код ЄДРПОУ: 40707140) про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 230566,39 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 29.04.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Інтелект-Право+" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу в розмірі 230566,39 грн та зобов`язання відповідача виконати Договір № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 шляхом поставки та передачі у власність для Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", визначеного цим договором товару загальною вартістю 1119254,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не виконано поставку товару: код 44510000-8 згідно ДК 021:2015 (Знаряддя).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024, після усунення недоліків, позовну заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/1501/24 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов. Проте, відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Протокольною ухвалою господарського суду від 25.06.2024 підготовче провадження у справі № 922/1501/24 закрито; розгляд справи по суті призначено на 23.07.2024 о 15:00.

10.07.2024 відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд:

1. Поновити Приватному підприємству "Інтелект-Право+" (код ЄДРПОУ 40707140) строк на подання відзиву на позовну заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного підприємства "Інтелект-Право+" про стягнення штрафних санкцій та зобов`язання виконати договір у справі № 922/1501/24.

2. Прийняти відзив на позовну заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного підприємства "Інтелект-Право+" про стягнення штрафних санкцій та зобов`язання виконати договір у справі № 922/1501/24.

3. Врахувати доводи вказані у відзиві при винесенні відповідного рішення по справі № 922/1501/24.

4. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного підприємства "Інтелект-Право+" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій та зобов`язання виконати Договір № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 повністю.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що електронні матеріали позовної заяви АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (господарська справа № 922/1501/24) були виявлені представниками ПП "Інтелект-Право+" 11.06.2024, в ході проведення заходів по реєстрації Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

27.06.2024 Приватне підприємство "Інтелект-Право+" звернулось за правовою допомогою щодо представництва прав та законних інтересів компанії у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді по господарській справі № 922/1501/24.

27.06.2024 засобами електронної системи https://reyestr.court.gov представником ПП "Інтелект-Право+" було отримано відповідні ухвали Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 та 25.06.2024, з якими було ознайомлено. За інформацією ПП "Інтелект-Право+", вказані ухвали на поштову адресу компанії не надходили.

Отже, як вказує відповідач, задля дотримання відповідного процесуального строку і можливості його пропущення (не отримання копії ухвали Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 та 25.06.2024) відповідач звернувся до суду з клопотанням про його поновлення.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення йому строку на подання відзиву на позовну заяву, зазначає наступне.

Як вказує відповідач, ухвали Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 та 25.06.2024 на поштову адресу компанії не надходили.

Водночас, судом встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, якою встановлено п"ятнадцятиденний строк для подання відзиву від 14.05.2024 було надіслано на адресу ПП "Інтелект-Право+" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176) рекомендованим поштовим відправленням за штриховим кодом 0600266589015 та отримано представником відповідача 24.05.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали-повідомлення від 11.06.2024 було доставлено до електронного кабінету ПП "Інтелект-Право+" 11.06.2024 о 19:35, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 12.06.2024, яка міститься в матеріалах справи.

Копію ухвали-повідомлення від 25.06.2024 було доставлено до електронного кабінету ПП "Інтелект-Право+" 25.06.2024 о 19:55, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 26.06.2024, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, відповідач мав можливість подати до суду відзив на позовну заяву в строк до 11.06.2024, проте не скористався наданим йому процесуальним правом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений статтею 119 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Поновлення та продовження пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви.

Разом з цим, відповідачем не надано жодного доказу та не зазначено поважності причин неможливості надання відзиву, у строки, встановлені судом.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення йому строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також 10.07.2024 відповідачем було подано до суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій до суми одна гривня, у зв`язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у разі вирішення спору на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

18.07.2024 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів (доказів) з посиланням на те, що матеріали справи містять усі необхідні документи відносно розгляду та прийняття відповідного рішення.

23.07.2024 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному судом на 15:00 23.07.2024 без участі уповноваженого представника позивача у зв`язку з тим, що уповноважений представник позивача не має технічної можливості здійснювати представництво інтересів ВП ХАЕС у зазначену дату та час.

У судове засідання, яке відбулось 23.07.2024, представники сторін не з`явились.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.10.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (правонаступником якого є позивач), як покупцем, та Приватним підприємством "Інтелект-право+" (відповідач), як постачальником, було укладено Договір поставки № 53-124-01-23-21138.

Згодом на виконання Закону України від 06.02.2023 № 2896-ІХ, Закону України 15.05.2003 № 755-IV уповноваженими на те особами 11.01.2024 подано державному реєстратору необхідний пакет документів, за результатами розгляду якого 11.01.2024 державним реєстратором (приватним нотаріусом Федоровою К.І.) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) проведено державну реєстрацію:

- утворення юридичної особи - акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (AT "НАЕК "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в результаті перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ДП "НАЕК "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3),

- припинення юридичної особи - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ДП "НАЕК "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в результаті її реорганізації (перетворення) у акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (AT "НАЕК "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3).

Крім того, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 відокремлені підрозділи ДП "НАЕК "Енергоатом" із дня державної реєстрації акціонерного товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи акціонерного товариства (філії, представництва).

Наказом AT "НАЕК "Енергоатом" від 12.01.2024 № 01-1-н встановлено, що у складі AT "НАЕК "Енергоатом" з дня державної реєстрації його утворення (тобто з 11.01.2024) відокремлені підрозділи (в тому числі і філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд.20, код ЄДРПОУ 21313677) діють на підставі раніше затверджених положень про них до затвердження в установленому порядку нових положень.

Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 1 Закону України від 06.02.2023 № 2896-ІХ, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 та наказу AT "НАЕК "Енергоатом" від 12.01.2024 № 01-1-н, починаючи з 11.01.2024, новоутворена шляхом перетворення юридична особа акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (скорочено - ВП ХАЕС), позивач у справі, є правонаступником усіх прав та обов`язків юридичної особи, яка припиналася 11.01.2024 в результаті такого перетворення, а саме державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", в тому числі й усіх прав і обов`язків покупця за вказаним Договором.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного Договору поставки, відповідач, як постачальник, зобов`язався поставити і передати у власність позивачу, як покупцю, в передбачені цим Договором строки товар, а позивач зобов`язався прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які визначаються в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та є невід`ємною частиною Договору.

Предметом поставки за вищевказаним Договором є товар: код 44510000-8 згідно ДК 021:2015 (Знаряддя), загальною вартістю 1 119 254,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 вищезгаданого Договору, строк поставки товару становить 60 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору, тобто поставка мала відбутися до 04.12.2023.

Як зазначено у п. 3.5 вищезгаданого Договору, датою поставки є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем, тобто позивачем.

Згідно з п. 5.1 Договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Проте, матеріали справи свідчать, що умови Договору в частині поставки товару відповідачем виконано не було.

Згідно з п. 11.1 Договору поставки № 53-124-01-23-21138, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків.

Згідно з п. 13.3 Договору, цей Договір може бути у будь-який час розірвано за згодою сторін відповідно до статей 188 ГК України, 651 ЦК України шляхом підписання сторонами угоди про розірвання договору (за виключенням пункту 6.2.3 цього договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів розірвання договору за згодою сторін, а саме відсутні укладені між сторонами з цього питання додаткові угоди, а також відсутні докази розірвання договору в судовому порядку.

З огляду на викладене, враховуючи, що зобов`язання з поставки товару наразі є невиконаним, Договір поставки № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023, згідно з умовами п. 11.1 цього Договору, є чинним.

Враховуючи порушення умов договору зі сторони відповідача в частині поставки товару за договором, позивач змушений звернутися до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

У пункті 9.4 Договору сторони погодили, що даний Договір пов`язаний з діяльністю відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (ДП "НАЕК "Енергоатом"), в зв`язку з чим територіальна підсудність справ за участю ВП ХАЕС відповідно до вимог статті 29 ГПК України визначається місцезнаходженням ВП ХАЕС.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 3 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Місцем виконання цього Договору є місто Нетішин Хмельницької області (п. 1.3 Договору).

Водночас, суд бере до уваги, що статтею 29 ГПК України закріплено право вибору, а не обов`язок позивача щодо визначення підсудності справи. А відтак, звернення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", з позовом до господарського суду за місцезнаходженням відповідача є його законним правом.

Крім того, спір у справі, що розглядається, виник не із діяльності Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а саме з діяльності Приватного підприємства "Інтелект-Право+", який є відповідачем у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено територіальну підсудність шляхом подання позову до Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно з умовами укладеного договору та у встановлений строк.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначено, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене:

- належними сторонами;

- щодо належного предмету;

- у належний спосіб;

- у належний строк (термін);

- у належному місці.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, який застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Такий спосіб захисту стосується, зокрема, невиконання обов`язку надати послугу або поставити товар за відповідним договором.

Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/2842/20, від 01.09.2022 у справі №904/6015/20.

У спірних правовідносинах укладений між позивачем і відповідачем Договір №53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 262 ГК України передбачено, що обіг продукції виробничо-технічного призначення і обіг виробів народного споживання у сфері господарювання регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, а в частині, не врегульованій цими актами, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин між сторонами.

Так, стаття 662 ЦК України законодавчо встановлює безпосередній обов`язок продавця (відповідача) передати товар покупцеві (позивачу) і прямо передбачає, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

- вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Отже вказаними нормами чинного законодавства України встановлено законодавчий обов`язок відповідача (як постачальника товару за Договором) виконати умови укладеного Договору в натурі шляхом передачі для позивача (як покупця товару за Договором) передбачений умовами Договору товар.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач від виконання свого обов`язку щодо поставки товару ухиляється і тим самим не виконує належним чином договір.

На підставі викладеного, суд вважає вимогу позивача про примусового виконання відповідачем обов`язку в натурі (поставка товару) цілком обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

За змістом приписів ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.1 Договору поставки № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Пункт 8.2 вищевказаного Договору передбачає, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій, які передбачені у п. 8.2 Договору.

При цьому, позивачем була підготовлена та направлена до відповідача претензія № 45-30-2426/21200 від 12.12.2023 з вимогою сплатити на користь акціонерного товариства "НАБК "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" пеню за недотримання строку виконання договору.

Однак, відповіді на вищезазначену претензію позивач не отримав, та відповідач не здійснив поставку товару.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені (0,1% за кожен день прострочення) в розмірі 152 218,59 грн та штрафу (7% від вартості товару) в розмірі 78 347,80 грн законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, становить 230 566,39 грн.

Відповідачем у справі заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до суми одна гривня.

Клопотання обґрунтовано тим, що сума штрафних санкцій у розмірі 230566,39грн є значною у порівнянні із сумою по Договору № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 (1119254,40 грн); позивачем не зазначено про наявність у нього збитків, які виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання. На думку відповідача, при застосуванні вказаних штрафних санкцій, за наявності економічного спаду у період збройної агресії РФ проти України, вони можуть негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем. Це не відповідає справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами. Застосування значного розміру пені не може бути підставою для матеріального збагачення іншої сторони за її рахунок.

Також у своєму клопотанні відповідач зазначив, що ним було ініційовано розірвання Договору № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 з посиланням на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та зазначенням відповідних обставин об`єктивного характеру: часте оголошення повітряної тривоги, обстріли, затримку товару на кордоні, затримку товару на виробництві, відсутністю товару у постачальників у зв`язку із зняттям з виробництва замовленого позивачем товару у виробників.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19.

Наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд враховує, що спірні відносини між сторонами щодо поставки товару виникли під час вже діючого воєнного стану в країні, у зв`язку з чим відповідач мав усвідомлювати настання будь-яких ризиків, пов`язаних із військовою агресією РФ. При цьому, відповідач взагалі не приступив до виконання свого зобов`язання з поставки товару.

Ініційоване відповідачем розірвання договору не було узгоджено позивачем, та договір не було розірвано у судовому порядку. При цьому, суд бере до уваги, що за умовами п. 11.3 Договору, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.

Крім того, розмір пені та штрафу було погоджено відповідачем при укладенні Договору № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023, та суд вважає, що сума штрафних санкцій (230566,39 грн) не є значною у порівнянні з ціною договору (1119254,40 грн).

Також суд зважає на те, що неналежне виконання постачальником зобов`язань вплинуло й на інтереси замовника, що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навів доводів щодо неспівмірності штрафних санкцій ціні договору чи заінтересованості позивача у стягненні таких штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для зменшення штрафних санкцій у визначеному розмірі, при встановленому та підтвердженому факті прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 6486,50 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання даного позову, який містить немайнову вимогу - зобов`язання виконати умови договору та майнову вимогу - стягнення 230566,39 грн, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 6486,50 грн (3028,00 грн + 3458,50 грн (230566,39 грн х 1,5%)).

Разом з тим, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 20247,31 грн, що на 13760,81 грн більше, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтелект-право+" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176; код ЄДРПОУ: 40707140) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 24584661), в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, буд. 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100; код ЄДРПОУ: 21313677) - штрафні санкції у вигляді пені та штрафу в розмірі 230566,39 грн.

Зобов`язати Приватне підприємство "Інтелект-право+" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176; код ЄДРПОУ: 40707140) виконати Договір № 53-124-01-23-21138 від 03.10.2023 шляхом поставки та передачі у власність для Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 24584661), в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, буд. 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100; код ЄДРПОУ: 21313677), визначеного цим договором товару загальною вартістю 1119254,40 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтелект-право+" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176; код ЄДРПОУ: 40707140) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 24584661), в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, буд. 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100; код ЄДРПОУ: 21313677) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 6486,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "01" серпня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар