Ухвала

від 26.07.2024 по справі 355/716/18

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 355/716/18

Провадження № 1-кп/382/24/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання прокурора про призначення експертизи технічного стану ліфта у кримінальному провадженні № 12016110000000466, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про проведення експертизи технічного стану ліфта у кримінальному провадженні № 12016110000000466 від 23.12.2016 для встановлення технічного стану та відповідності умов безпечної експлуатації ліфту вимогам нормативно-технічних документів, відповідності фактичних умов експлуатації ліфту нормативним вимогам. Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що розташований за адресою: вул. Сім?ї Бродських, 6, м. Київ, 03057. На вирішення експертизи поставити наступні запитання: чи відповідав стан ліфтового обладнання та устаткування встановленим нормативно-технічним вимогам, після проведення ремонтно-відновлювальних робіт в 2014-2016; чи відповідали організація та виконання ремонтних робіт, проведених в 2014-2016, вимогам технічних регламентів безпеки; чи відповідав порядок технічного обслуговування та діагностування ліфта вимогам нормативних актів; чи відповідав порядок організації і проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтового обладнання й устаткування вимогам нормативно-технічної документації; в якому стані перебувало ліфтове обладнання та устаткування, в тому числі яке відповідало за безпечну експлуатацію, після проведення ремонтно-відновлювальних робіт в 2014-2016; чи доцільно було проводити ремонтно-відновлювальні роботи ліфта в 2014-2016. Клопотання мотивовано тим, що під час розгляду справи встановлено, що висновок експертизи ДП Київський експертно-технічний центр держпраці» № 80.2-09-106-5927.16 від 20.12.2016 проведено на підставі договору укладеного між ДП «КЕЕЦ» та Комунальним закладом Баришівської районної ради Баришівською центральною районною лікарнею, що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12016110000000466 від 23.12.2016. Таким чином, даний висновок експертизи проведено не в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016110000000466 від 23.12.2016. Крім цього, відповідно до акту передачі від 14.11.2017, підписаного представником монтажної організації - головним інженером ТОВ «Прем?єр ліфт» ОСОБА_7 та заступником головного лікаря Баришівської ЦРЛ ОСОБА_8 , ліфт розташований в Баришівській ЦРЛ було демонтовано та передано на зберігання до лікарні. Протоколом огляду місця події від 24.05.2028 оглянуто ліфт, який знаходиться в гаражі, розташований на території Баришівської ЦРЛ. Тому просить призначити по справі експертизу ліфта.

Захисник обвинуваченого заперечив щодо призначення даної експертизи у зв`язку із необґрунтованістю клопотання, яке, на його думку спрямоване лише на затягування розгляду справи, відсутності будь-яких доказів неможливості проведення такої експертизи під час досудового розслідування, а також неможливості проведення такої експертизи з огляду на наявність відомостей про демонтаж ліфта. Обвинувачений заперечив щодо призначення експертизи, підтримавши позицію захисника. Представник потерпілого поклалась на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно зі ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У відповідності до вимог ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.

Підстави, за яких проведення експертизи у кримінальному провадженні є обов`язковим, визначені у ч. 2 ст. 242 КПК України, зокрема визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України; визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, вирішуючи питання про призначення експертизи, суд, в першу чергу, має встановити, чи наявні встановлені ст. 244 КПК України підстави призначення такої експертизи судом.

Відповідно доч.2ст.244КПК Україниу клопотаннізазначаються: 1)короткий викладобставин кримінальногоправопорушення,у зв`язкуз якимподається клопотання; 2)правова кваліфікаціякримінального правопорушенняіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність; 3)виклад обставин,якими обґрунтовуютьсядоводи клопотання; 4)експерт,якого необхіднозалучити,або експертнаустанова,якій необхіднодоручити проведенняекспертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.

Разом із тим, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 244 КПК України прокурором в поданому клопотанні взагалі не зазначено вид експертного дослідження, що необхідно провести.

Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 № 190 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 937/15628, містить нормативні посилання на ДСТУ 3552-97, відповідно до яких ліфт це стаціонарна вантажопідіймальна машина періодичної дії, призначена для підіймання та спускання людей і (або) вантажів у кабіні, яка рухається по жорстких вертикальних напрямних чи напрямних.

При цьому, прокурор у поданому клопотанні про призначення"експертизитехнічного стануліфта"посилається на те, що в 2017 році ліфт (тобто заявлений до експертизи об`єкт дослідження) демонтовано, передано на зберігання і він знаходиться в гаражі, розташованому на території Баришівської ЦРЛ.

З огляду на це, подане клопотання не містить в иклад обставин, якими обґрунтовуються його доводи та перелік запитань, в частині фактичної можливості проведення на даний час такої "експертизи технічного стану ліфта" та відповідності умов його безпечної експлуатації, з огляду на те, що прокурор стверджує про його демонтаж.

На думку суду, з огляду на викладене, подане клопотання не відповідає ч. 2 ст. 244 КПК України, а прокурором не обґрунтовано підстав для призначення експертизи (як і не зазначено вид експертного дослідження), оскільки оцінка доказів, у тому числі наданих, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, відноситься лише до дискреційних повноважень суду, який самостійно встановлює обставини, перевіряє їх наявними доказами, та надає їм оцінку у нарадчій кімнаті.

Таким чином, суд, не вдаючись в оцінку доказів, оскільки вони можуть бути оцінені лише у нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення у провадженні по суті, вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, що свідчить про необхідність у відмові в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 242, 350, 376, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про призначення експертизи технічного стану ліфта відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 30.07.2024.

Суддя ОСОБА_1